Базові знання, вміння та навики

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до практичних занять і самостійної роботи

З гігієни та екології

Для студентів III курсу

Медичного факультету

Спеціальності: 7.110101 - “лікувальна справа”

7.110104 - “педіатрія”

7.110105 - “медико - профілактична справа”

 

 

Модуль 1. Загальні питання гігієни та екології

Частина 1

 

 

Львів-2007

Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи з гігієни та екології для студентів III курсу медичного факультету за спеціальностями: 7.110101 - “лікувальна справа”, 7.110104 - “педіатрія”, 7.110105 - “медико - профілактична справа”. Частина 1. Модуль 1. Загальні питання гігієни та екології.

Під загальною редакцією зав. кафедри загальної гігієни з екологією, професора В.І. Федоренко.

 

Підготували: професор В. І. Федоренко, доценти О. Б. Денисюк, І. Г. Мудра, асистенти к.мед.н. Л. М. Кіцула, к.б.н. Л.П.Козак (тема № 24), Н. В. Москвяк (теми № 26,27), Л. М. Скалецька (тема № 23), Я. М. Ямка (тема № 22).

 

Рецензенти:

Б. М. Штабський, професор кафедри гігієни і профілактичної токсикології з курсом гігієни ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

 

А.К. Маненко, професор, завідувач курсом гігієни ФПДО кафедри гігієни і профілактичної токсикології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

 

Методичні рекомендації схвалено методичною комісією з профілактичної медицини і рекомендовано до друку (протокол №2 від 19 квітня 2007 р.).

 

Відповідальний за випуск: проректор з навчальної роботи ЛНМУ імені Данила Галицького, професор М. Р. Гжегоцький.

 

Методичні рекомендації з гігієни та екології для студентів медичного факультету складені на основі експериментального навчального плану розробленого на принципах Європейської кредитно – трансферної системи (ECTS) мають на меті допомогти студентам у підготовці та виконанні практичних занять і самостійної роботи.

Методичні рекомендації до практичних занять включають: актуальність кожної теми; навчальні цілі заняття на рівні теоретичних знань (ІІ рівень засвоєння), практичних навиків і вмінь (ІІІ рівень засвоєння), якими повинен оволодіти студент; базові знання, вміння та навики, отримані студентами в процесі попереднього навчання (міжкафедральне інтегрування); зміст теми, що тезово висвітлює основні питання програми; основну і додаткову літературу для самопідготовки; матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів; навчальні практичні завдання; матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків.

Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи містять перелік контрольних питань, тестів і задач для здійснення студентом самоконтролю домашньої самопідготовки.

Під час домашньої самопідготовки студент зобов’язаний вивчити всі теоретичні і практичні питання і з метою самоконтролю письмово відповісти на контрольні питання, тести і розв’язати контрольні задачі.

Навчальні практичні завдання вміщують план практичної роботи, яка виконується студентами у навчальній лабораторії.

Результати практичної роботи оформляються студентом у вигляді протоколу за схемою: дата і тема заняття; принцип методу визначення досліджуваних показників; формула для розрахунку і отриманий результат; гігієнічний висновок, в якому одержаний результат порівнюється з гігієнічним нормативом і даються гігієнічні рекомендації для оптимізації стану об’єкта дослідження, спрямовані на поліпшення показника. Протокол наприкінці заняття підписується викладачем.

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків містять перелік ситуаційних задач ІІІ рівня засвоєння, які дозволяють виявити ступінь опанування студентами вміннями та навиками з кожної теми.

Методичні рекомендації до самостійної роботи мають аналогічну структуру і не вміщують лише навчальних практичних завдань. Самостійна робота виконується студентом вдома у робочому зошиті у вигляді письмових відповідей на контрольні питання, тести і розв’язань ситуаційних задач. Самостійні роботи з розділу повинні виконуватись паралельно з вивченням даного розділу на практичних заняттях, а контроль засвоєння матеріалу здійснюється під час підсумкового модульного контролю.

Студент, що пропустив заняття, зобов’язаний відпрацювати його упродовж двох тижнів від моменту пропуску в дні, передбачені кафедральним графіком відробок. Студент, що пропустив три чи більше занять скеровується викладачем у деканат для отримання дозволу на відробки і подальшу присутність на заняттях.

