Тема 1. Методологічні аспекти та методи психологічних досліджень

Психологічний практикум

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів кооперативних технікумів та коледжів

Спеціальність:5.14010301 «Туристичне обслуговування»

 

 

 

Складено викладачем Г.В.Маслій

Загальні методичні вказівки

Навчальною програмою дисципліни»Психологічний практикум», затвердженою директором коледжу 31.08.2012р., для спеціальності 5.14010301 «Туристичне обслуговування» передбачається вивчення студентами окремих питань самостійно.

Метою методичних рекомендацій є надання допомоги студентам у самостійному вивченні передбачених цією програмою питань.

У них подаються окремі методичні рекомендації щодо вивчення кожного питання, наведені необхідна література і запитання для самоперевірки. Рекомендовану літературу в тексті позначено скорочено: порядковий номер за списком.

Працювати над кожною темою необхідно в такій послідовності:

- Вивчити програму, літературу до неї і скласти конспект;

- Відповісти на запитання для самоперевірки, розміщені після кожного завдання;

- Скласти залік

 

Список рекомендованої літератури

1. Баклицький І.О. Психологія праці. Підручник. – К.: Знання, 2008. -655с.;

2. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К.: «Академвидав» 2004. – 344 с.;

3. Волков И.П. Руководитель о человеческом факторе: Социально – психологической практикум. – Л.: Лениздат., 2001. -220 с.;

4. Галян І.М. Психодіагностика: навч.пос.вид 2- ге стереотипне. - К.: Академвидав, 2011. – 464 с.;

5. Загальна психологія: Підручник \ О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська та ін. – К.: Либідь, 2005. – 464с.;

6. Капнони В., Нрвак Т. Сам себе психолог. – СПб.: Питер, 2002. – с.321;

7. Копець Л.В. Психологія особистості: Навч. посіб. – К.: видавничий дім «КМА», 2007. – 168с.;

8. Максименко С.Д., Соловинко в.О. Загальна психологія. – Підруч. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 704 с.;

9. Пашукова Т.І. та ін. Практикум із загальної психології \ за ред Т.І. Пашукова. – К.: «Знання», 2000. – 248с.;

10. Русинка І.І. Психологія. Нав. Посібник\ І. Русинка. – 2- ге вид. перероб. і доп. К.: Знання2001. – 407 с.

 

Інформаційні ресурси:

http://psylib.kiev.ua/

http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol

http://soc.lib.ru/su/

http://library.evro-bit.ru/

http://catalog.aport.ru/RUS/themes.aspx?id=7601

http://chitalka.info/psy.html

http://www.socd.univ.kiev.ua/PUBLICAT/PSY/

http://www.psy.su/guide/psy_book/

 

Тематичний план

№ те ми	Назва теми	Питання самостійної роботи	Кількість годин
1.	Методологічні аспекти та методи психологічних досліджень	1. Метод континент – аналізу в психологічних дослідженнях: сутність, особливості та можливості застосування. 2.Основи соціально – психологічного тренінгу. 3.Дискусійні ігрові методи. 4. Соціометрія, її суть та значення.
2.	Дослідження пізнавальних психічних процесів	1. Специфіка дослідження відчуттів. Типові помилки у дослідженні відчуттів. 2.Специфіка проведення дослідження різних видів сприйняття. Особливості інтерпретації результатів дослідження сприйняття. 3.Особливості вивчення процесів пам’яті. Специфіка емпіричного дослідження різних видів пам’яті. 4.Характеристика методів дослідження уяви.
3.	Дослідження вищих пізнавальних психічних процесів та процесів цілепокладання	1. Порядок проведення емпіричного дослідження особливостей мислення. Типові помилки при дослідженні мислення та мовлення особистості, шляхи щодо їх запобігання. 2.Специфіка інтерпретації результатів дослідження уяви.
4.	Дослідження емоційно – вольових психічних процесів	1. Труднощі у застосуванні
методик вивчення емоційної сфери особистості. 2.Організація, проведення та інтерпретація результатів дослідження особливостей волі людини.
5.	Дослідження індивідуальних психологічних особливостей особистості	1. Типові помилки у використанні методів та методик дослідження особливостей нервової системи та темпераменту; умови їх попередження та подолання. 2.Помилки про організації та проведенні емпіричного дослідження характеру та здібностей особистості, шляхи їх уникнення та подолання. 3.Характеристика методів дослідження мотиваційної сфери та саморегуляції особистості.
Разом

