Для того щоб, розробити та впровадити заходи та засоби для поліпшення умов праці на автотранспортних підприємствах, спочатку потрібно виявити та проаналізувати потенційні виробничі небезпеки у підрозділах підприємства. Ці небезпеки можуть мати місце під час роботи обслуговувального устаткування, експлуатації автомобілів та ін.
Особливу увагу необхідно звернути на дотримання вимог щодо розташування та експлуатації енергосилового устаткування (вантажопідіймальні машини, компресори, парові та водонагрівальні котли тощо). Також потрібно підкреслити визначальну роль працівника у формуванні небезпечних ситуацій.
Джерелом небезпеки називають можливість дії на людину за певних умов виробництва небезпечних виробничих чинників. Вказана можливість характеризується ймовірністю впливу на людину окремого чинника виробництва.
Джерелами потенційних виробничих небезпек на автотранспорті є: а) працівники (небезпечні дії); б) автомобілі, механізми, устаткування, обладнання, технічні пристрої, споруди (небезпечні умови); в) виробниче довкілля. Встановивши їх для певних виробничих процесів, потрібно проаналізувати можливий перебіг подій від первинної події (небезпеки) до можливого наслідку.
Небезпечний виробничий чинник має певну зону своєї дії. Небезпечна зона – це простір, в якому на працівника можуть діяти небезпечні чи шкідливі виробничі чинники. У процесі роботи людина може потрапляти до небезпечної зони внаслідок відсутності там необхідної захисної огорожі, сигнальних пристроїв або попереджувальних знаків та написів. Кожну дію, внаслідок якої людина потрапляє до небезпечної зони, вважають небезпечною.
Небезпечні умови і небезпечні дії у процесі функціонування будь-якої людино-машинної системи можуть виникати від таких джерел небезпек, як людина, машина та (або) довкілля.
Небезпечна дія – це така дія працівника, яка суперечить науково-обгрунтованим нормам професійної поведінки під час виконання певного виробничого завдання. Небезпечна дія виникає внаслідок порушення працівником нормативних вимог охорони праці, режиму роботи обладнання та ін. Внаслідок небезпечної дії працівник потрапляє до небезпечної зони.
Небезпечні умови визначаються недоліками конструкцій машин, технологічного обладнання, низьким рівнем організації виробництва (низький професійний рівень працівників, недостатня підготовка з охорони праці). Небезпечні умови виникають від машин через їх зношення, внаслідок порушення у процесі роботи регулювання окремих елементів, під час роботи машин, що мають конструкційні недоліки тощо. Небезпечними умовами виробничого довкілля на автотранспорті (де перебуває в експлуатації автомобіль) є стан доріг, маршрутів руху агрегатів, полів, робочих зон, складні погодні дорожні умови тощо.
Потенційна небезпека – це та небезпека, що може за певних умов виникнути, а після виникнення – призвести до наслідків у вигляді травми або іншої несприятливої події.
Небезпечні умови і небезпечні дії, як випадкові події поєднуючись між собою, можуть утворити небезпечну ситуацію, наслідком якої може бути травма чи аварія (залежно від характеру джерела, поведінки людини, стану виробничого довкілля тощо).
На виробництві також існують інші небезпеки – небезпека захворювання працівника. Ці види небезпек досліджують і визначають за фактичними показниками умов праці під час проведення паспортизації та атестації робочих місць.
Насамперед необхідно визначити джерела небезпек та небезпечні чинники, що існують чи можуть виникнути під час експлуатації автотранспортного засобу, устаткування чи певного виробничого процесу, показати, за яких умов вони можуть діяти на працівників: відсутні чи несправні огороджувальні пристрої, наявні технічні несправності машин, конструкційні недоліки тощо.
Для виявлення виробничих небезпек застосовують метод логічних таблиць перебігу подій від події причини до причини наслідку. Застосовуючи вказаний метод, необхідно з’ясувати, які заходи потрібно вжити, щоб наявна чи потенційна небезпека, що може виникнути під час роботи, не змогла призвести до небезпечної ситуації та її наслідків (травми, професійної хвороби, аварії, пожежі тощо).
Метод логічних таблиць перебігу подій застосовують під час експертного оцінення стану безпеки певного робочого місця або технічного засобу виробництва. У першому стовпчику логічної таблиці вказують вид виконуваної роботи (назву виробничого процесу), застосовувані технічні засоби транспортні засоби, пристрої чи інструменти тощо. Після цього у наступних стовпчиках записують вид небезпеки: "небезпечна умова", "небезпечна дія" і "небезпечна ситуація". Під час заповнення вказаних трьох стовпчиків таблиці звертають увагу на послідовний перебіг подій: від первинної події – небезпеки до відповідного можливого наслідку. Проаналізувавши небезпечні умови, дії та ситуації вказують подію, яка є наслідком ситуації: травма чи аварія. В останньому стовпчику таблиці логіко-ситуаційного аналізу записують заходи, впровадження яких може зупинити настання вказаних подій.
