Аналіз умов праці, гігієна праці і виробнича санітарія

Основний зміст: аналіз і оцінка умов праці у приміщенні та виконання гігієнічних вимог роботи у приміщенні.

Аналіз умов праці потрібно починати з опису виробничого приміщення: найменування приміщення, в якому будинку і на якому поверсі воно знаходиться, скільки робочих місць, яке є обладнання. У дипломних роботах інженерно-технічних спеціальностей також наводиться розмір приміщення, віконних та дверних прорізів, наявність та ширину евакуаційних виходів; виходячи з норм на окремі робочі місця та наявності основного й допоміжного обладнання, оцінюється площа та висота виробничого приміщення.

Далі виділяють небезпечні та шкідливі виробничі чинники (НШВЧ). Розгляд НШВЧ починають з аналізу санітарно-гігієнічних умов у виробничому приміщенні та на робочих місцях:

- мікроклімату,

- освітленості робочих поверхонь,

- вмісту шкідливих речовин у повітрі,

- рівня шумів, випромінювань,

- важкості праці, напруженості трудового процесу тощо.

Встановлюють джерела НШВЧ, кількісно оцінюють кожний з чинників.

Після цього аналізують умови праці відповідно до конкретного обладнання. Організація та конструкція робочого місця користувача персонального компьютера має забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця і їхнього розташування ергономічними вимогам ГОСТ 12.2.032.-78 та ДНАОП 0.00-1.31-99. Тому необхідно навести цю відповідність та схему розміщення робочих місць у приміщенні (див. рис. В.1.).

Необхідно мати на увазі, що режим праці і відпочинку працюючих з ЕОМ визначається залежно від виконуваної категорії роботи. Тому необхідно визначити належність виконуваних робіт до однієї з трьох груп трудової діяльності: група А – діяльність, яка характеризується виконанням одноманітних, ритмічних, легких у виконанні операцій, що не вимагають значної розумової напруги; група Б – діяльність, пов'язана зі здійсненням повторюваних логічних операцій; група В – творчі види діяльності, що вимагають прийняття у процесі роботи рішень за відсутністю заздалегідь відомого алгоритму. На підставі цього встановити раціональний режим праці та відпочинку, додаткові перерви.

Далі наведено перелік робіт для дипломних робіт інженерно-технічних спеціальностей:

- аналіз технологічної оснащеності робочого місця (обладнання, та їхнього технічного стану, а також їх відповідності стандартам безпеки і нормам охорони праці);

- характеристика мережі живлення (напругу мережі, частоту струму, режим нейтралі мережі), з'ясувати клас приміщення за небезпекою ураження електричним струмом;

- аналіз освітленості приміщення; шумового режиму;

-. аналіз теплового режиму і необхідності кондиціонування повітря.

При проектуванні штучного освітлення в приміщеннях необхідно керуватися вимогами ДНАОП 0.00-1.31-99, СНиП II-4-79. При цьому при встановленні нормативної освітленості (на робочих місцях, в проходах, аварійної), вибирають систему освітлення, тип освітлювачів і ламп, визначають їхню кількість та розміщення. У випадку перевищення рівнів звукового тиску в приміщенні, порівняно з нормативним, передбачають заходи з поліпшення шумового режиму: екранування обладнання, облицювання стелі та стін звукопоглинаючим матеріалом (навести технічну характеристику).

Аналіз умов праці виконується з усіх чинників із вказівкою джерел, умов, що посилюють вплив небезпечних чин­ників. У кінці підрозділу складають спрощену Карту оцінки факторів виробничого середовища і трудового процесу (див. додатки Б і В) та навести гігієнічну оцінку умов праці. На підставі Карти визначають перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які мають місце у приміщенні.

У дипломних роботах економічних спеціальностей можливо здійснити оцінкуекономічного і соціального значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання; оцінку витрат підприємства на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці; аналіз соціальної та економічної ефективності заходів щодо вдосконалення умов і охорони праці; економічне стимулювання поліпшення умов і охорони праці; європейська модель економічного стимулювання охорони праці.

Техніка безпеки

Основний зміст: визначення заходів попередження і усунення нещасних випадків у приміщенні:

– при експлуатації офісної техніки – для усіх спеціальностей;

– у технологічних процесах та при експлуатації спеціальної апаратури, комплексів, систем імереж – для інженерно-технічних спеціальностей.

