Приклад розв’язування задачі

Умова задачі. Шахтна криниця розташована у населеному пункті Н, зруб дерев’яний, глиняний замок відсутній. Водозабір проводиться насосом, є накриття. Криниця розташована на березі річки. Через 100м вище за течією обладнаний місцевий пляж. Грунт піщаний. Територія навколо криниці чиста. Вода забирається з першого водоносного горизонту. Серед населення спостерігаються гострі шлунково-кишкові захворювання.

Складіть санітарно-гігієнічний висновок щодо придатності води для задоволення питних потреб населення.

Дані лабораторного аналізу води:

Пояснення до розв’язання задачі. У сільських місцевостях обладнують копані шахтні колодязі квадратного січення (площею ~1м²). Відстань від криниці до споживача води не повинна перевищувати 50-150 м. Місце для колодязя вибирають на підвищенні не ближче ніж 30 м від можливих джерел забруднення. Дно шахти колодязя залишається відкритим, а бокові стіни закріплюються матеріалом, який забезпечує водонепроникність. Часто забруднення води відбувається через відкрите гирло колодязя під час набирання води забрудненими відрами. Кращим способом підняття води з колодязя необхідно визнати ручний або механічний насоси з електроприводом. Колодязі, обладнані насосом, щільно закриті і не забруднюються ззовні.

Найкращим джерелом є міжпластова вода, яка розташовується між двома водонапірними пластами і більш надійно захищена від поверхневого стоку, особливо глибокі напірні підземні води, які називаються артезіанськими. Вони проходять великий шлях від місця водозабору, майже повністю звільняючись від органічних речовин і мікробів.

Перед розв’язуванням задачі необхідно підготуватись теоретично за розділом “Гігієна води”. Потрібно знати строгі гігієнічні вимоги до хімічного та бактеріального складу води; мати чітку уяву про нормування якості питної води, а також розроблення методів контролю за її якістю.

Необхідно розглянути мікробіологічні показники, що свідчать про епідеміологічну безпеку води, а саме мікробне число - кількість мікробів в 1 мл води і наявність кишкової палочки. Важливо чітко уявляти, що є регламентація токсикологічних показників, які характеризують нешкідливість хімічного складу води. Слід мати на увазі, що надлишок чи недостача у воді певної кількості хімічних речовин приводить до важких захворювань – біогеохімічних ендемій.

Показники, які визначаються за схемою короткого аналізу:

1. Органолептичні: запах, смак, забарвленість, прозорість, осад, плівка, водяні організми, які видно неозброєним оком.

2. Хімічні: окислюваність, амонійний азот, азот нітратів і нітритів, загальна і карбонатна жорсткість, лужність, хлориди, залізо.

3. Бактеріологічні: мікробне число, колі-індекс, колі-титр.

Для короткого санітарного аналізу відбирають по 2 л води. Для встановлення якості води у вододжерелі забір проб проводять не менше 3 раз в сезон.

Органолептичні показники питної води у відповідності до Держстандартів характеризуються як за інтенсивністю допустимої зміни органолептичних властивостей, так і за вмістом хімічних речовин, які здатні погіршувати органолептичні властивості води. За органолептичними показниками вода повинна відповідати наступним вимогам:

Специфічні запахи і присмаки, що появляються при хлоруванні, не повинні перевищувати 1 бал.

Водний показник (рН) повинен бути в межах 6,5-8,6.

Інтенсивність запаху визначається в балах: 0 балів – відсутність запаху; 1 бал – визначається в лабораторії звичним спостережником; 2 бали – визначається споживачем, якщо звернути на нього увагу; 3 бали – легко помічається і може викликати неоднозначні відклики; 4 бали – звертає на себе увагу і може заставити стриматися від пиття; 5 балів – запах настільки сильний, що вода для пиття не є придатна. В нормі запах не повинен перевищувати 2 бали.

Сила смаку і присмаку виражається в балах: 0 – відсутність присмаку; 1 бал – дуже слабкий присмак; 2 бали – слабкий присмак; 3 бали – помітний присмак; 4 бали – відчутний присмак; 5 балів – дуже сильний присмак. Сила присмаку при температурі 20^оС не повинна перевищувати 2 бали.

Прозорість визначається у сантиметрах з точністю до 0,5 см. Питну воду вважають прозорою, якщо стандартний шрифт читається через шар води висотою 30 см і більше.

Забарвленість поверхневих і неглибоких підземних вод залежить в основному від вмісту в них гумінових сполук. Питна вода повинна мати забарвленість не більше 20^о. За згодою з органами санітарно-епідеміологічної служби забарвленість допускається до 35^о.

Хімічні речовини, що впливають на органолептичні властивості води, що зустрічаються в природних водах, не повинні перевищувати норм, що вказані в табл.1.

Таблиця 1