При перевірці витрачання грошових коштів на заробітну плату

слід, зокрема, перевірити правильність встановлення і застосування по­садових окладів (ставок) заробітної плати, доплат, надбавок, виплат за за­міщення і сумісництво та премій відповідно до чинних нормативних актів: чи не допускались виплати зарплати за невідпрацьований час (за час пере­бування працівників у відпустках, на лікуванні тощо), а також чи не допус­калось списання на витрати коштів по фіктивних відомостях на виплату зарплати, по відомостях минулих років (за минулі періоди), на підставних і вигаданих осіб; правильність підсумків у відомостях на виплату заробітної плати, чи не допускались у відомостях на виплату заробітної плати підчис­тки, дописки і виправлення цифр з метою збільшення суми виплаченої за­робітної плати. При наявності підчисток, дописок, виправлень необхідно переконатись у тому, чи власноручно зроблені підписи відповідними пра­цівниками і чи не зроблено це з метою привласнення фошових коштів. Чи правильним є утримання податків із заробітної плати працівників установи і чи були своєчасними і повними перерахування їх до бюджету, а також відрахування до державних цільових фондів, правильність відображення цих операцій по бухгалтерському обліку;

при перевірці витрат на відрядження слід керуватись відповід­ними постановами Кабінету Міністрів України та інструктивними матері­алами Міністерства фінансів України з цього питання. У разі, якщо мали місце відрядження працівників, які працюють у даній установі за суміс­ництвом або тих, які постійну роботу в даній установі суміщають з робо­тою в інших установах, організаціях чи на підприємствах, доцільно про­вести зустрічні перевірки і переконатись, чи не мала місця подвійна ком­пенсація витрат по відрядженнях;

ревізія канцелярських і господарських витрат проводиться шляхом перевірки правильності застосування діючих норм, цін і тарифів на опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію: чи не завищува­лись у документах на оплату господарських та інших витрат показники, від яких залежить розмір оплати, чи забезпечувалось відшкодування ви-ірат за користування комунальними послугами орендарями, правильність надання комунальних послуг окремим категоріям працівників; по вит­ратах на утримання автотранспорту перевіряється правильність застосу­вання норм витрат пально-мастильних матеріалів, заповнення маршрут­них листів, використання автотранспорту за призначенням; витрати на поточний ремонт перевіряються шляхом вивчення правильності скла­дання кошторисів на такий ремонт, застосування розцінок, відповідності списання матеріалів до обсягу виконаних робіт по поточному ремонту (при необхідності робляться контрольні заміри виконаних і оплачених робіт); канцелярські і поштово-телеірафні витрати перевіряються, вихо­дячи з необхідності максимальної ощадливості в їх використанні, зокре-

ма, недопущення оплати особистих міжміських телефонних розмов за ра­хунок державних коштів тощо;

при проведенні ревізій в установах охорони здоров'я, дитячих бу­динках, садках, яслах, школах-інтернатах, ревізій в установах, будинках інвалідів, в інших установах, яким виділяються кошти на харчування, слід уважно перевірити по документах повноту оприбуткування продуктів ха­рчування та правильність списання їх на витрати, чи не мали місця зло­вживання шляхом фальсифікації отримувачами документів постачаль­ників продуктів харчування (коли без зміни в документах загальної вар­тості, суми відпущених установі продуктів, штучно завищуються їх ціни або сорти і занижується кількість деяких видів продукції порівняно з фак­тично відпущеними), штучного заниження кількості (ваги, ємкості) про­дуктів, які надійшли до установи по накопичувальних відомостях, непра­вильного підбиття способом завищення у них витрачених продуктів, за­вищення деяких показників господарської діяльності установи тощо; як здійснювався контроль за повнотою закладки харчових продуктів в казан при приготуванні їжі. Під час ревізії витрат на харчування доцільно про­вести зустрічні перевірки у деяких постачальників харчових продуктів, провести раптову перевірку повноти закладки продуктів у казан, звірити (хоча б вибірково) дані меню по приготуванню їжі з даними проведення спробних дегустацій медперсоналом установи і встановити, чи нема між ними розбіжностей;

