Матеріали для самоконтролю і контролю домашньої самопідготовки студентів до практичного заняття

(підготовчий етап заняття – 15%)

Контрольні питання:

1. Поняття про харчовий статус.

2. Поняття про звичайний, оптимальний надмірний, недостатній харчовий статус.

3. Поняття про аліментарні та аліментарно-залежні захворювання.

4. Гіпо- і гіпервітамінози, клінічні ознаки при основних видах вітамінної недостатності, причини виникнення, профілактика.

7. Поняття про мікроелементози, клінічні ознаки при основних видах не­достатності мікро- та макроелементів, причини виникнення, профілактика.

8. Показники оцінки харчового статусу.

9. Критерії оцінки енергетичної адекватності харчування.

10. Індекс Кетле (індекс маси тіла). Оцінка стану харчування за індексом Кетле.

11. Оцінка вітамінної адекватності харчування.

12. Функціональні показники і лабораторні дослідження при вивченні і оцін­ці харчового статусу.

13. Карта-анкета обстеження харчового статусу організму.

14. Методика штучної С-вітамінізації їжі в організованих колективах.

14. Принцип методу визначення вітаміну С в харчових продуктах і готових стравах.

 

Контрольні тести:

1. До аліментарних захворювань належать: а) ожиріння; б) ендемічний зоб; в) атеросклероз; г) гіпертонічна хвороба; д) цинга; е) флюороз; є) ботулізм.

2. До аліментарно-залежних захворювань належать: а) жовчокам'яна хвороба; б) дизентерія; в) сальмонельоз; г) ендемічний зоб; д) хвороба Кешана; е) пелагра.

3. Ожиріння III ступеня — це збільшення маси тіла порівняно з ідеальною масою тіла на: а) 40%; б) 50%; в) 60%; г) 90%; д) 100%.

4. Надлишкова маса тіла — це збільшення маси тіла порівняно з ідеальною масою тіла на: а) 5%; б) 10%; в) 20%; г) 40%; д) 50%.

5. Ангулярний стоматит виникає за умови недостатності надходження в організм:
а) аскорбінової кислоти і ретинолу; б) ретинолу і заліза; в) ретинолу і рибо­флавіну; г) ретинолу і піридоксину; д) тіаміну і ціанокобаламіну.

6. Знижена екскреція з сечею N- метилнікотинаміду свідчить про недос­татнє забезпечення організму: а) тіаміном; б) піридоксином; в) рибофлавіном; г) ніацином; д) ціанокобаламіном.

7. Недостатнє надходження в організм харчових волокон підвищує пере­дусім ризик виникнення: а) гіпертонічної хвороби; б) анемії; в) раку товстої кишки; г) раку прямої кишки; д) виразкової хвороби шлунка; е) гепатиту.

8. До антиоксидантів належать такі вітаміни:
а) В₁, К, Д; б) А, С, Е; в) РР, F, В₂; г) Н, В₃, В₉; д) В₆, В₁₂, Р.

8. У яких з перелічених продуктів міститься найбільше вітаміну С?
а) зелена цибуля; б) лимони; в) апельсини; г) вишні; д) чорна смородина.

9. Які з наведених лікарських препаратів прискорюють виведення вітаміну С з організму? а) преднізолон; б) пеніцилін; в) фуросемід; г) аспірин; д) сенадексин.

10. До дефіциту вітаміну С може призвести недостатнє надходження в організм таких речовин: а) марганцю; б) фосфору; в) вітаміну А; г) жирів; д) вуглеводів.

11. Для збільшення ефективності вітаміну С та попередження його окислення необхідна достатня кількість: а) фолацину; б) ретинолу; в) токоферолу; г) рутину; д) кальциферолу.

 

Контрольні задачі:

Задача 1. При медичному огляді групи населення у 40% осіб виявлено над­лишкову масу тіла (до 10 % вище ідеальної маси тіла). Які харчові продукти та харчові речовини необхідно обмежити у раціоні обстежених осіб з метою змен­шення маси тіла.

Задача 2. В лікарні на стаціонарному лікуванні знаходяться 25 дорослих і 30 дітей. Розрахуйте кількість вітаміну С, необхідну для штучної С-вітамінізації готової їжі, призначеної для такої кількості хворих.

 

Тестові завдання:

1. До лікаря звернувся пацієнт із скаргами на загальну слабкість, синюшність та кровоточивість ясен, петехії на ногах. Після розпитування лікарем було встановлено, що у добовому раціоні хворого переважають хліб пшеничний, крупи, макаронні вироби, м’ясо та молочні продукти. Які з перелічених продуктів необхідно обов’язково включити до складу добового продуктового набору хворого з метою аліментарної корекції та профілактики зазначеного стану?

А. Кондитерські вироби, В. Житній хліб, С. Овочі та фрукти, D. Рибу, Е. Бобові

2. Аналіз меню-розкладки школяра показав, що добовий раціон містить недостатню кількість вітаміну А та β-каротину. Який з перелічених продуктів можна використати для усунення дефіциту зазначених нутрієнтів?

А. Квасолю, В. Картоплю, С. Капусту,, D. Моркву, Е. Цибулю ріпчасту

3. При анкетуванні студентів виявлено, що більшість з них надає перевагу м’ясним, молочним та кондитерським виробам. Недостатність надходження в організм яких нутрієнтів можна очікувати при такому харчуванні?

А. Білків, В. Вуглеводів, С. Жиророзчинних вітамінів, D. Жирів

Е. Водорозчинних вітамінів

4. Досліджуваний зразок добового раціону харчування вагітної жінки І половини вагітності містить 1,7 мг тіаміну, 2,0 мг рибофлавіну, 19 мг ніацину, 2,0 мг піридоксину, 60 мг вітаміну С. Дефіцит якого вітаміну має місце у харчуванні цієї жінки?

А. Рибофлавіну, В. Ніацину, С. Тіаміну, D. Вітаміну С, Е. Піридоксину

5. Жителям промислових міст із високим вмістом в атмосферному повітрі монооксиду вуглецю та свинцю необхідно збільшити надходження в організм певних вітамінів. Який вітамін передусім повинні отримувати ці жителі?

А. Фолієву кислоту, В. Кальциферол, С. Аскорбінову кислоту, D. Тіамін

Е. Піридоксин

 

Навчальні практичні завдання:

(основний етап заняття — 70 %)

1. Визначити індекс Кетле, оцінити стан харчування за його значенням.

2. Визначити вітамінну адекватність харчування за даними об'єктивного об­стеження.

3. Оцінити харчовий статус за енергетичною і вітамінною адекватністю харчування.

6. Визначити та оцінити вміст вітаміну С у готових стравах.