Як вже згадувалося, українське законодавство (згідно зі ст. 1 МКУ) характеризує митний режим як сукупність норм, встановлених законами України з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються. Відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон в Україні, згідно зі ст. 185 МКУ, запроваджуються 13 видів митних режимів.
Охарактеризуймо існуючі митні режими детальніше.
Імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень (ст. 188 МКУ).
Умовою розміщення товарів у даному режимі є:
o по-перше, подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;
o по-друге, сплата податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;
o по-третє, дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень (ст. 189 МКУ).
В залежності від виду товарів, які ввозяться на митну територію України в митному режимі «імпорт» вони повинні мати ліцензії, сертифікати якості, сертифікати відповідності та інші документи.
Реімпорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території (ст. 190 МКУ).
У разі реімпорту товарів протягом одного року з дати їх експорту суми вивізного (експортного) мита, сплачені при їх експорті, повертаються власникам цих товарів або уповноваженим ними особам на підставі їх заяв. Повернення зазначених сум здійснюється за рахунок Державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням відповідних митних органів.
Експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України (ст. 194 МКУ).
Умовою розміщення товарів у митному режимі експорт, згідно зі ст. 195 МКУ, є:
o по-перше, подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;
o по-друге, сплата податків і зборів, встановлених на експорт товарів;
o по-третє, дотримання експортером вимог, передбачених законом. Реекспорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту (ст. 196 МКУ).
Умовами переміщення товарів у режимі тимчасове ввезення (вивезення) є наступні (згідно зі ст. 205 МКУ):
§ по-перше, подання митному органу документів на такі товари з обґрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);
§ по-друге, надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов' язання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків, встановлених МКУ;
§ по-третє, подання митному органу, дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів. Законодавством передбачено умовно повне звільнення від сплати митних платежів до наступних товарів, які тимчасово ввозяться на митну територію України (тимчасово вивозяться за межі митної території України) під зобов' язання про зворотне вивезення:
товарів, призначених для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях або інших подібних заходах;
професійного обладнання, необхідного особам, які прибувають в Україну (виїжджають з України), для підготовки репортажів, здійснення записів або передач для засобів масової інформації або зйомки фільмів;
контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв' язку з якою-небудь комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі не є комерційною операцією;
зразків товарів і предметів та рекламних фільмів за умови, що вони залишаються власністю особи, яка перебуває або проживає за межами території тимчасового ввезення, і їх використання на території України не має комерційного характеру;
товарів, що ввозяться з освітніми, науковими чи культурними цілями, тобто наукового та навчального обладнання, обладнання для поліпшення дозвілля моряків, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної діяльності;
особистих речей пасажирів та товарів, що ввозяться для спортивних цілей;
матеріалів для реклами та туризму;
транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.
Транзит – митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України (ст. 200 МКУ).
Товари, які переміщуються транзитом через митну територію України повинні бути доставлені у митні органи в строк, який був встановлений митницею відправлення та при цьому бути у тому ж стані, в якому вони були відправлені за винятком природного зносу.
Переробка на митній території України - митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту (ст. 229 МКУ).
Переробка за межами митної території України - митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та наступного повернення в Україну (ст. 237 МКУ).
Загальними операціями для цих режимів є наступне:
ü Власне переробка товарів;
ü Обробка товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари;
ü Ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання;
Строк переробки товарів у цих режимах встановлюється митними органами, а їх тривалість повинна базуватися на економічно виправданому строку їх переробки та розпорядженні продуктами переробки, але, як правило, не може бути більшим ніж 90 днів.
У випадку неповернення або невивезення товарів чи продуктів їх переробки в встановлені строки особа, яка отримала ліцензію на переробку, повинна сплатити митні платежі, від яких вона була звільнена, та може бути притягнена до відповідальності відповідно вимогам митного законодавства.
До наступної групи режимів (що звільняються від сплати митних платежів) відносяться: спеціальна митна зона, митний склад, магазин безмитної торгівлі.
Спеціальна митна зона - це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання.У спеціальних митних зонах допускається здійснення виробничих та інших комерційних операцій з товарами за умови додержання положень МКУ.
Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України (ст. 212 МКУ).
На подібних складах товари знаходяться під митним контролем та встановлюється плата за надання послуг по зберіганню цих товарів.
Для зберігання товарів у режимі митного складу використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики - митні ліцензійні склади (МЛС).
МЛС може бути двох типів:
· Відкритого - це МЛС, який використовується для зберігання товарів будь-якої особи;
· Закритого - це МЛС для зберігання товарів, що належать власнику складу.
Магазин безмитної торгівлі - митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання (ст. 225 МКУ).
Товари, які реалізуються у магазині безмитної торгівлі повинні мати спеціальне маркування (яке узгоджене з митним органом) та бути упаковані для роздрібної торгівлі. При купівлі товарів працівники магазину роблять відмітку у декларації особи, яка виїжджає за межі митної території України. Якщо товар не вивозиться за межі України, він обкладається митом (за винятком українських товарів).
Знищення або руйнування - митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються (ст. 243 МКУ).
Знищенню або руйнуванню підлягають тільки фактично ввезені в Україну товари, які знаходяться під митним контролем та заявлені у відповідний митний режим незалежно від мети їх переміщення через митний кордон України.
Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу, який надається за умови наявності дозволів інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.
Знищенню або руйнуванню під митним контролем підлягають товари:
o Які не відповідають вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів, нормативних документів стосовно відповідних видів товарів щодо їх споживчих властивостей, безпеки для життя і здоров'я людини, майна і довкілля;
o На які строк придатності до споживання або використання закінчився;
o Яким з метою збуту виробником (продавцем) навмисно надано зовнішнього вигляду, і неможливо ідентифікувати їх як товар, за який він видається;
o На які немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують їх якість та безпеку.
Згідно зі ст. 227 МКУ. Знищення може проводитися шляхом хімічної, механічної або іншої дії (спалювання, руйнування), в результаті якої товари цілково знищуються, а їх відновлення неможливе.
Складається акт про знищення або руйнування, який підписується всіма членами комісії, власником товару або особою, уповноваженою ним (брокером, декларантом) та завіряється печатками. Акт про знищення або руйнування складається у довільній формі (за виключенням акта на знищення, утилізацію неякісних лікарських засобів). Обов' язково в акті зазначається:
· дата та місце складення;
· назва товару, особливі його ознаки;
· кількість (вага, місце, об' єм тощо);
· кількість залишків (відходів);
· спосіб, дата і місце знищення або руйнування;
· перелік осіб, присутніх при знищенні;
· інша інформація, необхідна для загальної характеристики.
Акти, ВМД та інші підтверджуючі документи передаються на зберігання в архів митниці.
Відмова на користь держави - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання (ст. 246 МКУ).
Таким чином відмова від товару - добровільна заява власника (декларанта) про передачу товару, який перебуває під митним контролем, на користь держави без будь-яких умов на свою користь.
Таким чином, митні режими по низці вищезазначених ознак можна згрупувати у різні групи. Наприклад В. Науменко, розподіляє митні режими на три групи:
Ø І група - митні режими які застосовуються до основної маси об'єктів зовнішньоекономічних операцій - імпорт, експорт, реімпорт, реекспорт, спеціальна митна зона;
Ø ІІ група - митні режими, які використовуються в межах надання цілої низки послуг за ЗЕД та дозволяючи використовувати товари лише для певних цілей при дотриманні обмежень, встановлених законодавством - митний склад, магазин безмитної торгівлі, транзит, тимчасове ввезення (вивезення). Також до цієї групи можна віднести митні режими, що застосовуються до товарів які переміщуються через митний кордон України рамках операцій по представленню таких послуг, як переробка, монтаж, збір, наладження, ремонт та ін. - переробка на митній території України, переробка за межами митної території України;
Ø ІІІ група - митні режими, які застосовуються при перепиненні зовнішньоекономічних операцій у зв' язку з неможливістю або неефективністю проведення подальших дій з товарами на внутрішньому ринку - знищення або руйнування, відмова на користь держави, реімпорт.
В залежності від виду зовнішньоекономічної операції митні режими можливо поділити на п' ять груп:
· І група - експортні операції - експорт, переробка за межами митної території України, тимчасове вивезення;
· ІІ група - імпортні операції - імпорт; митний склад; магазин безмитної торгівлі; переробка на митній території; тимчасове ввезення; спеціальна митна зона; знищення або руйнування; відмова на користь держави.
· ІІІ група - реекспортні операції - реекспорт;
· ІУ група - реімпортні операції - реімпорт;
· У група - транзитні операції - транзит.
В світової практиці використовується ще одна класифікація митних режимів, в основу якої покладено ознаки завершеності дій, які пов'язані з певним митним режимом:
1) І група - завершені - імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, спеціальна митна зона, знищення або руйнування, відмова на користь держави.
2) ІІ група - незавершені - тимчасове ввезення (вивезення), митний склад, магазин безмитної торгівлі, переробка на митній території України, переробка за межами митної території України, транзит Але, на нашу думку більш вдалою класифікація для розуміння є наступна
Класифікація митних режимів, в якій вони теж розподіляються на п'ять груп.
До І групи відносяться режими, які використовуються при здійсненні зовнішньоторговельних операцій пов' язаних з продажем організаціям товарів в інші держави та придбанням товарів для українських споживачів - імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, тимчасове ввезення (вивезення), а також митний режим спеціальна митна зона.
До II групи відносять режими, у яких при переміщенні товарів через кордон, митні органи здійснюють деякі операції для осіб, які перевозять товари або чинять їм послуги - митний склад та магазин безмитної торгівлі.
III група об'єднує режими у яких перевезення товарів через кордон пов' язано з їх переробкою в іншій державі - переробка на митній території, переробка поза митною територією.
IV група - це режими які використовуються у зв'язку з припиненням зовнішньоекономічних операцій, пов' язаних з неможливістю чи неефективністю реалізації товарів на ринку - знищення або руйнування, відмова на користь держави.
V група - це режим, в якому товари не купуються і не реалізуються українськими організаціями, а перетинають митний кордон України з метою доставки з однієї іноземної держави в другу - транзит.
У доповіді були використані наступні джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Митний_режим
http://www.asmap.org.ua/info/mytreg.doc
http://pidruchniki.com/15800119/ekonomika/harakteristika_mitnih_rezhimiv
http://pidruchniki.com/12461220/ekonomika/mitni_rezhimi
http://sfs.gov.ua/mk/
