Економічні аспекти охорони праці

Основі кошти, які виділяються на охорону праці в підприємствах (організаціях, установах, закладах тощо) спрямовується на загальне поліпшення умов праці, попередження нещасних випадків і професійних захворювань, на запобігання загальним захворюванням. Проте на сьогодні витрати на поліпшення умов праці та підвищення її безпеки не окуповують себе. У зв’язку з цим вельми необхідна економія підприємства від поліпшення умов праці.

На підприємствах з небезпечними та шкідливими умовами праці спостерігається висока плинність кадрів (20-25%), а витрати робочого часу внаслідок тимчасової непрацездатності становлять в середньому приблизно 5-10% річного фонду робочого часу (на підприємствах зі сприятливими умовами праці 2,5%) [45]. Цей соціальний результат виробничої діяльності працівників негативно впливає на економічну ефективність виробництва.

Заходи з поліпшення умов і охорони праці мають не лише соціальний, але й економічний ефект: скорочуються витрати робочого часу за рахунок зменшення рівня травматизму та захворюваністю, підвищується продуктивність праці, виникає економія зарплати тощо. Cтатистичні дані показують, шо заходи з поліпшення умов праці можуть забезпечити [37;45]:

· приріст продуктивності праці на 15-20%;

· нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6-13% та скорочує брак на 25%;

· раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21%;

· раціональне фарбування робочих приміщень підвищує продуктивність праці на 2-5%.

Коротко висвітлимо методику соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці. Спочаткурозглянемо основні групи показників економії підприємства від поліпшення безпеки праці та методи їх розрахунку.

1. Економія від зменшення професійноїзахворюваності (складові річної економії: заробітна плата, за рахунок собівартості продукції, за рахунок коштів зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності) розраховується за такою методикою [37].

1.1. Обчислюється скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (чи травматизму) на основі кількості днів непрацездатності через хвороби чи травми, що припадають на 100 працюючих відповідно до і після проведення заходів поліпшення безпеки праці: , де річна середньооблікова чисельність працівників.

1.2. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності та травматизму:

, де середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу; середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуванням на соцстрахування; зростання продуктивності праці, яке визначається вартістю продукції, виробленої за зміну одним працівником , вартістю річної товарної продукції підприємства : .

1.3. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат (У) у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції: .

1.4. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності: , де середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

1.5. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності визначається так: , де відповідно складові економії за рівнем захворюваності.

2. Річна економія за рахунок зменшення професійного травматизму (складові річної економії: заробітна плата, за рахунок собівартості продукції, за рахунок коштів зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності) визначається за аналогічною формулою: .

3. Річна економія за рахунок зниження плинності кадрів (складові річної економії: за рахунок собівартості продукції та збільшення прибутку, у витратах на підготовку кадрів) визначається за формулою: , де кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження комплексу праце охоронних заходів, середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше, середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу.

4. Річна економія за рахунок скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах (складові річної економії: заробітна плата, скорочення або повної відміни оплати за підвищеними тарифними ставками, витрат на лікувально-профілактичне харчування, витрат на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня тощо) розраховується по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної або середнього динної заробітної плати тощо) у базовому та плановому періодах.

4.1. Економія фонду заробітної плати у зв’язку з відміною скороченого робочого дня розраховується за формулою:

, де середня оплата однієї години роботи працівника, кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік, чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці, кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.

4.2. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки розраховується за формулою:

, де середньоденна оплата роботи одного працівника, чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці, середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право, відповідно до і після запровадження заходів.

4.3. Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці, розраховується за формулою: , де ефективний фонд робочого часу, середньо годинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах, середньо годинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах, чисельність працівників (при відрядній оплаті), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів, чисельність працівників (при погодинній оплаті), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

4.4. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально - профілактичне харчування розраховується за формулою: , де денна вартістьлікувально -профілактичне харчування одного працівника, кількість днів, в які надавалося лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів, чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, відповідно до і після запровадження заходів.

4.5. Економія витрат у зв’язку зі скороченням кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока абоінших рівноцінних харчових продуктів розраховується за формулою: , де денна вартість молока абоінших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника, чисельність працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока абоінших рівноцінних харчових продуктів, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці, кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік.

4.6. Загальна річна економія витрат на пільги і компенсації працівникам за роботу в несприятливих умовах визначається за формулою:

.

5. Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за показниками, які базуються на визначенні основних соціально-економічних результатів праце охоронної діяльності підприємства визначається за адитивною формулою:

(у посібнику [37] на стор. 80 є помилка в останній формулі).

Як ми вже зазначали, на сьогодні витрати на поліпшення умов праці та підвищення її безпеки не окуповують себе. У зв'язку з цим підприємства витрачають значні кошти на пільги, компенсації та відшкодування наслідків несприятливих умов праці. Нижче наведена методика визначення матеріальних збитків від непрацездатності потерпілих внаслідок нещасних випадків, професійних і загальних захворювань [37].

