Соціальна та соціально-економічна ефективність заходів з удосконалення умов та охорони праці

Соціальне значення охорони праці полягає в сприянні зростанню ефективності суспільного виробництва шляхом безперервного вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення безпеки трудової діяльності, зниження виробничого травматизму та профзахворювань. Соціальне значення охорони праці проявляється в: 1) зростанні продуктивності праці в результаті збільшення фонду робочого часу завдяки скороченню внутрішньо змінних простоїв шляхом мінімізації травматизму, запобіганню передчасного стомлення шляхом раціоналізації, покращення умов праці та введення оптимальних режимів праці та відпочинку, інших заходів, які сприяють підвищенню ефективності використання робочого часу; 2) збереження трудових ресурсів і підвищення професійної активності працюючих, що відбувається завдяки покращенню стану здоров’я та подовження середньої тривалості життя шляхом покращення умов праці, підвищення професійного рівня завдяки зростанню кваліфікації, професійної компетентності та майстерності; 3) збільшення сукупного національного продукту, що відбувається завдяки покращенню вище перелічених показників та їх складових компонентів.

Студентам особливо треба звернути увагу на 2-й напрям соціального значення охорони праці.Висока динаміка сучасного виробничого та соціально-економічного середовища, відносно швидка зміна технічних систем, виробничих технологій, організації та умов виробництва призводить до того, що закінчення навчального закладу та отримання випускником диплома будь-якого освітньо-кваліфікаційного рівня (молодший спеціаліст, бакалавр, магістр) чи освітньо-наукового рівня (доктор філософії)ще не гарантує виконання ним своїх посадових обов’язків на конкретному робочому місці, а це вимагає безперервного додаткового навчання, з метою уникнення наслідків принципу Пітера, що відображає факт відставання рівня професійної підготовки працівника від сьогоденних, а тим більше – перспективних вимог до виробничих технологій, змісту та характеру праці, результатів науково-технічного прогресу [47].

Обґрунтування вище сказаного пов’язано з тим, що кваліфікація (від лат. qualis – якої якості + facere – робити) – підготовленість працівника до реалізації виробничих функцій, посадових обов’язків і завдань, тобто його потенційна (можлива, прихована) здатність виконувати завдання та вирішувати проблеми, які відносяться до його компетенції (від лат. competentia – сфера повноважень чи видів діяльності). Рівень кваліфікації – це якісний рівень професійної майстерності фахівця, який визначається освітньо-кваліфікаційною характеристикою, характеризується категорією та забезпечує йому здатність виконувати відповідні виробничі завдання,фахові обов’язкипевного виду трудової діяльності (спеціальності). У свою чергу, компетентність (від англ. competence – здатність, спроможність, уміння) – це актуальна (від лат. actualis – діяльний) здатність підготовленого фахівця ефективно та результативно виконувати професійні завдання, фахові обов’язки та посадові функції, які входять до його компетенції і відповідають наявному освітньо-кваліфікаційному (освітньо-науковому) рівню. Іншими словами, це обґрунтована можливість актуалізувати та реалізувати на практиці (відповідно до діючих стандартів) мотиваційні, змістовні та процесуальні компоненти професійної діяльності. Поняття “компетентність” має більший обсяг ніж поняття “кваліфікація“. Дійсно, в стандарті ISO 9001:2001 зазначено, що персонал, залучений до робіт «…повинен бути компетентним, тобто мати належні освіту, професійну підготовку, кваліфікацію та досвід» [33, с.12].

Таким чином, зростання продуктивності праці та якості продукції або якості послуг, наприклад освітніх, істотно залежить від рівня кваліфікації та рівня професійної чи фахової компетентності працівника (кваліфікованого робітника, інженера, викладача тощо). Кардинальне підвищення рівнів компетентності випускників вузів (якісних і кількісних) – одна із насущних завдань вищої вітчизняної школи.

Соціальна ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає створення умов праці, які відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки. Це спричинить зменшення кількості виробничих травм, професійної захворюваності, зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю, скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці тощо.

