Аутовакцини – особливий вид вакцин. Їх виготовляють у мікробіологічних лабораторіях з мікроорганізмів, виділених від пацієнта і застосовують цілеспря-мовано – для лікування цього ж пацієнта. Аутовакцинами лікують хронічні та в’ялоперебігаючі інфекції (стафілококова, герпетична тощо). Вводять багатора-зово невеликими дозами за схемою, розробленою для кожної вакцини.
Етапи виготовлення аутовакцин:
1. Посів культури – одноденну чисту культуру мікроорганізмів змивають ізотонічним розчином хлориду натрію і переносять у флакони-матраци із живильним середовищем. Культивують протягом доби із застосуванням методу аерації, що сприяє збільшенню мікробних клітин.
2. Виготовлення маточного завису мікрорганізмів – добову культуру мікроорганізмів змивають 15-20мл стерильного фізіологічного розчину.
3. Виготовлення вакцини – завис бактерій прогрівають на водяній бані при Т-50-60º С протягом 1-1,5год. мікроби гинуть, але не втрачають антигенні властивості.
4. Титрування (стандартизація) вакцин.
5. Проведення контролю вакцин.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для студентів до практичного заняття на тему:
Алергія. Методи алергодіагностики
Актуальність теми
Застосування імунних препаратів може призвести до розвитку алергічного стану та виникнення небезпечного дпя життя пацієнта – анафілактичного шоку. Для попередження даного ускладнення (особливо при введенні лікувальних сироваток та імуноглобулінів) проводять внутрішньошкірну пробу на чутливість макроорганізму до даного препарату.
Інфекційна алергія спостерігається при багатьох захворюваннях: туберкульозі, бруцельозі, туляремії, сибірській виразці тощо. Одним з методів діагностики цих захворювань є шкірно-алергічна проба.
Ці явища спричинені накопиченням у макроорганізмі факторів імунної відповіді (сенсибілізованих лімфоцитів), які виконують не тільки функцію захисту, але й сенсибілізують його та призводять до формування гіперчутливості.
Отже, медична сестра повинна знати діагностичні алергічні реакції, вміти провести та оцінити основні алергічні проби, діагностувати ознаки анафілактичного шоку, володіти принципами профілактики і надання долікарської невідкладної допомоги.
Навчальні цілі
Знати:♦ Принципи алергодіагностики.
♦ Діагностичні алергічні реакції та їх значення.
Вміти:♦ Проводити нашкірну та внутрішньошкірну
алергічні проби
Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
Міждисциплінарна інтеграція
| Назва дисципліни | Знати | Вміти | |
| 1. | Основи латинської мови | Медичну термінологію Терміноелементи | |
| 2. | Фармакологія | Антибіотики, принципи їх застосування α- і β адреноміметики Антигістамінні засоби | |
| 3. | Анатомія | Будову передпліччя | Визначити місце проведення шкірно-алергічної проби |
| 4. | Основи медсестринства | Ін’єкції: підшкірні, внутрішньошкірні | Провести пробу на чутливість макроорганізму до антибіотиків (скарифікаційну). Виконати внутрішньошкірну ін’єкцію |
Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою
| Завдання | Вказівки до завдання |
| 1.Повторіть і запишіть у таблицю: 2.Вивчіть методи алергодіагностики: | Реакції: |
| ГНТ | ГСТ |
| 2.1.Вкажіть мету їх проведення. 2.2.Опрацюйте техніку виконання. |
Запитання для самоконтролю знань
1. Що таке алергія? Як поділяються алергічні реакції?
2. Шкірно-алергічний метод діагностики інфекційних хвороб, його суть.
3. З якою метою використовуються методи алергодіагностики?
4. Алергічні реакції негайного типу (анафілактичний шок, сироваткова хвороба), їх профілактика.
5. Алергічні реакції сповільненого типу, методи їх запобігання.
6. Діагностичні алергічні реакції, їх значення.
Обсяг самостійної роботи на занятті
Студенти повторюють основні поняття про алергічні реакції та механізм їх розвитку. Вивчають клінічні ознаки анафілактичного шоку, сироваткової хвороби, складають алгоритм їх попередження.
Проводять на муляжі постановку скарифікаційної та внутрішньошкірної алергічних проб. Закріплюють знання з обліку результатів.
Перелік практичних навичок
1. Постановка скарифікаційної та внутрішньошкірної алергічних проб.
