Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсередок х≥м≥чного ураженн€




 

ѕоширенн€ у навколишньому середовищ≥ сильнод≥ючих отруйних речовин (—ƒќ–) утворюЇ зону х≥м≥чного зараженн€ та осередок х≥м≥чного ураженн€.

«оною х≥м≥чного зараженн€ називаЇтьс€ територ≥€, на €к≥й склалас€ вражаюча концентрац≥€ —ƒќ–.

ќсередок х≥м≥чного ураженн€ це територ≥€, на €коњ внасл≥док х≥м≥чноњ авар≥њ виникли масов≥ ураженн€ людей, с≥льськогосподарських тварин та рослин.

«она х≥м≥чного зараженн€ ≥ осередок х≥м≥чного ураженн€ характеризуютьс€ розм≥рами, а також типом —ƒќ–, концентрац≥Їю, щ≥льн≥стю зараженн€ ≥ ст≥йк≥стю.  онцентрац≥€ Ц це к≥льк≥сть х≥м≥чноњ речовини в одиниц≥ обТЇму пов≥тр€. ¬им≥рюЇтьс€ в м≥л≥грамах х≥м≥чноњ речовини, €ка знаходитьс€ в л≥тр≥ пов≥тр€ (мг/л), або(що чисельно те ж саме Ц в грамах на куб≥чний метр пов≥тр€).  онцентрац≥ю, за €коњ ви€вл€ютьс€ уражаюч≥ властивост≥ отруйноњ речовини, називають бойовою концентрац≥Їю, величина њњ залежить в≥д токсичност≥ х≥м≥чноњ речовини.

ў≥льн≥сть зараженн€ Ц це к≥льк≥сть небезпечноњ х≥м≥чноњ речовини, €ка припадаЇ на одиницю площ≥. ¬им≥рюЇтьс€ в грамах х≥м≥чноњ речовини на квадратний метр поверхн≥ (г/м2). ў≥льн≥сть зараженн€ характеризуЇтьс€ заражен≥стю територ≥њ, ірунту, будов, споруд. “аке зараженн€ нер≥вном≥рне, залежить в≥д умов застосуванн€ чи авар≥йного потрапл€нн€ х≥м≥чноњ речовини ≥ може бути в≥д к≥лькох до дес€тк≥в грам≥в на 1 м2.

—т≥йк≥сть х≥м≥чноњ речовини на м≥сцевост≥ Ц це тривал≥сть уражаючоњ д≥њ на людей, с≥льськогосподарських тварин, рослини ≥ л≥сов≥ насадженн€, €к≥ знаход€тьс€ на заражен≥й територ≥њ.

ћеж≥ зони х≥м≥чного зараженн€ та осередку х≥м≥чного ураженн€ визначаютьс€ пороговими токсичними концентрац≥€ми —ƒќ–, €к≥ викликають початков≥ симптоми ураженн€ ≥ залежать в≥д багатьох чинник≥в:

розм≥ру району розливу —ƒќ–;

к≥лькост≥ вилитоњ —ƒќ–;

рельЇфу м≥сцевост≥;

щ≥льност≥ забудови;

стану атмосфери;

напр€мку та швидкост≥ в≥тру;

на€вност≥ та характеру зелених насаджень.

«аражене пов≥тр€ з парами ≥ аерозол€ми затримуЇтьс€ в населених пунктах, л≥сах, садах, високостеблових с≥льськогосподарських культурах, у долинах, €рах. “ому при орган≥зац≥њ захисту населенн€ це потр≥бно враховувати.

¬сю територ≥ю осередку х≥м≥чного ураженн€ можна умовно розд≥лити на дв≥ зони: зону безпосереднього потрапл€нн€ в навколишнЇ середовище отруйних речовин, токсин≥в, ф≥тотоксикант≥в чи —ƒќ– ≥ зону поширенн€ пар≥в ≥ аерозол≥в цих речовин.

” зон≥ безпосереднього потрапл€нн€ небезпечних речовин вид≥л€ютьс€ пари ≥ аерозол≥, утворюючи первинну хмару зараженого пов≥тр€. ѕоширюючись у напр€мку в≥тру, вона здатна уражати людей, тварин ≥ рослини на територ≥њ в к≥лька раз≥в б≥льш≥й, н≥ж безпосередньо уражена х≥м≥чною речовиною. „астина небезпечних х≥м≥чних речовин ос≥даЇ на м≥сцевост≥ у вигл€д≥ крапель ≥ п≥д час випаровуванн€ утворюЇ повторну хмару зараженого пов≥тр€, €ка перем≥щуЇтьс€ за в≥тром ≥ створюЇ зону поширенн€ пар≥в отруйних або сильнод≥ючих отруйних речовин. “ривал≥сть уражаючоњ д≥њ первинноњ хмари зараженого пов≥тр€ в≥дносно невелика, але на м≥сцевост≥ можуть створюватис€ д≥л€нки застою зараженого пов≥тр€. ” таких випадках тривал≥сть вражаючоњ д≥њ збер≥гаЇтьс€ б≥льш тривалий час.

