Літературне читання 4 клас

Год

(3,5 год на тиждень –

3 год літературного читання щотижня та 1 год літературного читання (позакласне читання) кожний другий навчальний тиждень (через тиждень),

або І семестр – 3 год на тиждень, ІІ семестр – 4 год на тиждень)

Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня
Коло читання Перелік авторів, які визначені у колі читання, має рекомендований характер і може бути змінений учителем із урахуванням читацьких інтересів учнів та авторами чи укладачами підручників, зважаючи на авторську концепцію підручника
Усна народна творчість.Малі фольклорні форми: прислів’я, приказки, лічилки, загадки, усмішки; соціально-побутові казки, притчі, легенди, народні пісні. Поезія.Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Дмитро Білоус, Іван Драч, Ірина Жиленко, Любов Забашта, Ліна Костенко, Анатолій Костецький, Олеся Мамчич, Володимир Лучук, Іван Малкович, Дмитро Павличко, Оксана Сенатович, Василь Симоненко, Ганна Черінь. Байки.Леонід Глібов, Євген Гребінка, Павло Глазовий. Літературні казки, оповідання, легенди, уривки з повістей, повістей-казок. Михайло Коцюбинський, Марко Вовчок, Борис Грінченко, Остап Вишня, Олександр Довженко, Олесь Гончар, Олесь Донченко, Анатолій Григорук, Всеволод Нестайко, Іван Сенченко, Михайло Слабошпицький, Василь Сухомлинський, Григір Тютюнник, Марія Чумарна, Василь Чухліб, Сашко Дерманський, Леся Воронина, Михайло Чабанівський, Оксана Іваненко, Саша Кочубей, Галина Ткачук, Мар’яна Прохасько, Тарас Прохасько, Ірен Роздобудько. П’єси.Іван Андрусяк, Неля Шейко-Медведєва. Науково-художні.Антін Лотоцький, Василь Скуратівський, Алла Коваль, Паола Утевська, Анатолій Давидов, Юлія Смаль. Довідкова літературадля дітей молодшого шкільного віку. Сторінками дитячих журналів. Зарубіжна література. Казки, оповідання, уривки з повістей – Ред’ярд Кіплінг, Алан Мілн, Микола Носов, Льюїс Керолл, Роальд Дал, Пауль Маар, Марія Парр.	Учень/учениця: називаєз кола опрацьованих творівосновні теми читання; твори різних жанрів; прізвища, імена 5-6 найвідоміших українських письменників, та їхні твори, з якими ознайомились під час навчання; визначаєжанр прочитаного твору: казка, легенда, вірш, оповідання, повість, повість-казка, байка, п’єса; пояснює свій вибір; розрізняєказку народну і літературну; пояснюєспільне та відмінне у цих творах; розрізняєпрозові, поетичні, драматичні твори; висловлюєміркування про читання як важливе джерело знань; читання як цікаве дозвілля; називає, які теми книжок цікавлять; назви улюблених творів та імена улюблених авторів.
Формування і розвиток навички читання
Читання вголос. Читання мовчки. Читання й розуміння. Слухання й розуміння. Інтонаційні та позамовні засоби виразності читання.	Учень/учениця: читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі; називаєпісля прослуховування чи прочитування твору йогожанр, персонажів, факти про їхні дії та вчинки, місце та час подій; готується до виразного читання: обирає та застосовує тон, темп, гучність читання, логічний наголос з урахуванням змісту та жанровоїспецифіки твору; передає з їхньою допомогою під час читання, декламації, читання в особах, інсценізації різножанрових творів своє та авторське ставлення до змісту твору.