Шкірно-алергічний метод діагностики – це специфічна взаємодія антигена з антитілом в організмі місцево (in vivo). Даний метод використовують для ідентифікації алергену та діагностики інфекційних хвороб.
Види алергічних проб
in vivo in vitro
♦ Епікутанна ♦ Феномен звільнення гістаміну
♦ Скарифікаційна ♦ Тест дегрануляції базофілів
♦ Внутрішньошкірна
Алгоритми виконання практичних навичок:
І. Проведення внутрішньошкірної діагностичної проби
| Завдання | Техніка виконання | Умови виконання |
| 1. Підготуйте руки до маніпуляції | За відомими Вам правилами | |
| 2. Підготуйте необхідне оснащення | 1. Стерильний лоток 2. Шприц з ціною поділки 0,1мл (інсуліновий) 3. Ватні кульки 4. Лоток для відпрацьованого матеріалу 5. 70% розчин етилового спирту 6. Алерген 7. Прозору лінійку | Інструментарій та матеріал повинні бути стерильними |
| 3. Усадіть пацієнта | 3.1. Усадіть пацієнта на стілець за відомими Вам правилами 3.2. Спілкуйтесь з ним, поясніть сутність та необхідність маніпуляції | Дотримуйтесь правил етики та деонтології |
| 4. Визначіть місце проведення проби | 4.1. Поділіть внутрішню поверхню передпліччя на три рівних частини 4.2. Проба проводиться на межі нижньої та середньої частин передпліччя | |
| 5. Перевірте препарат на придатність | 5.1. Придатність препарату перевіряйте за відомими Вам параметрами | |
| 6. Проведіть пробу | 6.1. Розпакуйте шприц 6.2. Наберіть у шприц 0,2мл алергену 6.3. Виконайте внутрішньо-шкірну ін’єкцію 6.4. Введіть 0,1мл препарату | Дотримуйтесь правил асептики та антисептики |
| 7. Дайте пацієнту відповідні рекомендації | 7.1. Уникати механічного травмування та миття ділянки, де проведена проба | |
| 8. Спостерігайте за пацієнтом | 8.1. За його самопочуттям 8.2. Кольором шкірних покривів 8.3. Частотою пульсу (при потребі вимірюйте АТ) | |
| 9. Відпрацьований інструментарій та матеріал помістіть у дезінфектант, знезаразьте руки | За відомими Вам правилами | |
| 10. Оцініть результат проби | Оцінюйте результат проби через 24-48год., вимірюючи діаметр папули та враховуючи гіперемію навкруг неї |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для студентів до практичного заняття на тему:
Лабораторна діагностика хвороб, викликаних патогенними коками
Актуальність теми
У природі зустрічаються патогенні.і непатогенні коки. Патогенних властивостей коки набули в процесі еволюції. Грампозитивнї коки (стафіло - і стрептококи) викликають гнійні запальні' процеси органів і систем, Грамнегативні (гонококи і менінгококи) мають більш локалізовану органотропність, тому діапазон захворювань значно менший. На сьогоднішній день проблема кокових інфекцій полягає в тому, що вони, внаслідок природного добору, наявності R - плазміди і адаптивних ферментів, стали полінечутливими до дії антибіотиків. Це явище затруднює лікування і вимагає цілеспрямованої антибіотикотерапії.
Навчальні цілі
Знати: ♦ Загальну характеристику групи
♦ Особливості взяття патологічного матеріалу для
дослідження, його транспортування до лабораторії та
заходи безпеки при цьому.
♦ Препарати для специфічної профілактики і лікування
хвороб, спричинених патогенними коками.
Вміти: ♦ Проводити взяття патологічного матеріал для
мікробіологічного дослідження(слизу із зіва і носа).
- ♦ З дійснити первинний посів матеріалу на живильні
- середовища.
- ♦ О формити супровідну документацію.
♦ Визначити чутливість коків до антибіотиків.
Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
Міждисциплінарна інтеграція
| Назва дисципліни | Знати | Вміти | |
| 1. | Біологія | Хімічний склад і молекулярну організацію клітинної мембрани | |
| 2. | Анатомія | Будову органів та систем людського організму | |
| 3. | Медична біологія | Мінливість організмів | |
| 4. | Основи латинської мови | Медичну термінологію Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти | |
| 5. | Основи медсестринства | Правила взяття досліджуваного матеріалу та його транспортування до лабораторії Дезінфекцію, стерилізацію | Здійснити забір слизу із зіва та носа, крові з вени Провести дезінфекцію відпрацьованого інструментарію та матеріалів |
| 6. | Фармакологія | Антибіотики, принципи їх застосування Причини формування резистентних штамів мікроорганізмів та їх усунення | |
| 7. | Українська мова за професійним спрямуванням | Оформлення супровідної документації |
Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою
| Завдання | Вказівки до завдання |
| 1. Ознайомтесь із загальною характеристикою патогенних коків 2. Вивчіть: 3. Повторіть: | 2.1. Морфологію та культуральні властивості патогенних коків (стафілококів, стрептококів, диплококів) 2.2 Особливості взяття патологічного матеріалу для дослідження та його транспортування до мікробіологічної лабораторії 2.3. Основні методи лабораторної діагностики кокових інфекцій, визначіть їх мету і суть 2.4. Техніку взяття слизу із зіва і носа 2.5. Препарати для специфічної профілактики та лікування захворювань, викликаних патогенними коками 2.6. Визначення чутливості коків до антибіотиків методом паперових дисків 3.1. Техніку посіву досліджуваного матеріалу на живильні середовища (посів тампоном на чашку Петрі) – див. практичне заняття №3 3.2. Правила оформлення супровідної документації 3.3. Методи дезінфекції відпрацьованого інструментарію та матеріалу |
Запитання для самоконтролю знань
1. Загальна характеристика групи.
2. Короткі відомості про морфологічні та культуральні властивості:
● стафілококів
● стрептококів
● диплококів.
3. Взяття матеріалу для дослідження при хворобах, спричинених патогенними коками.
4. Заходи безпеки під час взяття і транспортування матеріалу до лабораторії.
5. Методи мікробіологічної діагностики кокових інфекцій.
6. На які поживні середовища проводять первинний посів досліджуваного матеріалу (слизу із зіва та носа)?
7. Правила оформлення супровідної документації.
8. Препарати для специфічної терапії та профілактики кокових інфекцій.
Обсяг самостійної роботи студентів на занятті
Студенти беруть слиз із зіва та носа стерильним ватним тампоном, роблять посів матеріалу на цукровий бульйон і кров'яний агар.
Визначають особливості взяття і транспортування матеріалу до лабораторії, оформляють супровідну документацію.
Спостерігають за ростом патогенних коків на живильних середовищах. Визначають чутливість коків до антибіотиків методом паперових дисків.
Складають схему лабораторного дослідження при кокових інфекціях.
Перелік практичних навичок
1. Взяття слизу із зіва і носа.
2. Посів матеріалу на живильні середовища.
3. Оформлення супровідної документації.
4. Визначення чутливості коків до антибіотиків.
Алгоритми виконання практичних навичок:
І. Взяття слизу із зіва і носа, посів матеріалу
на живильні середовища
| Завдання | Техніка виконання | Умови виконання |
| 1. Підготуйте руки до виконання маніпуляцій | 1.1. За відомими Вам правилами | |
| 2. Приготуйте необхідне оснащення | 2.1. Два стерильних ватних тампони з маркуванням (номер пробірки, позначки «З», «Н») 2.2. Стерильний лоток 2.3. Шпатель 2.4. Живильні середовища (цукровий бульйон, кров’яний агар) 2.5. Лоток для відпрацьованого матеріалу | |
| 3. Усадіть пацієнта | 3.1. Усадіть пацієнта на стілець 3.2. Попросіть відкрити рота | Освітлення повинно бути зліва Дотримуйтесь правил спілкування з пацієнтом, етики та деонтології |
| 4. Візьміть мазок із зіва | 4.1. У праву руку візьміть стерильний ватний тампон «З» 4.2. У ліву руку візьміть стерильний шпатель 4.3. Натисніть шпателем на корінь язика 4.4. Введіть тампон у порожнину рота 4.5.Візьміть мазок із зіва на межі здорової та ураженої тканини 4.6. Виведіть тампон з порожнини рота 4.7. Опустіть тампон у пробірку 4.8. Відпрацьований шпатель помістіть у лоток з дезінфектантом | Уважно! щоб не викликати у пацієнта блювотного рефлексу Працюйте так, щоб не торкатись стерильним ватним тампоном язика, слизової оболонки щік та зубів Під час взяття патологічного матеріалу дотримуйтесь правил асептики та техніки безпеки |