ревізія витрат на придбання медикаментів повинна ставити за мсту перш за все ретельну перевірку забезпечення збереження державних коштів, їх ощадливого та доцільного витрачання. Ревізія проводиться шляхом ретельного дослідження документів (рахунків, накладних) на придбання медикаментів, їх оприбуткування, вимог на видачу медика­ментів, історій захворювань, правильності застосування цін та таксування оплачених рахунків: чи правильно виведені у рахунках, вимогах, на­копичувальних відомостях підсумки вартості медикаментів, чи не допу­щено в них дописок, підчисток, виправлень. Особлива увага приділяється перевірці повноти оприбуткування і правильності списання на витрати наркотичних, дефіцитних і дорогих медпрепаратів. Під час ревізії доціль­но провести зустрічні перевірки у постачальників медпрепаратів та у осіб, на лікування яких списувались медикаменти;

ревізія витрачання коштів на придбання устаткування, облад­нання та інвентарю повинна відповісти в першу чергу на питання, чи забезпечено ощадливе їх витрачання та збереження, чи не витрачались вони на придбання зайвого і взагалі непотрібного інвентарю, устаткуван­ня і обладнання, які тривалий час знаходяться на складі і не використо­вуються, чи не видавався інвентар і обладнання у особисте користування окремих працівників установи;

ревізія витрачання коштів на капітальний ремонт приміщень і споруд, як правило, провадиться з залученням фахівців-будівельників, за допомогою яких перевіряється, чи не допущено при оплаті виконаних ро­біт приписок до фактично виконаних обсягів робіт та неправильного за­стосування розцінок і зайвого списання матеріалів. Перевірка документів щодо обсягів виконаних робіт та їх оплати, а також контрольний обмір виконаних робіт проводиться з обов'язковою участю в них відповідальних представників замовника і підрядчика. Якщо ремонтно-будівельні роботи проводились господарським способом, то необхідно особливо ретельно перевірити правильність нарахування і виплати заробітної плати та пере­конатись, чи не нараховувалась і не сплачувалась зарплата на підставних і вигаданих осіб та чи зайво (над міру) не списувались на витрати будіве­льні матеріали;

в) на початку або в період проведення ревізії проводиться вибірко­
ва інвентаризація (по окремих найменуваннях) продуктів, устаткування,
обладнання та інвентарю, визначається правильність його списання (яке
стало непридатним) відповідно до чинних нормативних актів, чи не мали
місця факти заміни щойно придбаного (нового) інвентарю зношеним
(старим), яких було вжито заходів до матеріально відповідальних осіб при
виявленні у них недостач матеріальних цінностей, зокрема, в яких розмі­
рах стягувались ці недостачі;

г) під час проведення ревізії необхідно також перевірити, чи не ма­
ли місце факти використання бюджетних коштів на приховане кредиту­
вання суб'єктів підприємницької діяльності, використання грошових кош­
тів та матеріальних цінностей на госпрозрахункову діяльність в разі, коли
органи державної влади у випадках, передбачених чинним законо­
давством, виступають засновником чи співзасновником суб'єкта підпри­
ємницької діяльності, чи не залучаються з цією метою бюджетні кошти на
укладання різних угод, в тому числі і про спільну діяльність бюджетних
установ з суб'єктами підприємницької діяльності: чи не допускались фак­
ти, коли бюджетні кошти, замість витра іання їх на першочергові і невід­
кладні заходи, спрямовувались на депозитні рахунки;

законність формування та правильність використання спеціальних коштів, яким був стан розрахункової дисципліни, зокрема, дебіторської і кредиторської заборгованості; правильність і своєчасність розрахунків з бюджетом; стан бухгалтерського обліку і звітності, їх достовірність;

д) при проведенні ревізії використання бюджетних коштів підляга­
ють перевірці документи, які пов'язані з операціями по касі та по кож­
ному відкритому рахунку в банках за час, який минув після попередньої
ревізії, а при виявленні зловживань - і за більш тривалий період. При
цьому касові операції повинні відповідати порядку їх ведення у народ­
ному господарстві України, встановленому Національним банком Ук-

раїни. Ведення бухгалтерського обліку повинно відповідати діючим нор­мативним актам.

