Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤нститут матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ держави за шкоду, €ка виникла внасл≥док порушенн€ державним службовцем його службових обов'€зк≥в




™ останн≥м у перел≥ку ≥нститут≥в загального адм≥н≥стративного права. √оловне завданн€ цього ≥нституту пол€гаЇ у визначенн≥ передумов, за €ких приватн≥ особи можуть звертатис€ до держави з вимогами в≥дновленн€ порушеного стану або компенсац≥њ завданоњ њњ посадовими ≥ службовими особами шкоди. ѕравову основу названого ≥нституту закладено ст. 34  онституц≥њ ‘–Ќ, у €к≥й зазначено, що в раз≥ завданн€ приватн≥й особ≥ протиправним ≥ винним заходом адм≥н≥страц≥њ певноњ шкоди останн€ п≥дл€гаЇ компенсац≥њ за рахунок держави. ≤ншими словами, вимога щодо компенсац≥њ шкоди спр€мовуЇтьс€ не до посадовоњ чи службовоњ особи, €ка вчинила зазначений зах≥д, а безпосередньо до держави. Ќазване положенн€ випливаЇ з принцип≥в функц≥онуванн€ правовоњ держави, €ка бере на себе зобов'€занн€ в≥дпов≥дати за протиправн≥ та винн≥ д≥њ своњх агент≥в. «авд€ки такому правилу особа, €ка зазнала порушень своњх прав, завжди зможе отримати реальну компенсац≥ю за вчинен≥ щодо нењ протиправн≥ д≥њ (р≥шенн€), оск≥льки в≥дшкодуванн€ буде зд≥йснюватис€ за рахунок кошт≥в державного бюджету. « ≥ншого боку, названа статт€  онституц≥њ ‘–Ќ позитивно впливаЇ ≥ на ефективн≥сть д≥€льност≥ самих державних службовц≥в, оск≥льки фактично "виводить" њх з-п≥д загрози особистоњ в≥дпов≥дальност≥ за ймов≥рн≥ службов≥ порушенн€, що, €к насл≥док, не сковуЇ њхньоњ ≥н≥ц≥ативи, €ка Ї одн≥Їю з головних передумов усп≥шного виконанн€ публ≥чних завдань.

¬имога про компенсац≥ю завданоњ шкоди за рахунок держави може бути за€влена лише у випадку виконанн€м кимось (чиновником, службовцем, прац≥вником публ≥чноњ сфери тощо) публ≥чних функц≥й через виконанн€ службових обов'€зк≥в, €ке з огл€ду на свою протиправн≥сть ≥ винн≥сть спричинило виникненн€ шкоди дл€ приватноњ особи, у раз≥ €кщо в≥дсутн≥ умови, що унеможливлюють в≥дпов≥дальн≥сть держави.

ѕри вивченн≥ третього питанн€ (¬заЇмозв'€зок функц≥й ≥ форм державного управл≥нн€.) студентам сл≥д звернути увагу на те, що

—истема державного управл≥нн€ складаЇтьс€ ≥з повс€кден≠ного зд≥йсненн€ певних функц≥й. “ерм≥н Ђфункц≥€ї застосовують дл€ позначенн€ д≥€льност≥ будь-€ких державних орган≥в незалежно в≥д њх мети. ‘ункц≥онувати Ч значить д≥€ти, бути в д≥њ, виконувати обо≠в'€зки. ‘ункц≥€ Ї ≥ обов'€зок, ≥ коло д≥€льност≥, ≥ призначенн€. ‘унк≠ц≥€ управл≥нн€ €к пон€тт€ Ч це певний напр€м спец≥ал≥зованоњ д≥€льност≥ виконавчоњ влади, зм≥ст €коњ характеризуЇтьс€ одно≠р≥дн≥стю та ц≥льовою спр€мован≥стю.

’арактер завдань, пов'€заних з управл≥нн€м, впливаЇ на сутн≥сть управл≥нських функц≥й. «авданн€, що зд≥йснюютьс€ органами дер≠жавного управл≥нн€, Ї вельми р≥зноман≥тними.  ожна управл≥нська акц≥€ передбачаЇ на€вн≥сть певноњ мсти та використанн€ дл€ њњ дос€г≠ненн€ в≥дпов≥дних засоб≥в. —утн≥сть та призначенн€ управл≥нських функц≥й обумовлен≥ системою соц≥ально-економ≥чних, соц≥ально-пол≠≥тичних та ≥нших чинник≥в, що ≥снують у держав≥.

¬≥дпов≥дно до ст. «  онституц≥њ ”крањни права ≥ свободи людини та њх гарант≥њ визначають зм≥ст ≥ спр€мован≥сть д≥€льност≥ держави.

«м≥стом виконавчоњ влади €к самост≥йного виду державноњ д≥€льност≥ Ї комплекс функц≥й, в €ких безпосередньо знаходить св≥й про€в владно-орган≥зуючий зм≥ст державного управл≥нн€, €ке зд≥йснюЇтьс€ в р≥зних процесуальних формах через пост≥йний ≥нформац≥йний обм≥н м≥ж суб'Їктом та об'Їктом управл≥нн€ на основ≥ пр€мих та зворотних зв'€зк≥в. ‘ункц≥€ управл≥нн€ пов'€зуЇ в одне ц≥ле запланований результат, практичну д≥€льн≥сть по вико≠нанню нам≥чених завдань та одержаний результат.

‘ункц≥њ управл≥нн€ Ч це в≥дносно самост≥йн≥ та однор≥дн≥ ча≠стини зм≥сту управл≥нськоњ д≥€льност≥, в €ких виражаЇтьс€ владно-орган≥зуючий вплив суб'Їкта управл≥нн€ на об'Їкт.

ќтже, функц≥ю державного управл≥нн€ можна визначити €к частину управл≥нськоњ д≥€льност≥ держави, що зд≥йснюЇтьс€ на основ≥ закону чи ≥ншого правового акта органами виконавчоњ влади притаманними њм методами дл€ виконанн€ завдань державного управл≥нн€.

¬иди функц≥й державного управл≥нн€.

‘ункц≥њ виконавчоњ влади, €к вже п≥дкреслювалос€, Ї в≥д≠носно самост≥йними та ун≥версальними. ≤снують р≥зн≥ п≥дходи щодо њх класиф≥кац≥њ. ѓх под≥л€ють на пол≥тичн≥ та техн≥чн≥ функц≥њ, або функц≥њ загального управл≥нн€ ≥ спец≥ал≥зован≥ функц≥њ, функц≥њ зд≥йсненн€ суверен≥тету (зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього), економ≥чн≥, соц≥альн≥, соц≥ально-виховн≥ функц≥њ тощо.

Ќайб≥льш поширеною у в≥тчизн€н≥й л≥тератур≥ Ї класиф≥кац≥€ функц≥й державного управл≥нн€ на загальн≥, спец≥альн≥ та до≠пом≥жн≥.

«агальн≥ функц≥њ справл€ють об'Їктивно необх≥дний вплив на певн≥ процеси, що в≥дбуваютьс€ в господарськ≥й, пол≥тичн≥й, со≠ц≥ально-культурн≥й та ≥нших сферах. ÷≥ функц≥њ Ї основними, при≠таманними будь-€кому управл≥нню, незалежно в≥д того, на €кому р≥вн≥ та в €ких галуз€х вони зд≥йснюютьс€. «агальними функц≥€ми державного управл≥нн€ Ї прогнозуванн€, плануванн€, орган≥зац≥€, ре≠гулюванн€, координац≥€, обл≥к, контроль. ÷€ класиф≥кац≥€ побудова≠на на п≥дстав≥ внутр≥шньоњ технолог≥њ управл≥нськоњ д≥€льност≥.

‘ункц≥€ прогнозуванн€. Ќеобх≥дн≥сть у прогнозуванн≥ випливаЇ ≥з самоњ природи державного управл≥нн€, бо воно маЇ розв'€зувати €к повс€кденн≥ завданн€, так ≥ перспективн≥ проблеми. ѕрогнозуван≠н€ Ч це наукове передбаченн€, систематичне досл≥дженн€ стану, структури, динам≥ки та перспектив управл≥нських €вищ ≥ процес≥в, притаманних суб'Їкту ≥ об'Їкту управл≥нн€. ѕрогнозуванн€ обумов≠лене також характером об'Їкта управл≥нн€, що в≥др≥зн€Їтьс€ значною динам≥чн≥стю. Ќе можна зд≥йснювати управл≥нськ≥ д≥њ без знанн€ њх насл≥дк≥в. “ому управл≥нська система повинна бути прог≠нозованою. ƒержавне управл≥нн€ покликане вир≥шувати довго≠строков≥, перспективн≥ завданн€, розв'€занн€ €ких в≥дбуватиметьс€ в умовах певноњ невизначеност≥, €кщо органи виконавчоњ влади не матимуть прогноз≥в. ¬ управл≥нському процес≥ прогнозуванн€ ви≠користовуЇтьс€ ≥ €к функц≥€, ≥ €к принцип, ≥ €к метод управл≥нн€. “ому органи виконавчоњ влади повинн≥ розробл€ти прогнози, управл€ти ними, вир≥шувати своњ завданн€ на њх п≥дстав≥.

‘ункц≥€ плануванн€ присутн€ на вс≥х р≥вн€х ≥Їрарх≥њ управл≥нн€. ¬она пол€гаЇ у визначенн≥ мети, напр€м≥в, завдань, засоб≥в реал≥зац≥њ тих чи ≥нших процес≥в (соц≥альних, економ≥чних, пол≥тичних, куль≠турних та ≥н.), розробленн≥ програм, за допомогою €ких повинна бути дос€гнута мета. Ўл€х реал≥зац≥њ функц≥њ плануванн€ маЇ такий схематичний вигл€д: необх≥дн≥сть Ч завданн€ Ч функц≥€ Ч р≥шен≠н€ (мета). ћетодика плануванн€ ірунтуЇтьс€ на принципах науко≠вост≥, комплексност≥, багатовар≥антност≥ р≥шень, вибор≥ оптималь≠ного вар≥анту, нормативност≥ та ≥н.

‘ункц≥€ орган≥зац≥њ повТ€зана з≥ створенн€м орган≥зац≥йного ме≠хан≥зму. ћета ц≥Їњ функц≥њ Ч сформувати керуюч≥ та керован≥ сис≠теми, а також зв'€зки ≥ в≥дносини м≥ж ними. ќсоблив≥сть функц≥њ орган≥зац≥њ щодо ≥нших самост≥йних функц≥й пол€гаЇ в тому, що це Їдина функц≥€, €ка забезпечуЇ взаЇмозв'€зок ≥ ефективн≥сть вс≥х ≥нших функц≥й управл≥нн€. «м≥ст функц≥њ орган≥зац≥њ включаЇ ство≠ренн€ орган≥в управл≥нн€, побудову структури апарату управл≥нн€, формуванн€ управл≥нських п≥дрозд≥л≥в, ланок, розробленн€ поло≠жень про органи управл≥нн€, встановленн€ взаЇмозв'€зк≥в м≥ж управ≠л≥нськими структурами, п≥дб≥р та розстановку кадр≥в та ≥н. ќрган≥≠зац≥€ означаЇ також реорган≥зац≥ю та л≥кв≥дац≥ю орган≥в управл≥нн€, п≥дприЇмств, установ.

