Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћаркетингов≥ системи розпод≥лу




–азом з традиц≥йними каналами розпод≥лу в св≥тов≥й практиц≥ набули поширенн€ багатоканальн≥, горизонтальн≥ ≥ вертикальн≥ маркетингов≥ системи.

Ѕагатоканальн≥ маркетингов≥ системи (Ѕћ—) створюють дл€ повн≥шого обхвату р≥зних ринк≥в. “аку систему орган≥зувала ф≥рма Ђ—в≥точї, €ка реал≥зуЇ частину своЇњ продукц≥њ через ф≥рмов≥ магазини (канал пр€мого маркетингу); ≥ншу частину - через мережу дистриб'ютор≥в, €к≥ працюють з роздр≥бною торг≥влею на вс≥й територ≥њ ”крањни; третю частину - через др≥бнооптов≥ магазини-склади.

ўе один р≥зновид маркетингових систем - горизонтальн≥ маркетингов≥ системи (√ћ—). ¬они виникають при об'Їднанн≥ двох або б≥льш п≥дприЇмств, €к≥ направл€ють своњ зусилл€ дл€ ефективного використанн€ маркетингових можливостей.

” окремоњ ф≥рми може не хватати ф≥нансових ресурс≥в, виробничих потужностей або досв≥ду дл€ самост≥йноњ д≥€льност≥; вона може побоюватис€ брати на себе ризик. —п≥впрац€ зд≥йснюЇтьс€ на тимчасових або пост≥йних основах. ѕрикладом √ћ— може служити харк≥вська ≥нформац≥йно-комерц≥йна мережа Ђѕромпостачї, €ка вже об'ЇднуЇ сотн≥ п≥дприЇмств, оптових баз, друг орган≥зац≥й, маЇ могутн≥й банк даних ≥ видаЇ щотижневий каталог.

¬ћ— складаютьс€ з виробника, оптових ≥ роздр≥бних торговц≥в, €к≥ сп≥вроб≥тничають €к Їдина система.

”згоджен≥сть д≥й кожного з учасник≥в можуть зумовлювати р≥зн≥ чинники, €к≥ ≥ визначають тип ¬ћ—.

 ерован≥ ¬ћ— координують свою д≥€льн≥сть не унасл≥док приналежност≥ до певного власника, а завд€ки економ≥чн≥й могутност≥ одного з учасник≥в системи. “ак, корпорац≥€ Ђѕроктер енд √емблї дос€гаЇ надзвичайно т≥сноњ сп≥впрац≥ з продавц€ми своњх товар≥в, допомагаючи њм в орган≥зац≥њ експозиц≥й, формуванн≥ пол≥тики ц≥н, проведенн≥ заход≥в стимулюванн€, забезпечуючи могутню рекламну п≥дтримку.

якщо вс≥ ланки розпод≥лу Ї власн≥стю одн≥Їњ њњ члена - це корпоративн≥ ¬ћ—. Ќайчаст≥ше власником Ї виробник, але њм може бути ≥ торговий посередник. “ак, близько 50% товар≥в, €к≥ реал≥зуютьс€ через в≥дому американську корпорац≥ю роздр≥бноњ торг≥вл≥ Ђ—ирзї, поступають в њњ магазини з п≥дприЇмств, частка акц≥й €ких належить сам≥й корпорац≥њ.

ƒогов≥рн≥ ¬ћ— складаютьс€ з незалежних ф≥рм, €к≥ зв'€зан≥ догов≥рними в≥дносинами ≥ координують програми своЇњ д≥€льност≥ дл€ загального дос€гненн€ кращих комерц≥йних результат≥в. «окрема, поширена практика створенн€ догов≥рних ¬ћ— на основ≥ наданн€ торгових прив≥лењв (найчаст≥ше п≥д ег≥дою виробника).

Ќаприклад, ф≥рма Ђ ока-колаї видаЇ л≥ценз≥њ на право торг≥вл≥ на р≥зних ринках власникам завод≥в (€к≥ за своЇю суттю Ї оптовиками), €к≥ купують у нењ концентрат напоњв, газують його, розливають в пл€шки ≥ продають м≥сцевим роздр≥бним торговц€м. ≤снують ≥нш≥ р≥зновиди догов≥рних ¬ћ—.

—творенн€ ¬ћ— вс≥х розгл€нутих тип≥в маЇ на мет≥ головне: можлив≥сть контролювати д≥€льн≥сть каналу розпод≥лу ≥ запоб≥гати виникненню конфл≥кт≥в м≥ж окремими його учасниками, €кщо вони прагнуть дос€гти власних ц≥лей.

 

¬иб≥р каналу розпод≥лу

—кладн≥сть р≥шенн€ при формуванн≥ каналу розпод≥лу пол€гаЇ в тому, що пост≥йно доводитьс€ пов'€зувати бажане з доступним. « одного боку, виробник, вивод€чи товар на ≥нш≥ ринки або новий товар на старий ринок, прагне орган≥зувати ефективну систему розпод≥лу, щоб в короткий час покрити витрати, пов'€зан≥ ≥з створенн€м нових товар≥в. « ≥ншого боку, сл≥д д≥€ти з урахуванн€м засоб≥в, €к≥ маЇ в своЇму розпор€дженн≥ п≥дприЇмство, €к≥ посередники працюють на цих ринках ≥ €к переконати њх зайн€тис€ розпод≥лом товар≥в.

ѕр€м≥ канали розпод≥лу (канали нульового р≥вн€) найчаст≥ше використовують ф≥рми, €к≥ хочуть контролювати всю свою маркетингову програму ≥ мати т≥сн≥ контакти ≥з споживачами на обмежених ц≥льових ринках. ¬они б≥льше поширен≥ на ринку продукц≥њ промислового призначенн€.

Ќепр€м≥ канали розпод≥лу, €к≥ передбачають участь торгових посередник≥в, за звичаЇм, вибирають ф≥рми, €к≥ прагнуть розширити своњ ринки ≥ об'Їми збуту. ѕри цьому вони згодн≥ в≥дмовитис€ в≥д багатьох збутових функц≥й, але, в≥дпов≥дно, ≥ в≥д певноњ частки контролю над каналами збуту ≥ контакт≥в ≥з споживачами.

 ритер≥й вибору рац≥ональноњ системи розпод≥лу неможливо вибрати однозначно. ≈фективн≥сть функц≥онуванн€ каналу визначають, щонайменше, трьома показниками:

- пер≥одом часу, за €кий товар проходить шл€х в≥д виробника до споживача (швидк≥стю товарного руху);

- витратами на реал≥зац≥ю (з розрахунку на одиницю товару) ≥ на€вн≥стю можливостей њх зниженн€;

- об'Їмом реал≥зац≥њ продукц≥њ за одиницю часу (швидк≥стю збуту товару).

ѕри вибор≥ каналу розпод≥лу ≥ визначенн≥ його довжини ≥ ширини сл≥д враховувати так≥ основн≥ чинники:

- споживач≥в (њх к≥льк≥сть, концентрац≥ю, частоту зд≥йсненн€ покупок, розм≥р середньоњ покупки);

- товар (його варт≥сть, техн≥чну складн≥сть, терм≥н збер≥гаЇмост≥, габарити ≥ масу, функц≥ональне призначенн€);

- ц≥л≥ ≥ ресурси компан≥њ (наприклад, престижн≥ ц≥л≥, пов'€зан≥ з ексклюзивним розпод≥лом ≥ вузьким каналом);

- конкурент≥в (њх к≥льк≥сть, асортимент товар≥в, методи збуту продукц≥њ ≥ т.п.).

¬елике значенн€ при вибор≥ канал≥в розпод≥лу мають ≥ характеристики власне посередник≥в, €к оптових, так ≥ роздр≥бних, €ких привертають до участ≥ у функц≥онуванн≥ каналу.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 788 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2146 - | 1973 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.