Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“≈ћј 3. √≥г≥Їн≥чна оц≥нка впливу кл≥мато-погодних умов на здоровТ€ людини. √ел≥ометеотропн≥ реакц≥њ та захворюванн€




 

јктуальн≥сть теми:

ѕроф≥лактика метеотропних реакц≥й та захворювань, повТ€заних ≥з зм≥нами погоди та акл≥матизац≥Їю до нових кл≥матичних умов, грунтуЇтьс€ на г≥г≥Їн≥чн≥й оц≥нц≥ кл≥мато-погодних умов ≥ медичному прогнозуванню њх впливу на орган≥зм.

Ќавчальн≥ ц≥л≥:

«нати механ≥зм впливу кл≥мато-погодних умов на орган≥зм людини.

«асвоњти основн≥ методи медико-метеоролог≥чного прогнозуванн€ ≥ проф≥лактики гел≥ометеотропних реакц≥й.

¬м≥ти оц≥нювати кл≥мато-погодн≥ умови м≥сцевост≥, прогнозувати њх вплив на орган≥зм людини та розробл€ти проф≥лактичн≥ заходи.

 

Ѕазов≥ знанн€, вм≥нн€ та навики:

«нати механ≥зм впливу на орган≥зм метеочинник≥в: сон€чноњ рад≥ац≥њ, температури, вологост≥, швидкост≥ руху пов≥тр€, атмосферного тиску, методи њх досл≥дженн€ та г≥г≥Їн≥чноњ оц≥нки (загальна г≥г≥Їна).

«м≥ст теми:

ѕогода, особливост≥ впливу погодних умов на здоровТ€. Ѕ≥оритми, сезонн≥ захворюванн€, гел≥ометеотропн≥ реакц≥њ. —кладов≥ частини проф≥лактики: медичн≥ класиф≥кац≥њ погоди, медико-метеоролог≥чне прогнозуванн€ погоди, система проф≥лактичних заход≥в в≥дпов≥дно до прогнозу погоди.  л≥мат, г≥г≥Їн≥чне значенн€.  ласиф≥кац≥€ кл≥мату. јкл≥матизац≥€.  л≥матотерап≥€.

 

–екомендована л≥тература:

ќсновна:

1. ћ≥зюк ћ.≤. √≥г≥Їна. ѕос≥бник дл€ практичних зан€ть. Ц  .: «доровТ€, 2002. Ц —. 14-37.

2. Ќ≥кберг ≤.≤., —ергета ≤.¬., ÷имбалюк Ћ.≤. √≥г≥Їна з основами еколог≥њ. Ц  .: «доровТ€, 2001. Ц —. 14-37.

3. ƒаценко ≤.≤., √абович –.ƒ. ѕроф≥лактична медицина. «агальна г≥г≥Їна з основами еколог≥њ. Ц  .: «доровТ€, 1999. Ц —. 120-135.

4. «агальна г≥г≥Їна. ѕос≥бник дл€ практичних зан€ть / «а ред. ≤.≤.ƒаценко. Ц Ћьв≥в: —в≥т, 2001. Ц —. 32-48.

ƒодаткова:

1. «агальна г≥г≥Їна. ѕропедевтика г≥г≥Їни / «а ред ™.√.√ончарука. Ц  : ¬ища школа, 1995. Ц —. 32-48.

ћатер≥али дл€ самоконтролю ≥ контролю самост≥йноњ роботи студент≥в

 онтрольн≥ питанн€:

1. ѕогода. ¬изначенн€ пон€тт€. ѕогодозумовлююч≥ та погодохарактеризуюч≥ фактори.

2.  л≥мат. ¬изначенн€ пон€тт€.  л≥матоформуюч≥ фактори, показники.

3.  ласиф≥кац≥€ кл≥мату.  л≥матичне зонуванн€ територ≥њ ”крањни.

4. «аконом≥рност≥ атмосферноњ циркул€ц≥њ, формуванн€ р≥зних тип≥в погоди.

5. ќсновн≥ термобаричн≥ утворенн€: антициклон, циклон, атмосферн≥ фронти.

6. ¬плив погоди на здоровТ€. √ел≥ометеотропн≥ реакц≥њ та захворюванн€, механ≥зм виникненн€, проф≥лактика.

7. ћедичн≥ класиф≥кац≥њ хвороби: за ќвчаровою ¬.‘. ≥ сп≥вавт., √ригорТЇвим ≤.≤.

8. ‘≥з≥олог≥чн≥ ≥ патолог≥чн≥ реакц≥њ здоровоњ та хвороњ людини на вплив кл≥мату.

9. јкл≥матизац≥€. ¬изначенн€ пон€тт€. ‘ази акл≥матизац≥њ. јкл≥матизац≥€ до нових кл≥матичних умов.

10. √≥г≥Їн≥чн≥ основи кл≥матотерап≥њ та кл≥матопроф≥лактики.

 

 онтрольн≥ тести:

1. —кладов≥ частини системи проф≥лактики гел≥ометеотропних реакц≥й:

а) пов≥домленн€ Ћѕ« про медичний прогноз; б) медична класиф≥кац≥€ погоди; в) обл≥к метеочутливих хворих; г) система проф≥латичних заход≥в дл€ хворих; д) медико-метеоролог≥чне прогнозуванн€.

