Підвищення стійкості роботи електронних (автоматизованих) систем до дії іонізуючих випромінювань (ІВ).

Дається коротка характеристика проектованого обладнання, приладу, устаткування, яка необхідна для виконання завдання розділу. Описуються параметри ІВ (радіоактивного зараження або проникаючої радіації), що викликають зміни в роботі електронних систем. Обґрунтовується необхідність оцінки дії ІВ на елементи проектованого обладнання, приладу, пристрою.

Визначаються можливі значення густини потоку нейтронів, потужності дози і дози гама-випромінювання. На підставі порівняння максимально допустимих і очікуваних густин потоку нейтронів, потужності дози і дози гама-випромінювання робиться висновок про можливий стан проектованої системи в умовах НС. Результати розрахунку зводяться в таблицю.

Розраховується товщина захисного екрану, що забезпечує необхідний ступінь ослаблення ІВ. Обґрунтовується вибір раціонального матеріалу захисного екрану.

5.5.2. Підвищення стійкості роботи об'єкту (офісу, лікарні, учбового закладу, технологічної лінії) в умовах порушення поставок сировини (комплектуючих) через НС (для дипломних робіт економічних спеціальностей ).

Аналізується можливість (реальність) ситуації, при якій поставки сировини (комплектуючих) на об'єкт можуть бути на визначений період припинені.

Дається коротка характеристика об’єкту, що включає дані, необхідні для виконання завдання.

Оцінюються витрати та втрачена вигода при створенні запасу, що визначаються упущеним прибутком через омертвіння грошових коштів, вкладених у запас, і вартістю (при необхідності) оренди (будівництва і експлуатації) складського приміщення.

Оцінюються збитки та втрачена вигода, що визначаються виплатою заробітної платні і втраченим прибутком за період простою.

Порівнюються результати розрахунків витрат на створення запасу сировини і збитків від простою. При аналізі даються також експертні оцінки збитків підприємств, що використовують продукцію. У ряді випадків ці збитки у багато разів перевищують витрати на створення запасу на об'єкті.

Робиться висновок про необхідність і раціональну величину запасу сировини (комплектуючих).

Підвищення стійкості роботи проектованого об'єкту (офісу, учбового закладу, лікарні, технологічної лінії) в умовах порушення подачі води, газу і електроенергії (для дипломних робіт інженерних спеціальностей).

Аналізується можливість (реальність) НС, при якій подача води, газу і електроенергії на об'єкт може бути перервана.

Дається коротка характеристика об'єкту, що включає дані, необхідні для виконання розрахунків. Обґрунтовується необхідність роботи об'єкту в умовах НС.

Розраховується потреба об'єкту в електроенергії, газі і воді при заданій консультантом перерві в їх подачі.

Аналізується можливість створення і розміщення необхідних (визначених розрахунком) запасів води, газу, пересувних енергетичних установок.

Обґрунтовується місце розташування ємкості із запасом води і балонів із зрідженим газом, а також їх кількість, тип енергетичних установок.

Робиться висновок про технічну можливість забезпечення стійкості роботи об'єкту при припиненні подачі води і газу. У разі неможливості забезпечення запасу на заданий період, визначається технічно можливий для об'єкту запас води і газу і відповідна йому перерва в їх подачі, при якій об'єкт збереже стійкість у роботі.

5.5.3. Прогнозування наслідків надзвичайної ситуації на вибухових і пожежонебезпечних об’єктах (для дипломних робіт інженерних спеціальностей)

Дається коротка характеристика об’єкту, що включає дані, необхідні для виконання завдання.

Визначаються радіуси розповсюдження повітряної хвилі, величину надмірного тиску (за вихідними умовами, які надає консультант розділу). Оцінюють рівні руйнування в зонах ураження від вибухів.

Виконується прогнозування полів дії токсичних речовин, які приймають участь у технологічному процесі або виникають у ході аварії на вибуховому чи пожежонебезпечному об’єкті.

Пропонуються організаційно-технічні заходи, що забезпечують захист персоналу (населення на прилеглій територій) і оперативну ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації.

5.5.4. Прогнозування обстановки та захист персоналу і населення при аварії на хімічно небезпечному об’єкті і радіаційно небезпечному об’єкті (для дипломних робіт інженерних спеціальностей)

При аварії на хімічно-небезпечному об’єкті:

Дається коротка характеристика хімічно небезпечних об’єктів, територіально прилеглих до розглядаємого об’єкту (офісу, лікарні, учбового закладу, підприємства). Аналізується можливість аварії на цих об'єктах і виникнення зони хімічного зараження, що включає розглядаємий об’єкт.

За заданими консультантом вихідними даними (метеоумови, вид і кількість розлитої СДОР, відстань до хімічно небезпечного об'єкту т.ін.) розраховуються величини зони хімічного зараження, тривалість зараження і час його настання. Визначаються можливі втрати серед персоналу і населення.

Пропонуються організаційно-технічні заходи, що забезпечують захист персоналу (населення на прилеглій територій) і оперативну ліквідацію наслідків хімічного зараження.

При аварії на радіаційно-небезпечному об’єкті:

Прогнозується і аналізується радіаційна обстановка, яка може скластися на об'єкті (підприємстві, лабораторії т.ін.) у разі використання радіоактивних джерел, або при аварії на АЕС (початкові дані задає консультант розділу).

Визначається зона радіоактивного зараження, в якій може опинитися об'єкт і обґрунтовується необхідність розробки режимів радіаційного захисту.

Дається характеристика об'єкту (підприємства, лабораторії т.ін.), яка включає чисельність робочої зміни і якість наявних захисних споруд, захисних властивостей будівель. Аналізується можливість встановлення з однієї робочої зміни декількох скорочених змін або роботи вахтовим методом.

З використанням норм радіаційної безпеки (мирного або воєнного часу) розраховується режим роботи об'єкту, що забезпечує захист персоналу в умовах радіоактивного зараження. Дається висновок про час переходу на звичайний режим роботи і про необхідність дозиметричного контролю.

За методиками прогнозування наслідків аварії на радіаційно-небезпечному об’єкті [2, 26] обчислюються рівні концентрацій радіонуклідних забруднень у повітрі, поверхневих водоймах, визначаються дози опромінення населення. Робиться висновок про необхідність проведення йодної профілактики населення та застосування інших радіаційно-захисних заходів.