Дія шуму на організм людини

Шум на виробництві та в побуті негативно впливає на організм людини:

- підвищує витрати енергії за однакового фізичного навантаження;

- значно послаблює увагу, виникає апатія, втрачається пам’ять;

- збільшує кількість помилок під час роботи (більше 50 %);

- сповільнює швидкість психічних реакцій.

Внаслідок дії цих факторів:

- понижується продуктивність праці майже на 40 %;

- погіршується якість роботи, підвищується втомлюваність, подразнення;

- сповільнюється реакція працівників на сигнали, що спричиняє НВ;

- збільшується брак продукції.

Шум шкідливо впливає на фізичний стан людини, а саме:

- пригнічує і уражає центральну нервову систему;

- спричиняє зміну швидкості дихання і пульсу;

- виникають серцево – судинні захворювання, гіпертонічна хвороба;

- порушується обмін речовин (зменшується виділення шлункового соку та його кислоти, що спричиняє збільшення захворювання гастритом, виразкою у два рази);

- призводить до професійних захворювань (туговухість, погіршується зір, розвивається нервова хвороба), передчасного старіння.

Як бачимо, шум є загальнобіологічним подразником, і в певних умовах може впливати на всі органи і системи організму.

Інколи глухонімих використовують на шумних виробництвах, а це злочин.

За 8 годин праці віддається багато енергії, а шум зумовлює додаткове навантаження на організм людини.

 

Гігієнічні характеристики та нормування шуму

В Україні і Міжнародній організації зі стандартизації застосовується принцип нормування шуму на основі граничних спектрів (гранично допустимих рівнів (ГДР) звукового тиску) в октавних смугах частот. Граничні величини шуму на робочих місцях регламентуються ГОСТ 12.1.003-89 та ДСН 3.3.6.037– 99.

У нормах передбачені диференційовані вимоги до допустимих рівнів шуму в приміщеннях різного призначення в залежності від характеру праці в них. Шум вважається допустимим, якщо вимірювані рівні звукового тиску (Lp) у всіх октавних смугах частот нормованого діапазону (63 – 8000 Гц) будуть нижчі, ніж значення, що визначаються граничним спектром.

Допустимі рівні звукового тиску

Робоче місце	Рівень звукового тиску, дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц	Рівні звуку та еквіва­лентні рівні звуку, дБА
Приміщення конструкторських бюро, програмістів, обчислювальних ма­шин, лабораторій для теоретичних робіт і опрацювання експерименталь­них даних, прийому хворих в медпунктах
Приміщення керування, робочі кім­нати, лабораторії
Кабінети спостережень і дистанцій­ного керування: без мовного зв’язку по телефону з мовним зв’язком по телефону			82 68	78 63	75 60	73 57	71 55	70 54	80 65
Приміщення і дільниці точного зби­рання, приміщення лабораторій для виконання експериментальних робіт
Постійні робочі місця і робочі зони у виробничих приміщеннях і на тери­ториторії підприємств

Використовується також принцип нормування, який ґрунтується на регламентуванні рівня звуку в дБА, що вимірюється при ввімкненні корегованої частотної характеристики А шумоміра. У цьому випадку здійснюється інтегральна оцінка всього шуму на відміну від спектральної.

Нормованою характеристикою постійного шуму на робочих місцях є рівні звукового тиску Lp, дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц.

Нормованою характеристикою непостійного шуму на робочих місцях є інтегральний критерій – еквівалентний (за енергією) рівень звуку в дБА.

Найбільш раціонально під час встановлення граничнодопустимих рівнів шуму враховувати категорії важкості та напруженості праці.

Для окремих виробництв можна знижувати допустимі рівні звуку з врахуванням категорії важкості та напруженості праці згідно з таблицею.