Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодичн≥ рекомендац≥њ до модульного контролю




 

з дисципл≥ни ћ≥кроб≥олог≥€

дл€ студент≥в 3 курсу денноњ,

4 курсу заочноњ форм навчанн€

напр€му п≥дготовки 6.040102 Ц б≥олог≥€

осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн€ Ђбакалаврї

галузь знань Ц природнич≥ науки

 

 

—≥мферополь, 2012 р.

 

 

ѕри вивченн≥ навчальноњ дисципл≥ни Ђћ≥кроб≥ололг≥€ї студенти вивчають предмет ≥ завданн€ сучасноњ м≥кроб≥олог≥њ, ≥стор≥ю њњ розвитку, положенн€ ц≥Їњ науки в систем≥ б≥олог≥чних дисципл≥н, знайомл€тьс€ з морфолог≥Їю, ф≥з≥олог≥Їю ≥ генетикою м≥кроорган≥зм≥в, методами культивуванн€, впливом фактор≥в зовн≥шнього середовища на р≥ст ≥ розвиток м≥кроорган≥зм≥в, особливост€ми њх харчуванн€, основними механ≥змами обм≥ну речовин ≥ отриманн€ енерг≥њ, з роллю м≥кроорган≥зм≥в у кругооб≥гу речовин у природ≥, сучасними у€вленн€ми про ≥мун≥тет ≥ ≥нфекц≥њ та ≥н.

ћетою даноњ дисципл≥ни Ї ознайомленн€ студент≥в з≥ св≥том м≥кроорган≥зм≥в, зокрема, бактер≥й, цв≥левих гриб≥в, др≥ждж≥в та актином≥цет≥в, њх ультраструктурноњ орган≥зац≥Їю, особливост€ми ф≥з≥олог≥њ, х≥м≥чного складу, процес≥в передач≥ спадковоњ ≥нформац≥њ ≥ м≥нливост≥, роллю м≥кроорган≥зм≥в в б≥отехнолог≥чних процесах. ” завданн€ дисципл≥ни входить освоЇнн€ студентами практичних навичок культивуванн€ та вивченн€ м≥кроорган≥зм≥в, використанн€ в наукових досл≥дженн€х р≥зних способ≥в стерил≥зац≥њ ≥ микроскопировани€. ћ≥кроб≥олог≥€ нерозривно пов'€зана з певними розд≥лами ботан≥ки, цитолог≥њ, б≥ох≥м≥њ, генетики, еколог≥њ, грунтознавства, молекул€рноњ б≥олог≥њ.

¬ результат≥ вивченн€ м≥кроб≥олог≥њ студент повинен знати: предмет ≥ завданн€ м≥кроб≥олог≥њ, ≥стор≥ю њњ розвитку, морфолог≥ю та ультраструктуру бактер≥й ≥ м≥кроскоп≥чних гриб≥в, систематику ≥ генетику м≥кроорган≥зм≥в, роль м≥кроорган≥зм≥в у кругооб≥гу речовин у природ≥, особливост≥ харчуванн€ м≥кроорган≥зм≥в, њх диханн€ ≥ метабол≥зму в ц≥лому, основн≥ механ≥зми обм≥ну речовин ≥ отриманн€ енерг≥њ у м≥кроорган≥зм≥в, у тому числ≥ р≥зн≥ види брод≥нн€, окисленн€, м≥кроб≥олог≥чний фотосинтез, роль м≥кроорган≥зм≥в у б≥отехнолог≥чних процесах.

 

¬ результат≥ вивченн€ м≥кроб≥олог≥њ студент повинен вм≥ти: використовувати теоретичн≥ знанн€ в галуз≥ м≥кроб≥олог≥њ на практиц≥, застосовувати сучасн≥ методи вивченн€ м≥кроорган≥зм≥в, у тому числ≥ њх морфолог≥њ та ф≥з≥олого-б≥ох≥м≥чних особливостей, описувати культуральн≥ особливост≥ м≥кроорган≥зм≥в, користуватис€ р≥зними способами стерил≥зац≥њ.

