Вивчення цієї теми передбачає засвоєння питань, розглянутих у попередніх розділах: аналіз середовища функціонування організації, формулювання та вибір цілей та стратегій, побудова стратегічного набору. Всі ці етапи процесу стратегічного управління є перед плановими елементами, які суттєво впливають на якість та обґрунтованість стратегічних рішень.
Передумови використання стратегічного планування на підприємствах знаходять вираження у відповідному визначенні цієї категорії: стратегічне планування – це більш-менш формалізовані зусилля всієї організації, спрямовані на розробку стратегій оформлення їх у вигляді планів, організацію виконання стратегічних планів, проектів і програм як інструменту цілеспрямованого пристосування до середовища і середовища потреб організації.
Виходячи з визначення стратегічного планування, можна сформулювати його мету – встановлення певного порядку дій для підготовки ефективного функціонування конкурентоспроможного підприємства у довгостроковій перспективі. В загальному вигляді етапами стратегічного планування є:
· Встановлення (коригування) цілей;
· Визначення стратегій (формування «стратегічного набору») та заходів щодо їх реалізації;
· Розробка відповідних планів (проектів, програм) як інструментів реалізації стратегії, організація їх виконання;
· Облік, контроль та аналіз одержаних результатів.
Процес стратегічного планування тільки тоді буде результативним, коли відповідатиме таким принципам: цілевстановлення та ціле реалізація; багатоваріантність, альтернативність, глобальність, системність, комплексність, збалансованість, наукова та методична обґрунтованість, реалістичність, досяжність, гнучкість, динамічність, реакція на ситуацію, ефективність і соціальна орієнтованість.
Наступним проблемними питаннями, що розглядаються, є з’ясування причин формування та методів подолання бар’єрів стратегічного планування. Визнання наявності об’єктивних і суб’єктивних бар’єрів застосування стратегічного планування на підприємствах дозволяє створити підвалини для більш ефективного впровадження стратегічного планування. До найбільш розповсюджених «бар’єрів» можна віднести: негативний досвід, недостатній рівень розвитку теорії та методології планування, складність середовища функціонування організації, небажання або невміння керівництва встановлювати цілі та розробляти стратегії, опір змінам, наявність обмежень матеріальних, часових і грошових тощо.
Процес подолання бар’єрів залежить від наявності їх певного переліку та сутності прояву, але найбільш поширеними заходами є: початок процесу подолання бар’єрів «згори», визнання певних обмежень, забезпечення участі всіх підсистем підприємства в процесі планування, контроль, аналіз і вдосконалення системи планування з участю всього персоналу організації.
Стратегічний план має складну внутрішню структуру, що відображає багатоцільовий характер діяльності підприємства і зумовлює необхідність формування системи планів, проектів і програм.
Стратегічні плани, проекти та програми зорієнтовані на розвиток підприємства і за цих умов – на продовження його «життєвого циклу». Треба зауважити, що навіть в умовах стагнації або кризи потрібно розробляти стратегічні плани, які покликані розв’язати найважливіші проблеми в роботі підприємства і залежно від його стану перевести його від стагнації до розвитку або ліквідувати з найменшими втратами для власника. Основою будь-якого стратегічного плану є продуктово-товарні стратегії, тому можна виокремити план залучення нових споживачів і підтримання контактів з наявними споживачами; на цій основі формуються плани розподілу та реклами, товарообігу, реалізації та руху готової продукції. В свою чергу, ці плани є основою планів отримання доходів, прибутків тощо.
Як зазначалося, забезпечуючи стратегії існують у формі планів та програм і створюються для встановлення субординації та управління різними напрямками діяльності підприємства. Вони розробляються для кожного напряму діяльності: маркетинг, НДПКР, фінанси, персонал тощо.
Питання до самоконтролю
1.Розкрийте сутність змісту і структури стратегічного плану.
2.Назвіть основні етапи стратегічного планування. Дайте їх характеристику.
3.Розкрийте сутність понять: «стратегічна програма», «проект», «менеджмент проектів».
4.Укажіть основні відмінності документів стратегічного типу: планів, проектів і програм.
5.Укажіть особливості формування та сфери застосування стратегічних програм.
Рекомендована література
/1/, /8/, /9/, /15/, /17/, /21/
