Вимірювачі потужності дози ДП-5В, ДП-5А, ДП-5Б призначені для вимірювання рівня гамма-радіації і радіоактивного забруднення поверхні різних предметів за γ -випромінюванням. Потужність експозиційної дози γ випромінювання визначається в мілірентгенах або рентгенах за годину для тієї точки простору, в якій знаходиться при вимірюваннях блок детектування приладу. Крім того, можна виявляти β-випромінювання. Технічний опис та інструкція з експлуатації додаються до приладу. Діапазон вимірювань гамма-випромінювання від 0,05 мР/год до 200 Р/год у діапазоні енергій від 0,084 до 1,25 МеВ. Прилади ДП-5В, ДП-5А і ДП-5Б мають шість піддіапазонів вимірювань (табл. 3.1) і звукову індикацію на всіх піддіапазонах, крім першого. Звукова індикація прослуховується за допомогою головних телефонів приладу.
Таблиця 3.1 – Піддіапазони вимірювань приладів ДП-5А, ДП-5Б,
Д1І-5В
| Піддіапазони | Позиція ручки перемикача | Шкала | Одиниця вимірювання | Межі вимірювання | Час встановлення показника, с |
| 0…200 | р/год | 5…200 | |||
| х 1000 | 0…5 | мр/год | 500…5000 | ||
| х 100 | 0…5 | мр/год | 50…500 | ||
| х 10 | 0…5 | мр/год | 5…50 | ||
| х 1 | 0…5 | мр/год | 0,5…5 | ||
| х 0,1 | 0…5 | мр/год | 0,05…0,5 |
Відлік показань приладу відбувається за нижньою шкалою мікроамперметра в Р/год, за верхньою шкалою – у мР/год з наступним перемноженням на відповідний коефіцієнт піддіапазону. Робочою вважається ділянка шкали, окреслена суцільною лінією.
Живлення приладів здійснюється від трьох сухих елементів типу КБ-1, А-336, один з яких використовують тільки для підсвічування шкали мікроамперметра під час роботи у темний час. Комплект живлення забезпечує безперервну роботу приладу без підсвічування шкали в нормальних умовах не менше 40 год (ДП-5А, ДП-5Б) і 55–70 год (ДП-5В) за умов зберігання не більше одного місяця.
Прилади можуть підключатися до зовнішніх джерел постійного струму з напругою 3, 6 і 12 В (ДП-5А, ДП-5Б) і 12 або 24 В (ДП-5В). Для цієї мети є колодка живлення і дільник напруги.
1 – подовжувальна штанга; 2 – телефони; 3 – панель вимірювального приладу; 4 – кнопка скидання показників; 5 – норми забрудненості; 6 – мікроамперметр; 7 – контрольне джерело випромінювання; 8 – футляр приладу; 9 – тумблер підсвічування шкали; 10 – перемикач піддіапазонів; 11 – блок детектування; 12 – опорні фіксатори; 13 – поворотний екран; 14 – камера для блока детектування; 15 – кабель блока детектування; 16 – футляр приладу
Рисунок 3.2 – Прилад ДП-5В
Прилад складається (рис. 3.2) з вимірювального пульта, зонда (ДП-5А, ДП-5Б) або блока детектування (ДП-5В), з’єднаних з пультами гнучким кабелем, контрольного стронцієво-ітрієвого джерела β-випромінювання для перевірки працездатності приладів (на внутрішньому боці кришки футляру у ДП-5А і ДП-5Б і на боці детектування у ДП-5В). Вимірювальний пульт складається з панелі 3 і футляра 16. На панелі вимірювального пульта розміщені: ДП-5А, ДП-5Б і ДП-5В мікроамперметр 6 з двома вимірювальними шкалами, перемикач піддіапазонів 10, ручка "Режим" – потенціометр регулювання подачі електроенергії до приладу, кнопка "Сброс" – анулювання показань 4, тумблер підсвічування шкали 9, з лівого боку гніздо для телефону.
Панель вимірювального пульта кріпиться до кожуха. Елементи схеми приладу змонтовані на платі й з’єднані з панеллю шарніром і гвинтом.
Сприймаючими пристроями приладів є газорозрядні лічильники, встановлені: в приладі ДП-5А – один (СІ-ЗБГ) у вимірювальному пульті та два (СІ-ЗБГ і СТС-5) у зонді 11; у приладі ДП-5В – два (СБМ-20 і СІ-ЗБГ) у блоці детектування 11.
Зонд і блок детектування – це сталевий циліндричний корпус 11 з вікном для індикації бета-випромінювання, закритим етилцелюлозною водостійкою плівкою, крізь яку проникають бета-частинки. На корпус надітий металевий поворотний екран 13, який фіксується у двох положеннях (Г і Б) на зонді приладів ДП-5А, ДП-5Б і в трьох положеннях (Г, Б і К) на блоці детектування приладу ДП-5В. Вікно корпуса в положенні Г закривається екраном 13 і в лічильник можуть проникати тільки γ-промені. Повертаючи екран у положення Б, вікно корпуса відкривається і бета-частинки проникають у лічильник. У заглибленні на екрані розміщене контрольне джерело β-випромінювання 7. Встановивши в положенні К джерело бета-випромінювання проти вікна, можна перевірити прилад. Зонд і блок детектування на корпусах мають по два опорних фіксатори 12, за допомогою яких вони встановлюються на обстежувані поверхні при індикації забруднення бета-частинками. У корпусі знаходяться газорозрядний лічильник, електрична схема і підсилювач-нормалізатор. Телефон 2 складається з двох малогабаритних телефонів ТГ-7М, підключається до вимірювального пульта і фіксує наявність радіоактивних випромінювань.
