Зміст теми
Методика оцінки радіаційної обстановки. Оцінка радіаційної обстановки після ядерного вибуху. Оцінка радіаційної обстановки при аварії на АЕС та інших радіаційно небезпечних об’єктах.
Методика оцінки хімічної обстановки при зараженні отруйними та сильнодіючими отруйними речовинами.
Оцінка пожежної обстановки. Оцінка інженерної обстановки.
Визначення меж і площ осередків зараження. Визначення часу можливого входу на небезпечну територію, допустимої тривалості перебування людей на забрудненій і зараженій території, можливі ураження людей. Використання табельного знаряддя, типових інструкцій для нанесення на карту об’єкта межі зон зараження відповідно до їх типів та рівнів.
Вимоги інструкцій щодо ведення встановлених видів документації з радіаційного та хімічного контролю.
Основи оцінки обстановки
Будь-яку надзвичайну ситуацію можна розглядати як результат дії уражаючого фактору. Для прийняття рішень, що стосуються виконання завдань цивільного захисту необхідно знати не тільки природу уражаючого фактору, але також інтенсивність та тривалість його дії, тобто кількісне вираження ступеню небезпеки в даний момент та на наступний час. Все вищесказане і є об’єктом дій, які прийнято називати «прогнозування та оцінка обстановки в осередках ураження надзвичайної ситуації».
Вихідними даними для прогнозування і оцінки можливої обстановки на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об'єкті господарської діяльності в результаті дії факторів ураження надзвичайних ситуацій є:
- план (мапа) визначеної території, міста, населеного пункту, об'єкту господарської діяльності;
- характеристика промислової, комунальної, побутової забудови міста, населеного пункту;
- кількість об'єктів господарської діяльності та їх характеристика за ступенем техногенної небезпеки;
- характеристики і схеми об'єктів енерго-, газо-, тепло-, водозабезпечення і каналізації;
- характеристики систем управління, оповіщення населення і зв'язку;
- характеристика маршрутів, що плануються для вводу сил ЦЗ та виводу (вивозу) населення з осередків можливого ураження;
- метеорологічні умови та особливості визначеної території, міста, населеного пункту та об'єктів господарської діяльності, що впливають на організацію та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
- довідкові, статистичні та інші додаткові дані і документи.
Прогнозування та оцінка можливої обстановки здійснюється в три етапи.
Перший етап – попередня завчасна оцінка можливої надзвичайної ситуації. Розрахунки проводяться з метою прогнозування можливої обстановки на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об'єкті господарської діяльності та виявлення слабких, вузьких ланок і місць, планування і проведення профілактичних і попереджувальних заходів, направлених на зниження можливої шкоди і виключення (або зниження) втрат людей, а також визначення сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних і невідкладних робіт в осередках ураження.
Визначення вірогідних об'ємів рятувальних і невідкладних робіт на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об'єкті господарської діяльності проводиться, виходячи з можливих ступенів ураження за спеціальними методиками, розрахунковими таблицями та довідниками.
Розрахунки проводяться з урахуванням факторів ураження прямої та побічної дії факторів ураження, для найгіршого з можливих варіантів з максимальними втратами, при цьому використовуються дані паспортизації міста, населеного пункту чи об'єкта господарської діяльності.
Другий етап – це прогнозування та оцінка обстановки після отримання органами управління ЦЗ первинних даних о виникненні надзвичайної ситуації.
Оперативні розрахунки проводяться одразу після виникнення назви-чайної ситуації з метою прогнозування обстановки, що склалася, визначення сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних і невідкладних робіт та підготовки даних для прийняття рішення керівником відповідного органу управління щодо проведення дій для локалізації і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
Третій етап – остаточна оцінка обстановки, що виникла внаслідок надзвичайної ситуації, проводиться з урахуванням даних розвідки осередку ураження.
Результати оцінки обстановки на цьому етапі дають найбільш достовірну картину, що склалася на визначеній території, в місті, населеному пункті, на об'єкті господарської діяльності після виникнення надзвичайної ситуації та її наслідків.
Тривалість третього етапу і достовірність оцінки обстановки, що склалася, залежать від якості і повноти заздалегідь проведених розрахунків, урахування факторів прямої та побічної дії факторів ураження, від оперативності і ефективності розвідки осередків ураження.
