Основні правила подружньої етики

Лекція 6. Педагогіка сімейних стосунків.

Стилі сімейних стосунків

Стосунки, що складаються в сім'ї між її членами, здійснюють найбільший вплив на виховання необхідних для життя в сім'ї якостей, уявлень і орієнтацій. «Все - і хороше, і погане - людина отримує в сім'ї. Саме сім'я була, є і, очевидно, буде завжди важливою сферою формування особистості і найголовнішим інститутом виховання».

Які ж фактори впливають на особистість дитини в сім'ї? Спеціалісти ці фактори умовно поділяють на три групи:

перша - це соціальне мікросередовище сім'ї, у якому здійснюється залучення дітей до соціальних цінностей і ролей, введення їх у складності й протиріччя сучасного світу;

друга - це внутрішньосімейна і позасімейна діяльність, переважно побутова праця, що є могутнім знаряддям соціологізації людини і її залучення до майбутньої життєдіяльності;

третя - це власне сімейне виховання, певний комплекс цілеспрямованих педагогічних впливів.

Перші дві групи факторів (перша більше, друга відносно менше) можуть бути представлені педагогікою сімейних стосунків - тією самою, про яку писав великий педагог А.С. Макаренко. «Ваша власна поведінка, - стверджував він у своїх «Лекціях про виховання дітей», - вирішальна річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте або навчаєте її. Ви виховуєте її в кожний момент вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома. Як ви одягаєтеся, як ви розмовляєте з іншими людьми і про інших людей, як ви радієте або сумуєте, як ви смієтеся, читаєте газету, - все це має для дитини велике значення. Найменші зміни в тоні дитина бачить або відчуває, всі повороти вашої думки доходять до неї невідомими шляхами, ви be не помічаєте. А якщо ви грубі або хвастливі, або ви пиячите, а ще гірше, якщо ви ображаєте матір, вам уже не треба думати про виховання: ви вже виховуєте погано і ніякі «найкращі поради і методи вам не допоможуть».

Виховання необхідних для сімейного життя якостей (таких як розуміння, співчуття, чуйність, емоційний відгук) більш за все відбувається в невидимій, але надзвичайно впливовій галузі педагогіки відносин, дефекти якої породжують наступні відхилення в поведінці. Учені виявили два типи сімей - цілком благополучних, повних, матеріально забезпечених, з підлітками-правопорушниками, на яких статки мали негативний вплив: перші - зі споживацьким стилем виховання, де матеріальне благополуччя поєднується з повною бездуховністю, з міщанськими і користолюбними інтересами і другий -з відсутністю емоційних контактів батьків з дітьми, нормальних, теплих їх взаємин.

У кожній сім'ї поступово налагоджуються певні стилі взаємин між її членами.

У сучасній психології стилі сімейних взаємин поділяються на три основних види: ліберальний, авторитарний і демократичний.

Перший з них (ліберальний), як правило, проявляється в сім'ї як повна відсутність будь-яких стосунків: віддаленість членів сім'ї один від одного, вони чужі один одному, байдужі до справ, почуттів і проблем іншого, кожен сам по собі.

Авторитарний стиль спілкування характеризується тим, що в родині панують безапеляційні і безцеремонні стосунки членів сім'ї, їх жорстокість, агресивність і диктат, байдужість і прохолодність у їх стосунках один з одним.

І демократичний стиль спілкування в сім'ї передбачає колегіальну демократію, співробітництво, взаємодопомогу, розвинену культуру почуттів і емоцій, а також справжнє і повне рівноправ'я всіх членів сім'ї.

Які виховні можливості має кожен із цих стилів сімейних взаємин здогадатись і передбачити не важко.

Сімейне спілкування

На сприятливий клімат сім'ї значно впливає внутрішньосімейне спілкування. У чому його особливості?

Внутрішньосімейне спілкування дуже специфічне.

