Знати хімічний склад і фізіологічне значення окремих компонентів атмосферного повітря (кисню, азоту, вуглекислого газу), роль вуглекислого газу в стимуляції дихального центру (нормальна фізіологія), основи вентиляції приміщень та поняття кратності повітрообміну (загальна гігієна).
Зміст теми
Гігієнічне значення окремих компонентів атмосферного повітря та повітря, що видихується людиною. Гігієнічне значення вуглекислого газу як непрямого показника антропогенного забруднення повітря приміщень, принципи його нормування та гігієнічні норми. Методи визначення вуглекислого газу та розрахунку ефективності вентиляції приміщень за його вмістом. Поняття про повітряний куб, необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції, їх наукове обґрунтування. Гігієнічне значення окиснюваності та методика її визначення.
Рекомендована література
Основна:
1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.131-137.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 79-85
3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 1999.- С. 74 – 82, 308 – 310.
4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять/ За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С. 59-66.
5. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.,1971. – С. 80-81.
Додаткова:
1. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.: Вища школа, 1983.- С. 45 – 47, 123 – 128.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
(підготовчий етап заняття – 15%)
Контрольні питання
1. Хімічний склад атмосферного і видихуваного повітря.
2. Вплив низьких та високих концентрацій кисню на організм.
3. Вплив високих концентрацій вуглекислого газу на організм.
4. Антропогенне забруднення повітря приміщень і його вплив на організм.
5. Гігієнічне та фізіологічне значення вуглекислого газу.
6. Гігієнічні норми вуглекислого газу в повітрі приміщень за Петтенкофером і Флюгге.
7. Методика визначення вуглекислого газу за Суботіним-Нагорським, Прохоровим, Лунге-Цеккендорфом.
8. Поняття про повітряний куб, необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції, їх наукове обґрунтування. Методика визначення за вмістом вуглекислого газу.
9. Гігієнічне значення окиснюваності повітря, методика визначення норм, гігієнічний норматив.
Контрольні тести
1. Склад атмосферного повітря (об. %):
І. Кисень а) 40; б) 36; в) 20,9; г) 9,8; д) 5;
ІІ. Азот е) 94; є) 90; ж) 78; з) 59; и) 58;
ІІІ. Вуглекислий газ і) 4,7; к) 1; л) 0,5; м) 0,1; н) 0,03.
2. Гігієнічне значення СО2 в повітрі приміщення:
а) непрямий показник антропогенного забруднення повітря приміщень; б) непрямий показник забруднення повітря приміщень відпрацьованими газами автотранспорту; в) прямий показник забруднення повітря приміщень; г) регулятор дихального центру; д) непрямий показник забруднення атмосферного повітря.
3. Смертельна концентрація СО2 в повітрі становить:
а) 1%; б) 3%; в) 5%; г) 7-8%; д) 10-12%
4. Як діє на організм СО2 в концентрації 3%?
а) збуджує дихальний центр; б) перезбуджує дихальний центр; в) гальмує дихальний центр; г) не впливає на центр; д) викликає зупинку дихального центру.
5. Вміст СО2 у повітрі, що видихується, становить:
а) 0,03%; б) 0,1 - 0,3%; в) 0,5 - 1%; г) 3,4 - 4,7%; д) 10 - 12%.
6. Вміст кисню у повітрі, що видихується, становить:
а) 25%; б) 20%; в) 17 - 18%; г) 15,4 - 16%; д) 10 - 12%.
7. Необхідна кратність повітрообміну - це кратність, що забезпечує вміст СО2 в повітрі приміщення на рівні:
а) 0,03%; б) 0,1%; в) 0,01%; г) 1%; д) 0,15%
8. Для обрахунку необхідної кратності повітрообміну за концентрацією СО2 необхідно знати:
а) кількість людей у приміщенні; б) фактичний вміст СО2 у повітрі приміщення; в) нормальний вміст СО2 у повітрі приміщення; г) кубатуру приміщення; д) швидкість руху повітря у приміщенні.
9. Для обрахунку фактичної кратності повітрообміну за концентрацією СО2 необхідно знати:
а) кількість людей у приміщенні; б) фактичний вміст СО2 у повітрі приміщення; в) нормальний вміст СО2 у повітрі приміщення; г) кубатуру приміщення; д) швидкість руху повітря у приміщенні.
10. Реакція визначення СО2 за Суботіним-Нагорським (І), Прохоровим (ІІ), Лунге-Цеккендорфом (ІІІ) базується на його взаємодії з:
а) Na2СО3 ; б) Ba(СО3 )2; в) Ba(OH)2; г) NaHСО3 ; д) BaCl2.
Контрольні задачі
1. Доросла людина в стані спокою здійснює упродовж 1 хв 18 дихальних рухів з об’ємом кожного видоху 0,5 л. Розрахувати годинний об’єм видихнутого повітря і вміст у ньому вуглекислого газу, якщо середня частка СО2 у видихуваному повітрі становить 4,18%.
2. Дитина молодшого шкільного віку під час уроку здійснює упродовж 1 хв 15 дихальних рухів з об’ємом кожного видоху 0,4 л. Розрахуйте кількість СО2, яка видихається дитиною за 1 год.
3. Доросла добре тренована людина під час важкої праці робить за 1 хв 25 дихальних рухів з об’ємом кожного видоху 0,64 л. Розрахуйте кількість СО2, яка видихається людиною за 1 год.
