(Охорона праці – у дипломних роботах бакалаврів )
Студент гр.___ П.І.Б.
“---“___________ 201_р.
Консультант з розділу
науковий ступінь, вчене звання П.І.Б.
“---“___________ 201_р.
Миколаїв – 201_р.
ДОДАТОК Б. КАРТА ОЦІНКИ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА
І ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ
| Чинники виробничого середовища і трудового процесу | Значення фактора (ПДК, ПДУ) | 3 клас – небезпечні та шкідливі умови, характер праці | Тривалість дії фактора, % за зміну | |||
| Норма | Факт | 1 ст | 2 ст | 3 ст | ||
| 1. Шкiдливi хiмiчнi речовини: а) 1 клас небезпеки б) 2 клас небезпеки в) 3-4 клас небезпеки | ||||||
| 2. Шум | ||||||
| 3. Ультразвук | ||||||
| 4. Неіонізуючі: випромінювання а) промислової частоти б) радіотехнічних діапазонів | ||||||
| 5. Рентгенівське випромінювання | ||||||
| 6. Мікроклімат: а) температура повітря б) швидкість руху повітря в) відносна вологість | ||||||
| 7. Освітлення: а) природне б) штучне | ||||||
| 8. Важкість праці: а) дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук, кількість за зміну б) робоча поза в) нахил тулуба г) переміщення в просторі | ||||||
| 10. Напруженiсть працi: а) увага: тривалiсть зосередження, (% до тривалостi) цiльнiсть сигналiв, у середньому за годину б) напруженiсть аналiзаторних функцiй: зiр: слух (при виробничiй потребi сприйняття мови або диференцiювання сигналiв) в) емоцiйна та iнтелектуальна напруженiсть г) одноманiтнiсть кiлькiсть елементiв у багаторазових повторювальних операцiях: тривалiсть виконання повторюваних операцiй час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дiй | ||||||
| 11. Змінність | ||||||
| Кількість чинників |
Гігієнічна оцінка умов праці________________________________________
ДОДАТОК В. ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ ПРАЦІ
Таблиця В.1. Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях
| Клас умов праці | ||||||
| Фактор виробничого середовища | Допустимий | Шкідливий | Небезпечний (екстремальний) | |||
| 1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | 4 ступінь | |||
| 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | |||
| Шум, дБА екв. | <ГДР | 1.1-З* | 3,1-6 | 6,1 -9 | >9.1 | 130***** |
| Вібрація загальна, локальна, рівень віброшвидкості, дБА | <ГДР | <3** | 3.1 -6 | 6,1 -9 | 9,1 - 12 | >12 |
| Вібрація імпульсна, віброприскорення, разів | <ГДР | - | 1,1-2 | 2,1-3 | 3,1-4 | >4 |
| Інфразвук, дБ | <ГДР | <3*** | 3,1-6 | 6.1 -9 | >9.1 | |
| Ультразвук повітряний, дБ | <ГДР | < 5**** | 5,1-10 | 10,1- 15 | >15,1 |
* Перевищення ГДР на дБА екв. (відлік для визначення ступенів 3 класу від 80 дБА).