1 2

3 4

Зміст самостійної роботи

Тема 1. Методологічні аспекти та методи психологічних досліджень

 

Питання 1. Метод континент – аналізу в психологічних дослідженнях: сутність, особливості та можливості застосування.

Питання 2. Основи соціально – психологічного тренінгу.

Питання 3. Дискусійні ігрові методи.

Питання 4. Соціометрія, її суть та значення.

Рекомендована література: 4,5,6,8

 

Питання 1. Метод континент – аналізу в психологічних дослідженнях: сутність, особливості та можливості застосування.

Методичні рекомендації

 

Питання 2. Основи соціально – психологічного тренінгу.

 

Методичні рекомендації

Вивчаючи дане питання, студенту слід вернути увагу на те, що а сучасному етапі розвитку практичної психології широке розповсюдження у зарубіжній і вітчизняній психологічній практиці отримав соціально-психологічний тренінг. Термін „тренінг" (від англ. train.) має ряд значень: навчання, виховання, тренування.

Феномен тренінгу, особливо соціально-психологічного, насамперед у тому, що безпосередні учасники одержують таку підготовку, яка відповідає вимогам сучасного життя. Останні розв'язуються за допомогою тренінгів різних напрямків і шкіл. Вважається, що перші тренінгові групи, спрямовані на підвищення компетентності в спілкуванні, були організовані учнями К. Левіна в США й одержали назву Т-групи.

У психологічній науці склалося певне уявлення про поняття "соціально-психологічний тренінг". Так, у "Психологічному словнику" СПТ визначається як галузь практичної психології, що орієнтована на використання активних методів групової психологічної роботи для розвитку компетентності в спілкуванні

Зважаючи на широту кола завдань, які розв'язуються засобами СПТ, різноманітними є й форми тренінгу. Багатогранність цих форм можна розділити на два великі класи:

а) ті, які орієнтовані на розвиток специфічних умінь (вести дискусію, розв'язувати конфлікти);

б) ті, що націлені на поглиблення досвіду аналізу ситуацій спілкування (тобто підвищення адекватності аналізу себе, партнера по спілкуванню, групової ситуації у цілому).

Виходячи із зазначеної вище головної мети СПТ, можна визначити такі завдання:

- розвиток комунікативних навичок, які зміцнюють соціальні зв'язки;

- розвиток соціально-перцептивної чутливості, соціального уявлення про людину, здатність до емпатії, співпереживання, створення у вихованців відчуття, що їх розуміють і приймають;

- розвиток здатності до самоаналізу, самопізнання, навичок ведення позитивного внутрішнього діалогу про самого себе;

- усвідомлення своєї позиції у спілкуванні зі студентами, колегами: розуміння й аналіз своєї установки під час сприймання різних людей;

- оволодіння способами вираження своїх емоцій (як позитивних, так і негативних);

- навчання конструктивним способам виходу з конфліктних ситуацій, вираження своїх почуттів і переживань без конфліктів і насилля;

- формування й розвиток, здібностей прогнозувати поведінку іншого, передбачати свій вплив на нього;

- формування активної соціальної позиції учасників і розвиток у них здатності ефективно взаємодіяти з оточуючими,

- розвиток уміння й потреби в пізнанні інших людей, гуманному ставленні до них.