Літературознавча пропедевтика
Тема та основна думка твору. Сюжет і композиція(без уживання термінів). Факти, події, випадки, пригоди в художньому творі, їхні взаємозв’язки. Герой (персонаж) твору.Головний і другорядний персонажі у творі, стосунки між ними. Вчинки й характери персонажів. Мотиви вчинків персонажів. Позитивний і негативний вчинок героя (персонажа) твору. Власне ставлення до героїв твору. Автор твору.Взаємозв’язки: письменник/письменниця – тема; письменник/письменниця – жанр; письменник/письменниця – талановита людина. Біографії, автобіографії письменників для молодших школярів. Мова художнього твору.Засоби художньої виразності у творі. Авторський вибір слова у творах різних жанрів для діалогів, описів природи, зовнішності персонажів, характеристики героїв. Жанр.Жанрові ознаки творів.	Учень/учениця: визначаєтему й основну думку твору; визначаєвідносно завершені і самостійні частини тексту (епізоди); факти, події, персонажів, їх вчинки; пояснює,хто герої твору, що і як про це сказано в тексті; які події, пригоди трапилися, місце та час подій, як вони пов’язані між собою; визначаєголовних і другорядних персонажів твору; пояснює й обґрунтовуєвчинки героїв та їхні мотиви; оцінює дії та вчинкиперсонажа й робить висновок про те, позитивний чи негативний вчинок; обґрунтовує свою думку; підтверджує свою думку про формування автором твору враження щодо героя твору рядками з тексту; складає невеликі усні розповідіпро життєвий шлях 2-3 письменників, події, які особливо запам’яталися; пояснює,як, з яких джерел можна одержати біографічні відомості про майстрів мистецтва слова;називаєосновні теми та жанри їх творів; пояснює,які яскраві, влучні слова, словосполучення, вислови допомагають глибше, краще уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки, стосунки з іншими героями; розрізняє, визначає, обґрунтовує вивчені раніше жанрові ознаки літературних творів, які опрацьовувалися під час навчання в 2-4 класах;наводитьприклади творів відповідно до вказаного в завданні жанру;співвідноситьлітературний твір з його жанром.
Досвід читацької діяльності
Робота з художніми творами
Народні соціально-побутові казки. Відмінність соціально-побутових казок від казок про тварин та героїко-фантастичних (чарівних). Народний побут, місце події у соціально-побутовій казці. Герої, їхні характери, вчинки, мотиви поведінки. Протиставлення персонажів. Мова соціально-побутової казки. Зв’язок літературної казки з фольклорною. Письменники-казкарі. Легенда (як твір-переказ про якісь події, факти, людей, оповитий казковістю, фантастикою). Герої легенд, їхні риси особистості. Жанрові особливості віршів,їхня тематика. Почуття автора та засоби їхнє вираження у вірші. Зміна почуттів поета в ліричному вірші. Оповідання і повість. Формування письменником/письменницею читацького враження про зображувані події та героїв твору. Позитивні й негативні вчинки персонажів; їхні мотиви. Історичні оповіданнядля дітей. Гумористичні творидля дітей, їхній вплив на людину. Авторський вибір слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій і т. ін.	Учень/учениця: практично вирізняєнародну соціально-побутову казку серед інших казок; пояснює відмінність соціально-побутових казок від казок про тварин та героїко-фантастичних (на конкретних прикладах); знаєназви, сюжети соціально-побутових народних казок, які вивчались на уроках; читає напам’ять 1 уривок з казки (без діалогу) 35-40 слів; знаходитьу тексті казки уривок з описом народного побуту, місця події; називає в казках героїв, пояснюєїхні вчинки, мотиви поведінки; визначаєперсонажів, які протиставляються у казці; робить висновок про повчальний зміст казок; використовує зразки мови казки в переказі, розповіді про казку, про її героїв. розрізняєфольклорну та літературну казку; пояснюєспільне та відмінне в цих казках; правильно називаєпрізвища найвідоміших письменників-казкарів та їхні твори; практично вирізняєлегенду серед інших літературних творів; називаєгероїв легенд, їхні риси особистості; називаєознаки вірша як жанру; теми опрацьованих віршів; визначає у вірші слова, які передають почуття автора; читає напам’ять6 поетичних творів оповідання й повість; називає спільні й відмінні ознаки цих літературних жанрів; обґрунтовуєсвій вибір (на конкретному прикладі); визначаєв оповіданні та повісті позитивні й негативні вчинки героїв (персонажів); моральний і етичний характер вчинків героїв та висловлює оцінні судження про них; обґрунтовуєсвої міркування; практично розрізняєісторичні оповідання для дітей, пояснює,що в таких творах йдеться про події (людей), які відбувалися (жили) дуже давно; вирізняєза змістом подій, вчинків героїв гумористичні оповідання серед інших оповідань; знаходитьавторські слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій у гумористичних творах, пояснює вибір автора; використовуєавторські слова-характеристики в розповіді про героя, при порівнянні вчинків персонажів; робить припущення щодо того, як автор формує ставлення читача до зображуваних подій і персонажів творів. пояснює,що гумор допомагає доброзичливо вказати на певні особистісні якості, робить життя яскравим, оптимістичним, спонукає до добрих справ, а почуття гумору є позитивною властивістю особистості; читаєнапам’ять 1 уривок з оповідання обсягом 35-40 слів; знає напам’ять7-8 прислів’їв,розумієїх зміст та пояснює,у якій життєвій ситуації доцільно вживати кожне з прислів’їв; добирає і використовує прислів’я в розповіді про героїв оповідань; співвідносить прислів’я й основну думку оповідання.