2. ƒо основноњ групи безпосередн≥х заход≥в проф≥лактики гел≥ометеотропних реакц≥й в≥днос€тьс€:
а) покращенн€ житлово-побутових умов; б) щад≥нн€ орган≥зму; в) загартовуванн€; г) п≥двищенн€ неспециф≥чноњ резистентност≥ орган≥зму; д) застосуванн€ х≥м≥отерапевтичних засоб≥в.

3. ƒо насл≥дк≥в безпосереднього впливу погоди на орган≥зм в≥днос€ть:
а) метеотропн≥ реакц≥њ; б) метеотропн≥ захворюванн€; в) тепловий удар; г) переохолодженн€; д) сон€чний удар.

4. ƒо групи орган≥зац≥йних заход≥в проф≥лактики гел≥ометеотропних реакц≥й та захворювань в≥днос€ть
а) обл≥к метеочутливих хворих; б) нормал≥зац≥€ м≥крокл≥мату; в) щад≥нн€ орган≥зму; г) орган≥зац≥€ медичного прогнозуванн€ погоди; д) пов≥домленн€ Ћѕ« про медичний прогноз; е) п≥двищенн€ неспециф≥чноњ резистентност≥ орган≥зму.

5. ƒо насл≥дк≥в опосередкованого впливу погоди на орган≥зм належать:
а) метеотропн≥ реакц≥њ; б) метеотропн≥ захворюванн€; в) тепловий удар; г) сон€чний удар; д) переохолодженн€.

6. ћетеотропн≥ реакц≥њ виникають у:
а) метеостаб≥льних людей; б) метеочутливих людей; в) практично здорових людей; г) хворих людей; д) людей похилого в≥ку.

7. ћетеотропн≥ захворюванн€ виникають у:
а) метеостаб≥льних людей; б) метеочутливих людей; в) практично здорових людей; г) хворих людей; д) людей похилого в≥ку.

8. ћедична класиф≥кац≥€ погоди за ¬.‘. ќвчаровою пердбачаЇ Е тип≥в погоди:
а) 3; б) 4; в) 5; г) 6; д) 7.

9. ƒо типових метеотропних реакц≥й належать:
а) порушенн€ сну; б) фантомний б≥ль; в) запамороченн€; г) б≥ль у суглобах; д) швидка втомлюван≥сть; е) г≥пертон≥чний криз; Ї) зниженн€ працездатност≥.

10. який з нижчеперел≥чених критер≥њв Ї головним, що характеризуЇ кл≥мат?
а) атмосферний тиск; б) волог≥сть пов≥тр€; в) середн€ температура липн€; г) середн€ температура пов≥тр€ с≥чн€; д) середньор≥чна температура пов≥тр€; е) св≥тловий кл≥мат.

11. Ќазв≥ть з перел≥ченого найважлив≥ший чинник, що утворюЇ кл≥мат.
а) тип поверхн≥ земл≥; б) ландшафтн≥ умови; в) близк≥сть до мор≥в, океан≥в; г) висота над р≥внем мор€; д) географ≥чне положенн€.

“естов≥ завданн€:

1. Ћ≥кар-кард≥олог кард≥олог≥чного стац≥онару отримав терм≥нове пов≥домленн€ бюро погоди про те, що у найближч≥ 2-3 дн≥ оч≥куЇтьс€ магн≥тна бур€ внасл≥док спалаху на —онц≥. ƒл€ запоб≥ганн€ загострень серцево-судинних захворювань у пац≥Їнт≥в л≥кар призначив л≥карськ≥ засоби за схемою, прийн€тою у дан≥й установ≥. ¬ €кий терм≥н найб≥льш доц≥льно призначати ц≥ засоби?

ј. «а 1-2 доби до магн≥тноњ бур≥, ¬. ѕ≥д час магн≥тноњ бур≥

—. ѕ≥сл€ встановленн€ спри€тливоњ погоди, D. «а 1-2 доби до ≥ п≥д час магн≥тноњ бур≥, ≈. « дн€ отриманн€ ≥нформац≥њ ≥ 2-3 дн≥ спри€тливоњ погоди

2. √ромад€нин м. Ћьвова, 68 рок≥в, звернувс€ до л≥кар€ з проханн€м надати йому пут≥вку до санаторно-курортного л≥куванн€ в кард≥олог≥чному санатор≥њ. ƒ≥агноз: хрон≥чна ≥шем≥чна хвороба серц€ з серцевою недостатн≥стю ≤≤≤ ступен€. ќтримуЇ необх≥дну перманентну х≥м≥о- та ф≥з≥отерап≥ю. яка м≥сцев≥сть найб≥льш спри€тлива дл€ даного громад€нина?

ј. ¬орзель ¬.ёрмала —.Ѕрюхович≥ D.  онча-«аспа ≈. ”збережж€ јзовського мор€

3. ¬ населеному пункт≥ в “ерноп≥льськ≥й област≥ упродовж тижн€ сформувалась холодна погода з проходженн€м холодного фронту. «а даними метеослужби зм≥ни погоди в найближч≥ дн≥ не передбачаЇтьс€. який ефект у орган≥зм≥ людини спричинить дана синоптична ситуац≥€?