« метою стимулюванн€ систематичного вивченн€ навчального матер≥алу з м≥кроб≥олог≥њ у в≥дпов≥дн≥сть з навчальною програмою, складеною на основ≥ навчального плану, затвердженого ћќЌћ—”, а також контролю за зд≥йсненн€м р≥зних розд≥л≥в самост≥йноњ роботи ≥ п≥двищенн€ об'Їктивност≥ оц≥нки знань студент≥в за рахунок включенн€ р≥зних вид≥в навчальноњ роботи в п≥дсумкову оц≥нку введений модульний контроль.

Ќавчальна дисципл≥на Ђћ≥кроб≥олог≥€ї вивчаЇтьс€ прот€гом 1 семестру на 3-му курс≥. ѕерший модульний контроль проводитьс€ в к≥нц≥ жовтн€ м≥с€ц€ ≥ включаЇ наступн≥ теми:

¬—“”ѕ.ѕредмет та об'Їкти вивченн€ м≥кроб≥олог≥њ. «агальн≥ властивост≥ м≥кроорган≥зм≥в. —учасн≥ методи досл≥дженн€ м≥кроорган≥зм≥в. –озд≥ли м≥кроб≥олог≥њ. «наченн€ м≥кроорган≥зм≥в у природ≥ та дл€ людини. –оль м≥кроб≥олог≥њ у вир≥шенн≥ сучасних проблем б≥отехнолог≥њ. ѕоложенн€ м≥кроорган≥зм≥в у природ≥, њх еволюц≥€. –озм≥ри м≥кроорган≥зм≥в.

≤сторичний нарис розвитку м≥кроб≥олог≥њ. ≈вристичний (донауковий) пер≥од розвитку м≥кроб≥олог≥њ: IIIЦIV тис. до н.е. Ц ’VI ст н.е. ≈кологоЦф≥з≥олог≥чний пер≥од розвитку м≥кроб≥олог≥њ: середина XIX. –оботи Ћ. ѕастера та –.  оха. ≈кологоЦф≥з≥олог≥чний пер≥од розвитку м≥кроб≥олог≥њ: середина XIX Ц початок ’’ стол≥тт€. ≤мунолог≥чний пер≥од розвитку м≥кроб≥олог≥њ: к≥нець XIX стол≥тт€ Ц середина ’’ стол≥тт€.

—учасний пер≥од розвитку м≥кроб≥олог≥њ.

ћќ–‘ќЋќ√≤я ћ≤ –ќќ–√јЌ≤«ћ≤¬. ћорфолог≥чн≥ типи бактер≥й, м≥коплазми, рикетс≥њ та хлам≥д≥њ, стеблов≥ бактер≥њ, актином≥цети. ћ≥кром≥цети, др≥ждж≥. ‘≥топатогенн≥ м≥кроорган≥зми. ѕринципи систематики ≥ класиф≥кац≥њ м≥кроорган≥зм≥в. ≤дентиф≥кац≥€ бактер≥й. ¬изначник Ѕерджи

”Ћ№“–ј—“–” “”–ј Ѕј “≈–≤…Ќ»’  Ћ≤“»Ќ. ƒжгутики, ф≥мбр≥њ, п≥л≥; таксиси бактер≥й.  апсула, кл≥тинна ст≥нка, цитоплазматична мембрана. √+ та √Ц бактер≥њ, њх особливост≥. L-форми бактер≥й ÷итоплазма, њњ структурн≥ елементи. √енетичний апарат прокар≥от≥в. ’≥м≥чний склад бактер≥й. ‘≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥ бактер≥й. —пори, спороутворенн€; цисти.

∆»¬Ћ≈ЌЌя ћ≤ –ќќ–√јЌ≤«ћ≤¬. —пособи живленн€ м≥кроорган≥зм≥в. ƒжерела живленн€ м≥кроорган≥зм≥в Ќадходженн€ поживних речовин у бактер≥йну кл≥тину. ’арчов≥ потреби м≥кроорган≥зм≥в. “ипи живленн€. ‘ерменти бактер≥й. ѕоживн≥ середовища, њх особливост≥ ≥ класиф≥кац≥€.

–≤—“ ≤ –ќ«ћЌќ∆≈ЌЌя ћ≤ –ќќ–√јЌ≤«ћ≤¬. ≈лективн≥ методи культивуванн€. ‘≥з≥олог≥€ росту бактер≥альноњ кл≥тини. ≈кспоненц≥йний р≥ст ≥ час генерац≥њ. —пособи розмноженн€ бактер≥й. –≥ст бактер≥й у пер≥одичн≥й культур≥.  рива росту, њњ фази. —пособи культивуванн€ м≥кроорган≥зм≥в —инхронн≥ культури.

