Показники чистоти повітря приміщень

Бактеріальне забруднення повітря. Необхідно відмітити, що атмосферне повітря не є сприятливим середовищем для розмноження мікроорганізмів, тому переважно не виділяють специфічну для повітряного середовища мікрофлору. Основним джерелом забруднення повітря є грунт. Необхідно знати, що зміна вмісту мікроорганізмів в повітрі тісно пов’язана з метеорологічними факторами. Особливе значення має характер розповсюдження бактеріальних аерозолей із збудниками інфекційних захворювань. Окремі мікроорганізми мають здатність сенсибілізувати організм людини. Необхідно знати, що атмосферне повітря є чистим в бактеріальному відношенні, якщо число бактерій літом не перевищує 750, а зимою – 150 в 1 м³. Повітря вважається брудним при вмісті літом більше 2500, а зимою більше 400 мікробних тіл в м³.

Для визначення бактеріального забруднення повітря приміщень використовують такі методи: седиментаційний, фільтраційний та аспірацій ний.

Седиментаційний метод (або метод осадження) є найпростішим і ґрунтується на осадженні з повітря фракції мікробного аерозолю. Посів здійснюється на горизонтально розміщені чашки Петрі з твердим поживним середовищем, які відкривають на певний період часу. Після цього чашки інкубують у термостаті і підраховують кількість вирослих колоній.

Цей метод рекомендують тільки для порівняльної характеристики бактеріального забруднення у різних приміщеннях (чисте чи забруднене), у різний період доби або для оцінки санітарно-протиепідемічних заходів (дезінфекція, прибирання, ефективність вентиляції тощо).

Фільтраційний метод полягає у просмоктуванні певного об’єму повітря через рідкі поживні середовища. Для посіву мікроорганізмів використовують бактеріовловлювач Речменського та прилад ПОВ-1, дія яких заснована на сорбції мікробів у рідкому поживному середовищі, які розпилюють у струмені досліджуваного повітря.

Аспіраційний метод є найдосконалішим для визначення бактеріального забруднення. Використовують прилад Кротова, де використовується принцип ударної дії повітряного потоку. Спочатку прилад приєднують до електромережі, потім встановлюють на диск відкриту чашку Петрі зі щільним поживним середовищем. З метою визначення загальної мікробної забрудненості для посіву використовують 2% м’ясопептоновий агар, а для визначення стафілококів – жовтковий агар Чистовича, стрептококів – цукрово-кров’яний гар із ген ціановим синім (середовище Гаро).

Закривають прилад кришкою та вмикають електродвигун, встановлюють потрібну швидкість просмоктування повітря (близько 25 л/хв.). Для визначення загального мікробного забруднення аспірують приблизно 50 л повітря; при визначенні стафілококів та стрептококів – 250 л і більше.

Після аспірації прилад вимикають, виймають чашку Петрі та інкубують її у термостаті за температури 37^оС протягом 48 год.

Для визначення величини мікробного забруднення кількість вирослих колоній перераховують на 1 м3. У період дослідження реєструють швидкість аспірації за показниками реометра та час за допомогою хронометра. Величину мікробного забруднення визначають за формулою:

МЧ = (А·1000)/(Т·V),

де МЧ – кількість мікробних тіл в 1 м³ повітря;

А – кількість колоній на чашці Петрі;

Т – тривалість забору проби повітря, хв.;

V – швидкість аспірації повітря приладом Кротова, л/хв.

Для оцінки мікробного забруднення за седиментаційним методом варто користуватись критеріями, розробленими кафедрою аптечної гігієни П’ятигорського фармацевтичного інституту (табл.2).

Таблиця 2