ј. “он≥зуючий ¬. √≥потензивний —. √≥поксичний D. —пастичний ≈. ≤ндиферентний

4. ѕрот€гом двох тижн≥в над територ≥Їю ∆итомирськоњ област≥ спостер≥галась така синоптична ситуац≥€: зм≥нна хмарн≥сть, короткочасн≥ опади, за прогнозами метеостанц≥њ оч≥куЇтьс€ наближенн€ холодного фронту, погода зм≥нитьс€. як охарактеризувати таку погоду з медичноњ точки зору за класиф≥кац≥Їю ¬.‘.ќвчаровоњ?

ј. √≥поксичного типу

¬. √≥поксичного типу з елементами спастичного

—. ѕерех≥д погоди спастичного типу у ст≥йку ≥ндиферентну

D. —пастичного типу

≈. Ќест≥йка погода з переходом ≥ндиферентноњ у погоду спастичного типу

5. ќдеситка, домогосподарка, 58 рок≥в, д≥агноз: хрон≥чна г≥пертон≥чна хвороба серц€, хвор≥Ї останн≥ 10 рок≥в. ƒл€ п≥двищенн€ метеост≥йкост≥ ≥ запоб≥ганн€ виникненн€ г≥пертон≥чного кризу л≥кар порекомендував проводити сезонну проф≥лактику у найнебезпечн≥ш≥ за погодними умовами пер≥оди року ≥ безпосередньо перед ними. ” €к≥ пер≥оди року дл€ жительки даного рег≥ону ”крањни найбл≥льш доц≥льно проводити сезонну проф≥лактику?

ј. —≥чень-березень, листопад ¬. √рудень, лютий-травень —. —≥чень-березень, травень, грудень D. —≥чень-травень ≈. √рудень-кв≥тень

 онтрольн≥ задач≥:

«адача 1. ƒо д≥льничого терапевта ≤вано-‘ранк≥вського району звернувс€ хворий, €кий знаходитьс€ п≥д диспансерним нагл€дом з д≥агнозом "јтип≥чна бронх≥альна астма" переб≥г середньоњ важкост≥ з проханн€м надати йому пут≥вку дл€ санаторно-курортного л≥куванн€ п≥д час профсп≥лковоњ в≥дпустки.

1. як≥ кл≥матичн≥ фактори показан≥ дл€ санаторно-курортного л≥куванн€ хворого з таким д≥агнозом?

2. Ќа €ких кл≥матичних курортах йому рекомендовано проводити оздоровленн€?

3. ¬ €кий пер≥од року найб≥льш доц≥льно оздоровлюватись?

«адача 2. ¬продовж 8 дн≥в з 15 по 22 березн€ над п≥вн≥чним рег≥оном ”крањни встановивс€ малорухливий антициклон, €кий зумовив ст≥йку, без опад≥в погоду. ћетеоролог≥чн≥ показники: атмосферний тиск Ц 760 мм.рт.ст., добовий перепад тиску Ц 4 мм.рт.ст., температура пов≥тр€ Ц 12˚—, добовий перепад - 3˚—, в≥дносна волог≥сть пов≥тр€ - 60 %, швидк≥сть руху пов≥тр€ Ц -2 м/с. ¬изнач≥ть тип погоди зг≥дно з медичними класиф≥кац≥€ми. Ќазв≥ть найб≥льш оптимальн≥ пер≥оди проф≥лактики серцево-судинних захворювань.

“≈ћј 4. √≥г≥Їн≥чне значенн€ води. ƒжерела та види водопостачанн€. ≤нфекц≥йн≥ та не≥нфекц≥йн≥ захворюванн€, њх проф≥лактика. —тан водних басейн≥в ”крањни. ќхорона п≥дземних вод та в≥дкритих водоймищ. —т≥чн≥ води та методи њх очистки

јктуальн≥сть теми:

¬ода Ї одним ≥з найважлив≥ших елемент≥в зовн≥шнього середовища, необх≥дним дл€ житт€ людини. —поживанн€ води, €ка не в≥дпов≥даЇ г≥г≥Їн≥чним вимогам, може спричинити ц≥лу низку захворювань ≥нфекц≥йноњ та не≥нфекц≥йноњ природи, що обумовлюЇ необх≥дн≥сть забезпеченн€ населенн€ в≥дпов≥дною за к≥льк≥стю та €к≥стю питною водою.

Ќавчальн≥ ц≥л≥:

«асвоњти г≥г≥Їн≥чне значенн€ води, роль води у виникненн≥ та розповсюдженн≥ захворювань ≥нфекц≥йноњ та не≥нфекц≥йноњ природи.

«нати види джерел водопостачанн€, джерела та шл€хи њх забрудненн€, принципи орган≥зац≥њ та утриманн€ зон сан≥тарноњ охорони («—ќ).

¬м≥ти розрахувати розм≥ри «—ќ, оц≥нити сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ умови њх утриманн€, запропонувати оздоровч≥ заходи.

Ѕазов≥ знанн€, вм≥нн€ та навички:

«нати ф≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ води (неорган≥чна х≥м≥€), ф≥з≥олог≥чне значенн€ води (нормальна ф≥з≥олог≥€). «будники ≥нфекц≥йних та ≥нваз≥йних захворювань, що передаютьс€ через воду (б≥олог≥€, м≥кроб≥олог≥€).