ћ≤ –ќќ–√јЌ≤«ћ» ≤ ƒќ¬ ≤ЋЋя. ¬плив чинник≥в зовн≥шнього середовища на бактер≥йну кл≥тину (волог≥сть, температура, осмотичний ≥ г≥дростатичний тиск, св≥тло, ультразвук, рЌ середовища, електричний струм, газовий режим, рад≥ац≥€, х≥м≥чн≥ фактори). ¬заЇмов≥дносини м≥кроорган≥зм≥в в природ≥. ћ≥крофлора грунту, води, пов≥тр€, харчових продукт≥в, нормальна м≥крофлора людини.

ѕринципи та методи сан≥тарно-м≥кроб≥олог≥чних досл≥джень. ѕринципи та методи сан≥тарно-м≥кроб≥олог≥чних досл≥джень. ќсновн≥ групи сан≥тарно-показових м≥кроорган≥зм≥в. ќсновн≥ об'Їкти сан≥тарно-м≥кроб≥олог≥чних досл≥джень.

ћ≈’јЌ≤«ћ» ќЅћ≤Ќ” –≈„ќ¬»Ќ ≤ ќ“–»ћјЌЌя ≈Ќ≈–√≤ѓ ” ћ≤ –ќќ–√јЌ≤«ћ≤¬. ћетабол≥зм прокар≥от≥в. ≈нергетичн≥ ресурси. «агальна характеристика енергетичних процес≥в. ј“‘ Ц ун≥версальна форма х≥м≥чноњ енерг≥њ в кл≥тин≥. ΔμЌ+ Ц друга ун≥версальна форма кл≥тинноњ енерг≥њ. ≈нергетичн≥ витрати кл≥тини.  онсервуванн€ енерг≥њ. Ўл€хи розщеплюванн€ гексоз. Ѕрод≥нн€: спиртове (в≥дношенн€ др≥ждж≥в до кисню ¬икористанн€ др≥ждж≥в у промисловост≥; др≥ждж≥ Ц збудники ≥нфекц≥й), молочнокисле (значенн€ м≥кроорган≥зм≥в в утворенн≥ р≥зних молочнокислих продукт≥в; молочнокисл≥ бактер≥њ Ц збудники ≥нфекц≥й), масл€нокисле (характеристика бактер≥й роду Clostridium), проп≥оновокисле брод≥нн€. ƒиханн€ (аеробне, анаеробне з неорган≥чними акцепторами водню Ц н≥тратне диханн€, сульфатне диханн€, сульфатредукц≥€). Ќеповне окисленн€ (утворенн€ оцтовоњ кислоти та ≥н. орган≥чних кислот); м≥кробне перетворенн€ речовин, утворенн€ вторинних метабол≥т≥в. ÷икл трикарбонових кислот; дихальний ланцюг ≥ отриманн€ енерг≥њ. Ќеорган≥чн≥ донори водню: б≥олог≥чний цикл з'Їднань с≥рки; окисленн€ зал≥за ≥ молекул€рного водню. ѕеретворенн€ орган≥чних ≥ неорган≥чних сполук фосфору. јвтотрофна ф≥ксац≥€ —ќ2 (м≥кробний фотосинтез); фототрофн≥ бактер≥њ.

ѕ≈–≈“¬ќ–≈ЌЌя ћ≤ –ќќ–√јЌ≤«ћјћ» «'™ƒЌјЌ№ ¬”√Ћ≈÷ё. –озкладанн€ целюлози, гем≥целюлози, л≥гн≥ну, пектинових речовин. ќкисленн€ вуглеводн≥в. ќкисленн€ жир≥в ≥ жирних кислот.

”часть м≥кроорган≥зм≥в у круговорот≥ азоту. ¬≥дкритт€ азотф≥ксаторов. —имб≥отична ф≥ксац≥€ у бобових ≥ небобових рослин. ’≥м≥зм ф≥ксац≥њ молекул€рного азоту. јмон≥ф≥кац≥€ б≥лк≥в (м≥нерал≥зац≥€ азоту). –озкладанн€ нуклењнових кислот, сечовини, х≥тину. Ќ≥триф≥кац≥€. ≤ммоб≥л≥зац≥€ азоту. ƒен≥триф≥кац≥€.