Це зумовлює перш за все багатоаспектність сімейних стосунків (економічні, ідеологічні, емоційно-психологічні, статеві, моральні та ін.) їх природність, постійність, сердечність, глибока інтимність, взаємозацікавленість, спрямованість на забезпечення всіх сторін життєдіяльності членів сім'ї, різноманітність зв'язків сім'ї з навколишнім середовищем; характер впливу на сім'ю навколишнього середовища; своєрідність сприймання цих впливів сім'єю.

Сімейне спілкування має функції: регулятивну, пізнавальну, соціального контролю, експресивну, емоційної підтримки, соціалізації. Тому воно справляє всебічний вплив на життя сім'ї.

Як показують дослідження, найчастіше, спілкування членів сучасної сім'ї відбувається в процесі перегляду телевізійних передач, роботи в домі, в саду, на городі, спільних бесід. Сучасні сім'ї не так часто здійснюють разом прогулянки в природу, виходи до театрів чи кіно.

На жаль, багато подружніх пар недооцінюють вплив спілкування на сім'ю. Справа в тому, що цей процес дуже складний і розпізнавати результати його впливу надзвичайно важко. Нерідко на формування поглядів і переконань членів сім'ї (особливо дітей) різні форми спілкування впливають опосередковано. Виходячи зі здорового глузду, можна стверджувати, що, наприклад, спілкування дітей з батьками в процесі спільної роботи в домі чи на городі впливає на виховання їх працьовитості. Тут очевидний безпосередній вплив праці і спілкування, діє це ж спілкування позитивно впливає і на розвиток у них самостійності, вимогливості до себе, відповідальності, піклування та багатьох інших якостей. А як впливають на стосунки в сім'ї, наприклад, сімейні прогулянки?

У сім'ях, де широко практикуються прогулянки на природу, поєднуються елементи безпосереднього (підготовка до походу, виконання тих чи інших обов'язків під час походу тощо) і опосередкованого (спостереження за тим, як люди впливають на природу, відпочинок, що відновлює сили; роздуми про життя та ін.) впливу на згуртованість. Тут значення мають не тільки різні елементи самих прогулянок, але ще більше - спілкування.

У процесі спілкування під час прогулянок молодші переймають у старших їх відношення до природи, її краси, бажання зберегти її, до результатів праці інших людей і багато чого іншого. Все це породжує в членів сім'ї цілу гаму почуттів і переживань, пробуджує нові інтереси, спонукає до роздумів, переосмислення цінностей. Діти іноді бачать своїх батьків зовсім в іншому світлі, а ті, у свою чергу зовсім іншими бачать своїх дітей.

Сім'я має можливість найбільш активно спілкуватись у години дозвілля та відпочинку. Батьки не повинні втрачати цієї нагоди поспілкуватись зі своїми дітьми, перейнятись їх інтересами та проблемами. Це буде зближувати батьків і дітей і вести до того, що найбільш привабливим для кожного члена сім'ї стануть спільно створені Духовні цінності. Адже не випадково щасливою вважають ту людину, яка з радістю йде на роботу і з задоволенням повертається додому.

Сімейні стосунки суб'єктивні, бо вони складаються з урахуванням індивідуальності і свободи кожного члена сім'ї. Вони залежать від Духовних інтересів, переживань, захоплень, від характерів подружжя і від їх почуттів одне до одного. Але є одна закономірність у сімейному спілкуванні - щасливим бути неможливо наодинці, не можна пізнати радість, не подарувавши її дружині, чоловікові чи дітям.

У сімейному спілкуванні не повинно бути місця нервовим зривам, дорослі на роботі ввічливі, коректні, уважні й тактовні. А вдома вихід негативним почуттям незадоволеності, грубощам, придирству. І все це спрямовується, на жаль, на найрідніших і найдорожчих людей. А що як це трапляється щодня?.... тому в сімейних стосунках на першому місці має бути оптимістична і доброзичлива атмосфера, уміння уникати конфліктів, виявляти тактовність та ввічливість. Слід навчитись знімати напругу та поганий настрій.

Основні правила подружньої етики

До основних правил подружньої етики належать такі: