І. Взяття матеріалу для вірусологічних досліджень
1. Відбирати матеріал слід у найбільш ранні терміни після початку захворювання, дотримуючись правил асептики та техніки безпеки.
2. Матеріал відбирають у стерильний посуд, вміщують у транспортне середовище для вірусів (ВТС) і щільно закривають.
| Досліджуваний матеріал | Правила взяття |
| Спинно - мозкова рідина | Відбирають 1-2 мл у стерильну пробірку, закривають гумовим корком |
| Випорожнення | У стерильний флакон вміщують 8-10 г фекалій і закривають гумовим корком |
| Кров | На вірусологічне дослідження – беруть із вени в об’ємі 5-10мл, краще у період гарячки, додають 1ОД гепарину на 1мл крові. На серологічне дослідження – кров із вени в кількості 3-5мл (для отримання парних сироваток кров беруть з інтервалом 12-14 діб), отримують сироватку шляхом відстоювання або центрифугування. |
| Сеча | Збирають середню порцію сечі в об’ємі 10мл, охолоджують до 4 С, центрифугують, осад вміщують у 1мл ВТС |
| Рідина із серозних оболонок | Беруть в об’ємі 2 мл |
| Мазок із кон’юнктиви | Забирають сухим ватним тампоном і вміщують у ВТС |
| Вміст везикул | Поверхню шкіри обробляють ефіром, вміст везикул відсмоктують тонкою голкою і переносять у ВТС |
| Секційний матеріал | Відбирають у найбільш ранній термін після смерті хворого. Спочатку беруть проби з поза порожнинних тканин, потім тканини грудної порожнини, в останню чергу – з черевної порожнини. Шматочки ткати масою 1-3г вміщують у окремі стерильні флакони. |
ІІ. Взяття вірусовмісного матеріалу при грипі, ГРВІ
1. Поставте у штатив 3-и пробірки і промаркуйте їх - пробірку з розчином Хенкса (номер аналізу) і 2-і пробірки із стерильними ватними тампонами – «Н» і «З».
2. Усадіть пацієнта за Відомими Вам правилами.
3. Запропонуйте пацієнту «Звільніть ніс від слизу».
4. Візьміть тампон з позначкою «Н», у праву раку і уведіть його у порожнину носа пацієнта на глибину 2–3см і, натискаючи із зусиллям на зовнішню стінку носа, обертовим рухом зніміть десквамований епітелій.
5. Уведіть цей же тампон в інший носовий хід і візьміть матеріал таким самим способом.
6. Опустіть тампон у розчин Хенкса, ретельно його відмийте і відтисніть об стінки пробірки, закрийте корком.
7. Тампон помістіть у пробірку з позначкою «Н».
8. Запропонуйте пацієнту: «Широко відкрийте рота».
9. Візьміть у ліву руку стерильний шпатель, натисніть ним на корінь язика.
Уважно! Щоб не викликати блювотний рефлекс
10. У праву руку візьміть другий тампон з позначкою»З» і відберіть матеріал із задньої стінки глотки.
11. Опустіть тампон у ту саму пробірку з розчином Хенкса, відмийте його і відтисніть об стінки цієї пробірки; тампон опустіть у пробірку, на якій зазначено «З»; закрийте її корком.
12. Заклейте корок і верхню частину пробірки із середовищем Хенкса клейкою стрічкою.
13. Заповніть направлення, помістіть його у пластиковий пакет.
14. Взятий досліджуваний матеріал помістіть у термоізолюючий
контейнер, прикріпіть до нього пакет з направленням і транспортуйте до вірусологічної лабораторії.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для студентів до диференційованого заліку:
Диференційований залік передбачає узагальнення та контроль набутих знань, умінь та навичок програмного матеріалу з навчальної дисципліни, опрацьованого на теоретичних, практичних заняттях та під час позааудиторної самостійної роботи. 
Навчальні цілі
Знати:♦ Основні питання (згідно переліку у навчальній програмі)
теоретичного характеру
Вміти:♦ Виконувати практичні навички. передбачені
навчальною програмою, відповідно до переліку.
Завдання для самостійної підготовки студентів
1. Повторіть і закріпіть теоретичні знання матеріалу з навчальної
дисципліни згідно переліку питань, передбаченого навчальною
програмою.
2. Опрацюйте виконання практичних навичок за поданими
алгоритмами, відеосюжетами, мультимедійними презентаціями.
Обсяг роботи на занятті
Студенти з низьким рівнем засвоєння навчального матеріалу (незадовільні оцінки протягом семестру) або середній бал успішностІ яких становить нижче 5,00 (за 12-и бальною шкалою), складають диференційований залік за підготованими завданнями, які включають контроль теоретичних знань (тестові завдання, ситуаційні задачі) та перелік практичних навичок.
Студенти, середній бал успішності за семестр яких знаходиться у межах 0,50 - 0,74, з метою підвищити свій рейтинг, складають диференційований залік за бажанням.
Перелік матеріалів для підготовки
до диференційованого заліку
І. Питання до диференційованого заліку
1. Мікробіологія як наука. Медична мікробіологія, її завдання в боротьбі з інфекційними хворобами.
2. Історія розвитку мікробіології. Вітчизняні вчені, їхній внесок у розвиток науки.
3. Поняття про класифікацію мікроорганізмів.
4. Морфологія бактерій, їхні розміри та основні форми.
5. Будова бактеріальної клітини.
6. Хімічний склад мікроорганізмів.
7. Живлення мікроорганізмів, основні їхні типи.
8. Дихання мікроорганізмів.
9. Ріст і розмноження мікроорганізмів.
10. Живильні середовища, класифікація їх, виготовлення та застосування.
11. Поширення мікроорганізмів у природі. Роль води, повітря, грунту в передачі інфекційних хвороб.
12. Мікрофлора організму людини.
13. Вплив чинників навколишнього середовища на мікроорганізми.
14. Стерилізація, її основні види. Стерилізація медичних інструментів, перев’язувального та хірургічного матеріалу, лабораторного посуду, живильних середовищ.
15. Дезінфекція. Дезінфікуючі речовини, виготовлення з них дезінфекційних розчинів.
16. Поняття про асептику та антисептику.
17. Генетика мікроорганізмів. Генотипова та фенотипова мінливість.
18. Бактеріофаг, його природа та практичне застосування.
19. Поняття про антибіотики, їх походження, класифікацію, застосування. Побічна дія антибіотиків, методи її подолання.
20. Визначення понять «інфекція», «інфекційний процес», «інфекційна хвороба». Роль мікроорганізмів у розвитку інфекційних хвороб. Етапи розвитку інфекційного процесу.
21. Джерела інфекції, вхідні ворота, механізми та шляхи передачі.
22. Форми інфекційного процесу.
23. Імунітет, його види, неспецифічні і специфічні чинники імунітету.
24. Серологічні реакції, їх практичне застосування.
25. Вакцини – препарати для створення активного імунітету. Види вакцин, принципи виготовлення. Методи вакцинації. Ревакцинація.
26. Сироватки. Метод виготовлення їх та зберігання.
27. Імуноглобуліни (гамма – глобуліни).
28. Поняття про алергію, її основні форми.
29. Анафілактичний шок. Стан анафілаксії та запобігання йому.
30. Сироваткова хвороба, її профілактика.
31. Діагностичні алергічні реакції, їх значення.
32. Патогенні коки. Загальна характеристика групи.
33. Стафілококи. Мікробіологічна характеристика. Хвороби, спричинені стафілококами. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики стафілококових хвороб. Терапія.
34. Стрептококи. Мікробіологічна характеристика. Хвороби, спричинені стрептококами. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики. Терапія.
35. Стрептококи пневмонії (пневмококи). Мікробіологічна характеристика. Хвороби, спричинені стрептококами пневмонії. Матеріал для дослідження, особливості його взяття. Методи лабораторної діагностики. Терапія.
36. Менінгококи. Мікробіологічна характеристика. Хвороби, спричинені менінгококами. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики. Терапія.
37. Гонококи. Мікробіологічна характеристика. Хвороби гонококової етіології. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики. Терапія.
38. Родина кишкових бактерій. Загальна характеристика групи.
39. Ешерихії, мікробіологічна характеристика. Роль кишкової палички в організмі людини, діареєгенні кишкові палички. Матеріал для дослідження, особливості його взяття. Методи лабораторної діагностики ешерихіозів. Терапія.
40. Сальмонели. Мікробіологічна характеристика. Хвороби, спричинені сапьмонелами. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики. Терапія.
41. Шигели. Мікробіологічна характеристика. Хвороби, спричинені шигелами. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики. Терапія
42. Холерні вібріони. Мікробіологічна характеристика.. Особливості роботи зі збудниками особливо небезпечних інфекцій. Патогенез холери. Матеріал для дослідження. Методи лабораторної діагностики. Терапія
43. Корінебактерії дифтерії. Мікробіологічна характеристика. Патогенез, клінічні ознаки дифтерії, імунітет. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики. Специфічне лікування хворих на дифтерію, її профілактика. Терапія
44. Бордетели – збудники коклюшу. Мікробіологічна характеристика.
Патогенез, клінічні ознаки коклюшу, імунітет. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики. Специфічна профілактика коклюшу. Терапія
45. Мікобактерії туберкульозу. Мікробіологічна характеристика.
Патогенез, клініка туберкульозу, імунітет. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики. Специфічне лікування хворих на туберкульоз, його профілактика. Терапія
46. Загальна характеристика збудників зоонозних інфекцій: чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки. Взяття матеріалу для дослідження та заходи безпеки під час роботи зі збудниками особливо небезпечних інфекцій. Патогенез, клініка зоонозних інфекцій, імунітет взяття. Специфічне лікування хворих, профілактика.
47. Загальна характеристика патогенних клостридій. Особливості лабораторної діагностики ранової анаеробної інфекції. Особливості взяття матеріалу для дослідження і заходи безпеки. Специфічне лікування хворих і профілактика.
48. Мікробіологічна характеристика. Збудника ботулізму. Патогенез, клініка ботулізму, імунітет. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Специфічне лікування хворих, профілактика.
49. Загальна характеристика патогенних спірохет. Збудник сифілісу.
Патогенез, клініка сифілісу, імунітет. Особливості взяття матеріалу для дослідження в різні періоди хвороби. Методи лабораторної діагностики.
50. Короткі відомості про збудників поворотного тифу і лептоспірозів.
51. Загальна характеристика рикетсій. Збудник висипного тифу.
Патогенез, клінічні ознаки висипного тифу, імунітет. Взяття матеріалу та заходи безпеки. Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика.
52. Хламідії. Особливості морфології. Роль у патології людини. Мікробіологічна діагностика. Препарати для лікування.
53. Мікоплазми. Особливості морфології, патогенні види. Роль у патології людини. Мікробіологічна діагностика. Препарати для лікування.
54. Віруси. Принципи класифікації та загальна характеристика.
55. Короткі відомості про РНК – геномні віруси (грипу, сказу, епідемічного паротиту, кору, гепатиту, поліомієліту, Коксакі, ЕСНО).
56. Короткі відомості про ДНК – геномні віруси (вірус натуральної віспи, герпес- віруси).
57. Короткі відомості про віруси гепатитів В і С. Особливості епідеміології. Патогенез хвороби. Методи вірусологічної діагностики. Специфічна профілактика.
58. Ретровіруси. Вірус імунодефіциту людини. Основні властивості. Епідеміологія. Вірусологічна діагностика СНІДу. Профілактика і лікування.
59. Організація та обладнання мікробіологічної лабораторії.
60. Правила роботи та техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії.
61. Будова мікроскопа. Правила мікроскопування.
62. Виготовлення мазків з бульйонної культури.
63. Виготовлення мазків з агарової культури.
64. Виготовлення мазків з патологічного матеріалу.
65. Забарвлення мазків простим методом.
66. Забарвлення мазків за методом Грама.
67. Мікроскопія нативних і забарвлених мазків-препаратів.
68. Характеристика росту мікроорганізмів на рідких живильних середовищах.
69. Характеристика росту мікроорганізмів на щільних живильних середовищах.
70. Техніка посіву матеріалу на живильні середовища (петлею, тампоном, шпателем).
71. Виготовлення дезінфікуючих розчинів, їх застосування.
72. Проведення дезінфекції відпрацьованого матеріалу, робочого місця, рук.
73. Підготовка лабораторного посуду, медичного інструментарію, перев’язувального і хірургічного матеріалів до стерилізації та їх стерилізація.