Смисловий і структурний аналіз тексту
Зміст твору і почуття читача/слухача під час читання/слухання Розвиток подій у творі. Смислові та причиново-наслідкові зв’язки між епізодами, подіями та явищами, подіями та вчинками героїв у творі. Характеристики персонажів. Пейзаж у художньому творі. Тема й основна думка твору. План тексту (оповідання, казки, статті). Діалог читача з текстом. Діалог за змістом прочитаного.	Учень/учениця: розповідає про свої враження, почуття, які виникли під час читання/слухання твору; називає події /персонажів твору, які вразили, засмутили, викликали сміх, спонукали до певних дій; пояснює свої думки; визначаєподії,причини, час і місце подійутворі та як вони пов’язані між собою; підтверджує думку рядками тексту/ розповіддю фактів з тексту; наводитьприклади фактів, які змінюють хід подій; встановлює і пояснює смислові зв’язки між епізодами (частинами тексту), подіями і явищами, подіями і вчинками героїв у творі; встановлюєта пояснює за змістом творупричиново-наслідкові зв’язки між подіями, між вчинками героїв (персонажів) (з допомогою вчителя). характеризує дійових осіб: оцінює їх вчинки, поведінку, визначає риси характеру персонажів твору (з опорою на перелік назв рис характеру і самостійно); знаходить в тексті слова, вислови, речення, які підтверджують думку читача про героя (персонажа); пояснює, чого навчає читача вчинок героя (персонажа) твору; знаходитьв тексті твору й зачитує частину з описом пейзажу; виділяєокремі слова, вислови, які допомагають яскраво уявити картину; використовує їх й розповідях за змістом твору; встановлюєзв’язок між пейзажем і діями та вчинками героями,пояснюєцей зв’язок; визначає тему й основну думку твору; пояснюєсвій вибір; складаєплан оповідання, казки, статті (до 5 пунктів); використовуєйого для розповіді, різних видів переказу; формулює (під час читання мовчки та вголос) запитання за змістом прочитаного про факт, подію, час, місце події, героїв твору, причини й наслідки подій, взаємозв’язки між ними; озвучує запитання, які виникли під час читання; відповідає на них рядками тексту, своїми словами; провадитьдіалог (6-7 реплік) з учителем, однокласниками на основі прочитаного.
Засоби художньої виразності; емоційно-оцінне ставлення читача до змісту твору
Художня виразність мови. Роль засобів художньої виразності в усній народній творчості та у творчості поетів і прозаїків. Ставлення автора й читача до зображеного у творі.	Учень/учениця: знаходить в тексті засоби художньої виразності (епітет, метафору, порівняння без вживання терміна); пояснює їхнє значення у творах різних жанрів, у створенні художніх образів, описів; використовуєхудожні засоби у власному мовленні (в описах, розповідях, творах), розуміє їх роль у тексті. висловлюєемоційно-оцінні судження (морально-етичного й естетичного характеру); обґрунтовуєсвою думку; пояснює ставлення автора до зображеного; висловлює думку про власне ставлення до зображеного, порівнює її з авторською.