** Перевищення рівнів віброшвидкості на дБА екв. кор.
*** Перевищення в одній з частот на дБ.
**** Перевищення в одній з частот на дБ.
***** Перевищення вказаних величин у будь-якій октавній смузі.
Таблиця В.2. – Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань (перевищення ГДР, разів)
| Клас умов праці | ||||||
| Фактор виробничого середовища | Допустимий | Шкідливий 3 | Небезпечний (екстремльний) | |||
| 1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | 4 ступінь | |||
| 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | |||
| Постійне магнітне поле | £ГДР | 1,1 -3,0 | 3,1 - 5,0 | 5,1 - 10,0 | >10 | |
| Електростатичне поле | £ГДР | 1,1 -3.0 | 3.1-5,0 | 5,1-10,0 | >10 | |
| Електричні поля промислової частоти (50 Гц) | £ГДР | 1,1 -3,0 | 3,1 -5,0 | 5,1 10,0 | >10 | |
| (для всього робочого дня) | ||||||
| Магнітні поля промислової частоти (50Гц) | £ГДР | 1,1 - 3,0 | 3,1 5,0 | 5.1 - 10.0 | >10 | |
| (для робочого дня | ||||||
| Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону: | ||||||
| 0,01 -3МГц | £ГДР | 1,1 -3,0 | 3.1-5,0 | 5,1 -10,0 | >10 | |
| 3 - 30 МГц | £ГДР | 1.1 -3.0 | 3,1-5,0 | 5,1 - 10,0 | >10 | |
| 30 - 300 МГц | £ГДР | 1,1 -3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-8.0 | 8,1-10,0 | >10 |
| 300 МГц – 300 ГЩ | £ГДР | 1,1 -3.0 | 3,1-5.0 | 5,1 -8.0 | 8,1 -10,0 | >10 |
| Лазерне випромінювання * | £ГДР (для постійного впливу) | ГДР1 | 1,1-3,0 | 3,1-6.0 | 6,1 -10,0 | >10 |
| ГДР2 (для однократної дії) | ГДР2 | ГДР2 | ГДР2 | ГДР2 |
* Для ГДР при тривалості впливу рівній або більшій за 0,2 години.
Таблиця В.3. Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
| Фактор виробничого середовища | Клас умов праці | ||||||
| Оптимальний | Допустимий | Шкідливій 3 | Небезпечний екстремаль-ний) | ||||
| 1 ступінь 3.1 | 2 ступінь 3.2 | 3 ступінь 3.3 | 4 ступінь 3.4 | ||||
| Температура повітря, °С | За СН | За СН | За показником WBGT-індексу, див.табл.5. | ||||
| Швидкість руху повітря, м/с | -“- | -“- | -“- | ||||
| Вологість повітря, % | -“- | ||||||
| Теплове випромінювання, Вт/м2 | -“- | -“- | За 141-1500 | 1501-2000 | 2001 - 2500 | 2501-3500 | >3500 |
Таблиця ВБ.4. Класи умов праці за показником WBGT- індексу * для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (*С)
| Категорія робіт | Загальні енерговитрати, Вт | Клас умов праці | |||||
| Опти-мальний | Допусти-мий | Шкідливий | |||||
| 1 ступінь 3.1 | 2 ступінь 3.2 | 3 ступінь 3.3 | 4 ступінь 3.4 | ||||
| Іа 1б 2а 2б | до 139 140- 174 175-232 233 – 290 більше 290 | 21,0-23,4 20,2 - 22,8 19,2-21,9 18,2-10,9 17,0-18,9 | 23.5 - 25,4 22,9 - 25, 22,0-25.1 21.0-23.9 19.0-21,8 | 25.5 - 26.6 25,9-26,1 25,2 - 25,5 24,0 - 24,2 21,9- 22,2 | 26.7 - 27,4 26,2 - 26,9 25.6 - 26,3 24,3 - 25.0 22,3 - 23,4 | 27,5-28,6 27,0-27,9 26,3 - 27,3 25,1-26,4 23,5-25,7 | 28.7-31.0 28,0 - 30,3 27,4 - 29,9 26.5-29.1 25.8 - 27,9 |
*WBGTS (ТСН) - індекс теплового навантаження середовища.
Таблиця В.5. Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
| Показник мікроклімату | Клас умов праці | ||||||
| Температура повітря, 0С (нижня межа) | Оптимальний | Допустимий | Шкідливий 3 | ||||
| Категорія робіт | Загальні енерговитрати.Вт | 1 ступінь 3.1 | 2 ступінь 3.2 | 3 ступінь 3.3 | 4 ступінь 3.4 | ||
| 1а 1б 2а 2б | до 139 140-174 175-232 233 – 290 >290 | За СН* -„- -„- -„- -„- | За СН* -„- -„- -„- -„- | 18,1 -20.0 17.1 - 19,0 4.1 - 16.0 13.1 - 15.0 12.1 - 14.0 | 16,1 - 18,0 15,1-17,0 12,1 - 14,0 11.1-13,0 10.1 – 12,0 | 14,1-16,00 13.1- 15.0 10,1-12,0 9,1 -11.0 8,1-10.0 | 12,0-14.0 11,0-13,0 8.0-10.0 7.0-9,0 6.0 - 8.0 |
| Вологість повітря, % | -„- | Вимоги відсутні | |||||
| Швидкість руху повітря, м/с | -„- | Див. примітку |
* “Санитарные нормы микроклимата производственных помещений”.
