Поняття методики викладення економіки.

Що ж таке методика викладання? Спробуйте самостійно сформулювати це поняття на основі тих визначень, які подані нижче.

1. Методика — це мистецтво, це сплав навчального матеріалу, особистості вчителя, який є носієм національної й світової культури, а також особистості учнів і рівня їхньої загальної та економічної культури.

2. Методика — це технологія організації пізнавальної діяльності учнів. Вона нематеріальна, як будь-яка системна організація, але без методики (як і без системної організації) неможливо нічому навчити, нічого зробити.

3. Методика — це те, що створює умови для розуміння чогось, наприклад ринкової економіки. Методика — це сама організація пізнавальної діяльності учнів. Її не бачать, як будь-яку організацію, але без неї не може бути навчального процесу.

4. Методика — це таємниця засвоєння предмета, що ґрунтується на логіці засвоєння.

5. Методика викладання — це невидима організаційна структура, своєрідна кристалічна решітка, та канва, в яку вплетені знання та навички тих, хто навчає, і тих, хто навчається. Методику навчання можна порівняти з мостом через річку Знання, який без взаємного педагогічного та людського співробітництва не поєднає обидва береги цієї річки.

Взагалі методика викладання — це, на мою думку, ніби японський «сад каменів». У книзі «П’ятнадцятий камінь саду Рьоандзі» В. Цвєтов пише: «Це як наочна модель пізнання, метафора науки. Ми впевнені, що бачимо те, що є, до кінця, і на думку не спадає, що є щось іще, чого ми не бачимо. Цілком однакова кількість каменів поставала перед їхнім (відвідувачів саду.— О.А.) зором. Але кожен бачив свої чотирнадцять каменів. Може, Соамі (монах.— О.А.) хотів сказати, що справа не в камінні, а в людях, що приходять до саду? Чи не в тому суть саду, що люди сприймають те саме по-різному, кожний — по-своєму? І попри все те, нікому не спадає на думку стверджувати: «Я бачу світ правильно, а інші — ні» [129, с. 6].

На кожній лекції, семінарі або практичному занятті намагайтеся вчитися у своїх педагогів методичній майстерності, але не забувайте, що оригінальна, добре розроблена методика викладання — це одна з форм інтелектуальної власності, котра охороняється законом так само, як інші її форми.

Роль методики викладання економічних дисциплін, на наш погляд, незаслужено недооцінюється. Дійсно, в практиці викладання економічних знань (крім фінансових та кадрових проблем) труднощі виникають не з приводу змісту економічних категорій та концепцій, а з приводу форм передачі, а головне, засвоєння цих знань на рівні мислення та поведінки людини. А це вже галузь методичних проблем навчання.

Сучасна методика викладання економічних дисциплін не повинна повторювати помилки старої педагогічної практики. Примусити учня «жахатися» економіки дуже просто, якщо викладати її як дуже складну, нудну та далеку від реального економічного життя дисципліну. На жаль, в багатьох випадках в шкільній та вузівській практиці ще діє принцип: «Не зрозумів — дурень!», який надто болісно діє на психіку того, хто навчається.

Багато років авторка посібника проводила опитування студентів КНТУ про роль шкільної та вузівської освіти в розвитку їхніх творчих здібностей. Ця роль оцінюється студентами як недостатня. Цікаво, що добре пам’ятають студенти тільки тих викладачів, які мали свою, нетрадиційну методику викладання і спілкування з учнями.

Навіть підручники з основ економіки, видані в Україні як базові, переважно лише описують економічні поняття та закономірності, зорієнтовані на інформативне навчання. Наприклад, в підручнику для загальної школи та в підручнику для економічних ліцеїв завдання на засвоєння знань для більшості тем практично однакові.

Чому нам так подобаються кращі іноземні підручники? Тільки тому, що (на відміну від вітчизняних) у цих підручниках присутня сучасна психологічно обгрунтована логіка та методика викладання навчального матеріалу, побудована на особливостях психології мислення, навчання, діяльності та розвитку творчої особистості того, хто навчається.

Ми впевнені, що викладач економіки повинен бути викладачем нового типу. Існує багато рецептів, яким повинен бути викладач, ми, натомість, підкреслимо те, яким викладач не повинен бути. Він не може:

— не поважати тих, кого навчає;

— не знати свій предмет;

— не мати почуття гумору;

— не володіти методикою викладання.