Зауважимо, що заповнюючи таблицю під час огляду робочого місця (досліджуваного об’єкту), особливу увагу потрібно звертати на логічну послідовність можливого виникнення, перебігу та логічного поєднання подій-небезпек.
Аналіз потенційних виробничих небезпек та моделювання небезпечних ситуацій для виробничих процесів на автотранспорті виконують за такою схемою:
1. Визначають джерела виробничих небезпек (транспортні засоби, механізми, устаткування тощо), окремі елементи виробничого довкілля, на які спрямовано дію джерел виробничих небезпек, та потенційно небезпечні дії працівників.
2. Визначають види небезпечних та шкідливих виробничих чинників та, за можливості, встановлюють їх значущість.
3. Визначають умови, за яких небезпечні та шкідливі чинники можуть діяти на працівників. За наявності таких умов на виробництві існує реальна можливість травмування чи захворювання працівників. Якщо таких умов виявлено кілька, то можливі наслідки визначають згідно із статистичною сумою ймовірностей небезпечних ситуацій, що є кількісним показником небезпечності роботи машини, механізму чи іншого об’єкта.
4. Розробляють комплекс заходів та засобів, що дозволять усунути умови виникнення небезпек, зокрема ще на стадії проектування.
Щоб проаналізувати умови виникнення виробничих небезпек у складних системах „машина–людина–довкілля”, потрібно використати методики логічного моделювання небезпечних ситуацій під час виконання виробничих процесів (табл. 2.2.).
Далі наведено потенційні небезпеки для водія автотранспортного засобу перед початком і під час виконання робіт та заходи щодо їх усунення:
1. Т равмування осколками обертових деталей під час запускання двигуна.
Перед початком роботи потрібно перевірити відсутність тріщин, налипання, сторонніх предметів тощо на лопатях вентилятора двигуна та на шківу пускового двигуна.
Під час виконання робіт заборонено запускати двигун за наявності зазначених недоліків. Не можна стояти у площині обертання шківів, вентиляторів тощо.
2. Т равмування внаслідок раптового руху автомобіля під час запускання двигуна.
Перед початком роботи необхідновпевнитися, що важелі керування коробкою зміни передач, гідросистемою та іншими робочими органами встановлено у нейтральному чи вимкненому положенні, автомобіль загальмовано. Потрібно перевірити справність деталей і цілісність проводів пристрою, що запобігає запусканню двигуна на увімкненій передачі.
Під час виконання робіт заборонено запускати двигун з несправним або вимкнутим пристроєм, що запобігає запусканню двигуна на увімкненій передачі. Не можна перебувати у зоні можливого руху автомобіля.
3. О піки внаслідок загоряння палива під час заправляння автомобіля (рис. 2.11).
Таблиця 2.2. Табличний аналіз небезпечних ситуацій під час виконання ремонтних робіт на автотранспортному підприємстві
| Назва виробничого процесу | Небезпечна умова | Небезпечна дія | Небезпечна ситуація | Можливі наслідки | Заходи для недопущення нещасних випадків |
| Ремонтування автомобіля | 1. Працівник не пройшов інструктажу щодо правил безпеки праці під час ремонтування автомобіля. 2. Висока концентрація шкідливих газів у ремонтному приміщенні (під час зварювання). 3. Недостатній рівень освітлення у ремонтному приміщенні. 4. Відсутність надійних підставок під домкрат. 5. Відсутність спеціального місця для зберігання промаслених ганчірок. 6. Відсутність з боку завідувача майстерні належного контролю за безпекою виконання робіт | 1. Працівник перебуває під час роботи у стані алкогольного сп’яніння. 2. Перебування працівників у небезпечній зоні. 3. Рух іншого транспорту в приміщенні з підвищеною швидкістю. 4. Використання як підставки під домкрат випадкових предметів (наприклад, цеглини). 5. Працівник не дотримується правил пожежної безпеки | 1. Перебування працівника у зоні незакритих захисними кожухами рухомих та обертових механізмів. 2. Потрапляння в органи дихання працівника шкідливих газів протягом тривалого часу. 3. Зруйневання підставки під домкрат та падіння колеса на працівника. 4. Загорання легкозаймистих речовин, що перебувають у ремонтному приміщенні | 1. Травмування працівників рухомими елементами машин і обладнання. 2. Отруєння шкідливими газами 4. Травмування працівників внаслідок падіння колеса. 5. Опіки працівника від пожежі | 1. Провести позаплановий інструктаж з охорони праці з працівниками ремонтної майстерні. 2. Запровадити щоденний контроль за технічним станом машин і механізмів у ремонтному приміщенні. 4. Улаштувати куточок з охорони праці у ремонтному приміщенні. 5. Розробити інструкції з охорони праці для основних професій на об’єктах ремонтної майстерні. |
До заправного пункту паливо-мастильними матеріалами потрібно під’їжджати так, щоб вихлопна труба автомобіля (трактора) перебувала з протилежного боку від колонки, вимкнути двигун.