«м≥ст теми:

√≥г≥Їн≥чне, ф≥з≥олог≥чне та господарське значенн€ води. Ќорми водопостачанн€ дл€ покритт€ ф≥з≥олог≥чних, комунально-господарських та промислових потреб. ƒжерела водопостачанн€, њх види, джерела та шл€хи њх забрудненн€; насл≥дки дл€ здоров'€ населенн€. —ан≥тарно-протиеп≥дем≥чн≥ заходи охорони вододжерел при орган≥зац≥њ централ≥зованого та децентрал≥зованого водопостачанн€. «они сан≥тарноњ охорони («—ќ). √≥г≥Їн≥чн≥ вимоги до безпеки води в еп≥дем≥чному в≥дношенн≥. ¬ода €к джерело захворювань ≥нфекц≥йноњ природи. √≥г≥Їн≥чне значенн€ води дл€ забезпеченн€ населенн€ м≥неральними сол€ми та м≥кроелементами. ѕоказники ф≥з≥олог≥чноњ повноц≥нност≥ м≥нерального складу питноњ води. –оль води у виникненн≥ не≥нфекц≥йних захворювань (водно-н≥тратна метгемоглоб≥нем≥€, свинцева ≥нтоксикац≥€, кар≥Їс, флюороз тощо), заходи проф≥лактики.  анал≥зац≥€ населених м≥сць, њњ призначенн€ ≥ влаштуванн€. ћетоди знешкодженн€ ст≥чних вод.ћала канал≥зац≥€, њњ призначенн€.

–екомендована л≥тература:

ќсновна:

1. ћ≥зюк ћ.≤. √≥г≥Їна: ѕ≥дручник. Ц  .: «доровТ€, 2002. Ц —.71-79.

2. ћ≥зюк ћ.≤. √≥г≥Їна: ѕос≥бник дл€ практичних зан€ть. Ц  .: «доровТ€, 2002. Ц —. 95-108.

3. ƒаценко ≤.≤., √абович р.ƒ. ѕроф≥лактична медицина. «агальна г≥г≥Їна з основами еколог≥њ. Ц  .: «доров'€, 1999. Ц —. 150-159, 175-190, 209-220.

4. «агальна г≥г≥Їна. ѕос≥бник дл€ практичних зан€ть / «а ред. ≤.≤. ƒаценко. Ц Ћьв≥в: —в≥т. Ц 2001. Ц —. 104-112, 128.

5. Ѕольшаковј.ћ., Ќовикова ».ћ. ќбща€ гигиена. Ц ћ.: ћедицина, 1985. Ц —. 58-69.

ƒодаткова:

1. ƒаценко ≤.≤. √≥г≥Їна та еколог≥€ людини. Ц Ћьв≥в: јф≥ша, 2000. Ц —. 62-68.

ћатер≥али дл€ самоконтролю ≥ контролю самост≥йноњ роботи студент≥в

 онтрольн≥ питанн€:

1. √≥г≥Їн≥чне значенн€ води. Ќорми водопостачанн€ дл€ ф≥з≥олог≥чних, комунально-побутових та господарських потреб.

2. ƒжерела водопостачанн€, њх види, пор≥вн€льна характеристика.

3. ƒжерела забрудненн€ води. Ўл€хи надходженн€ забруднень у п≥дземн≥ та поверхнев≥ вододжерела.

4. ѕон€тт€ про централ≥зоване та децентрал≥зоване водопостачанн€.

5. ѕон€тт€ про «—ќ поверхневих та п≥дземних джерел водопостачанн€, призначенн€, утриманн€.

6. –оль води в розповсюдженн≥ ≥нфекц≥йних захворювань.

7. “оксиколог≥чн≥ показники шк≥дливост≥ х≥м≥чного складу питноњ води.

8. Ќе≥нфекц≥йн≥ захворюванн€, що розповсюджуютьс€ через воду

9. Ќ≥трати води, њх г≥г≥Їн≥чне та токсиколог≥чне значенн€.

10. “верд≥сть води, њњ г≥г≥Їн≥чне та токсиколог≥чне значенн€.

11. јлюм≥н≥й води, його г≥г≥Їн≥чне та токсиколог≥чне значенн€.

12. ’лорогран≥чн≥ компоненти води, њх г≥г≥Їн≥чне та токсиколог≥чне значенн€.

13.  анал≥зац≥€ населених м≥сць. ќсновн≥ елементи канал≥зац≥йноњ системи.

14. ≈тапи очистки побутових ст≥чних вод.

15. ћехан≥чн≥, б≥олог≥чн≥, грунтов≥ методи очистки ст≥чних вод.

16. Ѕ≥олог≥чн≥ ставки.

17. «ливн≥ станц≥њ, њх призначенн€ та влаштуванн€.

18. √≥г≥Їн≥чна характеристика промислових ст≥чних вод.

19. ѕравила спуску ст≥чних вод у в≥дкрит≥ водойми.

20. ћала канал≥зац≥€, њњ призначенн€.