ѕовед≥нка небезпечних х≥м≥чних речовин у пов≥тр≥ на м≥сцевост≥ характеризуЇтьс€ њх ст≥йк≥стю.

—т≥йк≥сть визначаЇтьс€ часом (хвилини, години, доби), що минув з моменту надходженн€ х≥м≥чноњ речовини, п≥сл€ зак≥нченн€ €кого ц€ речовина вже не Ї небезпечною дл€ рослин, тварин, а люди можуть перебувати в осередку х≥м≥чного зараженн€ без засоб≥в захисту.

—т≥йк≥сть х≥м≥чних речовин залежить в≥д температури пов≥тр€, на€вност≥ атмосферних опад≥в, ф≥зичних ≥ х≥м≥чних властивостей речовини.

–озр≥зн€ють ст≥йк≥сть за д≥Їю пар≥в ≥ д≥Їю крапель х≥м≥чних речовин.

’≥м≥чн≥ речовини, €к≥ перебувають у пов≥тр≥ у вигл€д≥ пари ≥ туману, ви€вл€ють уражаючу д≥ю доти, поки њх концентрац≥€ не знизитьс€ до безпечноњ.

Ќебезпечн≥ х≥м≥чн≥ речовини в краплинно-р≥динному стан≥ збер≥гають своњ уражаюч≥ властивост≥ значно довше: в≥д к≥лькох годин до к≥лькох м≥с€ц≥в. ¬л≥тку ст≥йк≥сть таких речовин може коливатис€ в≥д к≥лькох годин до к≥лькох д≥б, а в холодний час року Ц в≥д к≥лькох тижн≥в до к≥лькох м≥с€ц≥в.

Ќа стан х≥м≥чного осередку зараженн€ ≥ ст≥йк≥сть небезпечних х≥м≥чних речовин дуже впливають метеоролог≥чн≥ умови (температура, в≥тер, опади).

¬≥д температури залежить швидк≥сть випаровуванн€ отруйних речовин ≥з зараженоњ територ≥њ. « п≥двищенн€м температури швидк≥сть випаровуванн€ краплинно-р≥динних х≥м≥чних речовин зб≥льшуЇтьс€ ≥, в≥дпов≥дно, тривал≥сть д≥њ њх на м≥сцевост≥ зменшуЇтьс€.

¬насл≥док зниженн€ температури випаровуванн€ в≥дбуваЇтьс€ пов≥льн≥ше ≥, в≥дпов≥дно, ст≥йк≥сть х≥м≥чноњ речовини на забруднений д≥льниц≥ зб≥льшуЇтьс€.

“ривал≥сть ≥снуванн€ осередку х≥м≥чного зараженн€ також залежить в≥д ф≥зичних властивостей х≥м≥чних речовин ≥, зокрема, в≥д температури њх кип≥нн€. „им вища температура кип≥нн€ х≥м≥чноњ речовини, тим пов≥льн≥ше вона випаровуЇтьс€ ≥, в≥дпов≥дно, тим вища њњ ст≥йк≥сть на м≥сцевост≥. „им вища летк≥сть х≥м≥чноњ речовини, тим вища концентрац≥€ њњ пари в пов≥тр≥. јле хмара зараженого пов≥тр€ п≥д впливом тих же температурних умов швидко розс≥юЇтьс€, початкова концентрац≥€ небезпечноњ речовини в н≥й весь час знижуЇтьс€, ≥ з часом вона втрачаЇ своњ уражаюч≥ властивост≥.

Ќа процес розс≥юванн€ зараженоњ хмари дуже впливаЇ вертикальний стан атмосфери.

–озр≥зн€ють три р≥зновиди вертикальноњ ст≥йкост≥ пов≥тр€: конвекц≥€, ≥нверс≥€ та ≥зотерм≥€.

ѕри конвекц≥њ нижн≥ шари пов≥тр€ нагр≥ваютьс€ сильн≥ше, н≥ж верхн≥ (йдетьс€ про висоту 1Е30 метр≥в).  онвекц≥€ виникаЇ при €сн≥й погод≥, невеликоњ швидкост≥ в≥тру вдень. ÷ей режим спри€Ї швидкому розс≥юванн≥ хмари зараженого пов≥тр€.

≤нверс≥€ спостер≥гаЇтьс€ коли верхн≥ шари пов≥тр€ тепл≥ш≥, п≥ж приземн≥ шари. ≤нверс≥€ виникаЇ вноч≥ при €сн≥й погод≥, мал≥й швидкост≥ в≥тру; цей режим перешкоджаЇ розповсюдженню хмари зараженого пов≥тр€ по висот≥ ≥ спри€Ї збереженню високих концентрац≥й —ƒќ– в приземних шарах пов≥тр€.