У дипломних роботах інженерно-технічних спеціальностей розглядаються також питання забезпечення електричної безпеки, захисту людей від ураження електричним струмом. При цьому слід передбачати блокувальні пристрої, електричний розподіл мереж, занулення, подвійну ізоляцію, захисне вимикання (див. ГОСТ 12.1. 019-79). Особливу увагу необхідно приділити забезпеченню швидкого вимикання пристроїв, обчислювальних машин у разі аварії або нещасного випадку. Звернути особливу увагу на забезпечення електробезпеки при оглядах і ремонтах. Необхідно вказати види інструктажів, що проводяться на підприємстві при експлуатації та виробництві приладу (системи); коли і хто повинен їх проводити; основні питання інструктажів, де фіксувати факт інструктажу.

Пожежна безпека

Основний зміст: розробка або наведення пожежопрофілактичних заходів у приміщенні: виявлення можливих причин пожежі і забезпеченості пожежної безпеки (системою відвернення пожежі; системою протипожежного захисту, організаційно-технічними та евакуаційними заходами); обґрунтування вибору системи протипожежного водопостачання, засобів пожежної сигналізації, захисту будинку від блискавки; вибір первинних засобів ліквідації пожеж; наведення схеми евакуації.

Цивільний захист.

Основний зміст: виявлення й оцінка найбільш ймовірної для існуючих умов надзвичайної ситуації – техногенної, природної, соціально-політичної чи воєнної; інженерна оцінка наслідків, розробка профілактичних заходів та заходів з усунення наслідків, заходів національної безпеки держави: у зовнішньополітичній сфері; у сфері державної безпеки; у внутрішньополітичній сфері; в економічній сфері; забезпечення продовольчої безпеки; у науково-технологічній сфері; в екологічній сфері; в інформаційній сфері.

Необхідно перелічити (у випадку наявності) найбільш вірогідні вражаючі фактори та перейти до прогнозування та оцінки (інженерної, радіаційної або хімічної) обстановки в надзвичайних ситуаціях. Залежно від вражаючих факторів має бути дана характеристика осередку враження (масштаби і рівень зараження місцевості, поширення вогню, ударної хвилі тощо), для чого необхідно використовувати методики прогнозування інженерної, радіаційної та хімічної обстановки.

Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях зводиться до порівняння діючих характеристик осередку враження з припустимими. На підставі цього порівняння робиться висновок про можливу кількість уражених людей; рівень руйнувань будинків і споруджень; вихід з ладу устаткування, комунікацій; стійкість об'єкту економіки.

На підставі результатів, отриманих при прогнозуванні обстановки в НС (за узгодженням з консультантом) доцільно розробити й обґрунтувати необхідні заходи, приблизний перелік яких наведено нижче:

- план евакуації об'єкта;

- режим захисту працюючих і службовців (робота і відпочинок);

- забезпечення медичними засобами, засобами індивідуального захисту, спец-обробки і знезаражування, а також приладами радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;

- оповіщення й інформування населення (підготовка текстів повідомлень про НС, забезпечення засобами зв'язку);

- перша медична допомога при травмах, кровотечі, отруєннях та важких випадках.

- заходи з питань національної безпеки держави щодо попередження і уникнення соціально-політичних небезпек: у зовнішньополітичній сфері; у сфері державної безпеки; у внутрішньополітичній сфері; в економічній сфері; забезпечення продовольчої безпеки; у науково-технологічній сфері; в екологічній сфері; в інформаційній сфері.

5.5.1. Підвищення стійкості роботи об'єкту (офісу, лікарні, технологічної лінії) до дії ударної хвилі (для дипломних робіт інженерних спеціальностей).

Дається коротка характеристика об'єкту (офісу, лікарні, технологічної лінії), включаючи основні елементи, від яких залежить функціонування об'єкту.

Визначається максимальне значення надмірного тиску, очікуваного на об'єкті. Залежно від початкових даних джерелом надмірного тиску може бути вибух газоповітряної суміші, пального, вибухових речовин, а також ядерний вибух.

Визначається межа стійкості кожного з виділених елементів об'єкту і об'єкту в цілому. Дається оцінка стійкості об'єкту до дії ударної хвилі за заданими умовами. Результати розрахунків зводяться в таблицю.

На підставі аналізу таблиці робляться висновки про необхідність підвищення стійкості об'єкту. Пропонуються заходи, що дозволяють підвищити стійкість об'єкту до необхідних значень.