Матеріальні збитки, що їх зазнає підприємство, обумовлені двома основними причинами:

1) виробничий травматизм і профзахворювання, які спричиняють збитки тим, що працівники, які отримали травму чи захворіли від несприятливих факторів виробничого середовища, не беруть участі у створенні матеріальних цінностей. Розмір матеріальних збитків визначається за формулою: , де загальна кількість днів непрацездатності за розрахунковий період часу, середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розрахунку на один день, середній розмір виплат по листкам непрацездатності за один день непрацездатності всім потерпілим від травм, грн.;

2) загальні захворювання працівників спричиняють матеріальні збитки з причини того, що хворі працівники не беруть участь у створенні матеріальних цінностей. Обсяг збитків обчислюється за формулою: , де загальна кількість робочих днів, що їх втратили за звітний період всі працівники, які хворіли, середній розмір виплат за один робочий день за всіма листками непрацездатності, що обумовлені загальними захворюваннями, грн., середньоденна втрата прибутку.

Показники річних втрат обсягу виробництва продукції, що їх зазнає підприємство, обумовлені:

1) річним травматизмом і професійними захворюваннями: , де обсяг виробленої продукції за рік, грн.;

2) загальними захворюваннями працівників підприємства: .

Узагальнений показник, який характеризує сумарні втрати підприємства від травматизму, професійних захворювань і загальних захворювань визначається формулою: . Узагальнений показник втрат підприємства визначає відсотки втрат річного прибутку через травматизм, профзахворювання та загальні захворювання працівників. Відзначимо, що подані методики не дають можливості визначити повні втрати підприємства, які зумовлені пошкодженням обладнання, машин й інвентарю при аваріях, невиробничих втрат часу на розслідування травматизму та зупинці технологічного процесу та інші втрати. Для цього застосовується методи економічного аналізу, системного аналізу, ситуаційного аналізу, які повинні бути відомі студентам.

Витрати на здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці складаються з поточних (експлуатаційних) витрат і капітальних витрат , тобто: . З іншого боку, загальні витрати (вкладення) підприємства на охорону праці за всіма джерелами фінансування складаються з витрат, регламентованих нормативними актами держави , передбачені колективним договором (), часткові (непередбачені) витрати з охорони праці підприємства (): .

Взагалі розрізняють 5 груп витрат на поліпшення умов та охорону праці [5]: 1) витрати, пов’язані з відшкодуванням потерпілим внаслідок травм і професійних захворювань; 2) витрати на попередження і компенсацію несприятливого впливу умов праці (пільги та компенсації тим, хто працює у важких і шкідливих умовах); 3) витрати на профілактику травматизму та професійних захворювань; 4) витрати на ліквідацію аварій та нещасних випадків; 5) штрафи та інші відшкодування.

Якщо річна економія від поліпшення умов праці та підвищення її безпеки, то показник ефективності витрат підприємствана заходи з охорони праці розраховують за формулою: .

Питання для самостійної роботи та завдання для дипломної роботи:

· Економічне значення охорони праці.

· Стан виробничого травматизму в Україні.

· Стан виробничого травматизму в країнах Європи.

· Основні причини виробничого травматизму.

· Методи аналізу виробничого травматизму.

· Заходи попередження виробничого травматизму.

· Шляхи мінімізації витрат на покращення умов праці та підвищення її безпеки [4;5;37;44].

· Економічне обґрунтування заходів щодо покращення умов і охорони праці.

· Фонди підприємства працеохоронного призначення.

· Витрати підприємства на проведення працеохоронних заходів та поліпшення умов праці.

· Економічний ефект від заходів з поліпшення умов праці на підприємстві.

· Вплив показників стану безпеки й умов праці на економічні показники підприємства.

· Вплив плинності працівників на економічний стан підприємства та стан охорони праці.

· Доцільні, частково доцільні та недоцільні витрати на охорону праці [5;37].

· Баланс капітальних та експлуатаційних витрат на охорону праці.

· Одноцільове та багатоцільове фінансування заходів щодо поліпшення безпеки праці та виробничих процесів.

· Методи визначення ефективності короткотермінових (до одного року) витрат на охорону праці.

· Аналіз основних груп витрат на поліпшення умов та охорону праці.

· Основні групи показників економії підприємства від поліпшення безпеки праці та методи їх розрахунку.

· Ефективність витрат підприємства на охорону праці.

· Сутність та шляхи поліпшення методики соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці.

· Методика визначення матеріальних збитків від непрацездатності потерпілих внаслідок нещасних випадків, професійних і загальних захворювань.

· Порядок визначення заходів з економічного обґрунтування щодо поліпшення умов і охорони праці.

· Аналіз соціальних, соціально-економічних й економічних заходів з охорони праці.

· Синтез соціальної, соціально-економічної й економічної ефективності заходів з охорони праці.

· Cистемні методи дослідження економічної ефективності заходів з охорони праці.

· Ситуаційний підхід у визначенні соціально-економічної й економічної ефективності заходів з охорони праці на конкретному підприємстві.

· Шляхи оптимізації (за теорією Парето) соціально-економічної й економічної ефективності заходів з охорони праці.