Гіпотрофія може бути природженою або набутою.

За ступенем тяжкості гіпотрофію поділяють на 3 ступені:

І — дефіцит маси тіла 10—20 %,

II — 21—30 %,

III— більше як 30 %.

За періодами: початковий, прогресивний, стабілізації, реконвалесценції.

Клінічна картина.

1. При гіпотрофії стоншується підшкірна жирова клітковина.

У разі гіпотрофії І ступеня жирова складка стоншується переважно на животі, II — зникає на животі і стоншується на кінцівках, III — зникає на кінцівках, стоншується або зникає на щоках.

У нормі товщина жирової складки має становити 1—1,5 см.

2. Шкіра бліда (анемія), суха, лущиться, еластичність її знижена.

3. Живіт здутий унаслідок гіпотонії м’язів передньої черевної стінки та метеоризму, застою кишкового вмісту, млявої перистальтики.

4. У разі гіпотрофії II і III ступеня порушена толерантність до їжі (зригування, проноси), особливо до жирів.

5. Гіпотрофію супроводжує дефіцитна анемія.

6. У разі гіпотрофії тяжкої форми знижується артеріальний тиск, тони серця глухі, спостерігають брадикардію, загальмованість, розвивається жировий гепатоз (гепатомегалія), лице набуває рис старечої людини (запалі очі, щоки, губи червоні, загострений ніс, зморшкуватість), гіпотермія.

7. Дитина тихо плаче тоненьким голосом, що на тлі гіпорефлексії й загальмованості свідчить про зниження діяльності головного мозку.

8. У разі гіпотрофії тяжкого ступеня велика ймовірність кишкових інфекцій (гіпоацидний стан).

9. Випорожнення при гіпотрофії можуть бути різними, частіше їх небагато, вони розріджені, слабше забарвлені (унаслідок меншого виділення жовчі), містять білі частинки (мила жирних кислот і кальцію), не перетравлені м’язові волокна і крохмаль.

Гіпотрофію слід диференціювати з гіпостатурою.

 

Гіпостатура — це однакове відставання росту і маси тіла в дітей 1-го року життя порівняно із середніми нор­мативними показниками віку.

Лікування

Основною є дієтотерапія.

При гіпотрофії І ст білки, жири та вуглеводи вводять із розрахунку на належну за зростом масу тіла і не проводять тесту на толерантність до їжі. Добову кількість їжі потрібно давати маленькими порціями, наприклад, 8—12разів на добу. Їжа має бути легкозасвоюваною.

При гіпотрофії ІІ ст: 1 етап - 5-7 днів 7-8 разів 50-75% від добової норми;

об’ем на долженствуючу масу

При гіпотрофії ІІІ ст: 1 етап - 5-7 днів 10 разів 50-75% від добової норми;

об’ем на фактичну масу

 

 

Паратрофія (несправжній стан живлення) характеризується надмірним збільшенням маси тіла дитини (до 10%) і надмірним відкладенням підшкірної жирової клітковини.

Причини

1. постійне перегодовування дитини

2. ендокринні розлади.

 

“Нормотрофія” (евтрофія):

1) чиста, рожева, оксамитова шкіра без ознак гіповітамінозу;

2) нормальні товщина підшкірної жирової клітковини, тургор тканин, тонус м’язів;

3) психомоторний розвиток і позитивний психоемоційний тонус, що відповідають віку;

4) розвиток скелета, що відповідає віку, відсутність ознак рахіту;

5) добрий апетит і нормальна функція всіх органів;

6) добра опірність до інфекції;

7) маса тіла, зріст, індекси фізичного розвитку відрізняються від норми не більш як на 5 %.

Клінічна картина.

Паратрофія характеризується блідістю і дещо сухими шкірою і слизовими оболонками, збільшенням товщини підшкірної жирової клітковини, зниженням тургору тканин, м’язовою гіпотонією, неспокійним сном, ознаками рахіту, деяким відставанням у психомоторному розвитку. Випорожнення часом частішають, нестійкі. Опірність організму знижена. Часто трапляються гострі респіраторні вірусні інфекції, отит, диспепсія, перебіг яких тяжкий, з ознаками зневоднення. В аналізах крові дітей з паратрофією виявляють анемію, рідше — лейкоцитоз, лімфоцитоз, еозинофілію.

Лікування полягає в нормалізації вигодовування дитини. До дієти вводять овочеві страви, їжу збагачують білками, вітамінами. Обмежують кількість вуглеводів. Показані масаж, гімнастика, прогулянки, загартовування, стимуляційна медикаментозна терапія (метилурацил, дибазол, настойка елеутерококу, женьшеню тощо), вітаміни (ретинол, піридоксин, ціанокобаламін, кальцію пангамат і пантотенат, фолієва кислота).

Профілактика така сама, як і при гіпотрофії. Основою її є раціональні вигодовування,режим і догляд за дитиною.