банківський нагляд у країнах ЄС

Таблиця 1

Національні організаційні структури, які забезпечують

банківський нагляд у країнах ЄС

Країна	Банки	Сектор страхування	Сектор ЦП	Участь ЦБ
Австрія	УФП	УФП	УФП	Так
Бельгія	БС, СЦП	СС	БС, СЦП	Так
Великобританія	УФП	УФП	УФП	Так
Греція	НЦБ	СС	СЦП	Так
Данія	УФП	УФП	УФП	Ні
Ірландія*	НЦБ	У	НЦБ	Так
Іспанія	НЦБ	СС	СЦП	Так
Італія	НЦБ	СС	СЦП**	Так
Кіпр	НЦБ	У	СЦП	Так
Латвія	УФП	УФП	УФП	Так
Литва	НЦБ	СС	СЦП	Так
Люксембург	БС, СЦП	СС	БС, СЦП	Ні
Мальта	УФП	УФП	УФП	Так
Нідерланди***	НЦБ	НЦБ	НЦБ	Так
Німеччина	УФП	УФП	УФП	Так
Польща	НЦБ	СС	СЦП	Так
Португалія	НЦБ	СС	СЦП	Так
Словаччина	НЦБ	СС, СЦП	СС, СЦП	Так
Словенія	НЦБ	У	СЦП	Так
Фінляндія	БС, СЦП	СС	БС, СЦП	Так
Франція	БС/НЦБ	СС	СЦП	Так
Угорщина	УФП	УФП	УФП	Так
Чехія	НЦБ	СС, СЦП	СС, СЦП	Так
Швеція	УФП	УФП	УФП	Так

- УФП (Управління фінансових послуг, або Управління з нагляду за сектором фінансових послуг) означає єдиний орган нагляду за всіма трьома фінансовими секторами.

- НЦБ (Національний центральний банк) означає, що за здійснення нагляду в конкретному фінансовому секторі відповідає центральний банк.

- БС, СС або СЦП (банківський сектор, сектор страхування або сектор цінних паперів) означає, що за здійснення нагляду в даному конкретному фінансовому секторі відповідає спеціальний орган.

- У (Уряд) означає, що за здійснення нагляду в даному фінансовому секторі відповідає урядове відомство.

* В Ірландії регулювання фінансового сектора здійснює Управління регулювання фінансового сектора, яке є автономним підрозділом Центрального банку, що має свою раду директорів і свою сферу відповідальності.

** В Італії, відповідно до законодавства, у секторі цінних паперів за нагляд за діяльністю фінансових посередників у питаннях стримування ризиків і забезпечення фінансової стабільності відповідає Банк Італії, тоді як за прозорість і ведення бізнесу в цілому відповідає орган нагляду ринку цінних паперів CONSOB.

*** У Нідерландах за нагляд за діяльністю фінансових посередників відповідає Банк Нідерландів, тоді як за забезпечення прозорості й загальне ведення діяльності відповідає окреме агентство.

 

В Україні, згідно із Законом України «Про Національний банк України» (ст. 7), НБУ здійснює банківське регулювання та нагляд у державі. У межах цієї функції Нацбанк (розділ Х):

· видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб;

· безоплатно одержує від банків, банківських об'єднань та юридичних осіб, які отримали ліцензію НБУ на здійснення окремих банківських операцій, а також від осіб, стосовно яких Національний банк здійснює наглядову діяльність відповідно до законодавства, інформацію про їх діяльність і пояснення стосовно отриманої інформації та проведених операцій;

· установлює для банків обов'язкові економічні нормативи. Ці нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, наданням кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком;

· визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших ризиків банків;

· здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність", як безпосередньо, так і через створений ним орган банківського нагляду.

Згідно з організаційною структурою НБУ, безпосередньо банківським регулюванням і наглядом займається Дирекція з банківського регулювання та нагляду, якій підпорядковуються:

1) Департамент банківського регулювання та нагляду;

2) Департамент методології банківського регулювання та нагляду;

3) Департамент з питань запобігання використанню банківської системи для легалізації кримінальних доходів та фінансуванню тероризму;

4) Департамент припинення діяльності банків;

5) Департамент реєстрації та ліцензування банків.

Однак, згідно з Постановою НБУ «Про заходи посилення ефективності банківського нагляду та його структури», відбулися значні зміни в організаційній структурі банківського нагляду держави. Зокрема, нагляд за банками столичного регіону повністю переведений у центральний офіс НБУ (приблизно 120 установ банків). Зважаючи на таке велике навантаження, Департамент банківського регулювання та нагляду поділений на Департамент безвиїзного банківського нагляду та Департамент інспектування банків. Окрім того, централізовано контроль за процедурою ліквідації банків центральним апаратом НБУ, а також створено Управління юридичного забезпечення банківського нагляду. Ще створено Управління контролю якості нагляду, яке буде слідкувати за відповідністю наглядових процедур вимогам законодавства.

Отже, ефективність існування банків як фінансових посередників зумовлюється ефектом довготривалих стосунків і теорією делегованого моніторингу, які породжують вимоги держави до мінімального розміру банківського капіталу та необхідність захищати інтереси вкладників і кредиторів банку. Саме ці функції і покликаний здійснювати банківський нагляд, як підсистема державного регулювання банківської діяльності. Функції банківського нагляду знаходять своє втілення в організаційних структурах банківського нагляду.