√≈Ќ≈“» ј ћ≤ –ќќ–√јЌ≤«ћ≤¬. —падков≥ фактори м≥кроорган≥зм≥в. ћ≥нлив≥сть бактер≥й. ћехан≥зми зм≥ни генетичноњ ≥нформац≥њ. ћутац≥њ. √енетичн≥ рекомб≥нац≥њ: трансформац≥њ, трансдукц≥њ, кон'югац≥€. ѕлазм≥ди бактер≥й. √енна ≥нженер≥€ в м≥кроб≥олог≥њ.

–≈√”Ћя÷≤я ќЅћ≤Ќ” –≈„ќ¬»Ќ ” ћ≤ –ќќ–√јЌ≤«ћ≤¬. –егул€ц≥€ шл€хом ≥ндукц≥њ ≥ репрес≥њ. –егул€ц≥€ на р≥вн≥ б≥осинтезу б≥лка. –егул€ц≥€ активност≥ фермент≥в. –егул€ц≥€ ≥нтегральних мембранних процес≥в ≥ кл≥тинного под≥лу у м≥кроорган≥зм≥в. ѕромислове застосуванн€ м≥кроорган≥зм≥в. √енна ≥нженер≥€, генна д≥агностика та генна терап≥€.

ѕатогенн≥сть та в≥рулентн≥сть м≥кроорган≥зм≥в. ћ≥кробний паразитизм. ¬ластивост≥ патогенних м≥кроб≥в. ‘актори патогенност≥ ≥ в≥рулентност≥. ”мовно-патогенн≥ м≥кроорган≥зми

¬„≈ЌЌя ѕ–ќ ≤ћ”Ќ≤“≈“ ≤ ≤Ќ‘≈ ÷≤ё. ≤нфекц≥€ ≥ ≥нфекц≥йний процес. ќсновн≥ особливост≥ патогенних м≥кроорган≥зм≥в, м≥кробн≥ токсини. ‘орми про€ву ≥нфекц≥й. ≤мун≥тет, його види ≥ значенн€; антиб≥отики.

јнтиб≥отики. ≤стор≥€ в≥дкритт€ антиб≥отик≥в. јнтагон≥зм у св≥т≥ м≥кроорган≥зм≥в ≥ утворенн€ антиб≥отичних речовин. јнтибактер≥альн≥ препарати. «асоби отриманн€ антиб≥отик≥в. Ќайважлив≥ш≥ групи антиб≥отик≥в.  ласиф≥кац≥€ антиб≥отик≥в за х≥м≥чною структурою. —интетичн≥ противом≥кробн≥ препарати. ћехан≥зм д≥њ антиб≥отик≥в, њх загальна характеристика ≥ застосуванн€ сучасною медициною. јнтиб≥отики, утворен≥ рослинами, грибами, актином≥цетами ≥ тваринами. ќснови рац≥ональноњ антиб≥отикотерап≥њ. јнтиб≥отикорезистентн≥сть. ћножинна л≥карська ст≥йк≥сть бактер≥й. ћетоди визначенн€ чутливост≥ бактер≥й до антиб≥отик≥в.  омб≥новане вживанн€ антиб≥отик≥в та поб≥чна д≥€ антиб≥отик≥в. ¬икористанн€ антиб≥отик≥в у немедичних сферах. ”складненн€ при антим≥кробноњ х≥м≥отерап≥њ. ѕоб≥чн≥ ефекти антиб≥отикотерап≥њ.

Ќа кожен модульний контроль виноситьс€ 3 теореот≥ческ≥х питанн€, перел≥к €ких подано на навчальному сервер≥ “Ќ”. ћодульний контроль включаЇ проведенн€ колокв≥уму (письмово), прот€гом двох академ≥чних годин п≥д час лабораторних зан€ть; при виставленн≥ п≥дсумковоњ оц≥нки за модулем враховуютьс€ в≥дв≥дуванн€ лекц≥й та веденн€ конспект≥в, робота на лабораторних зан€тт€х та виконанн€ ≥ндив≥дуальних завдань. ѕисьмовий модульний контроль проводитьс€ по 13 вар≥антам в≥дпов≥дно до к≥лькост≥ студент≥в у груп≥ (кожен студент отримуЇ ≥ндив≥дуальне завданн€). –езультати проведенн€ модульного контролю оц≥нюютьс€ в 100-бальною шкалою ≥ занос€тьс€ у в≥дом≥сть встановленого зразка.

