Держава виникає на певному етапі розвитку первісного суспільства, що має назву «неолітичної революції» та відноситься приблизно до VII – III тис. до н. е. Сутність її полягає у переході від привласнюючої економіки до відтворюючої, від мисливства, рибальства і збиральництва до хліборобства, скотарства, ремісництва.
На сьогоднішній день існує декілька теорій походження держави. Основні з них:
1. Патріархальна (Аристотель, М. Драгоманов) – держава виникає внаслідок історичного розвитку сім’ї, об’єднання великих патріархальних родин у роди, племена.
2. Теологічна (Фома Аквінський, Аврелій Августин) – походження держави та права пов’язане з Божою волею, ідея непорушності держави та одночасно її залежності від релігійних інститутів.
3. Договірна або природно-правова (Б. Спіноза, Ж.Руссо, Дж. Локк, Т.Гоббс, Д.Дідро) – поява держави внаслідок згоди, досягнутої між правителями та населенням певної території з метою забезпечення порядку і організації суспільного життя.
4. Теорія насильства (завоювання) (Є.Дюрінг, К.Каутський, Л Гумплович) – держава виникає внаслідок завоювання одних народів іншими (зовнішнє насильство) або внаслідок насильства однієї частини суспільства над іншою (внутрішнє насильство).
5. Органічна теорія (Г. Спенсер) – держава є результатом еволюції природи, вона розуміється як біологічний механізм, що має своє політичне тіло - руки, ноги, голову, інші органи, що виконують певні функції, з часом старіють і відмирають.
6. Торгівельна теорія (М. Грушевський) – держава утворюється в результаті об'єднання племен для охорони торгівельних шляхів.
7. Психологічна (Л. Петражицький) – походження держави і права пояснюється властивостями людської психіки: потребою жити в рамках організованого співтовариства.
8. Технократична (М. Михайловський) – держава є результатом розвитку науки і обумовлена необхідністю регулювання відносин між людьми і технікою.
9. Космічна теорія – державні інститути занесені з космосу, створені при участі позаземних істот.
10. Кризисна теорія (XX ст.) – спроба об’єднати географічний, демографічний, екологічний, технологічний фактори; початок державотворення - неолітична революція, що співпадає з історичними даними про виникнення перших держав приблизно 5 тис. років тому.
11. Марксистська, класова, класово-економічна ( Л. Морган; Ф. Енгельс «Походження сім’ї, приватної власності та держави» (1884):
Удосконалення знарядь праці
↓
поява надлишку
↓
поява майнової нерівності
↓
поява приватної власності
↓
поява класів
↓
виникнення держави
як засобу панування одних класів над іншими
або як засобу узгодження інтересів різних класів.
Остання теорія є найбільш універсальною та більш прийнята в українській науці. Решта теорій, на наш погляд, можна розглядати як особливості утворення держав у різних частинах світу.
Перші держави виникають приблизно у IV – III тис. до н.е. в долині Тигру і Євфрату – Межиріччі – та долині Нілу внаслідок розкладу первісного суспільства.
Відмінності держави від організації влади в первісному суспільстві:
1. Первісна організація влади ґрунтується на кровноспоріднених зв’язках, держава – на територіальній спільності громадян або підданих.
2. У первісному суспільстві влада не була відокремлена від населення, у державі існує особлива публічна влада, яка виражає інтереси певних груп населення.
3. У первісному суспільстві функції влади виконували добровільно, у державі влада утримується спеціальним апаратом, відокремленим від населення.
4. Для утримання державного апарату державі необхідні податки і збори.
5. У первісному суспільстві відносини регулюються на основі звичаїв, традицій, у державі - на основі законів, установлених або санкціонованих державою.
Таким чином, основними ознаками держави є:
1. Єдина територія
2. Політичний, публічний характер влади
3. Власні правові норми
4. Єдина система податків і фінансів
5. Суверенітет.
Держава – це універсальна політична форма організації суспільства, яка характеризується суверенною владою, реалізацією своїх повноважень на певній території через систему спеціально створених органів управління, за допомогою яких здійснюється політичне, економічне, ідеологічне керівництво суспільством, а також управління загальносуспільними справами.
Право – це система загальнообов'язкових, формально визначених правил поведінки, що встановлюються, гарантуються і охороняються державою та регулюють суспільні відносини між людьми.