Примітка: При збільшенні швидкості руху повітря на 0,1 м/с від оптимальної за СН температура повітря має бути збільшена на 0,2 °С.
Таблиця В.6 - Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях
| Показник | Клас умов праці | ||||
| Температура повітря, 0С *** | Допустимий | Шкідливий | |||
| Кліматичні зони | 1 ступінь 3.1 | 2 ступінь 3.2 | 3 ступінь 3.3 | 4 ступінь 3.4 | |
| -232,0 -15,9 | -29,4 -21,3 | -31,5 -23,0 | -35,7 -26,0 | -48 -37 |
* При застосуванні одягу з відповідною теплоізоляцію (J, °С, м2/Вт); 0,71 (1а), 0,82 (1б); 0,61 (2); 0,51 (3).
** Наведені значення температури повітря різних класів не включають регламентацію часу перебування в несприятливому мікрокліматі (сумарне за робочий час та безперервне).
*** Вказано температуру відносно спокійного повітря: при вітрі вона має бути збільшена на 2,0 0С на кожний 1 м/с.
Таблиця Г.7. Класи умов праці за показниками мікроклімату- для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
| Показник мікроклімату | Клас умов праці | ||||||
| Температура повітря, °С (нижня межа) | Оптимальний | Допустимий | Шкідливий | ||||
| Категорія робіт | Загальні енерговитрати Вт | 1 ступінь 3.1 | 2 ступінь 3.2 | 3 ступінь 3.3 | 4 ступінь 3.4 | ||
| 1а 1б 2а 2б | до 139 140- 174 175-232 233 – 290 >290 | За СН | 28,1 -31.0 28,1 --31,0 27,1 --30.0 27,1 - 30.0 26,1 - 29,0 | 31.1-34.0 31,1 -34,0 30.1-33.0 30.1 - 33,0 29.1-32.0 | 34.1 -37.00 34.1 - 37,0 33,1-36.0 33,1 - 36,0 32,1-35.0 | 37.1-40.0 37.1 - 40.0 36.1-39.0 36.1 - 39.0 35.1-38,0 | |
| Швидкість руху повітря, м/с Відносна вологість повітря, % Теплове випромінювання, Вт/м2 | За СН | За СН | Нижче максимально допустимих значень | ||||
| 60-70 | 71-85 | 86-100 | - | ||||
| 141-1500 | 1501-2000 | 2001-2500 | 2501-3500 |
Таблиця Г.8 - Класи умов праці в залежності від параметрів освітленності середовища виробничих приміщень (для постійних робочих місць)
| Фактор виробничого середовища | Клас умов праці | ||||
| Допустимий | Шкідливий | ||||
| 1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | 4 ступінь | ||
| 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | ||
| Природне освітлення (КВО, %) | Норма1 | Недостатньо | Відсутнє | ||
| Освітленість робочої поверхні (Е,лк) | Норма1 | 0,5Ен –Ен2 | <0,5Ен | ||
| Сліпуча блискість джерел світла (показник осліпленості, Р, відн.од) | Норма1 | Р<Рн3 | |||
| Відбитка сліпуча блискість | Відсутність | ||||
| Пульсація освітленості (коефіцієнт пульсації, Кп,,%) | Норма1 | Кп>Кпн4 | |||
| Ультрафіолетова радіація (опроміненість, Еуф) | Норма1 | Еуф>Еуф6 |
1 Строительные нормы и правила. Часть II. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение.
2 Ен – нормоване значення освітленості.
3 Рн – нормований показник освітленості.
4 Кпн - нормоване значення коефіцієнта пульсації.
5 Згідно з “Санитарными нормами ультрафиолетового излучения в производственных помещениях”.
6 Еуф- нормоване значення ультрафіолетової опроміненості.