 

‘орма контролю знань студент≥в денноњ форми навчанн€ Ѕали
1. ¬≥дв≥дуванн€ лекц≥й, веденн€ конспект≥в  
2. Ћабораторн≥ зан€тт€ (теор≥€ + веденн€ журналу) 50 + 40
3. —амост≥йна та ≥ндив≥дуальна робота  
4. ѕ≥дсумкова комплексна контрольна робота (2) або ≥спит  
”сього:  

 

‘орма контролю: за першу та другу половину семестру студент може набрати по 100 бал≥в:

1. ¬≥дв≥дуванн€ лекц≥й, веденн€ конспект≥в Ц 15 бал≥в

2. Ћабораторн≥ зан€тт€ Ц 45 бал≥в

3. —амост≥йна та ≥ндив≥дуальна робота Ц 10 бал≥в

4. ѕ≥дсумкова (модульна) контрольна робота Ц 30 бал≥в

 

ƒл€ того, щоб перевести сумарну к≥льк≥сть набраних за 2 модул€ бал≥в у 100-бальну шкалу, необх≥дно провести перерахунок.

Ќаприклад: в ≤ модул≥ за вс≥ види роб≥т студент набрав 70 бал≥в. ƒл€ того, щоб п≥драхувати загальну к≥льк≥сть бал≥в за ≤ модуль, складаЇмо пропорц≥ю:
100 теоретично можливих бал≥в Ц 50 балам

70 реально набраних бал≥в Ц ’ бал≥в

’ = 50 х 70: ​​100

’ = 35 бал≥в за 1 модуль.

 

«а п≥дсумками вс≥х форм контролю визначаЇтьс€ середнЇ арифметичне к≥льк≥сть бал≥в, €ку переводитьс€ в державну оц≥нку у в≥дпов≥дност≥ з≥ шкалою перекладу.

 

ƒо виконанн€ модульного контролю допускаютьс€ вс≥ студенти, повн≥стю виконали програму лабораторного практикуму ≥ не мають незадов≥льних оц≥нок. ѕри написанн≥ п≥дсумковоњ контрольноњ роботи студент маЇ право звернутис€ до викладача за роз'€сненн€м завдань.

ѕри ви€вленн≥ викладачем порушень пор€дку виконанн€ модульного контролю (порушенн€ дисципл≥ни, розмови, списуванн€, обм≥н ≥нформац≥Їю тощо) студент в≥дсторонюЇтьс€ в≥д виконанн€ завданн€, про що робитьс€ в≥дпов≥дний запис на екзаменац≥йних листах. –обота оц≥нюЇтьс€ в 0 бал≥в.

—туденти, не з'€вилос€ на перший модульноњ контроль з поважноњ причини, можуть пройти його до проведенн€ другого модульного контролю. —туденти, не з'€вилос€ на другий модульноњ контроль з поважноњ причини, можуть пройти його до проведенн€ семестрового екзамену з напр€му деканату. –езультат модульного контролю знань студента, €кий не з'€вивс€ на нього з неповажноњ причини, оц≥нюЇтьс€ в 0 бал≥в.

ƒругий модульний контроль проводитьс€, п≥сл€ завершенн€ лекц≥йних та лабораторних зан€ть з Ђћ≥кроб≥олог≥њї. —тудент, €кий не виконав навчальний план, не допускаЇтьс€ до другого модульного контролю з виставленн€м в в≥дом≥сть 0 бал≥в.

–езультати перев≥рки письмового колокв≥уму довод€тьс€ до в≥дома студент≥в прот€гом робочого тижн€ п≥сл€ проведенн€ модульного контролю. ѕисьмов≥ в≥дпов≥д≥ студент≥в модульного контролю збер≥гаютьс€ на кафедр≥ до зак≥нченн€ навчального року.

ѕ≥дсумковий модульний контроль прир≥внюЇтьс€ до перш≥й здач≥ ≥спиту. ѕерескладанн€ модульного контролю п≥д час сес≥њ на б≥льш високу оц≥нку у вигл€д≥ виключенн€ проводитьс€ за згодою декана факультету зг≥дно з письмовою за€вою студента. “ака перездача прир≥внюЇтьс€ до другоњ здач≥ ≥спиту ≥ може бути зд≥йснена т≥льки п≥д час сес≥њ. ѕри цьому повинен атестуватис€ весь матер≥ал курсу.

—туденти, не атестован≥ по одному з модул≥в або отримали незадов≥льну оц≥нку, повинн≥ в≥дпов≥дати на ≥спит≥ т≥льки на питанн€ цього модул€. ќц≥нка в даному випадку виставл€Їтьс€, з урахуванн€м в≥дпов≥д≥ студента ≥ позитивного результат≥в другого модульного контролю.

—туденти, €к≥ не склали повторний ≥спит, спр€мовуютьс€ на персдачу в присутност≥ ком≥с≥њ, що складаЇтьс€ з пров≥дного викладача, зав≥дувача кафедри та представника деканату. ѕри отриманн€ незадов≥льноњ оц≥нки п≥д час складанн€ ≥спиту ком≥с≥њ, студент п≥дл€гаЇ в≥драхуванню в установленому пор€дку.

ќсновна Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. јтлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии / ѕод ред. ¬оробьева ј.ј.. Ѕыкова ј.—. Ц ћ.: ћ»ј, 2002.

2. Ѕранцевич Ћ.√., Ћысенко Ќ.Ћ., ќвод ¬.¬., √урбик ј.¬. ћикробиологи€. ѕрактикум.Ц  иев: ¬ища школа, 1987.

3. √усев ћ.¬., ћинеева Ћ.ј. ћикробиологи€. Ц ћ.: ћ√”, 2003.

4. ≈горов ѕ. —. ќсновы учени€ об антибиотиках. ћ., ћ√”, Ќаука, 2004.

5. «аварзин √. ј.,  олотилова ѕ. ѕ. ¬ведение в природоведческую микробиологию. ћ.: јрбис ƒ, 2001.

6.  расильников ј.ѕ., –омановска€ “.–. ћикробиологический словарь-справочник. Ц ћинск: јсар, 1999.

7. Ћукомска€  .ј. ћикробиологи€ с основами вирусологии. Ц ћ.: ѕросвещение, 1987.

8. ћедицинска€ микробиологи€ / ѕод ред. ѕокровского ¬.». Ц ћ.: √эотар-мед, 2002.

9. ћедицинска€ микробиологи€, вирусологи€ и иммунологи€ / ѕод ред. ¬оробьева ј.ј. Ц ћ.: ћед. информ. агенство, 2004.

10. ћишустин ≈.Ќ., ≈мцев ¬.“. ћикробиологи€. Ц ћ.: јгропромиздат, 2005.

11. ќбща€ микробиологи€ / ѕод ред. ¬ершигоры ј.≈. Ц  иев: ¬ища школа, 1988.

12. ќпределитель Ѕерджи. ¬ 2-х т. »здание 9-е. Ц ћ.: ћир, 1994.

13. ѕирог “.ѕ. «агальна м≥кроб≥олог≥€. Ц  .: Ќ”’“, 2004.

14. ѕрактикум по микробиологии / ѕод ред. ≈горова Ќ.—. Ц ћ: ћ√”, 1995.

15. ѕрактикум по микробиологии. ”чеб. пособие дл€ студ. вузов/ ј.». Ќетрусов, ћ.ј. ≈горова, Ћ.ћ. «ахарчук и др.; под. ред. ј.». Ќетрусова. Ц ћ.: »зд. центр Ђјкадеми€ї, 2005.

16. ѕ€ткин  .ƒ.,  ривошеин ё.—. ћикробиологи€. Ц ћ.: ћедицина, 1980.

17. Ўлегель √. ќбща€ микробиологи€. Ц ћ.: ћир, 1986.

 

ƒоƒј“ ќ¬ј л≤тература

1. јзаров ¬.Ќ., ¬иноградова ¬.—. ќсновы микробиологии и пищевой гигиены. Ц ћ.: Ёкономика, 1977.

2. јсонов Ќ.–. ћикробиологи€. Ц ћ.: ¬ќ јгропромиздат, 1988.

