9.3. Гігієнічна оцінка умов праці з джерелами іонізуючих випромінювань не враховує фактичний час перебування працівника на робочому місці. При цьому умови праці оцінюються за результатами розрахунку доз опромінення, що виконаний за референтними процедурами з використанням референтних параметрів (рядки 5, 8 додатків 2, 3 до НРБУ-97).
За необхідності оцінки умов праці, передбачених зазначеними положеннями, мають використовуватися моделі та розрахунки, що пов'язують рівні радіоактивного забруднення об'єктів навколишнього середовища з дозами опромінення персоналу, який працює в цьому середовищі.
На відміну від інших нерадіаційних факторів виробничого середовища особливістю гігієнічної оцінки факторів іонізуючого випромінювання є те, що подібні оцінки, як правило, мають принципово груповий характер. З урахуванням цієї відмінності в додатку 13 до цієї Гігієнічної класифікації праці наведена класифікація умов праці на робочих місцях працівників, здоров'я яких у процесі трудової діяльності може зазнати шкідливого впливу джерел іонізуючого випромінювання.
10. Гігієнічна оцінка за показниками світлового середовища
10.1. Гігієнічна оцінка за показниками світлового середовища здійснюється за показниками природного та штучного освітлення, що наведені в додатку 14 до цієї Гігієнічної класифікації праці.
10.2. За відсутності в приміщенні природного освітлення протягом 90 % часу зміни та заходів із компенсації ультрафіолетової недостатності умови праці за показником "природне освітлення" відносять до ступеня 3.2.
10.3. За наявності заходів щодо компенсації ультрафіолетової недостатності (проведення профілактичного ультрафіолетового опромінення) та за умови забезпеченості ними згідно з "Санитарными нормами ультрафиолетового излучения в производственных помещениях", затвердженими заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 23 лютого 1988 року N 4557-88 (далі - СН 4557-88), умови праці за показником "природне освітлення" переводять до ступеня 3.1.
10.4. У випадках використання системи комбінованого освітлення, коли сумарна освітленість не нижче нормованого рівня, а рівень освітленості від системи загального освітлення нижчий за нормований рівень (нижче 10 % від сумарної освітленості), умови праці за показником "штучне освітлення" відносять до ступеня 3.1.
10.5. Штучне освітлення оцінюється за рядом показників (освітленість, прямий відблиск, коефіцієнт пульсації освітлення тощо). Після визначення класів за окремими показниками загальна оцінка за фактором виконується за показником, віднесеним до найбільшого ступеня шкідливості.
10.6. Додаткові параметри світлового середовища, регламентовані галузевими нормативними документами (яскравість, відблиск, нерівномірність розподілу яскравості тощо), при перевищенні допустимих рівнів оцінюються за 1 ступенем 3 класу шкідливості та заносяться до протоколу дослідження встановленого зразка додатковим рядком.
10.7. Загальна гігієнічна оцінка умов праці за показниками світлового середовища здійснюється на підставі оцінок показників із "природного" та "штучного" освітлення шляхом вибору показника з найвищим ступенем шкідливості.
11. Гігієнічна оцінка умов праці за важкістю та напруженістю трудового процесу
11.1. Важкість та напруженість трудового процесу визначаються та оцінюються за показниками, що наведені в додатках 15, 16, 17 до цієї Гігієнічної класифікації праці.
Важкість та напруженість праці визначаються за основними та допоміжними показниками, що є характерними для конкретного робочого місця.
11.2. Основними показниками важкості праці є: фізичне динамічне навантаження, стереотипні робочі рухи, статичне навантаження, переміщення у просторі.
11.3. Основними показниками напруженості праці є: тривалість зосередження уваги або щільність сигналів, ступінь ризику для власного життя та життя інших осіб або ступінь відповідальності за життя інших осіб, змінність при роботі виключно в нічну зміну.
Гігієнічна оцінка важкості та напруженості праці проводиться шляхом додавання відношень виміряних або розрахованих показників до їх допустимих рівнів, помножених на коефіцієнт значимості показника (1,0 - для основних показників, 0,15 - для допоміжних).
Клас та ступінь важкості й напруженості праці визначаються відповідно до розрахованих балів (сума відношень основних та допоміжних показників до їх нормативних рівнів, помножених на відповідний коефіцієнт) згідно з додатком 17 до цієї Гігієнічної класифікації праці.
Найвищі клас та ступінь за факторами "важкість" або "напруженість" трудового процесу - 3 клас, 3 ступінь (особливо важка або особливо напружена праця).