Таблиця В.9. Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу
| № п/п | Показники важкості трудового процесу | Клас умов праці | ||||||||
| Оптимальний (легке фізичне навантаження) | Допустимий (середнє фізичне навантаження) | Шкідливій (важка праця) | ||||||||
| 1 ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | ||||||||
| 3.1 | 3.2 | 3.3 | ||||||||
| Фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної роботи за зміну, кг х м | ||||||||||
| 1.1 | При регіональному навантаженні (з переважаючою участю м'язів рук та плечового поясу) при переміщенні вантажу на відстань до 1м: для чоловіків для жінок | |||||||||
| до 2500 | ДО 5000 | до 7000 | до 9000 | >9000 | ||||||
| до 1500 | до 3000 | до 4000 | до 5500 | >5500 | ||||||
| 1.2 | При загальному навантаженні (за участю м'язів рук, корпуса, ніг): при переміщенні вантажу на відстань від 1 до 5 м: для чоловіків для жінок | |||||||||
| до 12500 | до 46000 | до 70000 | до 90000 | > 90000 | ||||||
| до 14000 | до 28000 | до 40000 | до 55000 | > 55000 | ||||||
| Маса вантажу, що підіймається та переміщується, кг: | ||||||||||
| 2.1 | Підіймання та переміщення (разове) вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину): для чоловіків для жінок | |||||||||
| до 15 | до ЗО | >30 | ||||||||
| до 5 | до 10 | > 10 | ||||||||
| 2.2 | Підіймання та переміщення (разове) вантажів постійно протягом робочої зміни: для чоловіків для жінок | |||||||||
| до 5 | до 15 | до ЗО | >30 | |||||||
| до З | до 7 | >7 | ||||||||
| 2.3 | Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни: з робочої поверхні для чоловіків для жінок з підлоги для чоловіків для жінок | |||||||||
| - | до 870 | >870 | ||||||||
| - | до 350 | >350 | ||||||||
| - | до 435 | >435 | ||||||||
| - | до 175 | >175 | ||||||||
| Стереотипні робочі рухи кількість за зміну) | ||||||||||
| 3.1 | При локальному наванта-женні (за участю м'язів кистей та пальців рук) | |||||||||
| до 20000 | до 40000 | до 60000 | > 60000 | |||||||
| 3.2 | При регіональному на-вантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового пояса) | до 10000 | до 20000 | до 30000 | > 30000 | |||||
| Статичне навантаження * Величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль, кгс однією рукою двома руками за участю м'язів корпусу та ін. | ||||||||||
| до 18000 | до 36000 | до 70000 | >70000 | |||||||
| до 36000 | до 70000 | до 140000 | >140000 | |||||||
| до 43000 | до 100000 | до 200000 | >200000 | |||||||
| Робоча поза | Вільна зручна поза (зміна пози) "сидячи-стоячи" за бажанням робітника | Періодичне перебування в незручній, фіксованій позі (неможливість зміни враєморозташування різних частин тіла відносно одна одної) до 25% часу зміни | Періодичне перебування в незручній фіксованій позі до 50 % часу зміни: перебування у вимушеній позі (навпочіпки. на колінах та ін.) до 25% часу зміни | Перебування в незручній, фіксованій позі більше 50% часу зміни: перебування у вимушеній позі (на колінах, навпочіпки та ін.) більше 25% часу зміни | ||||||
| Нахили корпусу (кількість за зміну) | до 50 разів | Вимушені нахили більше 30°, 51-100 разів | Вимушені нахили більше 30°, 101-300 разів | Вимушені нахили більше 30°, 300 разів | ||||||
| Переміщення у просторі переходи, обумовлені технологічним процесом протягом зміни), км | ||||||||||
| до 4 | до 10 | до 15 | >15 | |||||||
* До п. 4: тільки для чоловіків; для жінок слід приймати значення, на 40 % нижчі від вказаних.