3.32.3. Перед початком ревізії міністерства (іншого централь­
ного органу виконавчої влади) ревізору необхідно уважно ознайоми­
тись з указами Президента України, постановами і розпорядженнями Ка­
бінету Міністрів України, в яких міністерствам та іншим державним ор­
ганам управління дано доручення по здійсненню певних заходів щодо ре­
алізації державної політики у фінансово-економічній сфері. Якщо буде
проводитись ревізія в органі управління нижчого рівня (обласного тощо),
то перед початком ревізії слід ознайомитись з постановами колегії і нака­
зами відповідного міністерства, рішеннями місцевих державних адмініст­
рацій, інших органів державного управління вищого рівня. Після ознайо­
млення з такими нормативними актами до попередньо складеної програ­
ми ревізії вноситься доповнення щодо перевірки виконання відповідним
міністерством, відомством чи іншим органом державного управління
конкретних указів Президента України, постанов і розпоряджень Кабіне­
ту Міністрів України, інших нормативних актів;

3.32.4. При проведенні ревізій фінансово-господарської діяль­
ності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади,
державних комітетів, органів місцевого самоврядування слід встано­
вити:

а) чи забезпечується виконання завдань в сфері використання і збе­
реження фінансів, передбачених чинним Положенням про нього, а також
окремих законодавчих і нормативних актів, що регулюють їх діяльність,
які саме акти не виконуються або виконуються недостатньо;

б) фінансовий стан галузі, кількість збиткових підприємств і ор­
ганізацій (у відсотках від загальної чисельності), які заходи вживались для
досягнення рентабельної роботи підприємств галузі; стан розрахункової
дисципліни, зокрема, розрахунків з бюджетом, загальний розмір дебіторсь­
кої і кредиторської заборгованостей по галузі, що робилось для того, щоб
домогтись в максимальному обсязі скорочення заборгованостей, повернен­
ня підпорядкованими їм підприємствами коштів з-за кордоігу; розмір валю­
тних коштів, які тривалий час не повернуті з-за кордону;

в) розмір коштів, отриманих з бюджету на фінансування цільових
комплексних науково-технічних програм та забезпечення їх використання
за призначенням;

г) економічний ефект від впровадження у виробництво закінчених
наукових розробок;

ґ) чи не мали місця випадки припинення робіт по окремих програ­мах, причини припинення робіт та розмір витрачених по цих програмах бюджетних коштів;

д) чи отримувались за рішеннями Кабінету Міністрів України кре­дити, якими є їх розміри, спрямування і використання; чи не допускались у їх використанні порушення;

є) які цільові фонди (інвестиційний тощо) утворювались з відне­сенням сум, зарахованих до цих фондів, на собівартість виробництва (продукції, робіт) на підлеглих підприємствах, на підставі яких нормати­вних актів утворені ці фонди, якими є їх розміри, чи не мали місця випад­ки витрачання коштів фондів не за призначенням;

є) суми коштів, отриманих ними у зв'язку з видачею суб'єктам під­приємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності та за державну реєстрацію суб'єктів підприєм­ництва, правильність спрямовування цих коштів відповідно до чинних нормативних актів і чи забезпечено спрямування їх за призначенням;

ж) правильність і ефективність використання іноземної валюти, яка
знаходиться у їх віданні (розпорядженні), зокрема, витрачання її на відря­
дження за кордон, чи дотримувалось міністерство у цьому питанні чин­
них нормативних актів Кабінету Міністрів України;

з) стан контролю за схоронністю, збереженням та ефективним вико­
ристанням державного майна, закріпленого за об'єднаннями, підприємст­
вами та організаціями галузі; чи має місце сприяння роздержавленню і де­
монополізації і чи є це сприяння відповідним до чинного законодавства;

й) участь у зовнішньоекономічній діяльності галузі;

і) як у межах своїх повноважень здійснювався контроль за вико­нанням указів Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, власних рішень щодо заходів виконання «Комплекс­ної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки», за­твердженої Указом Президента України від 17 вересня 1996 року № 837/96 та «Національної програми боротьби з корупцією», затверд­женої Указом Президента України від 10 квітня 1997 року № 319/97, ін­ших нормативних актів з цього питання;

ї) стан відомчого контролю;

й) правильність витрачання коштів на утримання апарату.

3.32.5. При проведенні ревізій в обласних управліннях, об'єднаннях
й інших структурах середнього рівня господарського управління необхід­
но перевіряти ті ж напрямки діяльності, що і в міністерствах, але з ураху­
ванням їх місця в системі управління та покладених на них, відповідно до
чинного законодавства, завдань.