| 5.Візьміть мазок з носа: | 5.1. Пальцем лівої руки злегка підніміть кінчик носа 5.2. У праву руку візьміть тампон «Н» 5.3. Введіть тампон спочатку в один, а потім у другий носові ходи 5.4. Зніміть тампоном слиз зі слизової оболонки носа для посіву | |
| 6. Проведіть посів слизу, взятого із зіва, на живильне середовище: | 6.1. Посів на кров’яний агар здійсніть за відомими Вам правилами (методичні рекомендації до практичного заняття №3) | |
| 7. Проведіть посів слизу, взятого з носа, на живильне середовище | 7.1. Запаліть пальник 7.2. Візьміть у ліву руку пробірку з 1% цукровим бульйоном 7.3. Відкрийте її, тримаючи корок між мізинцем і долонею правої руки 7.4. Зафламбуйте край пробірки, опустіть тампон «Н» до дна 7.5. Струшуйте пробірку з бульйоном і тампоном протягом 10хв. 7.6. Вийміть тампон із середовища, відтисніть об край пробірки 7.7. Зафламбуйте край пробірки та корок, закрийте пробірку, поставте у штатив 7 8. Тампон опустіть у порожню пробірку «Н» | |
| 8. Відпрацьований інструментарій та матеріал помістіть у дезінфектант, знезаразьте рук | 8.1. Проведіть знезараження та передстерилізаційну обробку за відомими Вам вимогами | |
| 9. Оформіть супровідну документацію до мікробіологічної лабораторії | Направлення до мікробіологічної лабораторії. Направляється Назва матеріалу………. ПІП, вік………………... Назва лікувального закладу………………… Мета дослідження або клінічний діагноз……... Підпис особи, що взяла івідправляє матеріал…. Дата……………………. | |
| 10. Транспортуйте посіви до мікробіологічної лабораторії. | 10.1. Посіви укладіть у фенопластиковий ящик, супровідну документацію у поліетиленовий пакет або папку 10.2. Віднесіть до лабораторії або перевозьте спеціальним транспортом | При підозрі на менінгококову інфекцію не допускайте переохолодження посівів,так як менінгокок не стійкий у навколишньому середовищі. |
Внаслідок мінливості мікроорганізмів (в тому числі коків) під впливом чинників навколишнього середовища, особливо антибіотиків. спостерігається формування резистентних штамів, що призводить до труднощів у лікуванні пацієнтів та можливості спалахів внутрішньолікарняної інфекції.
Тому у практичній медицині, з метою раціонального призначення етіотропної терапії при захворюваннях, викликаних патогенними коками, керуючись правилами призначення лікарських препаратів, необхідно визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків.
ІІ. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків методом паперових дисків
1. Візьміть чисту культуру мікроорганізмів.
2. Приготуйте інокулюм - 5-10 однорідних колоній суспензуйте у 2мл рідкого живильного середовища або фізіологічного розчину.
3. Здійсніть посів «газоном» у чашку Петрі з живильним середовищем -1мл бактерійної суспензії з допомогою піпетки внесіть у чашку і рівномірно розподіліть по поверхні середовища при похитуванні чашки. Надлишок суспензії видаліть піпеткою у дезінфектант.
4. Чашки з посівом підсушіть протягом 20-30хв. біля пальника на віддалі 10-15см.
5. Стерильним пінцетом накладіть на агар паперові диски, просочені розчином антибіотиків.
Слідкуйте, щоб диски розміщувались на однаковій
відстані один від одного, від центра чашки таі її країв!
6. Витримайте посіви в термостаті 16-18годин.
7. Виміряйте діаметр зони затримки росту мікроорганізмів.
Результати слід читати таким чином:
▪ наявність росту навкруг диску свідчить про нечутливість даного
мікроорганізму до антибіотика;
▪ зона затримки росту діаметром 15мм є показником малої
чутливості мікроорганізму до антибіотиків;
▪ при діаметрі зони 15-22мм мікроорганізм має середню чутливість;
▪ зона більше 25мм вказує на високу чутливість мікроорганізму до
антибіотика
Орієнтовна карта спостереження
| Завдання | Самостійні записи |
| 1. Розгляньте ріст патогенних коків на живильних середовищах (рідких і щільних), оцініть його | |
| 2. Спостерігайте та оцініть результати проби на чутливість мікроорганізмів до антибіотиків | |
| 3. Зробіть записи і малюнки в щоденник |
Методи лабораторних досліджень при кокових інфекціях
Дане питання було запропоноване на позааудиторну самостійну роботу. Згідно методичних вказівок для псрс та поданої орієнтовної карти роботи з літературою представте:
1. Схему мікроскопічного методу діагностики
2. Схему мікробіологічного методу діагностики.