Для підготовки приладу до роботи слід вийняти його з укладального ящика, відкрити кришку футляра, оглянути прилад, пристебнути до футляра паси. Дістати зонд або блок детектування, приєднати ручку до зонда, а до блока детектування штангу 1. Підключити джерело живлення. Включити прилад, встановити ручки перемикачів піддіапазонів у положення: приладу ДП-5А "Реж" і ДП-5В "5" – контроль режиму, стрілка приладу встановлюється в режимному секторі: в ДП-5А стрілку приладу потенціометром встановити в режимному секторі на "5". Якщо стрілка мікроамперметра не відхиляється або не встановлюється на режимному секторі, необхідно перевірити придатність джерел живлення.
За допомогою контрольних джерел потрібно перевірити придатність приладів до роботи. Для цього екрани зонду в ДП-5А, ДП-5Б і блока детектування в ДП-5В встановити відповідно у положеннях Б і К. Підключити телефони. В приладах ДП-5А, ДП-5Б відкрити контрольне бета-джерело, встановити зонд опорними фіксаторами на кришку футляра так, щоб джерело знаходилося напроти відкритого вікна зонду. Потім, встановлюючи послідовно ручку перемикача піддіапазонів у положення х1000, х100, х10, х1 і х0,1, перевірити придатність приладу на всіх діапазонах, крім першого. В телефоні повинен прослуховуватися тріск. При цьому стрілка мікроамперметра має зашкалювати на шостому і п’ятому піддіапазонах, відхилятися на четвертому, а на третьому і другому може не відхилятися через недостатню активність контрольного джерела. На шостому піддіапазоні тріск у телефоні може періодично перериватися через велику активність контрольного джерела для цього піддіапазону.
Після цього ручки перемикачів встановити в положення "Викл" ДП-5А, ДП-5Б і "А" – ДП-5В; натиснути кнопки "Сброс"; повернути екрани в положення Г. Прилади перевірені й готові до роботи.
Під час радіаційної розвідки рівні радіації на місцевості вимірюються на першому піддіапазоні (200) у межах від 5 до 200 Р/год, а до 5 Р/год – на другому піддіапазоні (х1000). Зонд (блок детектування) з екраном у положенні Г має знаходитися у футлярі. Перемикач піддіапазонів встановити в положення 200 і зняти показання на нижній шкалі мікроамперметра 0–200 Р/год.
Якщо показники менше 5 Р/год, потрібно перемикач піддіапазонів перевести в положення х1000 і зняти показання на верхній шкалі – 0…5 мР/год. При вимірюванні гамма-випромінювань реєструється потужність дози в місці знаходження зонда і блока детектування. При таких вимірюваннях блок детектування має знаходитись на висоті 0,7…1 метрів від поверхні землі.
Ступінь радіоактивного забруднення шкірних покривів людей, їх одягу, сільськогосподарських тварин, техніки, обладнання, транспорту, продуктів харчування, урожаю, кормів, води визначають у такій послідовності. Заміряють гамма-фон у місці, де визначатиметься ступінь забрудненості об’єкта, але не ближче 15…20 м від нього. Зонд (блок детектування) повинен знаходитися на висоті 0,7…1 м від поверхні землі. Потім зонд (блок детектування) опорними фіксаторами вперед підносять до поверхні об’єкта на відстані 1,5…2 см.
Перемикач піддіапазонів встановлюють у положення х1000. Екран зонда (блока детектування) має бути в положенні Г.
За показаннями мікроамперметра і за тріском у телефоні визначають місце максимального забруднення об’єкта. Із максимальної потужності експозиційної дози, виміряної на поверхні об’єкта, потрібно відняти гамма-фон. Результат буде характеризувати ступінь радіоактивного забруднення об’єкта. За відсутності показання на другому піддіапазоні, перемикач піддіапазонів послідовно встановити в положення х100, х10, х1 і х0,1. Якщо гамма-фон менший за допустиму забрудненість, то його можна не враховувати.
Для виявлення β-випромінювань необхідно встановити екран зонда (блока детектування) у положення Б. Піднести зонд (блок детектування) до обстежуваної поверхні на відстань 1,5…2 см. Ручку перемикача піддіапазонів послідовно встановлювати в положення х10, х1 і х0,1 до одержання відхилення стрілки мікроамперметра в межах шкали. У положенні екрану Б вимірюється потужність дози сумарного бета-гамма-випромінення.
Збільшення показань приладу на одному і тому ж піддіапазоні порівняно з гамма-фоном свідчить про наявність β-випромінення. Для визначення ступеня радіоактивного забруднення води відбирають дві проби загальним об’ємом 1,5…10 л, одну з верхнього шару вододжерела, другу – з придонного. Вимірювання проводять зондом (блоком детектування) у положенні Б, розміщуючи його на відстані 0,5…1 см від поверхні води, і знімають показання з верхньої шкали.
У процесі роботи з приладом ДП-5В у положенні перемикача "5" стрілка має бути в межах режимного сектора, зачорненої дуги шкали.
До комплекту приладу входять 10 чохлів із поліетиленової плівки для зонду (блока детектування). Чохол надівається на зонд (блок детектування) для захисту його від радіоактивного забруднення при вимірюваннях забрудненості рідких і сипких речовин. Після використання чохол підлягає дезактивації або знищенню.
Під час вимірювань, якщо необхідно збільшити відстань від об’єкта, що обстежується, до оператора, штангу подовжують. Для цього необхідно викрутити накидну гайку і витягнути внутрішню трубу, після чого закрутити накидну гайку.