 онтрольн≥ тести:

1. яка м≥н≥мальна к≥льк≥сть води (л/добу) необх≥дна людин≥ дл€ комунально-побутових потреб у м≥ст≥? а)10; б)50; в)100; г) 150; д) 350.

2. яке захворюванн€ пов'€зане ≥з використанн€м дл€ питт€ води з п≥двищеною тверд≥стю? а) водно-н≥тратна метгемоглоб≥нем≥€; б) кар≥Їс; в) флюороз; г) хвороба јльцгеймера; д) еп≥дем≥чний урол≥т≥аз.

3. яке захворюванн€ пов'€зане ≥з використанн€м дл€ питт€ води з п≥двищеним вм≥стом алюм≥н≥ю? а) водно-н≥тратна метгемоглоб≥нем≥€; б) кар≥Їс; в) флюороз; г) хвороба јльцгеймера; д) еп≥дем≥чний урол≥т≥аз

4. ƒл€ €ких з перерахованих хвороб характерний водний шл€х передач≥?
а) лептосп≥роз; б) тул€рем≥€; в) гепатит ј; г) гепатит ¬; д) дизентер≥€;
е) черевний тиф; Ї) холера; ж) грип; з) ботул≥зм.

5. як≥ в≥русн≥ ≥нфекц≥њ можуть передаватис€ через воду?
а) пол≥ом≥Їл≥т; б) ентеров≥русн≥; в) гепатит ¬; г) аденов≥русн≥; д) ботул≥зм;
е) гепатит ј.

6. яке захворюванн€ виникаЇ при використанн≥ дл€ питт€ води ≥з недостатн≥м вм≥стом фтору?
а) флюороз; б) кар≥Їс; в) водно-н≥тратна метгемоглоб≥нем≥€; г) еп≥дем≥чний урол≥т≥аз; д) хвороба јльцгеймера.

7. яке захворюванн€ виникне при використанн≥ дл€ питт€ води ≥з зб≥льшеним вм≥стом н≥трат≥в? а) еп≥дем≥чний урол≥т≥аз; б) кар≥Їс; в) флюороз; г) водно-н≥тратна метгемоглоб≥нем≥€; д) хвороба јльцгеймера.

8. Ќа €к≥ види под≥л€ютьс€ вододжерела?
а) атмосферн≥, б) грунтов≥, в) водосховища, г) поверхнев≥, д) артез≥анськ≥,
е) п≥дземн≥, Ї) проточн≥.

9. ƒл€ €ких вододжерел характерн≥ пост≥йн≥сть та однор≥дн≥сть складу ≥ властивостей води? а) п≥дземних, б) ірунтових, в) артез≥анських, г) м≥жпластових,
д) зарегульованих, е) проточних, Ї) поверхневих.

10. Ќазв≥ть найб≥льш поширен≥ джерела бактер≥ального забрудненн€ поверх≠невих та п≥дземних вод.
а) х≥м≥зац≥€ с≥льського господарства, б) промислов≥сть, в) мТ€сокомб≥нати,
г) шк≥рзаводи, д) енергетичн≥ установки е) тваринницьк≥ ферми, в) водний транспорт.

11. Ќазв≥ть, з перел≥ченого, ≥нфекц≥йне захворюванн€ в≥русноњ природи, що передаЇтьс€ через воду. а) черевний тиф, б) холера, в) пол≥ом≥Їл≥т, г) амебна дизентер≥€, д) бацил€рна дизентер≥€, е) паратиф.

12. Ќазв≥ть, з перел≥ченого, ≥нфекц≥йне захворюванн€ бактер≥альноњ при≠роди, що передаЇтьс€ через воду.
а) черевний тиф, б) гепатит ј, в) гепатит ¬, г) пол≥ом≥Їл≥т, д) амебна дизентер≥€.

13. ѕерший та другий по€си «—ќ п≥дземних джерел водопостачанн€ орган≥≠зовують з метою:
а) обмеженн€ м≥кробного забрудненн€, б) обмеженн€ х≥м≥чного забрудненн€, в) збереженн€ пост≥йност≥ природного складу води вододжерела, г) обмеженн€ рад≥оактивного забрудненн€, д) обме≠женн€ стаб≥льного забрудненн€, е)обмеженн€ нестаб≥льного забрудненн€.

14. ѕерший та другий по€си «—ќ поверхневих вододжерел орган≥зовують з метою:
а) обмеженн€ м≥кробного забрудненн€, б) обмеженн€ х≥м≥чно≠го забрудненн€, в) збереженн€ пост≥йност≥ складу ≥ властивостей во≠ди вододжерела, г) обмеженн€ рад≥активного забрудненн€, д) обмеженн€ стаб≥льного забрудненн€, е) обмеженн€ нестаб≥льного забрудненн€.

15. ѕроцес м≥нерал≥зац≥њ ст≥чних вод в аеротенку триваЇ, год:

а) 6-8; б) 12-16; в) 24-48; г) 48-72; д) 72-120.

16. ƒл€ б≥олог≥чноњ очистки ст≥чноњ води використовують:

а) реш≥тки; б) п≥сковловлювач≥; в) бензиновловлювач≥; г) в≥дст≥йники; д)аеротенки.