3. Виконані індивідуальні завдання.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для студентів до практичного заняття на тему:
Лабораторна діагностика хвороб, викликаних кишковими бактеріями
Актуальність теми:
До родини Enterobacteriaceae входять 20 родів, серед яких є патогенні і непатогенні для людини мікроорганізми. Бактерії цієї родини – це грамнегативні, неспороутворюючі палички. Родоначальником вважають Escherichia coli.
Великою медичною проблемою сьогодення стала роль умовно-патогенних ентеробактерій в патології людини, особливо травної і дихальної систем.
В останні 20 - 30 років суттєво зросла роль ентеробактерій у патології пацієнтів з імунодефіцитними станами та після інвазивного медичного втручання. У 50%випадків ентеробактерії є причиною внутрішньолікарняної інфекції.
Знання морфологічних, культуральних і біологічних властивостей дає змогу молодшому медичному спеціалісту віддиференціювати один вид збудника від іншого. Мікробіологічна діагностика захворювань, викликаних представниками родини кишкових бактерій, має велике значення в практичній медицині для встановлення діагнозу, так як останній час у зв’язку з погіршенням санітарно- епідеміологічної обстановки, збільшенням завозу продуктів з-за кордону сумнівної якості, кількість їх неухильно зростає.
Навчальні цілі
Знати:♦ Загальну характеристику родини кишкових бактерій
♦ Особливості взяття патологічного матеріалу для
дослідження та його транспортування до мікробіологічної
лабораторії
♦ Препарати для специфічної профілактики та лікування
хвороб, спричинених кишковими бактеріями.
♦ Методи лабораторної діагностики патогенних ентеробактерій
Вміти:♦ Проводити забір патологічного матеріалу для дослідження
♦ Здійснювати посів випорожнень на живильні середовища.
Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
Міждисциплінарна інтеграція
| Назва дисципліни | Знати | Вміти | |
| 1. | Основи латинської мови | Медичну термінологію Терміноелементи Грецькі еквіваленти | |
| 2. | Анатомія | Будову шлунково-кишкового тракту, печінки та жовчевивід-них шляхів Будову сечовидільної системи | |
| 3. | Фізіологія | Фізіологію: шлунково-кишкового тракту, печінки, сечовидільної системи | |
| 4. | Основи медсестринства | Правила та техніку взяття крові, випорожнень,сечі Методи дезінфекції Способи стерилізації Правила спілкування з пацієнтом | Взяти кров з вени. Здійснити забір сечі, випорожнень на дослідження Провести дезінфекцію, стерилізацію Дотримуватись правил спілкування з пацієнтом |
| 5. | Основи екології | Екологію і здоров’я Проблеми забруднення довкілля |
Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою
| Завдання | Вказівки до завдання | Самостійні записи |
| 1. Вивчіть: | 1.1. Загальну характеристику родини кишкових бактерій | |
| 2. Занотуйте: | 2.1. Короткі відомості про ешерихії, сальмонели, шигели | |
| 3. Повторіть: | 3.1. Загальні принципи взяття досліджуваного матеріалу для мікробіологічного дослідження | |
| 4. Назвіть: | .2.1. Матеріал, який досліджують при ешерихіозах, сальмонельозах, шигельозах 2.2. Матеріал для дослідження при тифо-паратифозних захворюваннях | |
| 5. Визначіть: | 3.4. Можливі варіанти та особливості транспортування матеріалу до лабораторії 3.5. Методи лабораторної діагностики кишкових інфекцій | |
| 6. Ознайомтесь: | 6.1. З короткими відомостями про умовно-патогенні мікроорганізми: клебсієли, протей, паличку синьо-зеленого гною 6.2. Яку роль у патології людини відіграють кампілобактерії, гелікобактерії |
На позааудиторну самостійну роботу студентів з теми «Родина кишкових бактерій» запропоновані окремі питання:
♦ характеристика шигел
♦ особливості взяття матеріалу при кишкових інфекціях і транспорту-вання його до лабораторії.
Опрацюйте рекомендовану літературу з даних питань та підготуйтесь до практичного заняття, керуючись «Методичними рекомендаціями для псрс з навчальної дисципліни».
Згідно вказівок в орієнтовній карті для псрс представте:
♦ ГЛС «Взяття випорожнень при кишкових інфекціях»
♦ виконані індивідуальні завдання.
