Ознаки юридичної відповідальності:.
1. Підставою відповідальності є правопорушення як конкретний факт поведінки, юридична кваліфікація якого вміщена у законі
2. Наявність правової основи, яку складають правові норми.
3. Наявність визначеного суб'єкта — фізичної чи юридичної особи, що в силу вікового та психічного стану може власноруч відповідати за вчинене.
4. Юридична відповідальність спирається на державний примус та пов’язується із досягненням певної мети — перевиховання, покарання правопорушника та поновлення порушених прав. Державний примус є специфічним впливом на поведінку людей, заснованим на організованій силі.
5. Метою відповідальності є охорона правопорядку, що здійснюється шляхом примусового поновлення порушених прав, припинення протиправного стану чи покарання правопорушника.
6. Відображається у настанні певних негативних наслідків для правопорушника, що мають особистий, майновий, організаційний характер.
7. Наявність особливої процесуальної форми покладення та реалізації відповідальності. Вона має нормативне закріплення та виявляється у наявності певних стадій відповідальності, кожна з яких має певне значення, межі та відповідає певним вимогам. Основними з них є виникнення юридичної відповідальності, вияв правопорушення; офіційне визнання правопорушення як підстави відповідальності актом компетентного органу; реалізація юридичної відповідальності.
Вказані ознаки юридичної відповідальності є обов'язковими і відсутність хоча б однієї з них свідчить про відсутність юридичної відповідальності та можливість застосування певного різновиду не правової соціальної відповідальності.
Підстави юридичної відповідальності:
– Наявність складу правопорушення.
– Юридичний факт – скоєння самого правопорушення.
– Наявність правозастосовного акту, що набрав сили.
Принципи юридичної відповідальності:
– відповідальність за діяння, а не за намір, думки;
– законність;
– обґрунтованість;
– доцільність;
– невідворотність;
– справедливість;
– гуманність.
Функції юридичної відповідальності — це основні напрями впливу на суспільство, завдяки яким досягається мета відповідальності та які визначають її призначення як засобу забезпечення суспільного порядку. Основними функціями юридичної відповідальності є наступні:
1. Репресивно-каральна (деякі автори називають її штрафною) функція свідчить про те, що юридична відповідальність є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення; це акт покарання від імені держави та засіб запобігання нових правопорушень.
2. Правопоновлююча функція протистоїть формальному покаранню винного та спрямована на забезпечення порушеного інтересу і поновлення порушених протиправною поведінкою суспільних відносин. Як правило, ця функція характеризує майнову відповідальність. Стягнення збитків з правопорушника компенсує втрати потерпілої сторони та поновлює її майнові права. Ця функція націлена також на примусове виконання невиконаних обов'язків.
3. Виховна функція спрямована на формування у суб'єктів потреби правомірної поведінки та усвідомленого ставлення до наданих прав і покладених обов'язків. Ця функція сприяє зміцненню у громадян віри у справедливість, у захист належних їм прав і свобод, підвищує рівень правової культури громадян, правову дисципліну та активність у сфері права. Виховна функція має дві форми — загальнопревентивну, що націлена на виховання у громадян поваги до закону, та спеціальнопревентивну, що націлена на перевиховання самого правопорушника.
Деякі автори, окрім традиційних, виокремлюють сигналізаційну (інформативну) функцію, змістом якої є визначення моделі поведінки, що суперечить інтересам суспільства і держави та характеризується як протиправна; аналіз засобів впливу на правопорушників та визначення змісту і особливостей конкретних видів відповідальності.
В залежності від характеру вчиненого правопорушення розрізняють дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільну та кримінальну відповідальність.
Дисциплінарна – це накладення на винну особу дисциплінарного стягнення владою керівника (начальника).
Адміністративна полягає у застосуванні органом виконавчої влади засобів адміністративного впливу до винних осіб.
Матеріальна – полягає у відшкодуванні збитків, нанесених внаслідок протиправних дій у процесі виконання особою службових обов’язків.
Цивільно-правова відповідальність випливає з порушень майнових та особистих немайнових прав громадян та організацій. Її наслідком є відшкодування збитків у формах, передбачених у санкціями цивільного права.
Найбільш жорстким засобом державного впливу характеризується кримінальна відповідальність, яка застосовується у судовому порядку до особи, винної у вчиненні злочину.