3. Ѕабьева ».ѕ., √олубев ¬.». ћетоды выделени€ и идентификации дрожжей. Ц ћ.: ѕищева€ промышленность, 1979.

4. Ѕабьева ».ѕ., √орин —.≈. ѕочвенные дрожжи. Ц ћ.: ћ√”, 1987.

5. Ѕольшой практикум по микробиологии. /ѕод ред. √.Ћ. —елибера. Ц ћ.: ¬ысша€ школа, 1962.

6. Ѕурь€н Ќ.». ћикробиологи€ винодели€. Ц ялта: ћагарач, 1997.

7. ¬аллери –.- –адо. ∆изнь ѕастера. Ц ћ.: »н.лит-ра, 1950.

8. ¬оробьева Ћ.». “ехническа€ микробиологи€. Ц ћ.: ћ√”, 1987.

9. √аузе √.‘. и др. ќпределитель актиномицетов. Ц ћ.: Ќаука, 1983.

10. √ерхард ‘. (ред.) ћетоды общей бактериологии. Ц ћ.: ћир, 1983, 1984. “. 1-3.

11. √оттшалк √. ћетаболизм бактерий. Ц ћ.: ћир, 1982.

12. √ромов Ѕ.¬. —троение бактерий. Ц Ћ.: Ћ√”, 1985.

13. ƒжей ћ. ƒжей, ћ.ƒж. ЋЄснер, ƒ.ј. √ольден. —овременна€ пищева€ микробиологи€. ћ.: Ѕином. Ћаборатори€ знаний, 2011.

14. ƒь€ков ё.“. ¬ведение в альгологию и микологию. Ц ћ.: ћ√”, 2000.

15. ≈линов ¬.»., ’имическа€ микробиологи€. Ц ћ.: ¬ысша€ школа, 1989.

16. «ахаров ».ј. √енетические карты микроорганизмов. —правочное пособие.  иев: Ќаукова думка, 1986.

17. ∆арикова √.√. ћикробиологи€ продовольственных товаров. —анитари€ и гигиена. Ц
ћ.: јкадеми€, 2005.

18. «в€гинцев ƒ.√. ћетоды почвенной микробиологии и биохимии. Ц ћ.:

19. ћ√”, 1991.

20.  узнецов —.», ƒубинина √.ј. ћетоды изучени€ водных микроорганизмов. Ц ћ.: Ќаука, 1989.

21.  раткий определитель Ѕерги /ѕод ред. ƒж. ’оулта. Ц ћ.: ћир, 1980.

22. ћишустин ≈.Ќ. ћикроорганизмы как компонент биогеоценоза. ћ.: Ќаука, 1984.

23. Ќетрусов ј.»., ЅончЦќсмаловска€ ≈.ј., √орленко ¬.ћ. Ёкологи€ микроорганизмов. Ц ћ.: јкадеми€, 2004.

24. ќсновы микробиологии, вирусологии и иммунологии. /ѕод ред. ј.ј.¬оробьева, ё.—. ривошеина. Ц ћ.: ћастерство, 2001.

25. ѕатыка ¬.ѕ. и др. ћикроорганизмы и альтернативное землепользование.  иев. ”рожай, 1993.

26. ѕ€ткин  .ƒ.,  ривошеин ё.—. ћикробиологи€. ћ.: ћедицина, 1980.

27. —бойчаков ¬.Ѕ. —анитарна€ микробиологи€. Ц ћ.: √Ёќ“ј–-ћедиа, 2007.

28. —тейниер –., Ёдельберг Ё., »нгрэм ƒж. ћир микробов. Ц ћ.: ћир,1979.

29. “еппер ≈.«, Ўильников ¬. ., ѕереверзева √.». ѕрактикум по микробиологии.Ц ћ.: јгропромиздат, 1987.

30. “ихоненко ј.—. ”льтраструктура вирусов бактерий. ћ.: Ќаука,1968.

31. „урикова ¬.¬., ¬икторов ƒ.ѕ. ќсновы микробиологии и вирусологии. Ц ¬оронеж: ¬оронежский ун-т, 1989.

32. Ўлегель √. »стори€ микробиологии. ћ.: ћир, 2002.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 354 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

734 - | 559 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.033 с.