Основним питанням щодо застосування цільового підходу в управлінні є визнання ролі мети як вихідного елементу будь-якої дії. Це, у свою чергу, викликає підвищення вимог до: обґрунтування та вибору (формулювання, встановлення) цілей на будь-якому рівні управління; методів взаємозв’язку та балансування цілей різних рівнів, окремих ланок; зацікавлених груп та осіб; здійснення переходу від цілей до конкретних заходів по їх реалізації. Таким чином, цільовий підхід із самого початку зорієнтований на координацію всього спектра цілей організації, за рахунок чого і створюються передумови їх досягнення: «розгортання» цілей «по вертикалі» йде згори донизу; «по горизонталі» здійснюється їх балансування між окремим ланками процесу виробництва та управління. В сучасних умовах з підвищенням складності об’єктів управління та їх зв’язків із зовнішнім середовищем цільовий підхід набирає більшої актуальності, вимагає застосування всього арсеналу цілевстановлення та цілереалізації.
Орієнтація стратегічного управління на визначення, обґрунтування та реалізацію довгострокових цілей організації шляхом розробки відповідних стратегій дозволяє стверджувати, що стратегічне управління є однією з форм реалізації цільового підходу. Це проявляється у принципах стратегічного управління: цілеспрямованість, теоретико-методологічна обґрунтованість форм і методів; системний, комплексний підхід у розробці стратегій; унікальність систем стратегічного управління; використання майбутньої невизначеності як стратегічних можливостей; гнучка адекватність систем стратегічного управління зміні умов функціонування організацій; результативність та ефективність.
При вивченні наступного питання теми, необхідно з’ясувати, що генеральна мета організації (місія) торкається її довгострокової спрямованості та орієнтації на конкретний тип діяльності. Отже, місія – мета, задля якої існує організація. Місія тісно пов’язана з такими категоріями, як «бачення» розвитку організації, «філософія існування організації» тощо, і майже завжди є особистим поглядом керівників найвищого рівня на перспективу розвитку підприємства.
Управлінська цінність формулювання місії полягає у визначенні довгострокової орієнтації організації та основних рішень стосовно узгоджених дій з реалізації «бачення» його розвитку. Місія складається з довгострокового «бачення» того, що організація прагне робити, та з того, якою організацією вона намагається стати.
Визначення концепції стратегічного управління передбачає формування системи управління певного (стратегічного) типу з визначення мети як відправної точки стратегічних дій.
У менеджменті функцією цілевстановлення є функція планування, в процесі реалізації якої визначаються цілі та способи їхнього досягнення. Однак ціль не можна ототожнювати з планом або прогнозом. Мета потребує всебічної якісної оцінки майбутнього стану системи, для якої вона розробляється й має давати закінчене та комплексне уявлення про майбутній стан системи. Мета в управлінні – це ідеальний образ бажаного, можливого і необхідного стану об’єкта, відносно якого формулюється мета. Визначення мети в управлінні – це логіко-аналітичний та емоційний процес, який стає спиратися на наукові засади, що допомагають вибрати характеристики загальної мети.
Встановлення цілей у загальному вигляді передбачає проходження чотирьох обов’язкових етапів:
1) виявлення та аналіз тенденцій, що можна спостерігати в оточенні;
2) встановлення загальної мети організації;
3) побудова ієрархії цілей («дерева цілей»);
4) встановлення індивідуальних цілей та задач як інструменту забезпечення їхнього виконання.
Слід звернути увагу, що для досягнення генеральної мети потрібно довести її зміст до кожного рівня та виконавця на підприємстві, визначити внесок кожного з працівників у стратегічний успіх підприємства взагалі. Це можна забезпечити за допомогою декомпозиції цілей та задач, тобто побудовою «дерева цілей», де встановлюються конкретні, виміряні задачі, що лежать в основі конкретних видів робіт. «Дерево цілей» можна визначити, як «цільовий каркас» організації, явища чи діяльності. Основна ідея щодо побудови «дерева цілей» - декомпозиція. Декомпозиція – це метод розкриття структури системи, при якому за однією ознакою її поділяють на окремі складові. Декомпозиція використовується для побудови «дерева цілей», щоб пов’язати генеральну мету зі способами її досягнення, сформульованими у вигляді завдань окремим виконавцям.
Питання до самоконтролю
1.У чому полягає сутність, завдання та умови розвитку цільового підходу на сучасному етапі?
2.У чому полягає роль і значення «місії організації» в стратегічному управлінні? Які ознаки грамотно сформульованої місії?
3.У чому полягає сутність поняття «ціль»?
4.Які вимоги пред’являються до розробки цілей?
5.Як класифікуються цілі у стратегічному управлінні?
6. Що таке «дерево цілей» і які існують підходи до його побудови? Чому необхідно будувати «дерево цілей» для діяльності підприємства?
Рекомендована література
/1/, /8/, /9/, /15/, /17/, /21/