11.4. Норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми установлюються відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за N 183/1208.
11.5. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року N 46, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за N 176/385.
12. Гігієнічна оцінка умов праці при аероіонізації
12.1. Виміри рівня іонізації повітря проводяться у виробничих приміщеннях, повітряне середовище яких підлягає спеціальному очищенню, що задається технологічним регламентом: у приміщеннях, де є джерела іонізації повітря (УФ-випромінювачі); на робочих місцях операторів відеотерміналів; на робочих місцях персоналу підстанцій і високовольтних ліній постійного струму ультрависокої напруги тощо.
12.2. Гігієнічну оцінку фактора здійснюють відповідно до "Санитарно-гигиенических норм допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных зданий", затверджених заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 12 лютого 1980 року N 2152-80 (далі - СН N 2152-80). При перевищенні максимально допустимого показника полярності та/або недотриманні мінімально необхідної кількості іонів повітря умови праці за цим фактором відносять до ступеня 3.1 класу 3 відповідно до додатка 18 до цієї Гігієнічної класифікації праці.
III. Загальна гігієнічна оцінка умов праці
1. Якщо на робочому місці фактичні значення рівнів шкідливих факторів знаходяться в межах оптимальних або допустимих рівнів, умови праці на цьому робочому місці відповідають гігієнічним вимогам і відносяться відповідно до 1 або 2 класу.
Якщо рівень хоча б одного фактора перевищує допустиму величину, то умови праці на такому робочому місці (залежно від величини перевищення та відповідно до гігієнічних критеріїв цієї Гігієнічної класифікації праці) як за окремим фактором, так і при їх поєднаній дії, можуть бути віднесені до 1 - 4 ступенів 3 класу шкідливих або 4 класу небезпечних умов праці.
2. Віднесення факторів до конкретного класу визначається за фактично виміряними параметрами виробничого середовища і трудового процесу.
Для встановлення класу умов праці перевищення ГДК, ГДР можуть бути встановлені протягом одного дня (зміни), типового(ї) для певного технологічного процесу.
При нетиповому або епізодичному впливі (протягом окремих днів, тижнів, місяців) гігієнічну оцінку умов праці виконують за еквівалентною експозицією та/або за максимальним рівнем фактора залежно від мети досліджень.
3. Гігієнічна оцінка умов праці з урахуванням комбінованої та сполучної дії виробничих факторів:
на підставі результатів вимірів оцінюються умови праці для окремих факторів відповідно до глав 2 - 12 розділу II цієї Гігієнічної класифікації праці, де враховані ефекти сумування та потенціювання при комбінованій дії хімічних речовин, біологічних факторів, різних частотних діапазонів електромагнітних випромінювань тощо. Результати гігієнічної оцінки шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу вносяться до додатка 19 до цієї Гігієнічної класифікації праці;
загальна гігієнічна оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності встановлюється за найбільш високим класом та ступенем шкідливості.
4. При скороченні часу контакту зі шкідливими факторами (захист часом), застосуванні ефективних засобів індивідуального захисту рівень професійного ризику ушкодження здоров'я зменшується, внаслідок чого умови праці можуть бути оцінені як менш шкідливі (відповідно до сертифіката відповідності на ЗІЗ), але не нижче ступеня 3.1 класу 3.
5. У складних випадках умови праці працівників оцінюються з урахуванням показників професійної захворюваності, функціонального стану організму та захворюваності за даними облікової медичної документації працівника. Результати попереднього (періодичних) медичного(их) огляду(ів) працівників заносяться до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду, наведеній у додатку 7 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за N 846/14113, та форми первинної облікової документації N 025/о "Медична картка амбулаторного хворого N ___", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року N 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за N 661/20974.
До складних випадків належать:
особливі форми організації робіт (тривалість зміни більше 8 або 9 годин, вахтовий метод тощо);
роботи, пов'язані переважно з переміщеннями та впливом на працівника факторів, що змінюються за інтенсивністю, часом дії та природою;
роботи, які погіршують функціональний стан працівника та вимагають забезпечення його спеціальними засобами індивідуального захисту;
складні комбінації факторів виробничого середовища та трудового процесу (у тому числі сполучна дія декількох факторів).