 

“естов≥ завданн€:

1. п≥д час б≥ох≥м≥чного обстеженн€ населенн€ було ви€влено зм≥ну функц≥њ ксантиноксидази та активних сульфг≥дрильних груп. «б≥льшений вм≥ст €коњ з речовин у питн≥й вод≥ найб≥льш ймов≥рно м≥г призвести до зазначених зм≥н?

ј. мол≥бдену, ¬. јлюм≥н≥ю —. фтору ƒ. йоду ≈. берил≥ю

2. ƒл€ забезпеченн€ населенн€ селища м≥ського типу питною водою передбачаЇтьс€ використати грунтов≥ води. —вердловину плануЇтьс€ пробурити у л≥совому масив≥. ¬ район≥ бур≥нн€ свердловини в≥дсутн≥ джерела забрудненн€, на в≥дстан≥ 500 м прот≥каЇ г≥рська р≥чка. який розм≥р (по рад≥усу) зони суворого режиму забезпечить в даному випадку над≥йний захист вододжерела в≥д забрудненн€?
ј. 10 м ¬. 20 м —. 30 м ƒ. 40 м ≈. 50 м

3. —ередн≥ дан≥ анал≥зу проб питноњ води,в≥д≥браних з шахтних колод€з≥в прим≥ського селища, що знаходитьс€ у район≥ впливу п≥дприЇмства кольоровоњ металург≥њ, показали: концентрац≥€ (мг/дм3) хлорид≥в - 250,0; сульфат≥в - 200,0; н≥трат≥в - 45,0; фтору - 2,7; йоду Ц 0,04. яке захворюванн€, найб≥льш ймов≥рно, може виникнути у населенн€ при довго≠тривалому споживанн≥ води такого складу?
ј. ≈ндем≥чний зоб ¬. ≈ндем≥чний кар≥Їс —. ≈ндем≥чний флюороз

ƒ. ћетгемоглоб≥нем≥€ ≈. —ечокам'€на хвороба

4. ” травн≥ м≥с€ц≥ молода мати привезла у районну пол≥кл≥н≥ку 9-ти м≥с€чну дитину на консультац≥ю до пед≥атра. ѕри огл€д≥ дитини в≥дм≥чено - слабкий ц≥аноз шк≥рних покрив≥в, к≥нц≥вок ≥ обличч€. ƒитину з 3-х м≥с€ц≥в годують молочними сум≥шами, розбавленими водою з м≥сцевого шахтного колод€з€. ƒитину скеровано на анал≥з кров≥. ¬м≥ст €коњ сполуки в кров≥, специф≥чноњ дл€ даноњ кл≥н≥чноњ картини, сл≥д визначити.
ј. арб гемоглоб≥ну ¬.√емоглоб≥ну —. арбоксигемоглоб≥ну
ƒ. ћетгемоглоб≥ну ≈.–едукованого гемоглоб≥ну

 онтрольн≥ задач≥:

«адача 1. ƒл€ питного водоспоживанн€ використовують воду, €ка м≥стить 10 мг/дм3 н≥трат≥в, 3,5 мг/дм3 фтору, загальна тверд≥сть 7 мгЈекв/дм. ¬ чому пол€гаЇ небезпека довготривалого споживанн€ населенн€м такоњ води?

«адача 2. ” с≥льськ≥й м≥сцевост≥ зареЇстровано спалах кишкових ≥нфекц≥й серед мешканц≥в селища, €к≥ проживають в рад≥ус≥ водокористуван≠н€ з громадського колод€з€. «а розпор€дженн€м л≥кар€ ще до розсл≥дуванн€ причин виникненн€ вогнища ≥нфек≠ц≥њ фах≥вц€ми —≈—, була проведена дез≥нфекц≥€ колод€зноњ води обТЇмним методом з застосуванн€м хлорного вапна з розрахунку 100 мг/дм3 активного хлору. ¬ колод€зь було внесено 300г 27% сухого хлорного вапна. «руб колод€з€ цил≥ндричний, обТЇм води в колод€з≥ Ц 2,5 м3.

1.ѕо€сн≥ть, з €ких м≥ркувань виходив л≥кар, даючи дане розпор€дженн€?

2.ѕерев≥рте правильн≥сть розрахунк≥в внесеного дез≥нфектанту.

3.«а допомогою €кого пристрою провод€ть безперервне знезараженн€ води у шахтному колод€з≥?

4.ѕерел≥ч≥ть сан≥тарно-техн≥чн≥ заходи при влаштуванн≥ шахтного колод€з€ дл€ попередженн€ забрудненн€ п≥дземного водоносного горизонту.

