У разі гострого перебігу переважають ознаки розм’якшення (остеомаляції) і деформації

Розм’якшення кісток черепа спричинює деформації (плоска потилиця, аси­метрії). Пізне закриття великого тім’ячка. Одночасно з розм’якшенням кісток черепа збільшуються лобові і тім’яні горби, внаслідок чого голова набуває квадратної форми. Зуби прорізуються пізно, спостерігають схильність до карієсу, що зумовлюється дефектами емалі.

Розм’якшення ребер спричинює появу бічних здавлень, посилює кривизну ключиць. З’являється деформація грудної клітки — поперечне заглиблення (борозна Гаррісона), розмішене відповідно до лінії прикріплення діафрагми. Передня частина грудної клітки разом із грудниною може виступати вперед у вигляді курячої грудної клітки або корабельного кіля. У разі здавлювання мечоподібного відростка утворюються “груди шевця”.

Підгострого — розростання кісткової тканини (остеоїдна гіперплазія).

На грудній клітці в місцях з’єднання кісткової і хрящової частин ребер утворюються стовщення — “браслетки”.

У дітей віком після 6—8 міс. з’являються деформації кінцівок: рахітичні “браслетки”, “нитки перлів ”, зумовлені стовщенням епіфізів кісток; викривлення довгих кісток (найчастіше нижніх кінцівок) — О-подібні та Х-подібні ноги;

деформація кісток таза (у разі тяжких форм) — плоский рахітичний таз. Виникає розхитаність суглобів, збільшується кількість рухів у них (через гіпотонію м’язів) — діти можуть закидати ногу до обличчя, за голову. Збільшується живіт — жаб’ячий (гіпотонія м’язів живота). Діти, хворі на рахіт, пізніше починають сидіти, стояти, ходити.

У період реконвалесценції основні симптоми рахіту затихають — відновлюється функція нервової системи, ущільнюються кістки, зменшується деформація їх, нормалізуються обмінні процеси.

У віці 2—3 роки після перенесеного рахіту середньої тяжкості або тяжкого ступеня в дитини спостерігають залишкові явища — деформації кісток, збільшені печінка і селезінка.

Лікування.

Неспецифічне.

1. Потрібно виявити і по можливості усунути причину дефіциту вітаміну Д.

2. Важливе значення має грудне вигодовування, а за його відсутності потрібно застосовувати адаптовані суміші.

3. Для підгодовування призначати овочеве пюре, овочевий суп, м’ясні страви, жовток, соки.

4. Необхідно дотримуватись режиму дня та санітарно-гігієнічного режиму.

5. Через 2 тиж. після початку специфічного лікування призначають лікувальні ванни (хвойні, соляні, трав’яні), масаж, ЛФК.

Специфічне.

1. Призначають препарати вітаміну Д по 2000—5000 МО на добу протягом 30—45 днів залежно від ступеня тяжкості рахітичного процесу

2. Після досягнення терапевтичного ефекту лікувальну дозу вітаміну Д замінюють на профілактичну (500 МО на добу), яку дитина отримує протягом перших З років життя.

3. Немовлятам, хворим на гіпокальціємічний рахіт (виражені остеомаляція, викривлення кінцівок тощо), призначають препарати кальцію протягом 2—3 тиж.

Профілактика.

Антенатальна профілактика

Неспецифічна.

Головним чином — це заходи, які забезпечують нормальний перебіг вагітності. Вагітна повинна багато часу перебувати на свіжому повітрі, раціонально харчуватися: вживати оптимальну кількість білка (по 2 г/кг маси тіла), овочі, фрукти, вітаміни.

Специфічна.

Здоровим вагітним вітамін Д, призначають із 28—32-го тижня вагітності по 500 МО щодня.

Постнатальна профілактика

Неспецифічна.

1. Організація правильного харчування з перших днів життя дитини. Оптимальним для дитини грудного віку є природне вигодовування. Жінкам, які годують грудьми, для забезпечення дитини вітамінами необхідно з перших днів після пологів регулярно призначати полівітамінні препарати і відеїн-3 по 1000 МО на добу.

2. Дітям, які перебувають на грудному вигодовуванні, з 5-місячного віку рекомендують фруктові соки, фруктове пюре, кефір, з 6-місячного — овочеве пюре, із 7-місячного — пюре із сиру, вівсяну або гречану кашу, з 8-місячного — 1/4 жовтка курячого яйця, з 9-місячного — м’ясо-овочеве пюре.

3. Важливе значення має правильний догляд за дитиною, тривале перебування на свіжому повітрі, рухова активність, масаж, гімнастика, гігієнічні ванни.

Специфічн а препарати віт Д(відеїн, відехол, аквадетрім, холекальциферол)

1. Препарати вітаміну Д призначають у дозі 500 МО на добу з 2 міс життя протягом 3х років(крім літніх місяців)

2. 2, 6, 10 міс по 2000 МО на протязі 30 днів ( устарело )

Для профілактики рахіту в дітей із групи ризику(недоношені) призначають препарати вітаміну Д з 2—3-го тижня життя по 500 МО на добу протягом 2—3 років з можливими перервами влітку (травень—серпень).

Дітям також показані курси полівітамінних препаратів, що містять аскорбінову кислоту, вітаміни групи В.

 

ГІПЕРВІТАМІНОЗ Д

Причини:

1. Передозування віт Д

2. Висока чутливість до препаратів відбувається на тлі алергійного або ексудативно-катарального діатезу, медикаментозної алергії.

3. Штучне вигодовування

Симптомами гіпервітамінозу Д є погіршення апетиту, нестійкі випорожнення, спрага, полиурия, часом нудота, блювання, розлади терморегуляції, судоми.

Діагностика:

Проба Сулковича(Са в сечі) - позитивна (гиперкальціурія)

Лікування: необхідно припинити приймання вітаміну Д ₃, провести дезінтоксикацію організму.

 

СПАЗМОФІЛІЯ (ГІПОКАЛЬЦІЄМІЧНИЙ СИНДРОМ) виникає внаслідок різкого зниження рівня іонізованого кальцію сироватці крові (гіпокальціємія) і характеризується підвищенням нервово-м’язової збудливості та схильністю до розвитку судомних нападів.