Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 3. ƒосл≥дженн€ вищих п≥знавальних псих≥чних процес≥в та процес≥в ц≥лепокладанн€




ѕитанн€ 1. ѕор€док проведенн€ емп≥ричного досл≥дженн€ особливостей мисленн€. “ипов≥ помилки при досл≥дженн≥ мисленн€ та мовленн€ особистост≥, шл€хи щодо њх запоб≥ганн€.

ѕитанн€ 2. —пециф≥ка ≥нтерпретац≥њ результат≥в досл≥дженн€ у€ви.

–екомендована л≥тература: 1,2,3,4

 

ѕитанн€ 1. ѕор€док проведенн€ емп≥ричного досл≥дженн€ особливостей мисленн€. “ипов≥ помилки при досл≥дженн≥ мисленн€ та мовленн€ особистост≥, шл€хи щодо њх запоб≥ганн€.

ћетодичн≥ рекомендац≥њ

ѕри вивченн≥ даного питанн€ студенту сл≥д звернути увагу на те, що мисленн€ Ч це псих≥чний п≥знавальний процес в≥дображенн€ ≥стотних звТ€зк≥в ≥ в≥дносин предмет≥в ≥ €вищ обТЇктивного св≥ту.

ѕроцес мисленн€ характеризуЇтьс€ такими особливост€ми:

1. ћисленн€ завжди маЇ опосередкований характер. ”становлюючи звТ€зки ≥ в≥дносини м≥ж предметами ≥ €вищами обТЇктивного св≥ту, людина спираЇтьс€ не т≥льки на безпосередн≥ в≥дчутт€ ≥ сприйн€тт€, але обовТ€зково на дан≥ минулого досв≥ду, що збереглис€ в його памТ€т≥.

2. ћисленн€ спираЇтьс€ на на€вн≥ в людини знанн€ про загальн≥ закони природи ≥ сусп≥льства. ” процес≥ мисленн€ людина користаЇтьс€ вже сформованими на основ≥ попередньоњ практики знанн€ми загальних положень, у €ких в≥дбит≥ найб≥льш загальн≥ звТ€зки ≥ законом≥рност≥ навколишнього св≥ту.

3. ћисленн€ виходить з Уживого спогл€данн€Ф, проте не зводитьс€ до нього.

¬≥дбиваючи звТ€зки ≥ в≥дносини м≥ж €вищами, ми завжди в≥дбиваЇмо ц≥ звТ€зки у в≥дверненому й узагальненому вигл€д≥, €к≥ мають значенн€ дл€ вс≥х €вищ под≥бного класу, а не т≥льки дл€ визначеного €вища, що конкретно спостер≥гаЇтьс€.

4. ћисленн€ завжди Ї в≥дображенн€м звТ€зк≥в ≥ в≥дносин м≥ж

предметами в словесн≥й форм≥. ћисленн€ ≥ мова завжди перебувають у нерозривн≥й Їдност≥. «авд€ки тому, що мисленн€ в≥дбуваЇтьс€ в словах, полегшуютьс€ процеси абстракц≥њ й узагальненн€, тому що слова за своЇю природою Ї зовс≥м особливими подразниками, що сигнал≥зують про д≥йсн≥сть в узагальнен≥й форм≥.

5. ћисленн€ людини орган≥чно повТ€зане з практичною д≥€льн≥стю. ¬оно спираЇтьс€ на сусп≥льну практику людини. ÷е не просте спогл€данн€ зовн≥шнього св≥ту, а таке його в≥дображенн€, €ке вир≥шуЇ завданн€, що виникають перед людиною в процес≥ р≥зних вид≥в д≥€льност≥, спр€мованих на перебудову навколишнього св≥ту.

ѕитанн€ 2. —пециф≥ка ≥нтерпретац≥њ результат≥в досл≥дженн€ у€ви.

 

ћетодичн≥ рекомендац≥њ

¬ивчаючи питанн€ зверн≥ть увагу на те, що у психолог≥њ п≥д у€вою розум≥ють п≥знавальний процес, €кий пол€гаЇ у створенн≥ нових образ≥в.

«апитанн€ дл€ самоперев≥рки ћимов≥льна (пасивна, ненавмисна) у€ва Ч це створенн€ нових образ≥в без певних ц≥лей. Ќай€скрав≥ше це в≥дбуваЇтьс€ у сновид≥нн€х, у нап≥всонному або др≥мотному стан≥, коли у€вленн€ виникають мимов≥льно, зм≥нюютьс€, зТЇднуютьс€, набуваючи ≥нод≥ найфантастичн≥ших форм.

ƒов≥льна (активна, навмисна) у€ва Ч створенн€ нових образ≥в за допомогою вольових зусиль.

ћр≥€ Ч це образ бажаного майбутнього. ќсоблив≥стю мр≥њ Ї побудова тих образ≥в, що поки ще не зд≥йснен≥, а ≥нод≥ ≥ не можуть зд≥йснитис€.

ќбрази, що людина створить у своњх мр≥€х, мають так≥ особливост≥:

1) €скрав≥, жив≥, з конкретним характером; св≥дом≥сть людини в цей момент наповнена багатьма детал€ми ≥ подробиц€ми, що вимальовуютьс€, спираючись на минулий досв≥д;

2) слабку виразн≥сть щодо конкретних шл€х≥в зд≥йсненн€ мр≥њ, коли у€ва не зупин€Їтьс€ на подробиц€х, а малюЇ образ загалом;

3) емоц≥йну насичен≥сть образу, його приваблив≥сть дл€ особистост≥;

4) прагненн€ зТЇднати мр≥њ з почутт€м впевненост≥ в њњ зд≥йсненн≥, перетворенн€м њњ в д≥йсн≥сть.

 

«апитанн€ дл€ самоперев≥рки

1.ќпиш≥ть посл≥довн≥сть досл≥дженн€ на ви€вленн€ особливостей лаб≥льност≥-риг≥дност≥ мислительних процес≥в за допомогою методики У—ловесний лаб≥ринтФ.

2. ќпиш≥ть процедуру проведенн€ та ≥нтерпретац≥њ результат≥в досл≥дженн€ особливостей наочно-образного мисленн€ (за методикою Уѕ≥ктограмаФ).

3. як≥ ви знаЇте операц≥њ у€ви? Ќавед≥ть приклади.

3. „и можна впливати на розвиток у€ви? Ќавед≥ть приклади, що

п≥дтверджують вашу в≥дпов≥дь.

4. яким Ї взаЇмозвТ€зок м≥ж у€вою ≥ творчою д≥€льн≥стю людини? ќбірунтуйте в≥дпов≥дь.

5. ¬ чому пол€гаЇ суть оц≥нюванн€ €скравост≥ Ч ч≥ткост≥ у€влень (за методом саморанжуванн€) з двома досл≥джуваними.

6. ¬ чому пол€гаЇ суть методики на вивченн€ особливостей творчоњ та репродуктивноњ у€ви?

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 304 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

729 - | 589 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.