Під час тренінгу окремі учасники формулюють свої завдання мовою труднощів і власних проблем спілкування. Беручи участь у різних методах СПТ, учасники отримують можливість з'ясувати для себе, в яких конкретних формах спілкування вони відчувають труднощі. А найголовніше - збагачують свій досвід спілкування, який неможливо отримати в реальному житті.

Принцип комплектування груп. При комплектуванні групи потрібно брати до уваги два принципи:

1) принцип добровільності;

2) принцип інформованої участі (учасник заздалегідь має право знати все, що з ним може відбуватися, а також про ті процеси, які будуть відбуватися в групах, тому з учасниками проводиться попередня бесіда про те, що таке тренінг, які його цілі, які результати можуть бути одержані).

Не рекомендується включати до тренінгової групи осіб, які мають виражені фізичні дефекти і порушення психічного здоров'я, а також тих, хто відчуває свою непридатність до роботи в групі.

Професійний склад. Рекомендується підбирати членів у групу, враховуючи принцип однорідності за професійним складом (наприклад, група шкільних психологів, група педагогів).

Віковий і статевий склад групи. Групи комплектуються з осіб різної статі у віковому діапазоні до 40-45 років. Бажано, щоб вік учасників однієї групи був приблизно однаковий.

Взаємовідношення учасників групи. У групу не рекомендується включати близьких родичів; осіб, які знаходяться у службовій залежності один від одного, а також тих, хто має стійку неприязнь один до одного. Найбільш оптимальний варіант - участь у тренінгу незнайомих між собою людей.

Обладнання приміщення й розміщення учасників групи. Тренінги проводяться в ізольованому приміщенні. Стільці (краще крісла) треба поставити колом. Таке розміщення учасників (оптимальний варіант для спілкування) дозволяє всім добре чути й бачити один одного, що дає можливість кожному сприймати широкий спектр невербальних проявів співучасників.

Активна позиція учасників тренінгу. Активність - норма поведінки у тренінгу. Йдеться про реальне включення в інтенсивну групову взаємодію кожного члена групи. Використання цього принципу дозволяє здійснювати розвиток компетентності в спілкуванні в СПТ не шляхом безпосереднього впливу психолога на учасників, а створенням умов для самовдосконалення засобів організації комунікативної взаємодії.

Коротко проаналізуємо методи СПТ.

Груповою дискусією (від лат. - дослідження, розгляд, аналіз) називається така публічна суперечка, метою якої є з'ясування й зіставлення різних точок зору, визначення істинної думки, знаходження правильного вирішення проблеми. Дискусія вважається ефективним засобом переконання, оскільки її учасники самі приходять до того чи іншого висновку.

"Групова дискусія в психологічному тренінгу — це спільне обговорення будь-якого суперечливого питання, яке дозволяє змінити думку, позиції й установки учасників групи в процесі безпосереднього спілкування".

 

Питання 3. Дискусійні ігрові методи.

 

Методичні рекомендації

Зерніть увагу на те, що ігрові методи включають ситуаційно-рольові, дидактичні, творчі, організаційно-діяльнісні, імітаційні та ділові ігри.

Ігрові методи є найбільш поширеними в груповій роботі. Вони себе добре зарекомендували як у різних формах групової роботи, так і на етапах групової динаміки. Так, починаючи з першої стадії групової роботи, гри корисні як спосіб подолання закріпаченості, напруження, для розігрівання учасників СПТ. Гра дозволяє учасникам тренінгу подолати бар'єри, відчуженість, "зняти маски", відкритися, імпровізувати, творчо виражати своє "Я" тощо. Згідно з концепцією Е. Берна, учасники переходять на позицію дитини, яка дозволяє кожному виявити себе в різних ролях, ситуаціях тощо. Часто ігри стають інструментом діагностики й самодіагностики, оскільки в невимушеній формі дозволяють м'яко, легко виявити труднощі спілкування та серйозні психологічні проблеми.