74. Реакція аглютинації: принцип і механізм. Проведення реакції аглютинації на склі.
75. Вакцини. Їх застосування. Методи вакцинації.
76. Аутовакцини, етапи виготовлення, застосування.
77. Взяття слизу з зіва і носа для мікробіологічного дослідження.
78. Взяття матеріалу для дослідження з ураженої ділянки шкіри.
79. Взяття крові для мікробіологічного дослідження.
80. Взяття харкотиння для мікробіологічного дослідження.
8.1 Взяття калу для мікробіологічного дослідження.
82. Посів патологічного матеріалу на живильні середовища.
83. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків методом паперових дисків.
84. Оформлення супровідної документації, доставка матеріалу для дослідження.
ІІ. Перелік практичних навичок
1. Організація робочого місця.
2. Виготовлення нативних препаратів.
3. Виготовлення фіксованих препаратів.
4. Забарвлення препаратів простих методів.
5. Забарвлення препаратів складними методами.
6. Мікроскопування нативних препаратів.
7. Мікроскопування забарвлених препаратів.
8. Визначення морфології бактерій.
9. Проведення посіву на живильні середовища петлею, шпателем, тампоном.
10. Виготовлення дезінфікуючих розчинів.
11. Дезінфекція рук, робочого місця, інструментів, піпеток, відпрацьованого матеріалу.
12. Підготовка матеріалу до стерилізації; контроль за якістю стерилізації.
13. Взяття матеріалу для дослідження при різних інфекційних хворобах.
14. Оформлення супровідної документації.
15. Транспортування інфікованого (заразного) матеріалу до лабораторії.
16. Постановка реакції аглютинації.
ІІІ. Електронна версія виконання практичних навичок
з навчальної дисципліни.
Рекомендована література
1. Климнюк С.І.з авт. Практична мікробіологія. ― Тернопіль.
Укрмедкнига. 1998.
2. Люта В.А., Кононов О.В.. Мікробіологія.―Київ. Медицина».2008.
3. Люта В.А., Кононов О.В.. Практикум з мікробіології ― Київ.
«Медицина». 2008.
4. Матеріали лекційних занять (тексти лекцій, мультимедійні презентації, відеосюжети, електронний підручник).
5. Методичні рекомендації для позааудиторної самостійної роботи
студентів з навчальної дисципліни «Мікробіологія».
6. Ситник І.О., Климнюк С.І., Творко М.С. Мікробіологія,
вірусологія, імунологія. ― Тернопіль. Укрмедкнига. 1998.
Зміст
| 1. | Переднє слово | с. 1 |
| 2. | Тематичний розподіл годин | с. 1-2 |
| 3. | Організація та обладнання мікробіологічної лабораторії. | с. 3-5 |
| 4. | Морфологія мікроорганізмів | с. 6-10 |
| 5. | Фізіологія мікроорганізмів | с. 11-15 |
| 6. | Мікроби і навколишнє середовище. | с. 16-29 |
| 7. | Серологічний метод діагностики | с. 30-36 |
| 8. | Специфічна імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних хвороб | с. 37-44 |
| 9. | Методи алергодіагностики | с. 45-48 |
| 10. | Лабораторна діагностика хвороб, викликаних патогенними коками | с. 49-56 |
| 11. | Лабораторна діагностика хвороб, викликаних кишковими бактеріями | с. 57-62 |
| 12. | Лабораторна діагностика хвороб, викликаних збудниками особливо небезпечних інфекцій | с. 63-70 |
| 13. | Лабораторна діагностика хвороб, викликаних збудниками повітряно-краплинних бактерійних інфекцій | с. 71-80 |
| 14. | Лабораторна діагностика хвороб, викликаних облігатними анаеробами | с. 81-86 |
| 15. | Лабораторна діагностика хвороб, викликаних патогенними спірохетами. | с. 87-94 |
| 16. | Лабораторна діагностика хвороб, викликаних рикетсіями, хламідіями, мікоплазмами | с. 95-99 |
| 17. | Лабораторна діагностика вірусних інфекцій | с. 100-104 |
| 18. | Диференційований залік | с. 105-110 |
| 19. | Рекомендована література | с. 110 |
