Сутність молодіжних проблем полягає в основних протиріччях, що виникають в середовищі самої молоді, протиріччях між молоддю та іншими соціальними групами суспільства, а також між поколіннями.
Проблеми, що виникають в процесі соціалізації молоді науковці поділяють на 2 групи: соціальні та особистісні.
1. Соціальні молодіжні проблеми:
• визначення ролі та місця молоді в сучасному суспільстві;
• формування ціннісних орієнтацій молодих людей та їх моральних пріоритетів;
• становище на ринку праці;
• забезпечення молоді певного освітнього рівня;
• політичні орієнтації та електоральна поведінка молоді.
2. Особистісні проблеми молоді:
• пошуки сенсу життя;
• професійне самовизначення;
• кохання;
• створення власної сім’ї;
• взаємостосунки з дорослими та однолітками;
• здоров’я молодих людей.
До загальних сучасних проблем молоді можна віднести наступні:
• економічна експлуатація;
• маніпулювання молоддю в досягненні політичних, економічних, комерційних та інших цілей, а також використання її як засобу в "роздуванні" націоналізму і національного сепаратизму.
Молодіжні проблеми в Україні мають свою специфіку, що зумовлена сучасним етапом швидких та не передбачуваних перетворень у суспільстві в цілому, культурною неоднорідністю українського суспільства, політичним плюралізмом, кризою влади. У найбільш скрутному стані опиняється саме молодь, оскільки, вступаючи в життя, вона повинна визначити своє місце і призначення.
Особливість становища молодих людей полягає в тому, що, з одного боку, вони входять у той соціальний простір, який було організовано незалежно від них попередніми поколіннями; з іншого боку, молодь може поламати, змінити, перебудувати створені структури. Крім того, вихід із кризової ситуації нашого суспільства, процес його розвитку також безпосередньо пов’язані із становищем молоді, її можливою участю в цьому процесі та небезпекою виявитися жертвою кардинальних соціальних змін.
Молодь відіграє подвійну, з першого погляду, суперечливу роль: з одного боку вона активно сприяє процесу соціальних змін, а з іншого — стає його жертвою. Кількісній показник таких "жертв" залежить не лише від існуючих потреб і конфліктів, зумовлених індивідуальними и суспільними причинами, які молодь не в змозі подолати самостійно, а й від ефективної соціально-педагогічної діяльності. Саме професійна компетентність соціального педагога є тією третьою силою у соціумі, що здатна консолідувати всі сили й можливості суспільства щодо конкретного представника молодого покоління.
Література
1. Головатий М.Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення. – К.: Наук. думка, 1993. – 236 с.
2. Головатый Н.Ф. Социология молодежи / Курс лекцій. – К.: МАУП, 1999, - 224 с.
3. Гошовська В. Захищеність майбутніх поколінь: проблеми та пріоритети соціальної безпеки // Вища школа. – 2001. - №6. – С. 24-32.
4. Звєрєва І. Соціальні проблеми сільської молоді // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. - № 4. – С. – 31-33; № 5. – С. 27-29.
5. Зигельс И.С. Проблемы социальной защиты в национальных общинах Украины // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. - №9.– С. 23-27.
6. Зязюн І. Молодь напередодні 21 століття // Педагогічна газета. – 1999. - № 9.
7. Молода нація: Альманах. – 1996. - № 2.
8. Пачковський Ю., Корнієнко І. Проблеми молоді: соціолого-психологічні аспекти вивчення та діагностика // Директор школи. – 2000. - № 25-28. – С. 1-44.
9. Перепелиця М.П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект). – К.: Український інститут соціальних досліджень, Український центр політичного менеджменту, 2001. – 242 с.
10. Петрунько О.В. Мотиви відчуження сучасної молоді від активної політичної діяльності // Педагогіка і психологія. – 1996. - № 1. – С.98-101.
11. Проблеми виховання молоді в Україні // Педагогічна газета.– 2000.- № 5. – С.5-6.
12. Словник термінів соціальної педагогіки та соціальної роботи / Міщик Л.І. Соціальна педагогіка: Навч. посібник, - К.: ІЗМН, 1997. – С. 112 – 133.
13. Старовойт П.С. Молодіжне середовище та його проблеми // Позакласний час. – 2001. - № 8-9. – С. 59-63.
14. Ушакин С. Молодежь как субъект деятельности: Попытка обзора методологических подходов // Полис. – 1993. - № 2. – С. 136-143.