“≈ћј 5. √≥г≥Їн≥чне значенн€ ірунту. ѕроцеси самоочищенн€ ірунту. ƒжерела забрудненн€ л≥тосфери. —учасний стан ірунтового покриву ”крањни. «аходи до його покращенн€. «абрудненн€ та самоочищенн€ ірунту. ѕерспективи використанн€ пестицид≥в. √≥г≥Їн≥чн≥ основи очистки населених м≥сць. ќхорона рослинного ≥ тваринного св≥ту. √рунт та здоровТ€. Ѕ≥огеох≥м≥чн≥ пров≥нц≥њ та б≥огеох≥м≥чн≥ ендем≥њ

јктуальн≥сть теми:

√рунт €к один з основних елемент≥в навколишнього середовища суттЇво впливаЇ на здоровТ€ та сан≥тарн≥ умови житт€. √≥г≥Їн≥чне значенн€ грунту визначають основн≥ чинники: механ≥чна структура, х≥м≥чний склад, р≥вень забрудненн€ токсичними х≥м≥чними речовинами, м≥кробне обс≥мен≥нн€. „ерез забруднений грунт можуть розповсюджуватис€ р≥зноман≥тн≥ ≥нфекц≥йн≥ (бактер≥йн≥, в≥русн≥) та гельм≥нтн≥ захворюванн€. √≥г≥Їн≥чне значенн€ маЇ забрудненн€ грунту екзогенними х≥м≥чними речовинами (пестицидами, штучними рад≥оактивними речовинами ≥ в≥дходами промислових п≥дприЇмств).

 

Ќавчальн≥ ц≥л≥:

«нати основн≥ функц≥њ л≥тосфери, г≥г≥Їн≥чне значенн€ грунту, пон€тт€ про б≥огеох≥м≥чн≥ пров≥нц≥њ та б≥огеох≥м≥чн≥ ендем≥њ.

«нати основн≥ заходи охорони грунт≥в, в≥дтворенн€ структури та њх родючост≥, в≥дновленн€ грунт≥в.

«асвоњти основн≥ показники, що характеризують г≥г≥Їн≥чний стан грунту; основн≥ г≥по- ≥ г≥перм≥кроелементози, що повТ€зан≥ з природними ≥ штучними б≥огеох≥м≥чними пров≥нц≥€ми.

¬м≥ти за даними ситуац≥йних задач дати г≥г≥Їн≥чну оц≥нку грунту, оц≥нити безпечн≥сть екзогенних х≥м≥чних речовин у грунт≥ дл€ здоровТ€ населенн€.

 

Ѕазов≥ знанн€, вм≥нн€ та навички:

«нати б≥олог≥чну роль грунту (загальна б≥олог≥€). ƒжерела забрудненн€ грунту. ќсобливост≥ г≥г≥Їн≥чного нормуванн€ шк≥дливих х≥м≥чних речовин у грунт≥ (г≥г≥Їна).

 

«м≥ст теми:

√≥г≥Їн≥чне значенн€ грунту. ‘≥зичн≥ властивост≥ грунту. ’≥м≥чний склад грунту. ѕриродн≥ та штучн≥ б≥огеох≥м≥чн≥ пров≥нц≥њ. ≈ндем≥чний зоб, хвороба  ешана, селеноз, мол≥бденова подагра, токсичн≥ м≥кроелементози Ц сатурн≥зм, меркур≥ал≥зм. ћ≥кробний склад грунту. ≈п≥дем≥олог≥чна та токсиколог≥чна роль грунту. ‘ази самоочищенн€ грунту. 4 ступен≥ забрудненн€ грунту. —ан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чне значенн€ в≥дход≥в. —истема очищенн€ населених м≥сць. ћетоди очищенн€ в≥д р≥дких ≥ твердих в≥дход≥в.  анал≥зац≥€ населених м≥сць. ѕон€тт€ про малу канал≥зац≥ю. ќхорона грунт≥в.

 

–екомендована л≥тература:

ќсновна:

1. ќснови еколог≥њ. ѕ≥дручник /√.ќ. Ѕ≥л€вський, –.—. ‘урдуй, ≤.ё  ост≥ков. Ц  .: Ћиб≥дь, 2004. Ц —. 161-164.

2. ƒаценко ≤.≤., √абович –.ƒ. ѕроф≥лактична медицина. «агальна г≥г≥Їна з основами еколог≥њ. Ц  .: «доровТ€, 1999. Ц —. 220 - 228.

3. ƒаценко ≤.≤. √≥г≥Їна та еколог≥€ людини. Ц Ћьв≥в, јф≥ша. Ц 2000. Ц —.68-70.

4. √ончарук ≈.»., —идоренко √.». «ахарченко ћ.ѕ., ўербо ј.ѕ. Ёкогигиенические проблемы антропогенных изменений почвы // —овременные проблемы экогигиены. Ц √л. V≤. Ц —. 144-173.

 

ћатер≥али дл€ самоконтролю ≥ контролю самост≥йноњ роботи студент≥в

 онтрольн≥ питанн€:

1. ¬изначенн€ пон€тт€ л≥тосфери, њњ функц≥њ.

2. √рунт, ірунтоутворенн€, значенн€.

3. „инники, що визначають г≥г≥Їн≥чне значенн€ грунту.

4. ќсновн≥ причини деградац≥њ грунт≥в ≥ стан њх охорони.

5. √≥г≥Їн≥чне значенн€ ф≥зичних властивостей грунту.

6. ѕоказники сан≥тарного стану грунту.

7. ѕон€тт€ про б≥огеох≥м≥чн≥ пров≥нц≥њ та б≥огеох≥м≥чн≥ ендем≥њ. ќсновн≥ б≥огеох≥м≥чн≥ пров≥нц≥њ ”крањни.

8. ѕричини виникненн€ ендем≥чного зобу. –озповсюдженн€ ендем≥чного зобу. ѕроф≥лактика ендем≥чного зобу.