Наукою доведено, що в процесі ігрової діяльності людина набагато швидше засвоює й опановує різні види поведінки, вчинки, уміння й навички вербальної та невербальної поведінки. Гра є універсальним методом для дітей і дорослих, вона виступає сильним психокорекційним, психотерапевтичним інструментом, за допомогою якого розв'язуються різноманітні людські проблеми. Сьогодні ігри починають набувати статусу засобів формування культури взаємовідносин і рефлексії.

Важлива перевага ігор у тому, що вони є самостійним явищем культури і не потребують вироблення штучної мотивації, вимагаючи взаємної активності від ведучого та учасників, дозволяють розв'язати давню етичну проблему класичного експерименту: "А що ми даємо піддослідному?" Другою перевагою ігор є те, що вони мають давню традицію регламентації і творчого перетворення соціальних взаємовідносин у ціннісно-етичному і функціонально-рольовому планах.

Особливий інтерес викликають організаційно-діяльнісні ігри (ОДІ), які розроблені Г.П. Щедровицьким. Вони розглядаються як "мегамашина миследіяльності" і спрямовані на побудову методології розв'язання різних завдань за допомогою організації продуктивного конфлікту між групами професіоналів, що представляють в модельованому реальному конфлікті реально існуючі сторони. ОДІ чітко орієнтовані на отримання певного результату, який виражається в розвитку схем миследіяльності й практично не мас дидактичної складової.

Ділова гра - це, в певному розумінні, імітація професійної діяльності, один із методів організації активної роботи учасників тренінгу, спрямований на розробку певних способів ефективної професійної діяльності учасників. Завдяки цьому методу учасники, спираючись на власний досвід, можуть створити новий продукт, який стане розв'язком актуальних проблем. Рольова гра - метод, суть якого полягає у "програванні ролей", які дозволяють побачити члена групи не просто в процесі - міжособистісної взаємодії в групі, а в процесі виконання певної соціальної ролі. Рольова гра також використовується для формування псиних навичок у сфері комунікації.

Підсумком до психогімнастики в тренінгу може бути думка О.Д. Бреус, яка зазначає: "Використані у тренінгу психогімнастичні вправи виконують декілька функцій. Вони виконують функцію діагностики емоційного стану учасників групи, дозволяють орієнтуватися у розвитку процесів групової динаміки і стимулювати їх. Крім того, вони можуть застосовуватися для розширення уявлень про себе й інших під час осмислення, зворотного зв'язку, виконання вправи, для зняття накопиченого напруження, тобто як прийоми психологічного розвантаження. З їхньою допомогою можна і моделювати і демонструвати дію різних психологічних законів і закономірностей спілкування, тобто використовувати як наочний матеріал для пояснення і закріплення теоретичного матеріалу".

Проективний малюнок. Досвідчений фахівець із проективних малюнків Т.С. Яценко відзначає, що теми малюнків добираються так, щоб надати можливість членам групи виразити в малюнку свої почуття, передати психологічні якості й особливості, міжособистісні відносини, власні зміни, роль керівника в групі, групову динаміку та інше. Уже сам процес зображення, передача особистісно значущого матеріалу мовою фарб може відігравати позитивну роль, сприяти усвідомленню внутрішнього світу, конфліктів, проблем, виділенню в них суттєвого".

С. Кратохвілл виділяє в створенні проективного малюнка дві частини: малювання (15-30 хвилин) і дискусію. Автор вважає, що не потрібно орієнтуватися на пошук найбільш "правильної" інтерпретації. Тлумачення мають значення для групи тоді, коли допомагають учасникам або створюють передумови для необхідних чи бажаних змін їхнього стану. Т.С. Яценко вважає, що проективний малюнок може бути використаний керівником навчальної групи:

- з психодіагностичною і методичною метою;

- для адекватного зображення суб'єктом труднощів спілкування;

- для контролю за характером групового процесу (його навчальною цінністю) і характерологічними змінами учасників;

- для подання кризової ситуації, якщо така є в групі.

