Розділ XIII Господарського процесуального кодексу України передбачає перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами.
Господарський суд може переглядати прийняте ним судове рішення, яке набрало судової сили за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Зазначені дії господарського суду є окремою стадією господарського процесу. Ця стадія відрізняється від перевірки рішення ухвали, постанови в порядку нагляду за умовами, підставами, процесуальним порядком та суб’єктами перегляду. Ця стадія покликана сприяти виникненню законних і обґрунтованих рішень, захисту прав та інтересів суб’єктів господарської діяльності.
Характерним для перегляду рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами є те, що питання про незаконність чи необґрунтованість судового акта виникає у зв’язку з виявленням обставин, які господарський суд не міг урахувати під час розгляду справи, оскільки вони не були і не могли бути відомі ані особам, що брали участь у справі, ані господарському суду; про існування цих обставин стало відомо лише після прийняття відповідного судового акта. Перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами не пов’язаний з судовою помилкою, оскільки в основу судового акта, що переглядається, були покладені правильні висновки на підставі оцінки зібраних у справі доказів[58].
Істотне значення для справи мають обставини, що пов’язані з матеріалами справи, яка розглянута господарським судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, таким чином, значення для об’єктивного розгляду господарського спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокрема, ними можуть бути: скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення при прийнятті рішення господарським судом, що набрав чинності; завідомо неправдиві показання свідків у судовій справі; завідомо неправдивий висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо [59].
Як зазначає І. А. Балюк, нововиявлені обставини – це юридичні факти (фактичні обставини), які існують у момент розгляду справи і мають суттєве значення для її вирішення та які не були і не могли бути відомі ні заявнику, ні господарському суду, який їх розглядав [60].
Нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи, а також обставини, що зазнали змін після прийнятого рішення господарського суду. Згідно зі ст. 112 ГПК України їх виявлення не може бути підставою для перегляду рішення господарського суду.
Нововиявлені обставини необхідно також відрізняти від нових доказів, які не були своєчасно надані господарському суду учасниками господарського процесу. Нові докази, виявлені після прийняття рішення, ухвали, постанови можуть свідчити лише про те, що обставини справи з’ясовані неповно, висновки господарського суду не відповідають обставинам справи, тобто є підстави для перевірки судового акта в порядку нагляду.
Згідно з роз’ясненням Президії Вищого Господарського Суду України № 04-5/563 від 21.02.2005 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" судове рішення на підставі ст. 112 ГПК України може бути переглянуте за таких підстав:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) установлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) установлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для
ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають
перегляду;
5) установлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які відповідно до частини третьої і четвертої ст. 35 ГПК були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення.
Якщо нововиявлені обставини пов'язані з виявленням фактів подання експертом завідомо неправильного висновку, який був покладений в основу судового рішення, або завідомо неправильного перекладу документів чи пояснень учасників процесу, або подання фальшивих документів тощо, такі факти також мають бути підтверджені у встановленому законом порядку.
Днем виникнення зазначених обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання чинності вироку чи рішення суду, які покладені в основу відповідного судового акта, або день, коли заявникові стало чи мало стати відомим про набрання чинності вироку або рішення.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни. У той самий час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, ст. 101 цього кодексу.
Скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалося судове рішення, може вважатися нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили.
До нововиявлених обставин слід відносити прийняття Конституційним Судом України рішення про визнання законів та інших нормативно-правових актів, зазначених у п. 1 ст. 13 Закону України "Про Конституційний Суд України", такими, що не відповідають Конституції України [61].
Не може вважатися нововиявленою обставиною висновок Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень Конституції України та законів України, у тому числі й у випадку, коли це тлумачення суперечить роз'ясненням Верховного Суду України з питань застосування законодавства або рекомендаційному роз’ясненні Вищого спеціалізованого суду з питань застосування законодавства щодо розгляду справ відповідної судової юрисдикції.