Робота з науково-художніми творами
Науково-художні оповідання, повісті, казки	виділяєв тексті науково-пізнавальну й художню інформацію;пояснюєпізнавальне значення твору; визначаєтему науково-художнього оповідання, повісті, казки,добирає факти, слова й думки, які пояснюють визначення теми, виділяє в науково-художньому оповіданні, повісті, казці смислові частини;складає план, визначає основну думку, ілюструєїї прикладами з тексту та власнимивисновками,переказує зміст за складеним планом.
Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією
Орієнтовний зміст книжки. Особливості змісту художньої, науково-художньої та науково-популярної книжок. Коротка анотація до прочитаної книжки. Самостійне читання книги. Відгук про книгу. Збірка творів, хрестоматія для позакласного читання. Пошук потрібної книжки, навчально-пізнавальної інформації з різних джерел друкованої продукції. Колективна дискусія за змістом прочитаного.	Учень/учениця: визначає орієнтовний зміст книжки (з опорою на всі складові позатекстової інформації, засвоєні під час навчання в початковій школі), у т.ч. за типом видання, напр., збірка творів різних авторів про природу, авторська збірка казок та ін. називає (на основі розгляду книжок) відмінності в орієнтовному змістіхудожньої, науково-художньої та науково-популярної книжок;розрізняєзміст художньої, науково-художньої, науково-популярної дитячої книжки, спираючись на її ілюстративний та довідково-інформаційний апарат; складаєкоротку анотацію до прочитаної книжки (усно); читаєзначні за обсягом твори (повісті, повісті-казки, біографічні твори); називаєїї головних і другорядних героїв; визначаєтему твору, основну думку; характеризує персонажів; переказуєокремі частини книжки; складає(усно) відгук про книжку; орієнтуєтьсяу збірках творів, хрестоматіях з метою пошуку відповідної інформації; визначає за допомогою змісту (переліку) творів, передмови, які розділи увійшли до книжки; знаходитьпотрібний твір; добираєдитячі книжки за завданням учителя, а також за власною ініціативою, користуючись відкритим книжковим фондом бібліотеки, різними видами бібліотечно-бібліографічної допомоги, з якими ознайомилися під час навчання (у т.ч. Інтернет-ресурсами дитячої бібліотеки); знаходить потрібну навчально-пізнавальну інформацію, користуючись різними джерелами друкованої продукції (науково-популярні книжки з різних галузей знань, словники, енциклопедії, періодичні видання для дітей); бере участь у колективному обговоренні змісту прочитаного; уважно слухає й розуміє запитання вчителя, думки, міркування однокласників; аргументовано доповнюєїхні відповіді, відстоюєвласну позицію); дотримується норм культури спілкування під час дискусії; висловлюєвласні оцінні судження щодо прочитаного: твори, які найбільше вразили, змусили замислитися, викликали сміх тощо.
Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного
Творча робота на основі сприймання різних видів мистецтва: творів письменників, художників, композиторів.	Учень/учениця: самостійно та з допомогою вчителя виконує творчі завдання до прочитаного (словесне малювання та ілюстрування прочитаного, творчий переказ, читання за ролями, інсценізація, доповнення і певні зміни віршованих і прозових творів, зміни текстів); складає самостійно та з допомогою вчителя казки, небилиці, твори-мініатюри, вірші, лічилки, загадки тощо; бере участьв інсценізації прочитаних творів.
Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення
Слухання-розуміння художнього та науково-художніх творів (оповідання обсягом 280-300 слів). Слухання-розуміння інструкцій, що стосуються виконання навчальних дій (з 6-7 кроків).	Учень/учениця: називає про що, або про кого йдеться у творі, місце і час дії, послідовність подій у прослуханому тексті; встановлює причиново-наслідкові зв’язки; визначає тему і основну думку сприйнятого на слух твору; розповідає про свої враження, почуття, які виникли під час слухання твору; висловлює власну думку про факти, події у сприйнятому на слух тексті; адекватно виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань.