Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћекц≥€ 3. —оц≥ально-класова структура сусп≥льства. “еор≥€ стратиф≥кац≥њ




ѕон€тт€ соц≥альноњ структури сусп≥льства та њњ елементи. —оц≥альн≥ сп≥льноти, њх р≥зновиди. ѕервинн≥ ≥ вторинн≥ соц≥альн≥ групи. —оц≥ально-демограф≥чн≥ сп≥льност≥. —оц≥ально-профес≥йн≥ сп≥льност≥. —оц≥ально-територ≥альн≥ сп≥льност≥. ѕриписаний ≥ дос€гнутий статус. —истематизац≥€ соц≥альних ролей.

“еор≥€ стратиф≥кац≥њ. —оц≥альна стратиф≥кац≥€. “еор≥€ ел≥т √.ћоски ≥ ¬.ѕарето.  ласова теор≥€  .ћаркса. Ќеомарксизм. ћ.¬ебер про соц≥альн≥ витоки пол≥тичноњ влади.  онцепц≥€ соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ ѕ.—орок≥на. —оц≥альна моб≥льн≥сть, њњ види. “ипи стратиф≥кац≥њ. —ередн≥й клас.

—усп≥льство в пол≥толог≥њ розгл€даЇтьс€ €к певна ≥сторична, ≥нтегративна та системна ц≥л≥сн≥сть, €ка складаЇтьс€ з р≥зних п≥дсистем, способ≥в взаЇмод≥њ та форм об'Їднанн€ людей. —усп≥льство Ї результатом людськоњ д≥€льност≥, а людина, €к ≥стота соц≥альна, спроможна розвиватис€ ≥ дос€гати усп≥ху лише в результат≥ сп≥впрац≥ з соб≥ под≥бними.

Ѕудь-€ке сусп≥льство Ї соц≥ально структурованим. ” ньому ≥снують вищ≥ ≥ нижч≥ прошарки, нер≥вном≥рний розпод≥л благ ≥ прив≥лењв, в≥дпов≥дальност≥ ≥ обовТ€зку, керуюч≥ ≥ керован≥. ≤ дл€ визначенн€ м≥сц€ людини в соц≥альному простор≥ необх≥дно не лише знати њњ с≥мейний стан, громад€нство, нац≥ональн≥сть, ставленн€ до рел≥г≥њ, профес≥ю, належн≥сть до пол≥тичних парт≥й, економ≥чний статус, походженн€, а й м≥сце ц≥Їњ людини в середин≥ кожноњ з основних груп. —аме в процес≥ в≥дношенн€ людини до певноњ групи та в≥дношенн€ цих груп одна до одноњ всередин≥ сусп≥льства виникають соц≥альн≥ в≥дносини.

—оц≥альн≥ в≥дносини Ц це в≥дносини м≥ж ≥сторично сформованими сп≥льност€ми людей. —убТЇктами соц≥альних в≥дносин виступають сп≥льност≥ людей, а њх ≥нтереси соц≥альними засадами пол≥тики.

ѕроте, субТЇктами соц≥альних в≥дносин можуть виступати лише т≥ сп≥льност≥, що виникли обТЇктивно в процес≥ соц≥ального розвитку. ¬иокремлюють пТ€ть основних груп:

1) соц≥ально-класов≥ (класи, верстви, групи);

2) соц≥ально-етн≥чн≥ (народност≥, нац≥њ);

3) соц≥ально-демограф≥чн≥ (ж≥нки, чолов≥ки, с≥мТ€);

4) соц≥ально-профес≥йн≥ (роб≥тники, сел€ни, службовц≥);

5) соц≥ально-територ≥альн≥ (м≥ське, с≥льське населенн€).

“акож субТЇктом соц≥альних в≥дносин виступаЇ ≥ окрема людина Ц представник соц≥альноњ сп≥льност≥.

—оц≥альна структура сусп≥льства - система взаЇмозв'€заних та взаЇмод≥ючих сп≥льнот або побудова сусп≥льства в ц≥лому.

—оц≥альна структура характеризуЇ р≥зн≥ види соц≥альних сп≥льнот ≥ в≥дносини м≥ж ними. ÷е, зокрема, соц≥ально-демограф≥чн≥, класов≥, соц≥ально-етн≥чн≥ та ≥нш≥ сп≥льноти. “ому ключовим у розум≥нн≥ соц≥альноњ структури сусп≥льства Ї пон€тт€ соц≥альноњ сп≥льноти, соц≥альноњ групи.

—оц≥альн≥ групи - це в≥дносно стал≥ сп≥льност≥ людей, що склалис€ ≥сторично ≥ в≥др≥зн€ютьс€ роллю ≥ м≥сцем у систем≥ соц≥альних зв'€зк≥в сусп≥льства. —оц≥альн≥ групи виникають на баз≥ об'Їднанн€ людей за певною об'Їктивною ознакою чи при в≥дстоюванн≥ њх ≥нтерес≥в.

—оц≥альн≥ групи под≥л€ютьс€, на первинн≥ ≥ вторинн≥.

ѕервинн≥ соц≥альн≥ групи це так≥, члени €ких контактують м≥ж собою безпосередньо. ÷≥ групи в≥дзначаютьс€ стаб≥льн≥стю ≥ згуртован≥стю, емоц≥йним забарвленн€м контакт≥в м≥ж членами. ѓх ще називають малими соц≥альними групами. ƒо малоњ соц≥альноњ групи соц≥ологи в≥днос€ть: с≥м'ю, навчальний чи трудовий колектив - академ≥чну групу, бригаду, сус≥д≥в ≥ т.д.

¬торинн≥ соц≥альн≥ групи складаютьс€ з окремих малих груп: нац≥€, ж≥нки, колектив вузу ≥ т.д. ¬они не можуть забезпечити безпосередн≥х особистих контакт≥в м≥ж ≥ндив≥дами, €к≥ до них включен≥. ћасов≥сть вторинних соц≥альних груп дозвол€Ї њм ≥стотно впливати на життЇд≥€льн≥сть сусп≥льства.

—оц≥альн≥ групи формуютьс€ в силу певних об'Їктивних обставин, а належн≥сть до певноњ групи пов'€зана з об'Їктивним становищем людей у систем≥ соц≥альних зв'€зк≥в, виконанн€м певних соц≥альних ролей.

ќчевидно, що участь в пол≥тиц≥ в будь-€ких њњ формах беруть вс≥ соц≥альн≥ субТЇкти. ≤нша справа Ц ступ≥нь ц≥Їњ участ≥, наданн€ субТЇктов≥ владних функц≥й. “ака участь може коливатис€ в≥д р€дового виборц€ до майже не обмеженого повноваженн€ми глави держави. ƒл€ основи класиф≥кац≥њ субТЇкт≥в пол≥тичноњ комун≥кац≥њ оптимальною, на нашу думку, Ї система √. јлмонда, що передбачаЇ виокремленн€ трьох ступен≥в участ≥ у пол≥тиц≥, а саме:

стих≥йна участь у пол≥тиц≥ Ц д≥€льн≥сть без усв≥домленн€ мети, шл€х≥в дос€гненн€, можливих насл≥дк≥в;

участь нап≥всв≥дома Ц розум≥нн€ сенсу ролей за безпечного п≥дпор€дкуванн€ њм €к чомусь наперед заданому, безсп≥рному;

ц≥лком св≥дома участь Ц утвердженн€ своњх усв≥домлених ≥нтерес≥в ≥ ц≥нностей.

«агалом, субТЇкт у пол≥тиц≥ Ц джерело св≥домоњ, ц≥леспр€мованоњ, предметноњ пол≥тичноњ д≥€льност≥, що маЇ власн≥ пол≥тичн≥ ≥нтереси та засоби њх реал≥зац≥њ.

«датн≥сть творити пол≥тику характеризують терм≥ном пол≥≠тична суб'Їктн≥сть, €ка залежить в≥д об'Їктивних можливостей д≥€ти (обмежених структурою пол≥тичних сил ≥ р≥внем розвит≠ку суб'Їкта) ≥ суб'Їктивних можливостей (мотивац≥њ, знань, ум≥нь, посл≥довност≥ д≥й).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 639 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

604 - | 608 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.