Ред.] Природно-рекреаційний потенціал

Бердянськ — рівнинний приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований на узбережжі Азовського моря. Природні лікувальні ресурси — солоні озера з великими запасами лікувальних грязей, а також просторі піщані пляжі, південний морський та степовий клімат. Кирилівка — приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований у степовій зоні на узбережжі Азовського моря. Значні запаси лікувальних грязей залягають на дні Утлюцького та Молочного лиманів. Функціонують численні санаторії, водогрязелікарні, будинки та бази відпочинку. 299 територій і об'єктів природно-заповідного фонду; 181 заказник, 95 пам'яток природи, 3 заповідні урочища, 20 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва.

Ред.] Корисні копалини

Мінеральні ресурси представлені багатими покладами рудних корисних копалини, зокрема залізних і марганцевих. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні становить:

• пегматит — 88,06%,
• апатит — 63,42%,
• марганцева руда — 69,1%,
• вторинні каоліни — 22,9%,
• вогнетривкі глини — 8,6%.

Ред.] Флора

У сьогоденні береги Дніпра в Запоріжжі, острів Хортиця рясніють зеленю дерев. Але до 1930-х рр. тут були голі береги, над якими, до обрію тягнеться в усіх напрямках дикий степ. Зарості дерев траплялися лише в балках, ярах, руслах річок та струмків. Старожили Запоріжжя — дуб, верба, дика груша, липа, глід.

Аморфа кущова — рослина, що зараз зустрічається скрізь по піщаних та кам'яних берегах Дніпра та густо захаращила плавні острова Хортиця, насправді не є характерною для місцевості Запоріжжя. Цю рослину завезено із Північної Америки та розповсюджено в 20-х роках 20 століття для укріплення берегової смуги, запобігання її руйнації внаслідок зміни рівня води. Зараз ця рослина є полновладним господарем дніпровських берегів та формує їх зовнішній вигляд.

Ред.] Фауна

Спостерігається покращення стану популяції таких мисливських тварин, як заєць-русак, кабан, фазан. Збільшення популяцій склало відповідно 8,5%; 8,0% та 1,0%.

На території Запорізької області зафіксовано 39 із 67 занесених до Червоної книги України видів птахів: чапля жовта, коровайка, огар, чернь білоока, крохаль довгоносий, скопа, шуліка рудий, яструб-тювик, лунь польовий, орлан-білохвіст, журавель степовий, лежень, зуйок морський, ходуличник, дерихвіст лучний, вівсянка чорноголова, шпак рожевий.

На території Запорізької області мешкають такі види ссавців, що занесені до Червоної книги України: нетопир середземноморський, вечірниця велетенська (комахоїдні), мишівка степова, тушканчик великий (гризуни),азовка (китоподібна), горностай, тхір степовий, перегузня звичайна, борсук звичайний, видра річкова (хижі). Основними видами спеціального використання тваринного світу є ведення мисливського та рибного господарства.

Основними об'єктами полювання в області є заєць-русак, качки, голуби, сіра куріпка, лиска, фазан, перепілка, гуси, лисиця, кабан, сарна, єнот, вовк, ондатра.

З метою відтворення рибних популяцій в районі Кам'янських та Іванівських кучугур, Василівській та Новопавловській затоках Каховського водосховища та в затоках Безіменна й Лишня Запорізького водосховища були виставлені штучні нерестові гнізда. На Запорізькому водосховищі штучними гніздами користувалася лише плітка, в середній частині Каховського водосховища — лящ, плітка, у Василівській та Новопавлівській затоках нересту риб не відмічено.

В Азовському морі представником морських ссавців є дельфіни. Згідно з чинними правилами рибальства лов їх заборонений.

Ред.] Природно-заповідний фонд

Площа природно-заповідного фонду Запорізької області становить 54,886 тис. га (310 об'єктів), в тому числі об'єкти загальнодержавного значення, що становлять 2,02% від загальної площі області.

Ред.] Історія

Після татаро-монгольської навали 1237—1240 рр. територія Запорізького краю на два століття ввійшла до складу Золотої Орди.

У 1445 р. запорізькі степи по лівому берегу Дніпра ввійшли до складу Кримського ханства. З кінця XV до середини ХІХ ст. їх населяли кочові та напівосілі ногайці.

Природно-географічні та історичні умови у XV—XVI ст. сприяли тому, що південноукраїнські землі стали одним із центрів формування запорізького козацтва. Одним із його головних оплотів і символів став острів Хортиця, відомий ще з давньоруських часів.

Подією загальноукраїнського значення стало формування з окремих козацьких загонів та промислових артілей соціально-політичної та військової організації запорозького козацтва — Запорозької Січі («Війська Запорозького Низового»).

Запорозька Січ стала першим на території України політичним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та займала визначне місце в міжнародних відносинах — європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу.

Наприкінці XVIII ст. землі південної України увійшли до складу Російської імперії.

Процес нового заселення та освоєння земель сучасної Запорізької області був складним. У ньому взяли участь представники багатьох народностей, що призвело до розвитку краю як багатонаціонального. Це забезпечило запозичення господарських навичок, окремих особливостей життя і побуту одним народом в іншого, викликало до життя своєрідне злиття культурних та господарчих традицій. Складовою частиною населення території сучасної Запорізької області стали іноземні переселенці: меноніти, німці, болгари, євреї, гагаузи, поляки, серби, греки, албанці.

Запоріжжя стало одним із полігонів, де втілювалися стратегічні плани індустріалізації СРСР. У 1927 р. почалося будівництво ДніпроГЕСу — найпотужнішої гідроелектростанції у Європі на той час. Поруч прискореними темпами споруджувався комплекс нових енергоємних підприємств.

Бурхливий розвиток економіки та культури краю був перерваний Другою Світовою війною.

Однією з найяскравіших сторінок в історії області є післявоєнне відродження запорізького індустріального комплексу — ДніпроГЕСу та підприємств чорної та кольорової металургії. До початку 1950 р. відновили роботу всі 670 заводів і фабрик області. У 1950—1970 рр. в області були створені нові галузі індустрії — електротехнічна, хімічна. Продовжував зростати енергетичний потенціал області. Поруч із введенням у дію ДніпроГЕСу-2, споруджено Запорізьку ДРЕС та Запорізьку атомну електростанцію.