3.32.6. При проведенні ревізій підприємств і організацій напрямки,
які тдтагають перевірці, визначаються виходячи з того, яка у них форма
власності, які взаємовідносини з державою і яка мета ревізії:

а) якщо об'єктом ревізії є підприємство, яке отримує кошти з бюд­жету, то перевірці (в першу чергу) підлягають питання ощадливого їх ви­трачання за цільовим призначенням. При цьому особлива увага звер-

тається на те, чи не використовувались ці кошти для перерахування на депозитні рахунки та на необгрунтоване перерахування (приховане кре­дитування) комерційним та іншим структурам недержавного сектора еко­номіки, чи не допускались факти безгосподарності, марнотратства, не­продуктивного витрачання грошових коштів і матеріальних цінностей. У разі виявлення витрачання бюджетних коштів не за цільовим призна­ченням ревізуючі повинні поставити питання про припинення фінансу­вання, повернення до бюджету витрачених не за цільовим призначенням коштів та притягнення винних осіб до відповідальності відповідно до чинного законодавства;

6) враховуючи, що одним із головних завдань державної контроль­но-ревізійної служби є здійснення контролю за збереженням готівки і ма­теріальних цінностей, ревізуючим при проведенні ревізії підприємства (чи господарської організації) необхідно з'ясувати:

• скільки і яких рахунків відкрито в установах банків, ретельно пе­
ревірити касу, касові і банківські операції, при необхідності звірити в
установах банків їх виписки, окремі грошові й інші документи, які
знаходяться на підприємстві, з такими ж документами в установах ба­
нків і переконатись у їх ідентичності і достовірності;

• стан розрахунків (також і в спосіб зустрічних перевірок) за відпущену
продукцію (надані послуги тощо), звернувши особливу увагу на дебі­
торську заборгованість з тривалим строком її утворення, по якій не­
достатньо вживалось заходів щодо погашення, а також на товари (про­
дукцію), які тривалий час перебувають в дорозі, товари відвантажені,
але не оплачені в строк, товари на відповідальному зберіганні, ретель­
но вивчити суми дебіторської заборгованості, по якій минули строки
позову і суми якої списані на збитки, чи вживались заходи щодо стяг­
нення цієї заборгованості;

• правильність списання сировини на виготовлення продукції, у разі не­
обхідності провести контрольний запуск сировини у виробництво за
участю спеціалістів;

• повноту оприбуткування виготовленої продукції, чи не виготовлялась
продукція, прихована від обліку,

• наявність договорів про матеріальну відповідальність з матеріально
відповідальними особами;

• дотримання діючих положень щодо проведення інвентаризацій гро­
шових коштів і матеріальних цінностей та регулювання інвентари­
заційних різниць, якість проведених на підприємстві інвентаризацій, у
разі необхідності - організувати проведення інвентаризації (повної чи
по окремих найменуваннях) товарів, матеріалів, готової продукції то­
що; чи не допускалось перекриття недостач у одних матеріально від­
повідальних осіб лишками у інших;

• наявність ■заборгованості внаслідок недостач, розтрат і крадіжок, яка
обліковується по бухгалтерському обліку підприємства, причини їх
утворення, яких вживалося заходів по відшкодуванню цієї заборгова­
ності;

• дотримання діючого порядку видачі, використання і зберігання блан­
ків довіреностей (доручень);

• зовнішньоекономічну діяльність підприємства, обсяг експортних і ім­
портних операцій за відповідний період, у тому числі бартерних, пра­
вильність застосування цін і тарифів при здійсненні цих операцій,
своєчасність розрахунків по них, чи не допустило керівництво підпри­
ємства незаконного відкриття валютних рахунків за кордоном, ут­
римання на них валюти, прихованої від обліку, а також чи вжито захо­
дів щодо повернення з-за кордону сум валюти, яка тривалий час не
повернута в Україну;

• дотримання чинних нормативних актів щодо приватизації, особливу
увагу при цьому необхідно звернути на правильність визначення вар­
тості об'єкта приватизації, проведення індексації в процесі приватиза­
ції;

