До початку доби Руїни призвели події, що розгортаю­ться у творі « Чорна рада » - Пантелеймона Куліша.

22. Три душі, три ворони, три лірники - це образи твору «Великий льох» Тараса Шевченка.

Найважливіша ознака байки - це алегоричний зміст повчального характеру.

Синонімом до слова «паліндром» є словосполучення вірш «рак літеральний».

Відповідь на завдання 25

Слова індійського політичного діяча, великого гуманіс­та Махатми Ганді про те, що найнебезпечніший ворог - ін­телігент, вихований колонізатором, на мою думку, дійсно перегукуються з проблемою послання «І мертвим, і жи­вим...» Тараса Шевченка. Поява цього твору була виклика­на громадянським наміром поета змінити підневільне ста­новище України, а головне - пробудити в українців почут­тя національної гідності й честі, посилити їхню національ­ну свідомість.

Інтелігент, вихований колонізатором, є справді найнебезпечнішим ворогом, оскільки він стає відірваним від рід­ного народу, чиї інтереси мав би відстоювати. У своєму пос­ланні Шевченко різко засуджує таких дворян, які шукають передової культури на чужині, зневажливо ставляться до рідних традицій, привозять «великих слів велику силу, та й більш нічого». Уважаючи себе культурними, преспокійно деруть шкуру з «братів незрячих». Поет вважає, що правду треба шукати на рідній землі, силу черпати у власного наро­ду, бо справжню волю можна здобути тільки з ним.

Інтелігент, вихований колонізатором, не знатиме рідної мови, рідної культури, своєї історії, він ніколи не стане патріотом. А Шевченко вважає, що знання рідної мови та історії - важливі чинники для розбудови держави, оскільки мова об'єднує людей у націю, а минуле творить майбутнє. Саме про такого інтелігента, мені здається, Кобзар пише в рядках: «Бо хто матір забуває, того Бог карає, того люди цу­раються, в хату не пускають». Тобто, хто відмежовується від рідної культури, той перевертень, бо мова, мистецтво - найдорожчі скарби народу, які треба плекати, примножува­ти. І якщо інтелігенція піде назустріч інтересам народу, то «заплакана мати» - Україна - «усміхнеться», бо настане довгоочікувана воля.

ВАРІАНТ № 6

1. Пісня «До бору, дружечки, до бору» є супроводом для весільного обряду завивання гільця.

2. Поема Тараса Шевченка «Гайдамаки» має історичну основу - події, пов'язані з гайдамацьким рухом в Ук­раїні 1768 року (так звана Коліївщина).

3. Цей діалог характеризує спільність рис характеру Ми­коли й Петра.

4. Занапащена Катерина вирушає з дому світ за очі та, блукаючи з малою дитиною, зустрічає свого офіцера. Найвищою точкою емоційного плану поеми є відре­чення батька від сина.

5. У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» Чере­вань є втіленням щасливого заможного хутірського життя українців.

6. Батько Максим Тримач наказує дочці одружуватися лише з вільним козаком.

7. Художній засіб сну використаний з метою виправдати фантастичні переміщення ліричного героя поеми.

8. Чудодійні риси чорноризця Прохора описані в Киє­во-Печерському патерику.

9. Ця цитата описує Енея у двобої з Турном.

10. Григорій Квітка-Основ'яненко, характеризуючи писа­ря Пістряка, використовує засоби іронії, щоб змалюва­ти «освіченого дурня».

11. Ідея сродної праці - провідна для творчості Григорія Сковороди.

12. Автор одного з найпопулярніших українських пригод­ницьких романів - Іван Багряний.

13. Бурлеск і травестія використані автором для змалю­вання української дійсності.

14. Григорій Сковорода був автором епохи бароко.

15. Автором цієї курйозної поезії є Іван Величковський.

16. Ця філософська ідея постає в притчі Івана Липи «У не­відому путь».

17. Зайвим у цьому переліку є жанр роману.

18. Серед наведених реплік зайвою є та, що належить Про­копові Пістряку - герою повісті Григорія Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма».

19. Зайвим є приклад з балади Тараса Шевченка «При­чинна». 20. Автором поезії «Небо» є Михайло Петренко. (Див.: Хрестоматія. - С. 130-138).