Cценарій осіннього свята
«Осінній бал»
Під музику діти заходять до залу.
Ведуча Осінній бал! Осінній бал!
Сьогодні всіх він тут зібрав.
Нудьгувати й сумувати не дамо.
Зараз грати й танцювати почнемо.
1. Осінній бал – це як нічна зоря,
Чарує барв яскравих переливами.
Листки в повітрі ніби промовляють:
«Ми нашу землю робимо красивою»
Пісня «Осінь наступила» (середня гр..)
Діти сідають на стільці.
2. Ой, як гарно навкруги.
В золоті сади, луги.
Одяг хто подарував?
Хто їх так розмалював?
3. Уночі, як нам не спиться,
Ходить, чув я, чарівниця!
Ходить садом, полем, гаєм,
Все у шати одягає.
4. І сама вся в золотому,
У намисті дорогому.
Як лише чого торкнеться,
Так все золотом заллється.
5. Це красуня чарівна
Чи то фея, чи царівна?
Осінню красуня зветься!
Де ж вона, як їй живеться?
Ведуча: Мабуть вона ось-ось з’явиться.
Під музику «Пісня Шапокляк» заходить Шапокляк.
Шапокляк: Ну що, впізнали мене, діточки? Що осіннього балу захотілося? Не буде балу-карнавалу. Не прийде до вас осінь.
Ведуча: Як це так не прийде? Що ти вже накоїла?
Шапокляк: Та нічого я не робила. Вона сама не хоче до вас йти.
Ведуча: Такого бути не може. Вона нам листа прислала, що хоче з нами зустрітися на балу.
Шапокляк.: Ах,та ви мені не вірите. Та я на вас зараз зливу напущу, ви і самі повтікаєте.
Звучить запис грому і дощу.
Дівчатка беруть парасольки
Ведуча: Діти, а хіба ми боїмося дощу?
Діти: Ні!
6. По доріжках, по стежинках
З неба падають краплинки,
Та нас дощик не лякає,
Парасольки гарні маєм!
7. Ми дощу не боїмося,
Ось тепліше вберемося,
Мокроступці на ногах
Парасольки у руках!
8. Гарненькі парасольки
Усюди їх багато.
Коли Негода хлюпає,
Для них це справжнє свято!
Виконується танок «Парасольки».
Шапокляк: Діти, не така я вже й зла. Я теж хочу стати такою доброю і чемною, як ви. Але не знаю, як це зробити. Навчіть мене будь ласка.
Ведуча: Діти, навчимо?
Діти: Так!
9. Не зневажай, зла не бажай нікому,
Ділись останнім і добро твори.
Будь справедливим, чесним будь в усьому,
І щире слово людям говори.
Ведуча: А ще тобі потрібно запам’ятати деякі слова.
Шапокляк: Які слова?
Ведуча: Діти тобі підкажуть.
1. Зазеленіє старий пень, коли почує…
(Добрий день)
2. Розтане навіть льоду глиба від слова теплого …
(Спасибі)
3. Розтопить серце всякого сердечне слово…
(Дякую)
Шапокляк: Спасибі вам діти, я все запам’ятала. Я спробую виправитися.
Ведуча: Шапокляк, ну якщо ти вже хочеш стати доброю, то може підкажеш, чому Осінь не прийшла на бал, що ти з нею зробила?
Шапокляк Та нічого особливого – просто фарби у неї забрала. Терпіти не можу всякої там різнокольоровості.
Ведуча: А мені здається, що наші діти зможуть цьому зарадити, бо в нас є свої фарби.
-Діти, де ми можемо знайти фарби для осені?
Діти: На городі!
Ведуча: Тоді швидко вирушаймо на город, там ми знайдемо які фарби?
Діти. Червону, жовту, помаранчеву!
10. На городі- дружній сміх
Є чому радіти.
Велетенський урожай
Виріс тут за літо.
11. Ось зелені та цупкі
На городі огірки.
Довгі, соковиті,
Бадиллям повиті.
12. Помідори чималі
Червоніють на гіллі
Полюбляють діти
Сік томатний пити.
13. А у гичці бурячок
Темний заховав бочок.
Щоб поїсти борщику
Зварим його в горщику.
14. Нагодує всіх вона,
Ця картопелька смачна,
Її бульби їстівні
Дозрівають у землі.
15. Баклажан, коли зростає
Дуже дивний колір має.
Наче літечко розлило
Фіолетове чорнило.
16. Руденька морквинка
Містить вітаміни.
Хто її вживає
Хвороби не знає.
17. І зелену і руду
Цибулину я знайду.
