22. Три душі, три ворони, три лірники - це образи твору «Великий льох» Тараса Шевченка.
Найважливіша ознака байки - це алегоричний зміст повчального характеру.
Синонімом до слова «паліндром» є словосполучення вірш «рак літеральний».
Відповідь на завдання 25
Слова індійського політичного діяча, великого гуманіста Махатми Ганді про те, що найнебезпечніший ворог - інтелігент, вихований колонізатором, на мою думку, дійсно перегукуються з проблемою послання «І мертвим, і живим...» Тараса Шевченка. Поява цього твору була викликана громадянським наміром поета змінити підневільне становище України, а головне - пробудити в українців почуття національної гідності й честі, посилити їхню національну свідомість.
Інтелігент, вихований колонізатором, є справді найнебезпечнішим ворогом, оскільки він стає відірваним від рідного народу, чиї інтереси мав би відстоювати. У своєму посланні Шевченко різко засуджує таких дворян, які шукають передової культури на чужині, зневажливо ставляться до рідних традицій, привозять «великих слів велику силу, та й більш нічого». Уважаючи себе культурними, преспокійно деруть шкуру з «братів незрячих». Поет вважає, що правду треба шукати на рідній землі, силу черпати у власного народу, бо справжню волю можна здобути тільки з ним.
Інтелігент, вихований колонізатором, не знатиме рідної мови, рідної культури, своєї історії, він ніколи не стане патріотом. А Шевченко вважає, що знання рідної мови та історії - важливі чинники для розбудови держави, оскільки мова об'єднує людей у націю, а минуле творить майбутнє. Саме про такого інтелігента, мені здається, Кобзар пише в рядках: «Бо хто матір забуває, того Бог карає, того люди цураються, в хату не пускають». Тобто, хто відмежовується від рідної культури, той перевертень, бо мова, мистецтво - найдорожчі скарби народу, які треба плекати, примножувати. І якщо інтелігенція піде назустріч інтересам народу, то «заплакана мати» - Україна - «усміхнеться», бо настане довгоочікувана воля.
ВАРІАНТ № 6
1. Пісня «До бору, дружечки, до бору» є супроводом для весільного обряду завивання гільця.
2. Поема Тараса Шевченка «Гайдамаки» має історичну основу - події, пов'язані з гайдамацьким рухом в Україні 1768 року (так звана Коліївщина).
3. Цей діалог характеризує спільність рис характеру Миколи й Петра.
4. Занапащена Катерина вирушає з дому світ за очі та, блукаючи з малою дитиною, зустрічає свого офіцера. Найвищою точкою емоційного плану поеми є відречення батька від сина.
5. У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» Черевань є втіленням щасливого заможного хутірського життя українців.
6. Батько Максим Тримач наказує дочці одружуватися лише з вільним козаком.
7. Художній засіб сну використаний з метою виправдати фантастичні переміщення ліричного героя поеми.
8. Чудодійні риси чорноризця Прохора описані в Києво-Печерському патерику.
9. Ця цитата описує Енея у двобої з Турном.
10. Григорій Квітка-Основ'яненко, характеризуючи писаря Пістряка, використовує засоби іронії, щоб змалювати «освіченого дурня».
11. Ідея сродної праці - провідна для творчості Григорія Сковороди.
12. Автор одного з найпопулярніших українських пригодницьких романів - Іван Багряний.
13. Бурлеск і травестія використані автором для змалювання української дійсності.
14. Григорій Сковорода був автором епохи бароко.
15. Автором цієї курйозної поезії є Іван Величковський.
16. Ця філософська ідея постає в притчі Івана Липи «У невідому путь».
17. Зайвим у цьому переліку є жанр роману.
18. Серед наведених реплік зайвою є та, що належить Прокопові Пістряку - герою повісті Григорія Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма».
19. Зайвим є приклад з балади Тараса Шевченка «Причинна». 20. Автором поезії «Небо» є Михайло Петренко. (Див.: Хрестоматія. - С. 130-138).