Під час виконання робітдозволено заправляти транспортний засіб (вантажний автомобіль, трактор тощо) лише закритим способом, за допомогою насоса та шланга через лійку з мідною сіткою.
Якщо необхідно заправляти автомобіль паливо-мастильними матеріалами у темну пору доби за польових (дорожніх) умов, потрібно освітлювати місце заправляння світлом фар іншого автомобіля (трактора) або електричним ліхтарем. Заборонено використовувати для освітлення відкритий вогонь.
4. Т равмування, наїжджання на сторонніх осіб під час агрегатування вантажного автомобіля (трактора) із причепом (знаряддям).
Перед початком агрегатування необхідно впевнитися у справності деталей причіпного пристрою (причепу). Причіп чи знаряддя, які агрегатують з автомобілем, має зберігати стійке положення, а причіпний пристрій (деталі механізму гідравлічної навіски трактора) встановлено на відповідній висоті. Необхідно перевірити комплектність причіпного пристрою агрегатованого причепу (знаряддя), відсутність на його деталях пошкоджень, тріщин, деформацій.
Під час виконання робітпотрібно впевнитися у відсутності сторонніх осіб між автомобілем (трактором) і причепом (знаряддям), подати звуковий сигнал про початок руху. Під’їжджати до причепу (знаряддя) заднім ходом необхідно на малій швидкості. Під’їхавши автомобілем (трактором) до причепу (знаряддя), необхідно його зупинити, загальмувати та вимкнути двигун.
Впевнившись, що знаряддя (причіп) не втратило стійкості, потрібно надійно з’єднати і зафіксувати деталі з’єднань. Заборонено намагатися силою підіймати чи зближати деталі з’єднань, якщо це може погіршити стійкість з’єднуваного знаряддя. У разі невідповідності (неспіввісності) деталей з’єднання потрібно під’їхати повторно.
Агрегатування мають виконувати три працівники – водій (механізатор), робітник-зчіплювач і особа, яка координує їх роботу. Зчіплювач повинен стояти з боку руху (в безпечній зоні) до повного зупинення вантажного автомобіля (трактора) і починати зчіплювання лише після сигналу координатора робіт.
Необхідно одразу зупинити вантажний автомобіль (трактор), якщо водій (механізатор) перестав бачити зчіплювача. Продовжувати далі рух вантажного автомобіля (трактора) дозволено знову лише тоді, коли водій (механізатор) упевниться у його безпеці.
Якщо тракторний агрегат обладнано автоматичною зчіпкою, то під час під’їжджання не можна допускати відхилення знаряддя вбік від осі автомобіля (трактора) понад 120 мм, а їх замків – вперед або вбік більше ніж на 15 мм.
5. Т равмування внаслідок раптового відчеплення (падіння) знаряддя (причепу).
Перед початком робітпотрібно перевірити герметичність з’єднання, плавність роботи циліндрів гідросистеми, а також надійність навісного механізму шляхом три–п’ятикратного підняття i опускання знаряддя (робочих органів).
Під час виконання робітпотрібно переконатись, що з’єднання шлангів гідросистеми надійне i герметичне, шланги закріплено так, щоб під час роботи вони не торкалися рухомих вузлів машини. Не повинно бути перегинання i перекручування гумових шлангів.
6. П ерекидання автопоїзда або вантажного автомобіля з причепом, наїжджання на перешкоди, інші ДТП.
Перед початком робітпотрібно ознайомитися з маршрутом до місця завантажування-розвантажування продукції чи матеріалів. Визначити небезпечні місця на маршруті та відповідність габаритів автопоїзда наявним на маршруті перепонам. Перевірити справність стоп-сигналів, покажчиків поворотів автомобіля (причепа).
Виїжджати у рейс дозволено лише після проходження передрейсового медичного огляду, за наявності посвідчення і шляхового листа (наряду), підписаного відповідальною за проведення робіт особою. Швидкість руху автопоїзда потрібно вибирати з урахуванням маси, габаритів та інерційного впливу агрегатованого причепу на поворотах, слизькості поверхні доріг, наявності схилів тощо.
Ділянки шляху зі стрімкими схилами потрібно проїжджати на першій чи другій передачі, не перемикаючи їх.
У разі буксування (сповзання) автопоїзда на схилі, потрібно загальмувати автомобіль, вимкнути двигун, підкласти під колеса упори.
Якщо водія осліпило яскравим світлом зустрічного транспорту i він частково втратив видимість, то необхідно негайно зменшити швидкість руху, з’їхати на узбіччя або край дороги і зупинити автомобіль. Після зупинення автомобіля на неосвітлених ділянках дороги потрібно увімкнути підфарники або ближнє світло i габаритні ліхтарі.
На залізничних переїздах не можна зупинятися, вимикати зчеплення, перемикати передачі. Якщо шлагбаум закритий або миготить сигнал світлофора, потрібно зупинитися на відстані 5 м від шлагбаума або світлофора. За їх відсутності – не ближче 10 м від ближньої рейки переїзду.