9. ≤нфекц≥йн≥ та гельм≥нтозн≥ захворюванн€, що передаютьс€ через грунт. «аходи проф≥лактики.

10. “оксиколог≥чне значенн€ грунту. Ќебезпечн≥сть грунту дл€ здоровТ€ населенн€ у звТ€зку з вм≥стом екзогенних х≥м≥чних речовин у грунт≥.

11. ћетоди очищенн€ населених м≥сць в≥д р≥дких ≥ твердих в≥дход≥в (см≥тт€).

 

 онтрольн≥ тести:

1. ќдним з основних показник≥в ступен€ забрудненн€ грунту Ї:
а) спори сульф≥тредуктазних клострид≥й; б) цисти л€мбл≥й; в) кол≥фаги;
г) показник рЌ; д) число ’лебн≥кова.

2. ѕрактично пост≥йно знаход€тьс€ у грунт≥ спороносн≥ м≥кроорган≥зми-збудники:
а) сиб≥рки; б) правцю; в) сипного тифу; г) актином≥козу; д) ботул≥зму.

3. ” садово-городньому орному шар≥ грунту част≥ше знаход€тьс€:
а) спори правцю; б) дизентер≥йна паличка; в) спори газовоњ гангрени; г) м≥кобактер≥њ туберкульозу; д) сальмонели черевного тифу.

4. ѕрикарпатський геох≥м≥чний рег≥он характеризуЇтьс€:
а) надлишком йоду та фтору; б) надлишком йоду та нестачею фтору; в) надлишком фтору; г) нестачею йоду; д) нестачею фтору та йоду.

5. ¬иникненню ендем≥чного зобу спри€Ї недостатн≥сть у грунт≥:
а) йоду; б) фтору; в) зал≥за; г) мол≥бдену; д) стронц≥ю.

6. Ќедостатн≥сть селену у грунт≥ спри€Ї виникненню хвороби:
а)  ешана; б)  ашина-Ѕека; в) ѕрасада; г) ћ≥намата; д) Ћайма.

7. ≈нтомолог≥чними показниками забрудненн€ грунту Ї на€вн≥сть у грунт≥:
а) кл≥щ≥в; б) личинок мух; в) личинок метелик≥в; г) збудник≥в клонархозу;
д) гризун≥в.

8. ¬≥ддаль дворовоњ вбиральн≥ з вигребом в≥д житла повинна становити не менше (м):
а) 10; б) 15; в) 20; г) 25; д) 30.

9. ѕри б≥отерм≥чному метод≥ знешкодженн€ см≥тт€ температура п≥двищуЇтьс€ до:
а) 50-700; б) 70-1000 ; в) 100-1200 ; г) 120-1500 ; д) 200-2500.

10. —паленн€ великих к≥лькостей в≥дход≥в см≥тт€ зд≥йснюють у спец≥ально збудованих печах за температури:
а) 300-6000; б) 550-10000 ; в) 750-13000 ; г) 650-12000 ; д) 900-15000.

“естов≥ завданн€:

1. ѕри досл≥дженн≥ грунту було визначено, що фактичний вм≥ст шк≥дливих х≥м≥чних речовин перевищуЇ √ƒ– у 15 раз≥в. як можна оц≥нити небезпечн≥сть дл€ здоровТ€ населенн€, котре проживаЇ в дан≥й м≥сцевост≥?

ј. ’рон≥чн≥ отруЇнн€;

¬. «б≥льшенн€ частоти захворюваност≥ за окремими класами хвороб;

—. «б≥льшенн€ частоти захворюваност≥ за окремими нозолог≥чними одиниц€ми;

ƒ. виражен≥ ф≥з≥олог≥чн≥ зрушенн€;

≈. ¬иражен≥ токсиколог≥чн≥ зрушенн€.

2. ѕри проведенн≥ сан≥тарного досл≥дженн€ грунту було ви€влено 90 €Їць аскарид в 1 кг грунту. який ступ≥нь забрудненн€ грунту?

ј. —лабо забруднений.¬. ѕом≥рно забруднений.—. ”мовно забруднений.

ƒ. —ильно забруднений.≈. Ќадзвичайно забруднений.

3. ѕроведено лабораторне досл≥дженн€ 5 проб грунту з 5 р≥зних м≥сцевостей област≥ на вм≥ст патогенних м≥кроорган≥зм≥в. ” 1 проб≥ ви€влено сальмонели черевного тифу, у 2 Ц холерний в≥бр≥он, у 3 Ц збудник бруцельозу, у 4 - збудник тул€рем≥њ, у 5 Ц м≥кобактер≥њ туберкульозу. ” €к≥й проб≥ знаход€тьс€ бактер≥њ, що найдовше виживають у грунт≥?

ј. 1. ¬. 2. —. 3. ƒ. 4. ≈. 5.

 онтрольн≥ задач≥:

1. ” в≥льн≥ кл≥тинки впиш≥ть ≥нфекц≥йн≥, в≥русн≥ та паразитарн≥ захворюванн€, котр≥ можуть передаватис€ через грунт:

«ахворюванн€

 

       
   
 
 

 

 


2. —класти схему способ≥в ≥ метод≥в очистки населених м≥сць.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1121 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

735 - | 674 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.098 с.