Таблиця В.10. Клас умов праці за показниками напруженості трудового процесу
| № п/п | Показники напруженості трудового процесу | Клас умов праці | ||||||||
| Оптимальний (напруженість праці леї кого ступеня) | Допустимий (напруженість праці середнього ступеня) | Шкідливий (напружена праця) 3 | ||||||||
| 1ступінь | 2 ступінь | 3 ступінь | ||||||||
| 3.1 | 3.2 | 3.3 | ||||||||
| Інтелектуальні навантаження | ||||||||||
| 1.1 | Зміст роботи | Рішення простих альтернативних завдань згідно з інструкцією | Рішення складних завдань з вибором за відомим алгоритмом (робота по серії інструкцій) | Евристична (творча) діяльність, що вимагає вирішення складних завдань при відсутності алгоритму | ||||||
| 1.2 | Сприймання сигналів (інформації) та їх оцінка | Сприймання сигналів, але немає потреби в корекції дії | Сприймання сигналів з наступною корекцією дій та операцій | Сприймання сигналів з наступним співставленням фактичних значень параметрів з їх номінальними значеннями. Заключна оцінка фактичних значень параметрів | Сприймання сигналів з наступною комплексною оцінкою взаємопов'язаних параметрів. Комплексна оцінка всієї виробничої діяльності | |||||
| 1.3 | Ступінь складності завдання | Обробка та виконання завдання | Обробка, виконання завдання та його перевірка | Обробка і контроль за виконанням завдання | Контроль та попередня робота з розподілу завдань іншим особам | |||||
| 1.4 | Характер виконуваної роботи | Робота за індивідуальним планом | Робота за встановленим графіком з можливим його коригуванням по ходу діяльності | Робота в умовах дефіциту часу | Робота в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю за кінцевий результат | |||||
| Сенсорні навантаження | ||||||||||
| 2.1 | Тривалість зосеред-женого спостереження (в % від часу зміни) | |||||||||
| до 25 | 26-50 | 21-75 | >75 | |||||||
| 2.2 | Щільність сигналів (світлових, звукових та інших) та повідомлень в середньому за 1 годину роботи | |||||||||
| до 75 | 75-175 | 176-300 | >300 | |||||||
| 2.3 | Кількість виробничих об'єктів одночасної о спостереження | |||||||||
| до 5 | 6-10 | 11-25 | >25 | |||||||
| 2.4 | Навантаження на зоровий аналізатор | |||||||||
| 2.4.1 | Розмір об'єкта розрізнення (при відстані від очей працюючого до об'єкта розрізнення не більше, ніж 0,5 м), мм при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни) | >5 | 5,0-1,1 більше 50% часу 1,0-0,3 до 50% часу менше 0,3 до 25%часу | 1,0-0.3 мм більше 50% часу менше 0,3 25-50% часу | менше 0,3 більше 50% часу | |||||
| 2.4.2 | Робота з оптичними приладами (мікроскопи, лупи та ін.) при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни) | 26-50 | 51-75 | >75 | ||||||
| 2.4.3 | Спостереження за екранами відеотерміналів (годин на зміну) | до 2 | 2-3 | 3-4 | >4 | |||||
| 2..5 | Навантаження на слуховий аналізатор (при виробничій необхідності сприйняття мови чи диференційованих сигналів | Розбірливість слів та сигналів від 100% до 90 % | Розбірливість слів та сигналів від 90% до 70 % | Розбірливість слів та сигналів від 70% до 50" о | Розбірливість слів та сигналів менше ніж 50% | |||||
| Фізичне навантаження | ||||||||||
| 3.1 | Ступінь відповідальності. Відсутність помилки | Несе відповідальність за виконання окремих елементів завдання. Вимагає додаткових зусиль у роботі з боку працівника | Несе відповідальність за функціональну якість допоміжних робіт (завдань). Вимагає додаткових зусиль з боку керівництва (бригадира, майстра та ін.) | Несе відповідальність за функціональну якість основної роботи (завдання). Вимагає виправлень за рахунок додаткових зусиль всього колективу (групи, бригади та ін.) | Несе відповідальність за функціональну якість кінцевої продукції роботи (завдання). Викликає ушкодження обладнання, зупинку технологічного процесу та виникає можливість небезпеки для життя | |||||
| 3.2 | Ступінь ризику для власного життя | Виключений | - | Можливий | ||||||
| 3.3 | Ступінь ризику за безпеку інших осіб | Виключений | Можливий | |||||||
| Монотонність навантажень | ||||||||||
| 4.1 | Кількість елементів (прийомів), необхідних для реалізації простого завдання або в опера-ціях, які повторюються багаторазово | >10 | 9-6 | 5-3 | <3 | |||||
| 4.2 | Тривалість (с) виконання простих виробничих завдань чи операцій, що повторюються | >100 | 100-25 | 24-10 | < 10 | |||||
| Режим праці | ||||||||||
| 5.1 | Змінність роботи | Однозмінна робота (без нічної зміни) | Двозмінна робота (без нічної зміни) | Тризмінна робота (робота у нічну зміну) | Нерегулярна змінність з роботою в нічний час | |||||
Вимоги до розміщення робочих місць з ПК наведені на рис В.1.