Позитивною характеристикою проективного малюнку є те, що він містить більше суттєвої інформації, ніж автор свідомо вкладає в нього. Крім цього, його можна виконувати вдома, впродовж занять і після їх закінчення. Наприклад, малюнок на тему "Наша група сьогодні" тощо.

Орієнтовна тематика проективних малюнків, запропонованих Т.С. Яценко, налічує 37 тем, задовольняючи тим самим будь-які вимоги. Прийоми, які використовуються в проективному малюванні:

- вільне малювання - кожен малює те, що хоче;

- тематичне малювання - усі малюють на тему, яка обрана групою або запропонована ведучим;

- додаткове малювання - малюнок виконують по колу: один починає малювати - інші продовжують;

- розмовне малювання - члени групи працюють із вибраним партнером у парі; у кожної пари один листок паперу, вони спілкуються на ньому за допомогою образів, ліній і фарб;

- спільне малювання - декілька чоловік або вся група малюють щось на одному аркуші

 

Питання 4. Соціометрія, її суть та значення.

Методичні рекомендації

Працюючи над вивченням питання, зверніть увагу на те, що урізних групах той самий студент може мати різний статус.В групах, які відрізняються за рівнем групового розвитку, змістом діяльності й спілкування, молоді люди здобувають істотні розбіжності у статусі, які нерідко приводять до фрустрації, конфлікту тощо. Для профілактики цих негативних явищ організатори навчально-виховної роботи зі студентами, наставники студентської молоді повинні вивчати особливості спілкування і міжособистісних відносин в студентських групах і колективах. Для цього використовують спостереження, експеримент, бесіду, анкетне опитування та інші методи. Одним з найбільш поширених методів вивчення міжособистісних відносин у сформованих групах і колективах є соціометрична методика. Ця методика передбачає вибір партнера для спільних дій (як ділових, так і особистих) шляхом відповіді на певне запитання, яке називають критерієм вибору. Процедура опитування полягає у заповненні анкети кожним членом групи.

На основі аналізу отриманих відповідей, можна отримати уявлення про позицію кожного студента у міжособистісних відносинах, його популярність - непопулярність, взаємність відносин і спілкування, склад мікрогруп, що існують в академічній групі. При аналізі результатів соціометричного дослідження використовують два взаємодоповнюючі графічні способи: 1) матриці вибору; 2) соціограми. Їх кількість відповідає числу критеріїв вибору, що використовуються у дослідженні.

Матриця вибору - це таблиця, в якій по вертикалі під відповідними номерами записують (за алфавітом) прізвища всіх студентів академічної групи, що досліджується, а по горизонталі - лише їх номери. На відповідних перетинах цифрами 1, 2, 3 позначають тих, кого вибрав кожен учасник дослідження у першу, другу і третю чергу. Серед студентів є такі, що обрали один одного, тобто їх вибір виявився взаємним (взаємні вибори позначені жирним шрифтом).

У соціальній психології використовують спеціальні терміни, що вказують на стан особистості в міжособистісних відносинах.

«Зірка» - член групи (колективу), що отримує найбільшу кількість виборів. Як правило «зірок» у групі - 1-2.

«Бажаний» - член групи (колективу), що отримує половину або трохи менше кількості виборів, що віддані найпопулярнішому.

«Відтиснутий» - член групи (колективу), що отримує 1-2 вибори.

«Ізольований» - член групи (колективу), який не отримав жодного вибору

«Відкинутий» - той, кого називають при відповіді на запитання: «З ким би Ви не хотіли працювати, відпочивати?»

Запитання для самоперевірки

1. Поясніть та зміст методу контент – аналізу у психологічних дослідженнях.

2. Що ви розумієте під поняттям «тренінг»?

3. Назвіть форми тренінгу. Поясніть завдання СПТ.

4. Дайте характеристику принципам комплектування груп у СПТ.

5. У чому полягає суть дискусійних ігрових методів у психологічних дослідженнях?

6. Що ви розумієте під поняттям «соціометрія»?