≤зотерм≥€ характеризуЇтьс€ р≥вном≥рною температурою пов≥тр€ по висот≥ ≥ спостер≥гаЇтьс€ в хмарну ≥ (або) в≥тр€ну погоду.

¬ид вертикальноњ ст≥йкост≥ пов≥тр€ можна встановити за даними таблиц≥ 2.15.

 

“аблиц€ 2.15 Ц  атегор≥€ ст≥йкост≥ атмосфери

Ўвидк≥сть (V10) в≥тру на висот≥ 10 м, м/с „ас доби
ƒень Ќ≥ч
Ќа€вн≥сть хмарност≥
¬≥дсутн€ —ередн€ —уц≥льна ¬≥дсутн€ —ередн€ —уц≥льна
0Е0,5 ≤н ≤н ≤з     ≤з
0,6Е2 ≤н ≤н ≤з     ≤з
2,1Е4 ≤н ≤з ≤з   ≤з ≤з
Ѕ≥льше 4 ≤з ≤з ≤з ≤з ≤з ≤з

ѕозначенн€:   Ц сильно нест≥йка (конвекц≥€); ≤з Ц нейтральна (≥зотерм≥€); ≤н Ц дуже ст≥йка (≥нверс≥€)

 

Ќапр€мок ≥ швидк≥сть в≥тру значно впливають на тривал≥сть збереженн€ ≥ дальн≥сть поширенн€ зараженого пов≥тр€. —ильний в≥тер (понад 6 м/с) швидко розс≥юЇ заражену хмару ≥ зб≥льшуЇ випаровуванн€ краплинно-р≥динних х≥м≥чних речовин ≥з зараженоњ д≥л€нки. ” результат≥ цього концентрац≥€ пар≥в х≥м≥чноњ речовини в пов≥тр≥ й тривал≥сть д≥њ отруйних речовин на д≥л€нц≥ м≥сцевост≥ зменшуЇтьс€. ѕри слабкому в≥тр≥ (до 4 м/с) ≥ в≥дсутност≥ висх≥дних поток≥в пов≥тр€ заражена хмара поширюЇтьс€ за в≥тром, збер≥гаючи уражаюч≥ концентрац≥њ на значну глибину до (к≥лькох дес€тк≥в к≥лометр≥в).

¬еликий дощ, механ≥чно вимиваючи х≥м≥чн≥ речовини з ірунту й змиваючи њх ≥з поверхн≥, може за пор≥вн€но короткий строк значно знизити щ≥льн≥сть зараженн€. —н≥г, €кий випав на заражену д≥л€нку, створюЇ умови дл€ тривалого збер≥ганн€ уражаючих властивостей небезпечних х≥м≥чних речовин.

ѕ≥двищенн€ рельЇфу перешкоджаЇ руху зараженого пов≥тр€, але суттЇво не впливаЇ на ст≥йк≥сть зараженн€. «агальне п≥двищенн€ м≥сцевост≥ в напр€мку руху хмари зменшуЇ глибину поширенн€ пар≥в х≥м≥чноњ речовини. ” глибоких видолинках, €рах при в≥тр≥, спр€мованому перпендикул€рно до них, заражене пов≥тр€ застоюЇтьс€. якщо ж напр€мок в≥тру близький до ос≥ €ру, хмара, перем≥щуючись вздовж нього, проникаЇ на велику глибину.

якщо хмара зараженого пов≥тр€ рухаЇтьс€ через л≥с, то глибина поширенн€ х≥м≥чних речовин р≥зко зменшуЇтьс€, так само €к ≥ њхн€ концентрац≥€.

” л≥с≥, на пол€х з високостебловими с≥льськогосподарськими культурами можуть утворюватис€ зони тривалого застою х≥м≥чних речовин. “аке €вище може бути ≥ в населених пунктах: заражене пов≥тр€, обт≥каючи населений пункт, розс≥юЇтьс€ в ньому ≥ може на тривалий час утворювати заст≥й зараженого пов≥тр€.

Ќа ірунт≥, поверхн≥ будов, споруд, техн≥ц≥ крапл≥ отруйних речовин починають випаровуватис€, вбиратис€, що, у свою чергу, впливаЇ на тривал≥сть њхньоњ д≥њ на заражен≥й д≥л€нц≥. Ќа твердому ірунт≥ випаровуванн€ х≥м≥чних речовин ≥з зараженоњ поверхн≥ прискорюЇтьс€. Ќа пухкому ірунт≥, а також на шпаруватих матер≥алах в≥дбуваЇтьс€ вбиранн€ або всмоктуванн€ небезпечних речовин, що призводить до п≥двищенн€ њх ст≥йкост≥. јле одночасно в≥дбуваЇтьс€ пов≥льне розкладанн€ х≥м≥чних речовин за рахунок взаЇмод≥њ з вологою (г≥дрол≥з), €ка завжди Ї в ірунт≥ ≥ часто в шпаруватих матер≥алах.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 448 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

1497 - | 1329 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.026 с.