Рис. В.1. Розміщення робочих місць
ДОДАТОК Г. Методика визначення ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря
Гранично допустимий викид - це науково обґрунтований норматив, яки встановлюється для кожного забруднювача і джерела викиду, виконання якого забезпечує дотримання гранично-допустимої концентрації у заселеній зоні (зоні проживання людей). Гранично допустимий викид встановлюється з урахуванням викидів сусідніх джерел і фонових концентрацій.
ГДВ є функцією від ГДК:
, г/с (для гарячих викидів)
де Кр - це коефіцієнт метеорологічного розбавлення, показує, який обсяг чистого повітря необхідний для розведення за 1 с забруднюючої речовини до ГДК; 
- фонова концентрація забруднюючої речовини у повітрі, г/м3.
ГДВ розраховується для гарячих і холодних викидів за різними формулами. Для гарячих викидів:
Кр = 
,
де Н – висота джерела викиду, м; V - витрата газу (обсяг суміші, що викидається,) в одиницю часу, м3/с, за формулою 
, де V1 - лінійна швидкість виходу газоповітряної суміші, а D - діаметр гирла джерела викиду; DT - різниця температур суміші, що викидається, і повітря - 0С; Т навколишнього атмосферного повітря, приймають у 13 годин найбільш жаркого місяця; A - коефіцієнт атмосферної стратифікації, що залежить від температурної стратифікації атмосфери і визначає умови вертикального і горизонтального розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі, приймається для несприятливих метеорологічних умов, при яких концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі від джерела викиду досягають максимального значення (для Миколаївської області А = 160); F - коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі (його величина приймається: F=1 для газоподібних шкідливих речовин і дрібнодисперсних аерозолів, швидкість впорядкованого осідання яких практично дорівнює нулю; F=2, F=2,5, F=3 для пилу і золи, якщо середній експлуатаційний коефіцієнт очищення дорівнює не менш 90%; від 75 до 90%; менш 75% відповідно); m і n – коефіцієнти, що враховують умови виходу газів з гирла джерела: n=3 для V1 < 0,3; n=2 для V1 від 0,3 до 2 м/с; n=1 для V1 > 2 м/с; значення коефіцієнту m визначають розрахунковим методом за [2]; ГДКм.р. – максимально разова гранично допустима концентрація забруднюючої речовини, мг/м3.
Для холодних викидів:
,
де H – висота джерела викиду, м; V - витрата газу (обсяг суміші, що викидається,) в одиницю часу, м3/с, за формулою 
, де V1 - лінійна швидкість виходу газоповітряні суміші, D - діаметр гирла джерела викиду, м; A, F, n - як для гарячих викидів.
ДОДАТОК Д. МЕТОДИКА визначення гранично-допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти
В основі визначення гранично-допустимих скидів (ГДС) шкідливих речовин у водні об’єкти лежить методика розрахунку концентрацій забруднюючих речовин, які створюються джерелом в контрольних пунктах – розрахункових створах — з врахуванням розбавлення, внеску інших джерел, перспектив розвитку (запроектовані джерела) т. ін.:
| ГДС = (ГДК-Сф) . (1/R) | (Д.1.) |
де ГДС – гранично-допустимий скид шкідливих речовин у водойму (г/c, г/рік); ГДК – гранично-допустима концентрація шкідливих речовин (за визначеним типом водокористування) (г/л); Сф – фонова концентрація речовини у водоймі (г/л); R – мінімальний фактор гідрологічного розбавлення (визначається за формулами (Д.2.-Д.4.) при умові fv = 1).
