Практичне заняття №2. Демографічна основа формування й функціонування ринку праці.

Мета заняття: Ознайомлення й обговорення понять: рух населення, народжуваність, смертність, міграція, демографічна ситуація. Міграційна політика в Україні й зарубіжний досвід.

 

Природний рух населення - це зміна чисельності й складу населення в результаті народжуваності й смертності без обліку механічного переміщення Природний рух населення характеризується абсолютними й відносними показниками. Серед абсолютних показників основним є природний приріст (збиток) населення, серед відносних - коефіцієнт природного приросту (відношення абсолютного рівня природного приросту до середнього показника населення за конкретний період), його обчислюють і як різниця між загальними коефіцієнтами народжуваності й смертності (звичайно в проміле). Коефіцієнт природного приросту може мати позитивне, негативне й нульове значення, характеризуючи відповідно збільшення, зменшення або незмінність чисельності населення території з огляду на різні сполучення народжуваності й смертності. В 1985-1990 pp величина загального коефіцієнта природного приросту населення земної кулі за рік становила 17,3 ‰, до кінця століття вона складе близько 14 ‰. Показники природного руху населення в де яких країнах неоднакові. В більшості країн Азії, Африки й Латинської Америки коефіцієнт природного приросту на початку 90-х років перевищувал 20 ‰, високий середньорічний приріст населення характерний для більшості арабських країн Азії й Африки. Одночасно для багатьох країн Європи й Північної Америки характерні низькі темпи природного приросту населення.

Народжуваність населення - це процес дітородіння в певнім поколінні людей або в сукупності поколінь – населенні. Для характеристики народжуваності використається система показників: загальний коефіцієнт народжуваності (число народжених живими на 1000 жителів, виміряється в проміле (‰), вікові коефіцієнти народжуваності (число народжених живими в матерів певного віку на 1000 жінок того ж віку), сумарний коефіцієнт народжуваності розраховується як сума однолітніх вікових коефіцієнтів народжуваності, розділена на 1000 (т.е. розраховуючи на одну жінку), і ін. В 1985 - 1990 pp загальний коефіцієнт народжуваності у світі становив 27,1 ‰ (в 1960-1965 pp - 35,6 ‰), в Африці - 44,7, Латинській Америці - 29,1, Північній Америці - 15,0, Азії - 27,6 0,1 ‰ У більше розвинених регіонах він становив 14,6, у менш розвинених - 31, 0,0 ‰.

Смертність населення - процес вимирання покоління. Це масовий процес, що складається з безлічі одиничних смертей, що наступають у різному віці й у цілому визначальний порядок вимирання реального або гіпотетичного покоління. Смертність характеризують наступні показники: загальні коефіцієнти смертності (тобто число померлих розраховуючи на 1000 чоловік), віковий коефіцієнт смертності, показник дитячий смертності розраховуючи на 1000 немовлят т.д. Майже для всіх країн характерна досить однорідна структура причин смертності: на першому місці серцево-судинні захворювання, потім - новоутворення, переважно злоякісні, і нещасні випадки. Досить висока частка хвороб органів подиху (в основному в дітей і старих) і органів травлення. В 1985 - 1990 pp смертність у світі склала 3, 45%, в Африці - 6,2%, Латинській Америці - 3,55, Північній Америці - 1,81 Азії - 3,48, Європі - 1,72, Океанії - 2,51; у більше розвинених регіонах - 3,9 %.

До числа демографічних процесів ставляться:

- процеси природного руху населення й зміни поколінь, тобто відтворення;

- процеси зміни структури населення (по статі, віку, соціальному й економічному складу, рівню утворення й грамотності, етнічним групам);

Демографічна політика - цілеспрямована діяльність державних органів і інших соціальних інститутів з метою збереження або зміни існуючих тенденцій у демографічних процесах.

Вплив міграції на соціально-економічний стан території може бути наступної:

- Залучення на роботу висококваліфікованих іноземних фахівців дозволяє заощаджувати на витратах на їхнє навчання й одержувати ефект за рахунок поліпшення якісної структури зайнятих. За деякими оцінками, чистий виграш від залучення в країну «середнього» ученого, скажемо, в області природничих наук становив в 90-і роки більше 500 тисяч доларів США.

- Відтік висококваліфікованої робочої сили, навпроти, може мати негативні економічні наслідки, які пов'язані із втратою людського капіталу, втраченими можливостями науково-технічних досягнень, упущеною економічною вигодою й ін.

