Твір Пантелеймона Куліша « Чорна рада» за жанром -історичний роман-хроніка.

Відповідь на завдання 25

Серед творів української літератури особливе місце по­сідає поема Івана Котляревського «Енеїда», у якій пись­менник усебічно відтворив побут України XVIII - початку XIX століть. Цей твір правдиво називають енциклопедією українського життя.

Так, зі сторінок поеми, де розповідається про частуван­ня, довідуємося, які страви входять до національної кухні (лемішка, галушки, куліш тощо), які народні забави (у свинки, у Панаса, у хрещика), танці (горлиця, третяк, го­пак), музичні інструменти (сопілка, бубон) були поширені в той час.

Є у творі згадки про речі хатнього вжитку: у Дідони їдять з полив'яних мисок, кленових тарілок. «Енеїда» дає відо­мості про тогочасне національне вбрання українців - жіно­че і чоловіче, селянське і панське, буденне і святкове (очі­пок грезетовий, корсет шовковий, каптан з китайки, пояс з каламайки).

Широко відображено в поемі народні звичаї і повір'я. Картини похорону, поминок, вечорниць, заклинання, ліку­вання описані докладніше, ніж в етнографічних працях.

Національний колорит «Енеїди» посилюється геогра­фічним визначенням місця подій: тут зазначено назви міст і сіл (Полтава, Решетилівка). Згадуються також історичні події, козацька старовина (Хмельниччина, Гайдамаччина).

Ще однією картиною з життя тогочасної України є сце­ни вивчення троянцями латинської граматики. Письмен­ник сатиричне змальовує традиції тодішньої школи, коли учнів примушували заучувати тексти напам'ять без розу­міння змісту.

Як бачимо, Котляревського недаремно ще за життя. називали блискучим побутописцем, а його «Енеїду» -енциклопедією українського народознавства.

ВАРІАНТ №15

1. У народній моралі кохання та щирі почуття завжди ставляться вище за матеріальний добробут.

2. Ця пісня - елемент творення образу Петра.

3. Це типовий романтичний сюжет балади Тараса Шев­ченка «Причинна».

4. Автор стверджує, що свобода цінніша за золото.

5. Ной є персонажем Легенди про Всесвітній потоп.

6. Григорій Сковорода збагатив українську літературу епохи бароко.

7. Іван Котляревський сміливо трактує образи олімпій­ських богів, що є ознакою бурлескно-травестійного стилю.

8. «Конотопська відьма» подає картину реального життя часів Гетьманщини у зниженому, бурлескному стилі.

9. Михайло Петренко - один з українських поетів-романтиків.

10. Створили цю збірку Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький.

11. Цими прийомами Шевченко виправдовує переміщен­ня ліричного героя, гротескність зображення.

12. Ця пересипана канцеляризмами і церковно­слов'янізмами мова - один із засобів характеристики Прокопа Ригоровича Пістряка.

13. Ці слова характеризують ставлення полковника Шрама до низового козацтва.

14. Друг Тараса Шевченка Яків де Бальмен загинув у війні на Кавказі.

15. Для роману Івана Багряного «Тигролови» символіч­ним є образ потяга-дракона.

16. Образ вогню є символом духовного безсмертя нації в поезії Василя Герасим'юка «Жива ватра».

17. Немає в цьому завданні прикладу поеми.

18. Зайвим у цьому ряду є риторичне запитання.

19. Усі з наведених цитат є основоположними для творен­ня образів відповідних героїв.

20. Не представлено в завданні твору Григорія Сковороди.

21. Елементи фантастики, драматичний напружений сю­жет і трагічне закінчення характерні для жанру бала­ди.

Один з перших перекладів Святого Письма україн­ською мовою здійснив Пантелеймон Куліш.

Автором «Повісті минулих літ» був Нестор Літопи­сець.

24. За жанром вірш Анатолія Мойсіенка належить до ві­зуальної (зорової) поезії

Відповідь на завдання 25

Одним з найкращих гумористичне -сатиричних творів в українській літературі є повість Григорія Квітки - Основ'яненка «Конотопська відьма», у якій майстерно переплели­ся реалістичні картини з фантастикою.

Поклавши в основу твору народну творчість, письмен­ник правдиво показав суспільні взаємини, сатиричне вис­міяв життя і побут козацької старшини кінця XVIII століття в образах головних героїв - сотника Забрьохи та писаря Пістряка.

Комічним є засіб єдинопочатку, ужитий з певною ме­тою: він дає читачеві зрозуміти мертвотне існування коно­топської верхівки.

У гумористичному плані описано низку епізодів, зок­рема коли писар пропонує Забрьосі перелічити сотню коза­ків, на що останній відповів: «Лічи сам, бо я на те сотник, щоб не лічити, а тільки підписувати». Без писаря він зовсім безпорадний, не розуміє найпростіших речей. Сліпо спри­ймає сотник наступну пораду Пістряка не виконувати на­казу полковника про військовий похід₍ а топити відьом, за що й був скинутий з сотенства. Образ Забрьохи - їдка сати­ра на козацьку старшину та способи її керування.

Сатирично зобразив письменник і писаря. Це дурисвіт і крутій, який тримає у своїх руках сотника й використовує службове становище у власний інтересах для особистого збагачення. Службові справи в нього є засобом для шахрай­ства. У своїх діях Пістряк значно підступніший за сотника.

Писар пишається своєю обмеженістю: читати в церкві може, лише коли небагато закладок. Він чинить різні сва­вілля: вимагає хабарів від селян, веде розпусне життя. Пи­сар утілює наиогидніші риси старшини - шахрайство, па­разитизм, користолюбство.

Сміху в повісті багато, але найприкріше, що це сміх крізь сльози, бо таким чином Квітка-Основ'яненко намагався викрити й засудити бездарність адміністративного апарату, свавілля та самодурство козацької старшини.

ВАРІАНТ № 16

1. Балада «Бондарівна» оповідає про відмову дівчини одружитися з нелюбом.

2. Ці слова описують покійного батька Наталки Полтав­ки.

3. Це тема балади Євгена Гребінки «Українська мело­дія».

4. Поема Тараса Шевченка «Гайдамаки» характеризує­ться великою кількістю позасюжетних елементів.

5. Це ознаки літератури доби бароко.

6. У війні на Кавказі загинув друг Тараса Шевченка Яків де Бальмен.

7. Іван Величковський - визначний поет епохи бароко.

8. Працювати з приємністю, бути щасливим можна, якщо маєш справу, для якої народжений.

9. Це двоскладова стопа з наголосом на другому складі.

10. З Оленою Хорунжівною хоче одружитися Прокіп Пістряк.

11. Григорій Квітка-Основ'яненко є автором сентимен­тальної повісті «Маруся».

12. Цими словами оповідач Хома Григорович змальовує головну героїню оповідання «Вечір проти Івана Купа­ла».

13. Дорога є мотивом, що зв'язує в єдине ціле перипетії ро­ману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

14. До цієї збірки входить і оповідання «Максим Тримач».

15. Ця поезія - один з найдосконаліших творів у Шевченковій галереї жіночих образів.

16. Ці події характерні для жанру пригодницького роману,

17. Не представлено серед зразків творів жанру повісті.

18. Не наведено в переліку героїв оповідання Марка Вовч­ка «Максим Тримач».

19. Зайвим у переліку є визначення «серйозна чи комічна переробка відомого твору».

20. Зайвим у завданні є приклад риторичного запитання.