| Начальник Управління громадського здоров'я | А. Григоренко |
Додаток 1
до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу"
(пункт 2.1 глави 2 розділу II)
Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони хімічних речовин, у тому числі аерозолів переважно фіброгенної дії
| Групи шкідливих речовин (за особливостями біологічної дії1) | Класи умов праці | |||||
| допустимий | шкідливий | небезпечний | ||||
| 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | |||
| кратність перевищення ГДК, разів | ||||||
| Шкідливі речовини переважно загальнотоксичної дії 1, 2 класів небезпечності2 | £ ГДК | 1,1 - 3,0 | 3,1 - 6,0 | 6,1 - 10,0 | 10,1 - 20,0 | > 20,0 |
| Шкідливі речовини переважно загальнотоксичної дії 3, 4 класів небезпечності2 | £ ГДК | 1,1 - 3,0 | 3,1 - 10,0 | 10,1 - 15,0 | > 15,0 | - |
| Речовини з гостроспрямованим механізмом дії3 | £ ГДК | 1,1 - 2,0 | 2,1 - 4,0 | 4,1 - 6,0 | 6,1 - 10,0 | > 10,0** |
| Подразнювальні речовини4 | £ ГДК | 1,1 - 2,0 | 2,1 - 5,0 | 5,1 - 10,0 | 10,1 - 50,0 | > 50,0** |
| Канцерогени5 | - | - | - | - | - | - |
| I група | £ ГДК | - | - | - | - | * |
| IIА група | £ ГДК | - | - | - | * | - |
| Алергени6 | £ ГДК | 1,1 - 2,0 | 2,1 - 3,0 | 3,1 - 15,0 | 15,1 - 20,0 | > 20,0 |
| Речовини переважно фіброгенної дії7 | £ ГДК | 1,1 - 2,0 | 2,1 - 5,0 | 5,1 - 10,0 | > 10,0 |
____________
1 Якщо речовина чинить два і більше ефектів, які підпадають під різні групи щодо особливостей біологічної дії, клас умов праці визначається за ефектом, який оцінюється більш жорстко.
2 Значення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, що наведені в додатках 1 - 7 до "Перечня Общесоюзных санитарно-противоэпидемических правил и норм "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны", затвердженого Головним державним санітарним лікарем СРСР від 26 травня 1988 року N 4617-88.
3 Відповідно до значень ГДК та орієнтовно безпечних рівнів впливу шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є гостроспрямована дія (позначка "Г").
4 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
5 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є канцерогенна дія (позначка "К"), та Гігієнічного нормативу України "Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 січня 2006 року N 7.
6 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є алергенна дія (позначка "А").
7 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є фіброгенна дія (позначка "Ф").
* Незалежно від концентрації шкідливої речовини в повітрі робочої зони умови праці мають бути віднесені до цього класу.
** Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії може призвести до гострого отруєння працюючих, у тому числі й смертельного.
Додаток 2
до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу"
(пункт 2.3 глави 2 розділу II)
Визначення ступеня шкідливості при послідовній дії хімічних речовин
| Критерії визначення ступеня шкідливості | Клас та ступінь шкідливості |
| 0,125 - 1,0 | 3 клас, 1 ступінь |
| 1,01 - 2,0 | 3 клас, 2 ступінь |
| 2,01 - 3,0 | 3 клас, 3 ступінь |
| 3,01 - 4,0 | 3 клас, 4 ступінь |
| > 4,0 | 4 клас |
Додаток 3
до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу"
(пункт 3.1 глави 3 розділу II)
Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони шкідливих чинників біологічного походження
| Шкідливі чинники* | Класи умов праці | ||||||
| допустимий | шкідливий | небезпечний | |||||
| 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | ||||
| перевищення ГДК, разів | |||||||
| Мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів* | £ ГДК | 1,1 - 10,0 | 10,1 - 100,0 | > 100 | - | - | |
| Патогенні мікроорганізми** | Особливо небезпечні інфекції*** | - | - | - | - | - | + |
| Збудники інших інфекційних захворювань | - | - | + | + | - | - |
____________
* Значення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, що наведені в додатках 1 - 7 до "Перечня Общесоюзных санитарно-противоэпидемических правил и норм "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны", затвердженого Головним державним санітарним лікарем СРСР від 26 травня 1988 року N 4617-88.
** Умови праці нижчевказаних категорій працівників відносять до відповідного класу без проведення досліджень. Роботу в спеціалізованих медичних, інфекційних, туберкульозних, ветеринарних установах та підрозділах, спеціалізованих господарствах для хворих тварин відносять:
до 4 класу небезпечних умов, якщо працівники проводять роботи зі збудниками (або мають контакт з хворими) особливо небезпечних хвороб;
до ступеня 3.2 - умови праці працівників підприємств м'ясної та шкіряної промисловості, робітників, зайнятих ремонтом та обслуговуванням каналізаційних систем;
до ступеня 3.3 - умови праці працівників, які мають контакт зі збудниками інших інфекційних хвороб, а також працівників патоморфологічних відділень, прозекторських, моргів.
