Система екологічного права: загальна, особлива і спеціальна частини екологічного прав; основні інститути екологічного права.

Систему екологічного права як навчального предмета складає науково обгрунтована послідовність інститутів еколо­гічного права. Правовий інститут в екологічному праві являє собою відособлену групу юридичних норм, що регулюють од­норідні екологічні відносини.

Навчальний курс екологічного права України складається з двох частин: загальної й особливої.

Загальна частина містить норми, які характерні для всіх інститутів екологічного права, незалежно від того, до якої частини курсу ці інститути відносяться — загальної чи особ­ливої. До них відносяться норми, що визначають предмет, принципи і функції екологічного права, його пріоритети, за­гальні правила користування природними ресурсами, правові форми охорони навколишнього природного середовища, осно­ви управління природокористуванням і охороною навколиш­нього середовища, механізм реалізації екологічного права.

Вивчення загальної частини курсу розпочинається темою:

«Предмет, система і джерела екологічного права», в якій по­ряд з іншими питаннями розкривається поняття екологічного права, висвітлюються його принципи і функції, підкреслюється значення вивчення екологічного права для працівників орга­нів внутрішніх справ.

Важливе місце в загальній частині курсу посідає тема «Пріоритети екологічного права», в якій йдеться про такі прі­оритети, як гарантування екологічної безпеки в Україні, охо­рона екологічних прав та інтересів громадян України, всебіч­не сприяння екологізації суспільства.

Основною у загальній частині є тема «Правове забезпе­чення раціонального природокористування». Вона відіграє особливу роль в екологічних відносинах. Саме раціональне природокористування лежить в основі охорони природних ре­сурсів.

Важливе місце в цій частині курсу відводиться питанням управління в галузі природокористування і охорони навколиш­нього природного середовища. Зокрема, висвітлюється питан­ня і зміст управління, розглядається система органів управ­ління та їх компетенція.

Закінчується вивчення загальної частини екологічного права темою «Механізм реалізації екологічного права», в якій розглядаються економічні й юридичні заходи щодо забез­печення реалізації екологічного права, доводиться, що є ви­рішальним етапом у розвитку екологічних відносин; підкреслюється роль органів внутрішніх справ у забезпеченні реалі­зації екологічного права.

Особлива частина екологічного права містить норми, які характерні для окремо взятих інститутів екологічного права, спрямовані на охорону земель, вод, лісів, надр землі, тварин­ного світу, атмосферного повітря тощо.

Зміст цих норм став визначальним для тем особливої частини курсу екологічного права: «Правова охорона зе­мель»; «Правова охорона вод»; «Правова охорона лісів»; «Правова охорона тваринного світу»; «Правова охорона ат­мосферного повітря»; «Правова охорона надр»; «Правова охорона природно-заповідного фонду України»; «Правова охорона навколишнього природного середовища у виробничій то культурно-побутовій сферах».

Місце екологічного права серед інших галузей права обу­мовлене місцем екологічних відносин серед інших суспільних відносин. Місце, роль і значення кожної галузі права визна­чаються внеском тієї чи іншої галузі права в розвиток дер­жави, суспільства і господарства, в задоволення життєвих по­треб людей.

Роль і значення екологічного права величезні. Зокрема, його норми відіграють надзвичайно велику роль у задоволенні багатогранних насущних потреб нашого суспільства. Вирішен­ня простих і найскладніших господарських завдань тісно пов'язане з використанням і охороною природних ресурсів.

Екологічне право має безпосереднє відношення і до вирі­шення таких життєво важливих для людини питань, як забез­печення продуктами харчування, водою, одягом, чистим по­вітрям, тобто всім тим, без чого вона жити не може. Отже, з екологією і екологічним правом тісно пов'язане саме буття людства. Все це визначає чільне місце екологічного права серед інших галузей права.