• правильність застосування норм витрат сировини і матеріалів, а також
норм їх витрат та втрат готової продукції при транспортуванні і збері­
ганні: правильність утворення і використання фондів; правильність
віднесення витрат на виробництво, відображення фінансових резуль­
татів по обліку, своєчасність, повнота і правильність перерахування до
бюджету належних йому платежів, правильність ведення і достовір­
ність бухгалтерського обліку і звітності. При цьому стан бухгалтерсь­
кого обліку слід перевіряти на всіх етапах ревізії, тобто при перевірці
кожного без винятку питання ревізії, накопичувати і узагальнювати
виявлені недоліки для грун говного висвітлення їх у акті ревізії;

в) беручи до уваги, що суб'єктами господарювання недержавної форми власності збитки державі найчастіше завдаються шляхом несплати або неповної сплати податків, слід проаналізувати ефективність укладе­них угод та виявити схеми заниження бази оподаткування, штучного створення недоїмки і нерегламентованого державою виробництва товарів та надання послуг.

3.32.7. В залежності від мети ревізії перевірці підлягають й інші на­прямки фінансово-господарської діяльності підприємства чи організації в частині дотримання чинних нормативних актів.

3.33. Відповідно до Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (2939-П) підрозділи та працівники цієї служ­би при проведенні ревізій (перевірок) та після закінчення за їх підсумка­ми мають такі права:

3.33.1. Ревізувати і перевіряти.грошові та бухгалтерські документи,
звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження і
витрачання коштів та матеріальних цінностей, фінансових інвестицій і
нематеріальних активів, проводити перевірки фактичної наявності цінно­
стей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової проду­
кції, устаткування тощо).

3.33.2. Безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі
та інші приміщення для їх обстеження та з'ясування питань, пов'язаних з
ревізією. Вирішувати питання про припинення відповідно до чинного за­
конодавства на розрахункових та інших рахунках у банках, інших фінан­
сово-кредитних установах операцій у випадках, коли керівництво об'єкта,
на якому необхідно провести ревізію чи перевірку, перешкоджає праців­
нику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов'язки.

3.33.3. Залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців для
проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та
інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво,
контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших пе­
ревірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на ці потреби ко­
штів.

3.33.4. Вимагати від керівників об'єктів, що ревізуються та переві­
ряються, проведення інвентаризацій основних фондів, матеріальних цін­
ностей, фошових коштів і розрахунків, у необхідних випадках опеча­
тувати каси та касові приміщення, склади, комори, архіви, а при вияв­
ленні підроблень, інших зловживань - вилучати необхідні документи на
строк до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи у справі акт вилу­
чення та копії або реєстри вилучених документів.

3.33.5. Одержувати від Національного банку України та його уста­
нов, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості,
копії документів, довідки про банківські операції й залишки коштів на
рахунках об'єктів, що ревізуються або перевіряються, а від інших підпри­
ємств і організацій, у тому числі недержавних форм власності - довідки і
копії документів про операції та розрахунки з установами, організаціями,
підприємствами, що ревізуються або перевіряються.

3.33.6. Одержувати від службових і матеріально відповідальних
осіб письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій і переві­
рок.

3.33.7. Ставити перед керівниками та іншими службовими особами
об'єктів, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень,
вилучати до бюджету та державних цільових фондів додатково нарахо­
вані ревізіями платежі разом з фінансовими санкціями, ставити перед від­
повідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і
кредитування, якщо отримані підприємствами, установами, організаціями
кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

3.33.8. Стягувати у доход держави кошти, які без встановлених за­
коном підстав та з порушенням чинного законодавства одержані міністер­
ствами, іншими органами виконавчої влади, державними комітетами,
державними фондами, підприємствами, установами і організаціями за не­
законними угодами.

3.33.9. Накладати у випадках, передбачених законодавчими акта­
ми, на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і ор­
ганізацій адміністративні стягнення. Від імені державної контрольно-
ревізійної служби в Україні розглядати справи про адміністративні пра­
вопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на­
чальник Головного контрольно-ревізійного управління України та його
заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники.

3.34. Якщо за наслідками ревізії (перевірки) порушено кримінальну справу, то до посадових осіб адміністративні стягнення не застосовують­ся. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримі­нальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністратив­ного правопорушення, може бути накладено адміністративне стягнення не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в пору­шенні кримінальної справи або про її закриття. Фінансові санкції до юри­дичних осіб застосовуються у відповідності з чинним законодавством.