*** Відповідно до Державних санітарних правил 9. Епідеміологія. 9.5. Стан здоров'я населення у зв'язку з впливом мікробіологічного фактора. Безпека роботи з мікроорганізмами I - II групи патогенності, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 року N 35.
Додаток 4
до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу"
(пункти 4.1 глави 4 та 5.1 глави 5 розділу II)
Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочому місці
| Назва фактора, показника, одиниці виміру | Класи умов праці | |||||
| допустимий | шкідливий | небезпечний | ||||
| 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | |||
| ШУМ: рівень звуку, дБА; еквівалентний рівень звуку, дБАекв. | рівні звуку, до (включно) | |||||
| £ ГДР* | > 115 | |||||
| рівень звукового тиску в будь-якій октавній смузі, дБ | > 135** | |||||
| ІНФРАЗВУК: загальний рівень звукового тиску, дБ Лін; еквівалентний загальний рівень звукового тиску, дБ Лінекв. | перевищення ГДР, до (включно) | |||||
| £ ГДР* | > 20 | |||||
| УЛЬТРАЗВУК ПОВІТРЯНИЙ: рівні звукового тиску в октавних (1/3 октавних) смугах частот, дБ | £ ГДР* | > 40 | ||||
| УЛЬТРАЗВУК КОНТАКТНИЙ: логарифмічний рівень пікового значення віброшвидкості, дБ | £ ГДР* | > 20 | ||||
| ВІБРАЦІЯ ЛОКАЛЬНА: еквівалентний скоригований рівень віброшвидкості/віброприскорення, дБекв./разів | перевищення ГДР, до (включно) | |||||
| £ ГДР*** | 3/1,4 | 6/2 | 9/2,8 | 12/4 | > 12/4 | |
| ВІБРАЦІЯ ЗАГАЛЬНА: еквівалентний скоригований рівень віброшвидкості/віброприскорення, дБекв./разів | £ ГДР*** | 6/2 | 12/4 | 18/6 | 24/8 | > 24/8 |
| ВІБРАЦІЯ ІМПУЛЬСНА: сумарна кількість імпульсів для пікового значення віброприскорення | перевищення ГДР, до (включно) | |||||
| £ ГДР**** | 1,3 | 2,0 | 3,2 | 5,0 | > 5 | |
| пікове значення віброприскорення, дБ | > 160 |
____________
* Відповідно до ДСН 3.3.6.037-99.
** Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83.
*** Відповідно до ДСН 3.3.6.039-99.
**** Відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 (таблиця 4) визначається перевищення кількості виміряних імпульсів за робочу зміну/годину відносно допустимої кількості імпульсів (ГДР) для цього виміряного пікового значення віброприскорення в діапазоні 120 - 160 дБ. Визначення вібраційного навантаження від імпульсної вібрації при послідовній роботі кількома інструментами наведено в додатку 11 до ДСН 3.3.6.039-99.
Додаток 5
до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу"
(пункт 6.1 глави 6 розділу II)
Класи умов праці за окремими показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій у теплу пору року
| Показники мікроклімату | Класи умов праці | ||||||
| оптимальний | допустимий | шкідливий | небезпечний | ||||
| 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | ||||
| Температура повітря, °C* | за ДСН 3.3.6.042-99** | перевищення ГДР, °C | - | ||||
| на 0,1 - 3,0 | на 3,1 - 6,0 | на 6,1 - 9,0 | на 9,1 - 12,0 | ||||
| Швидкість руху повітря, м/с* | за ДСН 3.3.6.042-99 | перевищення ГДР, разів | - | ||||
| до 3 | більше 3 | - | - | ||||
| Відносна вологість повітря, % | за ДСН 3.3.6.042-99 | перевищення ГДР, % | - | ||||
| до 25 | більше 25 | - | - | ||||
| Теплове випромінювання, Вт/м2 | за ДСН 3.3.6.042-99 | за ДСН 3.3.6.042-99 пункти 1.2.5, 1.2.6 | перевищення ГДР, Вт/м2 | ||||
| до 140 141 - 1500 | - 1501 - 2000 | - 2001 - 2500 | - 2501 - 3500 | - > 3500 | |||
____________
* Вище допустимих значень за категорією робіт по важкості праці.
** Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99.
Додаток 6
до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу"
(пункт 6.1 глави 6 розділу II)
Класи умов праці за показником ТНС-індексу* для виробничих приміщень незалежно від періоду року та відкритих територій у теплу пору року
| Категорія робіт | Загальні енерговитрати, Вт | Класи умов праці | ||||||
| оптимальний | допустимий | шкідливий | небезпечний | |||||
| 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | |||||
| 1а | до 139 | 21,0 - 23,4 | 23,5 - 26,4 | 26,5 - 26,6 | 26,7 - 27,4 | 27,5 - 28,6 | 28,7 - 31,0 | більше 31,0 |
| 1б | 140 - 174 | 20,2 - 22,8 | 22,9 - 25,8 | 25,9 - 26,1 | 26,2 - 26,9 | 27,0 - 27,9 | 28,0 - 30,3 | більше 30,3 |
| 2а | 175 - 232 | 19,2 - 21,9 | 22,0 - 25,1 | 25,2 - 25,5 | 25,6 - 26,3 | 26,3 - 27,3 | 27,4 - 29,9 | більше 29,9 |
| 2б | 233 - 290 | 18,2 - 20,9 | 21,0 - 23,9 | 24,0 - 24,2 | 24,3 - 25,0 | 25,1 - 26,4 | 26,5 - 29,1 | більше 29,1 |
| більше 290 | 17,0 - 18,9 | 19,0 - 21,8 | 21,9 - 22,2 | 22,3 - 23,4 | 23,5 - 25,7 | 25,8 - 27,9 | більше 27,9 |
____________
* ТНС-індекс - індекс теплового навантаження середовища.
Додаток 7
до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу"
(пункт 6.1 глави 6 розділу II)
Класи умов праці за окремими показниками мікроклімату для виробничих приміщень в холодну пору року
| Показники мікроклімату | Класи умов праці | ||||||
| оптимальний | допустимий | шкідливий | небезпечний | ||||
| 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | ||||
| Температура повітря, °C* | за ДСН 3.3.6.042-99** | вище або нижче ГДР, °C | - | ||||
| до ±2,0 | ± (2,1 - 4,0) | ± (4,1 - 6,0) | ± (6,1 - 8,0) | ||||
| Швидкість руху повітря, м/с* | за ДСН 3.3.6.042-99 | перевищення ГДР, разів | - | ||||
| до 3 | більше 3 | - | - | ||||
| Відносна вологість повітря, % | за ДСН 3.3.6.042-99 | перевищення ГДР, % | - | ||||
| до 15 | більше 15 | - | - | ||||
| Теплове випромінювання, Вт/м2 | за ДСН 3.3.6.042-99 | за ДСН 3.3.6.042-99 пункти 1.2.5, 1.2.6 | перевищення ГДР, Вт/м2 | ||||
| до 140 141 - 1500 | - 1501 - 2000 | - 2001 - 2500 | - 2501 - 3500 | - > 3500 | |||
____________
* Вище допустимих значень за категорією робіт по важкості праці.
** Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99.
Додаток 8
до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу"
(пункт 6.1 глави 6 розділу II)
Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року, в неопалюваних та охолоджених приміщеннях*
| Показник | Класи умов праці | |||||
| допустимий | шкідливий (нижня межа)** | небезпечний | ||||
| 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | |||
| Температура повітря, °C Кліматичні зони: | ||||||
| -10,0 | -14,9 - -10,1 | -20,0 - -15,0 | -25,0 - -20,1 | -30,0 - -25,1 | нижче -30 | |
| -7,0 | -12,0 - -7,1 | -17,0 - -12,1 | -22,0 - -17,1 | -27,0 - -22,1 | нижче -27 |
____________
* При застосуванні одягу з відповідною теплоізоляцією (J, °C, м2/Вт); 0,61 (2); 0,51 (3).
** Наведені значення температури повітря стосовно різних класів не виключають регламентації часу перебування в несприятливому мікрокліматі (сумарне за робочий час та безперервне).
Додаток 9
до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу" (пункт 6.5 глави 6 розділу II)
Визначення ступеня шкідливості мікроклімату за зміну
| Критерії визначення ступеня шкідливості | Клас та ступінь шкідливості |
| До 0,1 | 2 клас |
| Від 0,1 до 1,0 | 3 клас, 1 ступінь |
| Від 1,01 до 2,0 | 3 клас, 2 ступінь |
| Від 2,01 до 3,0 | 3 клас, 3 ступінь |
| Від 3,01 до 4,0 | 3 клас, 4 ступінь |