Оцінка засвоєння окремих тем (вихідний, поточний і підсумковий контроль) проводиться на кожному практичному занятті у формі усного та письмового опитування відповідно до конкретних цілей. Оцінка засвоєння модуля здійснюється на останньому навчальному занятті модуля.

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількостей тем у модулі.

При вивченні першого модуля дисципліни застосовується наступна конвертація традиційних оцінок у бали: відмінно – 6 балів, добре – 4 бали, задовільно – 2 бали і незадовільно – 0 балів.

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента залежить від обсягу і значимості роботи, але не більше 6 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балів. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну роботу. Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „3”, на кількість тем у модулі і становить для модуля №1 - 38 балів.

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до теми аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбаченні навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Форма проведення підсумкового модульного контролю включає контроль теоретичної і практичної підготовки. Максимальна кількість балів підсумкового контролю дорівнює 80. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Кілкість балів з дисципліни, яка отримана студентами конвертується у 4 - бальну шкалу таким чином:

 

Кількість набраних балів	Оцінка за 4 - ри бальною шкалою
177-200	“5”
131-176	“4”
86-130	“3”
85 і менше	“2”

 

Оцінка з гігієни та екології виставляються лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

За рішенням Вченої Ради студентам, які мають наукові публікації, або які зайняли призові місця за участь в олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України можуть додаватися заохочувальні бали до кількості балів з дисципліни.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Для тих студентів, які бажають поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ECTS, підсумковий модульний контроль засвоєння здійснюється у відповідності з нормативними документами додатково за графіком, затвердженим навчальним закладом.

 

Зміст

Модуль 1. Загальні питання гігієни та екології

Стор.

1.	Вступне заняття. Місце і значення гігієни в системі медичних наук та практичній діяльності лікаря. Методи гігієнічних досліджень. Організація навчально-дослідницької роботи. Структура СЕС. Санітарне законодавство.
2.	Гігієнічна оцінка променистої енергії. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетового (УФ) випромінювання і його використання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища.
3.	Методика визначення та гігієнічна оцінка температури та вологості і їх впливу на теплообмін. Дослідження барометричного тиску.
4.	Методика визначення та гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень
5.	Методи дослідження та гігієнічна оцінка руху атмосферного повітря. Побудова рози вітрів. Визначення ефективності природної та штучної вентиляції приміщень
6.	Методика визначення концентрації СО2 та окиснюваності повітря як показників антропогенного забруднення повітря та вентиляції приміщень. Поняття про повітряний куб, необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції, їх наукове обґрунтування
7.	Гігієнічна оцінка комплексного впливу параметрів мікроклімату на теплообмін людини (кататермометрія, еквівалентно-ефективні, результуючі температури). Методика гігієнічної оцінки кліматопогодних умов на здоров’я людини. Акліматизація. Профілактика метеотропних реакцій
8.	Методика санітарного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріологічного і санітарно-хімічного дослідження. Методика оцінки питної води за результатом лабораторного аналізу проб
9.	Методи і засоби очистки, знезараження води при централізованому і децентралізованому водопостачанні
10.	Методика гігієнічної оцінки ґрунту за даними санітарного обстеження ділянки та результатами лабораторного аналізу проб. Санітарна очистка населених місць. Загальна схема та споруди для очистки побутових стічних вод
11.	Методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб у харчових речовинах
12.	Оцінка адекватності харчування за меню-розкладкою
13.	Методика вивчення та оцінка харчового статусу людини і медичного контролю за забезпеченням організму вітамінами
14.	Методика експертної оцінки харчових продуктів і готових страв за результатами їх лабораторного аналізу
15.	Теоретичні аспекти та методика профілактики аліментарних та аліментарно – зумовлених захворювань. Гігієнічні основи лікувально – дієтичного та лікувально – профілактичного харчування
16.	Методика розслідування випадків харчових отруєнь
17.	Методика оцінки стану здоров’я та фізичного розвитку дітей і підлітків
18.	Методика гігієнічної оцінки устаткування та утримання навчально –виховних установ для дітей і підлітків (дошкільних, шкіл, спеціальних навчальних закладів)
19.	Гігієнічне значення складових біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери).(самостійна робота)
20.	Основи запобіжного санітарного нагляду. Методика читання будівельних креслень при експертизі проектів. Методика визначення та гігієнічної оцінки коефіцієнта природної освітленості (КПО) за допомогою графіків Данилюка та часу інсоляції приміщень будівель за архітектурно-будівельними кресленнями. (самостійна робота)
21.	Загальна методика поточного санітарного нагляду. Методи санітарно-гігієнічного обстеження об’єкта та оформлення акта обстеження чи санітарного опису. (самостійна робота)
22.	Ендемічний зоб як гігієнічна проблема, його етіологія, профілактика (продукти моря, йодована сіль).(самостійна робота)
23.	Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, його профілактика (дефторування, фторування води, зубні пасти). (самостійна робота)
24.	Методи консервування харчових продуктів, їх гігієнічна характеристика. Харчові добавки, їх гігієнічна характеристика. (самостійна робота)
25.	Гігієнічний нагляд за харчуванням різних вікових груп, професій, спортсменів. (самостійна робота)
26.	Методи дослідження та оцінка впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я дітей і підлітків. Визначення групи здоров’я та фізичного виховання. Гігієнічні основи організації уроків фізвиховання та трудового навчання. (самостійна робота)
27.	Методи вивчення вікових психофізіологічних особливостей дітей та підлітків. Гігієнічна оцінка навчально - виховного режиму дітей різних вікових груп. (самостійна робота)
28.	Підсумковий модульний контроль 1