Студенти повинні знати методику розрахунків показників оцінювання соціальної ефективності заходів щодо удосконалення умов та охорони праці, яку можна було б практично використати для конкретного підприємства, організації, установи тощо. Наведемо скорочений варіант методики, враховуючи той факт, що в посібнику [37] є помилки в формулах (с. 75-76).

Якщо – загальна кількість робочих місць, річна середньооблікова чисельність працівників, – кількість робочих місць, які не відповідають санітарним нормам до і після проведення заходів, івідповідно, чисельність працівників, які працюють в умовах, які не відповідають санітарним нормам до і після проведення заходів, то скорочення кількості робочих місць , які не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки праці та відповідно скорочення чисельності працівників , які працюють в умовах, які не відповідають санітарним нормам, визначаються за формулами: ; .

Якщо – загальна кількість машин і механізмів, шт., – загальна кількість виробничих приміщень, шт., – кількість машин і механізмів, які не відповідають нормативним вимогам до і після проведення заходів, івідповідно, кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після проведення заходів, то збільшення кількості машин, механізмів та виробничих приміщень , приведених до вимог норм охорони праці, визначаються за формулами:

; .

Якщо кількість випадків травматизму відповідно до і після проведення заходів, то зменшення коефіцієнта частоти травматизму визначається за формулою:

.

Якщо кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після проведення заходів, то зменшення коефіцієнта тяжкості травматизму розраховується за формулою: .

Якщо кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після проведення заходів, то зменшення коефіцієнта частоти професійних захворювань через несприятливі умови праці визначається за формулою:

.

Якщо кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після проведення заходів, кількість випадків захворювання відповідно до і після проведення заходів, то зменшення коефіцієнта тяжкості захворювання визначається за формулою:

.

Якщо чисельність працівників, які стали інвалідами до і після проведення заходів, то зменшення кількості випадків виходу на пенсію по інвалідності внаслідок травматизму чи професійного захворювання визначається за формулою: .

Якщо кількість працівників, які звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після проведення заходів, то скорочення плинності кадрів через несприятливі умови праці визначається за формулою: .

Таким чином, ефективність соціальних результатів проведених заходів з поліпшення умов та охорони праці полягає в: 1) збільшенні кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам та скороченням кількості працюючих у незадовільних умовах праці; 2) зменшенні кількості випадків професійної захворюваності, пов’язаної з незадовільними умовами праці; зменшення кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; 3) зменшення плинності кадрів через незадовільні умови праці.

Показники соціальної чи соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величин соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення. Такі показники характеризують кількість умовних одиниць сукупного обсягу соціального чи соціально-економічного результату в розрахунку на одиницю витрат. Вказані показники використовуються для визначення фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зменшення кількості працюючих у незадовільних умовах, зниження рівня травматизму, захворюваності, плинності кадрів на різних підприємствах та в економіці в цілому.

Соціально-економічна ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці розраховується з такими цілями:

· визначення фактичної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці;

· економічного обґрунтування планових заходів, необхідних для вибору оптимальних варіантів технологічних, ергономічних та організаційних рішень;

· розрахунку необхідних витрат для приведення умов праці на робочих місцях у відповідність до нормативних вимог;

· оцінювання результатів управління виробництвом на різних рівнях;

· визначення раціональних розмірів матеріального стимулювання працівників підприємства, науково-дослідних, конструкторських і проектних організацій за розробку та запровадження праце охоронних заходів.

 

Питання для самостійної роботи та завдання для дипломної роботи:

· Соціальне значення охорони праці [4;5;44].

· Роль рівня кваліфікації та професійної компетентності взбереженні трудових ресурсів і підвищенні професійної активності працюючих.

· Аналіз соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці.

· Методика та результати розрахунків показників оцінювання соціальної ефективності заходів щодо удосконалення умов та охорони праці на конкретному підприємстві (організації, установі).

· Відміна соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці від економічної ефективності.

· Методи підвищення соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці.

· Розрахунок показниківсоціальної чи соціально-економічної ефективності.

· Цілі соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці та альтернативи їх досягнення.