Розміри зон хімічного зараження залежать від кількості СДОР, яка вилилася (або викинута) в навколишнє середовище, фізичних і токсичних властивостей, умов зберігання, рельєфу місцевості та метеорологічних умов.
Розміри зони характеризуються глибиною поширення і шириною. Глибину поширення можна визначити за таблицями 4.23 та 4.24.
Таблиця 4.23 – Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, кілометрів (резервуари не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, для інших умов див. примітки)
| Назва СДОР | Кількість СДОР в резервуарі, тон | |||||
| Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень | При інверсії | |||||
| 2,5 | 3,5 5,5 | 4,5 4,5 7,5 | 6,5 12,5 | 9,5 | 12,5 | 17,5 |
| Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень | При ізотермії | |||||
| 1,8 0,4 0,5 0,6 | 4,6 0,7 0,8 1,1 | 0,9 0,9 1,5 | 11,5 1,3 1,4 2,5 | 1,9 | 2,4 2,5 | 3,5 8,8 |
| Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень | При конвекції | |||||
| 0,47 0,12 0,15 0,18 | 0,21 0,24 0,33 | 1,4 0,27 0,27 0,45 | 1,96 0,39 0,42 0,65 | 2,4 0,5 0,52 0,88 | 2,85 0,62 0,65 1,1 | 3,15 0,66 0,77 1,5 |
Таблиця 4.24 – Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на закритій місцевості, кілометрів (резервуари не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, для інших умов див. примітки)
| Назва СДОР | Кількість СДОР в резервуарі, тон | |||||
| Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень | При інверсії | |||||
| 6,57 1,14 1,57 | 1,28 1,28 2,14 | 22,8 1,85 3,57 | 41,1 2,71 2,85 5,71 | 48,8 3,4 3,57 7,14 | 4,3 17,6 | |
| Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень | При ізотермії | |||||
| 1,31 0,2 0,23 0,31 | 0,26 0,26 0,43 | 3,28 0,37 0,4 0,71 | 4,57 0,54 0,57 1,14 | 5,43 0,68 0,71 1,43 | 0,86 1,1 2,51 | |
| Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень | При конвекції | |||||
| 0,4 0,06 0,07 0,09 | 0,52 0,08 0,08 0,13 | 0,72 0,11 0,12 0,21 | 0,16 0,17 0,34 | 1,2 0,2 0,21 0,43 | 1,32 0,26 0,3 0,65 |
Примітки. 1 Для обвалованих і заглиблених резервуарів із СДОР глибина поширення хмари зараженого повітря зменшується у 1,5 рази.
2 При швидкості вітру більше 1 м/с застосовуються додаткові коефіцієнти з таблиці 4.25.
Таблиця 4.25 – Додаткові коефіцієнти для урахування впливу швидкості вітру на глибину поширення зараженого повітря
| Ступінь вертикальної стійкості повітря | Швидкість вітру, м/с | ||||||||
| Інверсія Ізотермія Конвекція | Додатковий коефіцієнт | ||||||||
| 0,6 0,71 0,7 | 0,45 0,55 0,62 | 0,38 0,5 0,55 | – 0,45 – | – 0,41 – | – 0,38 – | – 0,36 – | – 0,34 – | – 0,32 – |
Якщо даних про СДОР у таблицях 4.23 та 4.24 немає, то глибину (Г) зони для відкритої місцевості при інверсії можна визначити за уражаючими концентраціями за формулою:
, (4.12)
де G – кількість СДОР, кг/;
Д – токсодоза, мг∙хв/ людину, Д = СТ (С – концентрація, мг/л;
Т – час впливу СДОР певної концентрації, хв);
V – швидкість вітру в приземному шарі повітря, м/с.
Ширина (Ш) зони залежить від ступеня вертикальної стійкості шарів повітря і визначається співвідношенням: при інверсії Ш = 0,03Г, ізотермії Ш = 0,15Г, при конвекції Ш = 0,8Г, де Г – глибина поширення хімічної речовини з уражаючими концентраціями, км.
Площа зони хімічного ураження приймається як площа рівнобедреного трикутника, яка дорівнює половині глибини поширення зараженого повітря на ширину зони зараження:
(4.13)
Задача 4.9 Вихідні дані. На об'єкті в результаті аварії викинуто в атмосферу 5 т хлору. Резервуар не обвалований, місцевість відкрита, швидкість вітру в приземному шарі 3 м/с, різниця температур на висотах 50 і 200 см Δt = –1,0.
Визначити площу зони хімічного зараження.
Розв'язання.
1 Визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря. У таблиці 4.2 знаходимо, що за даних метеоумов це інверсія.
У таблиці 4.23 знаходимо, що викидання на відкриту місцевість 5 т хлору при швидкості вітру 1 м/с та інверсії, утворить зону хімічного зараження повітря глибиною 23 км.
Знаходимо у таблиці 4.25 додатковий коефіцієнт для швидкості вітру З м/с при інверсії, який дорівнює 0,45.
2 Визначаємо глибину поширення зараженого повітря:
Г = 23 ∙ 0,45 = 10,35 км.
3 Ширина зони хімічного зараження:
Ш = 0,03 ∙ Г = 0,03 ∙ 10,35 = 0,3 км.
4 Площу зони хімічного зараження з уражаючою концентрацією і визначаємо за формулою
= 1,54 км2.