- Трудові мігранти, що сприяють усуненню дефіциту робочої сили, допомагають освоювати нові території і їхні природні ресурси, здійснювати прогресивні структурні зміни в економіці.

- Приплив робочої сили в країну може підвищити рівень концентрації трудових ресурсів, сприяти кластерізації економіки, розвитку територіально-виробничих комплексів. У той же час, еміграція здатна зменшити напруженість на ринку праці.

- Ріст зайнятості іммігрантів стимулює збільшення числа кваліфікованих робочих місць ще й тому, що всі вони є й споживачами. Переселенцям потрібні вдома й квартири для проживання - виходить, знадобиться додаткове будівництво. Їм необхідно харчуватися - виникнуть нові робочі місця в сфері виробництва й реалізації продуктів. Вони добираються до місця роботи на суспільному транспорті - потрібні додаткові водії й так далі. Так зовнішня міграція впливає й на розміщення продуктивних чинностей суспільства.

- В умовах трудодефицитної економіки імміграція сприяє конкуренції на ринках праці, підвищенню рівня вимог до працівника й росту його освітньої й професійної підготовки, зниженню рівня витрат виробництва й підвищенню конкурентоспроможності національної економіки завдяки залученню більше дешевої робочої сили.

Коли міграція носить масовий характер - це свідчить не тільки про невідповідність між рівнем розвитку економіки й ростом чисельності населення, але також є й відбиттям внутрішніх протиріч суспільства, збільшуваних періодично повторюваними кризовими ситуаціями.

В економічному змісті міграція являє собою переміщення властиво робочої сили, тобто «продуктивного багатства» країни, що затратила коштів на професійну підготовку й навчання, в інші країни, які використають цю робочу силу, привласнюючи собі результати її праці.

Міграція робочої сили, що досягла сьогодні небачених масштабів, - це не тільки особливість сучасного ринку праці, але й певна риса світової економіки в цілому. У пошуках кращих умов праці й більше високої його оплати люди залишають рідні місця й шукають щастя в інших країнах.

Зовнішню міграцію традиційно розглядають як фактор заповнення відсутніх трудових ресурсів, що сприяє економічному розвитку приймаючої території. У той же час, що існують негативні соціально-політичні наслідки міграції ставлять під сумнів цей позитивний вплив.

У першу чергу, до таких наслідків ставляться погроза тероризму, ерозія національної ідентичності, ріст міжетнічної конфліктності й політичного екстремізму. Крім того, з міграцією населення зв'язують збільшення безробіття, падіння заробітків корінного населення, підвищення соціальних видатків і ін.

 

Питання до практичного заняття №2.

1. Використовуйте данні Міністерства соціальної політики та розрахуйте приріст (збиток) населення.

2. Використовуйте данні Міністерства соціальної політики та розрахуйте коефіцієнт природного приросту за конкретний період.

3. Використовуйте данні Міністерства соціальної політики та розрахуйте коефіцієнт народжуваності за конкретний період.

4. Використовуйте данні Міністерства соціальної політики та розрахуйте коефіцієнт смертності за конкретний період.

5. Використовуйте данні Міністерства соціальної політики та розрахуйте зміни структури населення (по статі, віку, соціальному й економічному складу, рівню утворення й грамотності, етнічним групам зміни структури населення (по статі, віку, соціальному й економічному складу, рівню утворення й грамотності, етнічним групам.

6. Використовуйте данні Міністерства соціальної політики та розрахуйте процеси зміни розміщення населення по території

7. Використовуйте данні Міністерства соціальної політики та розрахуйте процеси міграції населення.

8. Проведіть розрахунки, що демонструють вплив різних видів рухові населення на динаміку ринку праці.

9. Виявите закономірності формування міграційних потоків у сучасній Україні.

10. Взаємозв'язок чисельності населення, напрямку й темпів її змін з історичним і соціально-економічним розвитком країни.

11. Дайте характеристику видам відтворення населення й ресурсів для праці.

12. Дайте характеристику режимам відтворення населення.

13. Фази (стадії) процесу відтворення ресурсів для праці. Розкрийте їхнє втримування.

14. Розходження зрозуміти «біженець» і «змушений переселенець».

15. Типи відтворення ресурсів для праці.

16. Рух населення і його види.

17. Демографічна політика й досвід її реалізації в Україні й за рубежем.

18. Міграція: її основні види й фактори динаміки.

19. Інфраструктура ринку праці й призначення її окремих елементів.