Хоч пекуча і гірка,
Та ж гарнесенька яка!
18. Дивне сонечка творіння –
Ця довгенька жовта Диня.
І смачна і соковита,
В ній тепло й духмяність літа.
Танок «Овочів»
Ведуча: Дякую вам, овочі, за те, що принесли нам жовту помаранчеву та червону фарбу.
Ведуча А ще нам потрібна зелена фарба. Хто ж нам її принесе — підкаже загадка.
На ставку — зелені стриби…
Ні-ні-ні! Вони — не риби,
І не раки, і не краби,
То — веселі наші ….(жаби)
Жабка:
Журилась під осінь малесенька жабка:
Уже пожовтіла у соняха шапка,
І жовтими стали листочки у клена,
А я ще і досі — зелена-зелена!
Ведуча: Не сумуй, жабка! Ти повернула зелений колір, щоб ми врятували Осінь.
Ведуча: Але сьогодні жабка прийшла до нас не сама, а з другом. Хто ж її друг, відгадайте!
В нього шубка з колючок,
Ніс,як гарний п’ятачок,
Має сіру спинку,
Очі – намистинки (їжачок)
Їжачок:
Я веселий їжачок,
В мене шапка з колючок.
Я грибів зібрав багато
І прийшов до вас на свято.
Пісня «Їжачкова парасолька»
Ведуча: Ось бачите, усі осінні фарби в нас є.
Заходить Осінь, танок з листячком (2-га молодша)
Осінь: Добрий день! В добрий час!
Рада дуже бачить вас!
Я Осінь чарівна й ясна.
Я дивна, наче казочка сама.
Тримаю пензлик у руках,
Малюю я в садах, в гаях.
Малюю всюди тут і там,
Щоб догодити, любі вам.
Щоб вміли ви красу кохати,
Щоб теж у руки пензлик брали,
Красу природи малювали.
Помічає Шапокляк.
- А ти що тут робиш? Це ти мені всі фарби перемішала?
Шапокляк: Пробач мені, будь ласка Осінь. обіцяю, я більше не буду тобі шкодити.
Осінь: Ну що діти? Пробачимо Шапокляк?
Діти: Пробачимо.
Осінь: Ну добре, залишайся на карнавалі, але як ти одяглась. Хто ж приходить на свято в чорному?
Шапокляк: Але у мене іншої одежі нема.
Ведуча: Осінь, а наші діти можуть її прикрасити кольоровими листочками і зробити її одежу по-осінньому святковою.
Проводиться гра «Прикрась костюм».
Осінь: Тепер і Шапокляк в святковому вбранні.
Шапокляк Хай усім буде затишно з нами,
Хоч за вікнами дощик шумить,
Поговоримо про Осінь віршами
І хай музика ніжно звучить.
19. Осінь на узліссі фарби розбавляла
Пензликом легенько листя малювала.
Вже руда ліщина, пожовтіли клени,
У красі осінній тільки дуб зелений!
Утішає ясен: — Не сумуй за літом!
Глянь, усі дерева в золото одіті.
20. Золота красуне, осінь – чарівниця!
По землі крокує, золотом іскриться.
В жовте і червоне листячко фарбує,
І картини дивні, чарівні малює.
21. Лісом осінь походила
Все навкруг позолотила
Залишила лиш ялинку
Їжачкові на хатинку.
Осінь Я прийшла до Вас на свято
І хочу з вами танцювати.
ГРА «Чарівна хусточка»
Звучит весёлая музыка. Дети свободно двигаются по залу, танцуют. Музыка меняется на более тихую, спокойную. Дети приседают и закрывают глаза ладошками. Осень, расправив большой платок, обходит ребят и кого-нибудь из них накрывает платком.
Осень. Один, два, три! Хто сховався тут? Кажіть!
Не зівайте, а швиденько відповідайте!
Дети называют имя спрятанного под платком ребёнка. Если они угадали, Осень поднимает платок. Ребёнок, находившийся под платком, танцует под весёлую музыку, все ему хлопают. Играя в последний раз, Осень накрывает платком корзину с яблоками, незаметно внесённую в зал. Осень вновь произносит свои слова. Дети называют имя ребёнка, который, по их мнению, спрятался под платком.
Осень. Ні! Всі дітки є. А що ж під хусточкою?
Діти. Яблука!
Осінь: Завершено бал!
В добру путь вирушаю.
На згадку про себе
Корзину залишаю.
Урожай оцей багатий
Хай прийде у кожну хату!
Щоб усі ним ласували, —
І здоровя гарне мали!
До побачення!