«авд€ки функц≥њ регулюванн€ дос€гаЇтьс€ необх≥дний стан упор€д≠куванн€ та ст≥йкост≥ системи управл≥нн€. –егулюванн€ охоплюЇ голов≠ним чином поточн≥ заходи щодо будь-€ких в≥дхилень в≥д завдань та за≠даних програм. «а допомогою регулюванн€ зд≥йснюютьс€ безпосереднЇ кер≥вництво, повед≥нка керованих об'Їкт≥в. ѕ≥д впливом регулюванн€ управл≥нськ≥ процеси в≥дбуваютьс€ у заданому напр€мку та в≥дпов≥д≠но до встановленоњ програми. Ќеобх≥дн≥сть оперативного регулюванн€ обумовлена виключно моб≥льн≥стю самого управл≥нн€. «датн≥сть уп≠равл≥нськоњ системи самост≥йно збер≥гати р≥вновагу щодо збурюючих вплив≥в (в≥дхилень) Ї результатом зд≥йсненн€ функц≥њ регулюванн€.

 оординац≥€ €к функц≥€ забезпечуЇ узгодженн€ д≥€льност≥ сис≠тем управл≥нн€. «авд€ки координуванню узгоджуютьс€ д≥њ не т≥льки кер≥вник≥в усередин≥ управл≥нськоњ ланки, а й д≥њ кер≥вник≥в ≥нших управл≥нських структур.

‘ункц≥€ обл≥ку пов'€зана з≥ збиранн€м, передачею, збер≥ганн€м та переробленн€м даних, реЇстрац≥Їю ≥ групуванн€м в≥домостей про д≥€льн≥сть системи управл≥нн€, на€вн≥сть та витрати ресурс≥в ≥ т. ≥н. ќбл≥к Ї передумовою контролю.

‘ункц≥€ контролю маЇ своњ особливост≥ в≥дносно вс≥х ≥нших функц≥й. “ак, €кщо плануванн€ ставить завданн€, орган≥зац≥€ при≠водить систему управл≥нн€ в стан можливост≥ виконанн€ цього зав≠данн€, то контроль характеризуЇтьс€ ун≥версальн≥стю стосовно уп≠равл≥нськоњ системи.  онтроль покликаний пост≥йно надавати ≥нфор≠мац≥ю про д≥йсний стан справи щодо виконанн€ завдань.

 онтроль починаЇтьс€ з одержанн€ ≥нформац≥њ про д≥йсний стан ке≠рованого об'Їкта та зак≥нчуЇтьс€ прийн€тт€м р≥шень, €к≥ передбачають в≥дпов≥дну корекц≥ю в систем≥ управл≥нн€ дл€ дос€гненн€ запланованоњ мети.  онтроль ірунтуЇтьс€ на принцип≥ зворотних зв'€зк≥в, €к≥ ≥снують при будь-€к≥й взаЇмод≥њ суб'Їкта ≥ об'Їкта в систем≥ управл≥нн€.  ожна загальна функц≥€ управл≥нн€ перебуваЇ у взаЇмозв'€зку з ≥ншими.

–озгл€нут≥ загальн≥ функц≥њ управл≥нн€ необх≥дн≥ дл€ зд≥йсненн€ державного управл≥нн€ €к на загальнодержавному, так ≥ на рег≥ональ≠них, м≥сцевих, галузевих р≥вн€х.

—пец≥альн≥ функц≥њ характеризують особливост≥ конкретного суб'Їкта чи об'Їкта управл≥нн€.

ƒо основних спец≥альних функц≥й державного управл≥нн€, що зд≥йснюютьс€ на вищому р≥вн≥ вищим органом ( аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни), у систем≥ орган≥в виконавчоњ влади належать:

a) забезпеченн€ державного суверен≥тету та економ≥чноњ самост≥й≠ност≥ ”крањни, зд≥йсненн€ внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики держави;

b) розробленн€ проекту «акону про ƒержавний бюджет та забез≠печенн€ його виконанн€;

c) розробленн€ ≥ зд≥йсненн€ загальнодержавних програм економ≥ч≠ного, науково-техн≥чного, соц≥ального та культурного розвитку дер≠жави та ≥нш≥, перел≥чен≥ в ст. 116  онституц≥њ ”крањни.

—пец≥альн≥ управл≥нськ≥ функц≥њ зд≥йснюЇ ѕрезидент ”крањни €к глава держави. —еред них так≥: кер≥вництво зовн≥шньопол≥тичною д≥€льн≥стю держави, призначенн€ та зв≥льненн€ глав дипломатичних представництв ”крањни в ≥нших державах та при м≥жнародних орга≠н≥зац≥€х; призначенн€ за поданн€м ѕрем'Їр-м≥н≥стра член≥в  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, кер≥вник≥в ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади, а також гол≥в м≥сцевих державних орган≥зац≥й та припиненн€ њх по≠вноважень на цих посадах (розстановка кадр≥в); прийн€тт€ у раз≥ необх≥дност≥ р≥шенн€ про введенн€ в держав≥ або в окремих њњ м≥сце≠вост€х надзвичайного стану, а також оголошенн€ у раз≥ необх≥дност≥ окремих м≥сцевостей ”крањни зонами надзвичайноњ еколог≥чноњ си≠туац≥њ; присвоЇнн€ вищих в≥йськових звань ≥ класних чин≥в, нагород≠женн€ державними нагородами; встановленн€ президентських в≥д≠знак ≥ нагородженн€ ними та ≥н.

–озмежуванн€ функц≥й ≥снуЇ й на нижчих р≥вн€х державноњ вико≠навчоњ влади.

a) “ак, м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ на в≥дпов≥дн≥й терито≠р≥њ забезпечують зд≥йсненн€ таких основних функц≥й: виконанн€  он≠ституц≥њ та закон≥в ”крањни, акт≥в ѕрезидента,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”кра≠њни, ≥нших орган≥в виконавчоњ влади; п≥дтриманн€ законност≥ та право≠пор€дку; додержанн€ прав ≥ свобод громад€н; виконанн€ державних ≥ рег≥ональних програм соц≥ально-економ≥чного та культурного розвитку;

b) програм охорони довк≥лл€; п≥дготовка та виконанн€ в≥дпов≥дних облас≠них ≥ районних бюджет≥в; зв≥т про виконанн€ в≥дпов≥дних бюджет≥в;

c) взаЇмод≥€ з органами м≥сцевого самовр€дуванн€; реал≥зац≥€ ≥нших нада≠них державою, а також делегованих в≥дпов≥дними радами повноважень.

”правл≥нськ≥ функц≥њ в ј–  зд≥йснюютьс€ на п≥дстав≥ розд≥лу ’  он≠ституц≥њ ”крањни, особливо ст. ст. 134, 136, 138. –озмежуванн€ функц≥й зд≥йснюЇтьс€ також на ус≥х р≥вн€х галузевих систем управл≥нн€.

ѕерел≥к основних спец≥альних функц≥й виконавчоњ влади св≥д≠чить про те, що вони Ї численними та р≥зноман≥тними, але разом з тим взаЇмопов'€заними €к завданн€, що розв'€зуютьс€ органами управл≥нн€. ѕор≥вн€нн€ загальних функц≥й з≥ спец≥альними приво≠дить до висновку, що перш≥ пов'€зан≥ з процесами державного уп≠равл≥нн€, тобто про€вл€ютьс€ у будь-€ких взаЇмод≥€х в≥дпов≥дних керуючих та керованих систем. «м≥ст же спец≥альних функц≥й ста≠новл€ть не загальн≥ законом≥рност≥, а особливост≥ взаЇмод≥њ конкрет≠них суб'Їкт≥в та об'Їкт≥в державного управл≥нн€.

—пец≥альн≥ функц≥њ можна згрупувати за типами основних завдань (особливо на вищому р≥вн≥): це доб≥р кадр≥в та њх розстановка, складанн€ бюджету, зд≥йсненн€ довгострокових ц≥лей та подоланн€ кризових си≠туац≥й. ќсобливо велике значенн€ в д≥€льност≥ виконавчоњ влади на≠даЇтьс€ прийн€ттю ≥ зд≥йсненню довгострокових ц≥лей, тод≥ €к кадро≠ва та бюджетна пол≥тика належить до категор≥њ засоб≥в, але не мети. “акий напр€м д≥€льност≥ виконавчоњ влади, €к подоланн€ кризових си≠туац≥й, е особливим. ћаютьс€ на уваз≥ будь-€к≥ кризи Ч загальнонац≥≠ональн≥ чи м≥сцев≥, в≥д стих≥йного лиха (землетруси, повен≥) до загаль≠ного страйку, проблеми та под≥њ, €к≥ можуть порушити громадський пор€док, сусп≥льну безпеку (наприклад, спори про благоустр≥й в т≥й чи ≥нш≥й м≥сцевост≥, захопленн€ заручник≥в терористами, викраденн€ л≥така, неприпустимий тиск з боку ≥ншоњ держави на ≥нтереси нашоњ держа≠ви та ≥нш≥ конфл≥ктн≥ ситуац≥њ). ќсоблив≥сть кризових ситуац≥й пол€гаЇ в тому, що р≥шенн€ повинн≥ бути швидкими, оперативними, наочними ≥ та≠кими, що стосуютьс€ р≥зних орган≥в управл≥нн€, установ, п≥дприЇмств, €к≥ в ц≥й ситуац≥њ координують своњ д≥њ. ‘ункц≥€ координац≥њ (зовн≥шн€) у под≥бних ситуац≥€х Ї дом≥нуючою.

—пец≥альн≥ функц≥њ (€к найчисленн≥ш≥) под≥л€ютьс€ на види залеж≠но в≥д сфер управл≥нн€. “ака специф≥чн≥сть функц≥й присутн€ у сферах економ≥ки, соц≥ально-культурн≥й, адм≥н≥стративно-пол≥тичн≥й.

ѕодальша диференц≥ац≥€ функц≥й, обумовлена особливост€ми об'Їкт≥в управл≥нн€, в≥дбуваЇтьс€ усередин≥ цих сфер управл≥нн€ завд€ки допом≥жним функц≥€м. ќсновне њх призначенн€ Ч забез≠печенн€ обслуговуванн€ процес≥в загальних та спец≥альних функц≥й. «а њх допомогою створюютьс€ необх≥дн≥ умови дл€ нормальноњ д≥€ль≠ност≥ управл≥нських структур.

“ака класиф≥кац≥€ функц≥й Ї найб≥льш поширеною (хоча вона ≥ суперечлива) не т≥льки в теор≥њ, а й на практиц≥ управл≥нн€. «а кри≠тер≥Їм забезпеченн€ потреб допом≥жн≥ функц≥њ класиф≥кують за на≠ступними групами: а) у ц≥лепокладаюч≥й орган≥зац≥њ Ч прогнозуван≠н€, стратег≥чне та поточне плануванн€; б) у необх≥дних ресурсах Ч ф≥нансуванн€, матер≥ально-техн≥чне постачанн€, транспортне об≠слуговуванн€, стимулюванн€, трудов≥ ресурси, кадрове забезпечен≠н€; в) у впор€дкованост≥, погодженост≥ в д≥€х Ч керуванн€, коорди≠нац≥€, орган≥зац≥€, контроль та ≥н.; г) у пост≥йному вдосконаленн≥ самоњ системи управл≥нн€ Ч орган≥зац≥€, д≥агностуванн€, проектуванн€, ор≠ган≥зац≥йний розвиток тощо.

Ќаведене розмежуванн€ функц≥й державного управл≥нн€ маЇ умовний характер, оск≥льки в д≥йсност≥, на практиц≥ вони перепл≥≠таютьс€, взаЇмод≥ють м≥ж собою в Їдин≥й систем≥ впливу суб'Їкта на об'Їкт управл≥нн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 242 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

516 - | 494 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.