Модуль 1. Загальні питання гігієни та екології

 

Тема 1. Вступне заняття. Місце і значення гігієни в системі медичних наук та практичній діяльності лікаря. Методи гігієнічних досліджень. Організація навчально-дослідницької роботи. Структура СЕС. Санітарне законодавство.

Актуальність теми

Гігієна як галузь медицини вивчає вплив різноманітних чинників навколишнього середовища на здоров’я людини з метою розроблення практичних санітарних заходів, спрямованих на запобігання захворювань. З цією метою вона використовує широкий арсенал методів дослідження чинників довкілля та їх впливу на організм людини, а також методів гігієнічного нормування чинників. Гігієнічні норми стають основою для обгрунтування санітарних заходів, розробкою і впровадженням яких займається спеціальна ланка охорони здоров’я – санітарна служба. Допомагають санітарній службі лікарі лікувального профілю, які покликані не лише проводити профілактичні заходи серед населення, але й здійснювати санітарний нагляд за лікувально-профілактичними установами, спираючись на документи санітарного законодавства.

 

Навчальні цілі

Знати класифікацію методів гігієнічних досліджень, структуру санітарної організації України, її функції і завдання, основи санітарного законодавства України.Функції та завдання лікаря лікувального профілю з санітарного нагляду за об’єктами різного призначення.

 

Базові знання, вміння та навики

Знати основні фізичні, хімічні, біологічні, мікробіологічні та інші методи, що застосовуються для дослідження зовнішніх чинників, і морфологічні, гістологічні, фізіологічні, біохімічні, клінічні та інші методи дослідження стану організму (фізика, хімія, біологія, мікробіологія, анатомія, гістологія, нормальна фізіологія, біохімія, пропедевтика терапії).

 

Зміст теми

Методи гігієнічних досліджень параметрів довкілля та реакцій організму на дію чинників, в умовах лабораторного експерименту та натурних досліджень.

Організація навчально-дослідницької роботи на кафедрі загальної гігієни з екологією Львівського національного медичного університету.

Структура санітарної організації України та її завдання. Форми санітарного нагляду: запобіжний і поточний. Основи санітарного законодавства України. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Положення про санітарно-епідеміологічну службу України”, державні санітарні норми і правила, будівельні норми і правила, стандарти, технічні умови тощо.

Функції та завдання лікаря-лікувальника з санітарного нагляду за об’єктами різного призначення.

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.14-33.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 14-74.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 1999.- С. 17 - 21, 27 - 34.

4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. - Львів, Світ, 1992.- С. 224,248.

5. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995.- С. 16-23, 48-87, 507-530.

6. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, 1994.

7. “Положення про санітарно-епідеміологічну службу України”, 1999

8. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. - Львів, Світ, 2001.- С. 333-348.

Додаткова:

1. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.: Вища школа, 1983.- С. 8 – 10, 15 - 18.

 

Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів

(підготовчий етап заняття - 15%)

 

Контрольні питання

1. Методи гігієнічного дослідження чинників довкілля.

2. Методи гігієнічного дослідженняя стану організму.

3. Форми санітарного нагляду їх сутність.

4. Основи санітарного законодавства України.

5. Функції та завдання лікаря-лікувальника з санітарного нагляду за об’єктами різного призначення.