1. При скидах у велику річку, де можна не враховувати процеси осадження речовин у донних відкладеннях, фактор гідрологічного розбавлення R на відстані х (м) від місця скиду дорівнює:
R = 
| (Д.2.) |
де P0 – витрата скидної води у місці скиду (м3/с); fv – коефіцієнт розбавлення:
(для місця скиду fv = 1; при повному перемішуванні fv = P0/P, де Р – витрата води в річці в місці спостережень, м3/с); λ – постійна радіоактивного розпаду (враховується тільки при скидах радіоактивних речовин) (с-1), інакше λ=1; υ – середня швидкість річки (м/с); 103 – перевідний коефіцієнт (л/м3).
2. При скидах у закриту водойму чи маловодну річку фактор гідрологічного розбавлення R дорівнює:
R = f 
| (Д.3.) |
де f – коефіцієнт зниження вмісту хімічних чи радіоактивних речовин за рахунок осадження в донних відкладеннях; V – об’єм водойми, м3; r – сумарні витрати забрудненої води за різними шляхами.
Коефіцієнт f осадження речовин в донних відкладеннях і на завислих частинках дозволяє враховувати процеси осадження зважених частинок і замулювання донних відкладень. Для визначення цього параметру приймається рівноважний коефіцієнт розподілу радіонукліду в системі “вода-донні відкладення” Kd [2, 38]. Цей коефіцієнт є специфічним для кожного конкретного хімічного елементу і визначається для випадку, коли система досягла стаціонарного стану, як відношення концентрації речовини в донних відкладеннях до концентрації цієї речовини у воді.
При відомому коефіцієнті Kd значення коефіцієнту f зменшення вмісту речовини у воді з-за процесів осадження на дно, визначається за формулою:
f =  = 
| (Д.4.) |
де Vb – об’єм обмінного шару донних відкладень (м3); S – площа дзеркала водойми (м2); H - “ефективний” шар ґрунтів дна водойми (м).
Коефіцієнт Kd краще визначати для кожної водойми окремо. У випадках відсутності даних Kd можна розрахувати за формулою:
| Kd =k. tз | (Д.5.) |
де k знаходиться за таблицею (Г.1.), а tз – тривалість затоплення водойми (с).
Розрахунок вмісту хімічних та радіоактивних речовин у донних відкладеннях проводиться за формулою:
Сд.в. = 
| (Д.6.) |
де k – швидкість переходу речовини із води у відкладення (
); ρ – поверхова щільність відкладень (кг/м2); λ – постійна радіоактивного розпаду (враховується тільки при скидах радіоактивних речовин) (с-1); Cв – концентрація речовини у воді (г/л, Бк/л); tз – тривалість затоплення (с).
Коефіцієнт k можна знаходити для кожної водойми окремо, а у випадку відсутності даних – використовувати дані табл.Д.1. Для розрахунку рекомендується використовувати значення tз, яке дорівнює строку служби підприємства, яке здійснює скиди, а для ρ, якщо нема інших даних - 40 кг/м2.
Таблиця Д.1. Швидкість переходу речовини з води у донні відкладення, л/кг.с [38]
| Клас | Елемент | K |
| A – що швидко взаємодіють з відкладеннями | Mn, Co, Zr, Ru, Cs, Eu, Ce, Pu, Am, Cr, Cm, Np | 5.10-5 |
| B – що повільно взаємодіють з відкладеннями | C, Zn, Sr, Y | 3.10-6 |
| C – що слабо взаємодіють з відкладеннями | H, Nb, Tc, Ag, Sb, Te, I | 4.10-7 |
ДОДАТОК 3. МЕТОДИКА ПРОГНОЗУВАННЯ І ОЦІНКИ НАСЛІДКІВ