Запитання для самоконтролю знань-
1. Загальна характеристика родини кишкових бактерій.
2. Основні морфологічні та культуральні ознаки ешерихій, сальмонел, шигел.
3. Який матеріал найчастіше відбирають у пацієнтів з підозрою на кишкові інфекції?
4. Особливості взяття випорожнень при кишкових інфекціях.
5. На які живильні середовища здійснюють первинний посів досліджу-ваного матеріалу?
6. Умови транспортування матеріалу до лабораторії.
7. Основні методи лабораторної діагностики кишкових інфекцій.
8. Специфічна профілактика і терапія захворювань, викликаних кишковими бактеріями.
Обсяг самостійної роботи студентів на занятті
Студенти проводять посів випорожнень на живильні середовища Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар. Спостерігають за ростом ешерихій, сальмонел, шигел на живильних середовищах. Представляють схему мікробіологічної діагностики патогенних ентеробактерій, виконані індивідуальні завдання.
Перелік практичних навичок
1. Взяття матеріалу для мікробіологічного дослідження при кишкових інфекціях.
2. Посів випорожнень на живильні середовища.
Алгоритми виконання практичних навичок:
Для виділення та ідентифікації мікроорганізмів родини кишкових бактерій посів випорожнень здійснюють на диференціально-діагностичні середовища Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар.
1. Посів випорожнень бактеріологічною петлею
Посів здійснюють в мікробіологічній лабораторії. Досліджуваний матеріал (випорожнення) до посіву попередньо готують. Їх розводять ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:10, дають відстоятись 30хв., доки великі частки осядуть на дно. Посівним матеріалом служить поверхнева рідина.
Техніку посіву бактеріологічною петлею повторіть (див. методичні рекомендації до практичного заняття на тему: «Фізіологія мікроорганізмів»).
ІІ.Посів випорожнень шпателем
Шпателем випорожнення сіють у мікробіологічній лабораторії або безпосередньо із судна (горщика) біля ліжка хворого.
У лабораторії випорожнення попередньо готують до посіву (див. вище).
Безпосередньо із судна (горщика) випорожнення шпателем набирають з кількох місць.
Техніку посіву шпателем повторіть (див. методичні рекомендації до практичного заняття на тему: «Фізіологія мікроорганізмів»).
ІІІ. Взяття випорожнень ректальною петлею
та посів на живильне середовище
| Завдання | Техніка виконання | Умови виконання | |
| 1. Одягніться відповідно до вимог | Обов’язково гумові рукавички та клейончастий фартух | ||
| 2. Підготуйте необхідний інструментарій та матеріал | 2.1. Ректальну петлю 2.2. Живильні середовища 2.3. Лоток для відпрацьованого матеріалу | Інструментарій та матеріал повинні бути стерильними | |
| 3. Укладіть пацієнта | 3.1. Укладіть пацієнта на лівий бік 3.2. Подайте вказівку зігнути ноги в колінах і притягнути їх до живота | Дотримуйтесь правил спілкування з пацієнтом, етики та деонтології | |
| 4. Візьміть досліджуваний матеріал | 4.1. У праву руку візьміть ректальну петлю, як перо 4.2. Лівою рукою розведіть сідниці пацієнта 4.3. Введіть ректальну петлю в анальний отвір на глибину 3-5см у напрямку до пупка, а потім паралельно до хребта ще на 5-7см 4.4. Легким обертальним рухом наберіть випорожнення 4.5. Виведіть петлю | Працюйте уважно, щоб не травмувати анальний отвір та пряму кишку Дотримуйтесь правил стерильності | |
| 5. Здійсніть посів на живильне середовище | 5.1. Привідкрийте чашку Петрі із поживним середовищем 5.2. Введіть ректальну петлю до краю чашки 5.3. Зробіть кілька щільних штрихів, а потім зигзагоподібними рухами здійсніть посів по поверхні середовища 5.4. Шпатель помістість у лоток з дезінфектантом | Уважно! При введенні петлі не торкайтесь зовнішніх країв чашки | |
| 6. Знезаразьте інструментарій, відпрацьований матеріал, руки | 6.1. За відомими Вам правилами | ||
| 7. Оформіть супровідну документацію | 7.1. Зразок оформлення супровідної документації див.у попередньому занятті | ||
| 8 Транспортуйте до лабораторії | 8.1. Транспортування посівів до лабораторії повторіть з попереднього заняття |
ІІ. Орієнтовна карта спостереження за ростом збудників
