Що з переліченого не відноситься до можливих напрямів удосконалення системи контролінгу?

а) аналіз відхилень, пошук їх причин; б) вибір більш коротких інтервалів в аналізі планових і фактичних показників;

в) домагання більшої достовірності цифрових даних; г) організація служби контролінгу.

42. Диференціація структурних підрозділів на підприємстві має безпосереднє відношення до:

а) вдосконалення системи контролінгу; б) впровадження контролінгу;

б) оцінки наслідків діяльності; в) кожного із перелічених етапів.

43. Недоліки в обліку, документації і документообігу, коли первинні документи несвоєчасно надходять в бухгалтерію, а також допускаються помилки в їх рознесенні, нарахуванні боргових сум і т.д. являють собою:

а) організаційні проблеми; б) адміністративні проблеми;

в) функціональні проблеми; г)операційні проблеми.

44. Що є причиною автоматизації аналізу планових і фактичних показників?:

а) зростання трудомісткості розрахунків; б) науково-технічний прогрес;

в) запозичення світового досвіду в контролінгу; г) впровадження європейських стандартів ведення розрахунків та обліку.

45. Чи можна самостійно скласти стратегічний план для підприємства?:

а) так; б) ні;

в) кварто залучити фахівців зі сторони; г) так, але виключно з допомогою спеціалістів-консультантів.

Розділ 8

1. На які групи можна розділити всі управлінські рішення?:

а)запрограмовані і незапрограмовані; б) оперативні і стратегічні;

в) стандартні і нестандартні; г) уніфіковані і варіативні.

2. Керівник не знає точного результату, але знає ймовірність кожного результату в ситуації:

а) ризику;

б) визначеності;

в) невизначеності;

г) високої невизначеності.

3. Яке з тверджень є неправдивим?:

а)ймовірність, розрахована на основі інформації, яка дозволяє зробити статистично достовірний прогноз, називається суб’єктивною;

б) детерміновані рішення приймаються в умовах стабільності;

в) імовірнісні рішення приймаються у мовах ризику або невизначеності;

г) ймовірність настання результату детермінованого рішення наближається до одиниці.

4. Рішення, котрі найкраще впроваджуються у бюрократичних організаціях, зважаючи на раціональність та ефективність їхньої діяльності,називаються:

а) програмовані;

б) непрограмовані;

в) загальні;

г) звичайні.

5. За ступенем обов’язковості рішення поділяються на:

а) категоричні, рекомендаційні, ініціативні, реактивні, розпорядчі; б) обов’язкові, рекомендаційні, ініціативні, розпорядчі;

в) категоричні, рекомендаційні, з відтермінуванням виконання, розпорядчі; г) обов’язкові, необов’язкові, ініціативні, реактивні.

6. Рішення класифікують на початкові, регулюючі, коригуючи і контрольні залежно від:

а) стадії управлінського циклу; б) рівня керованості в організації;

в) очікуваного управлінського ефекту; г) міри виконання поставленого завдання.

7. Що не входить до контролю за виконанням рішень?:

а) аналіз змін у зовнішньому оточенні і їх вплив на майбутнє підприємства; б) визначення ступеня досягнення цілей;

в) з’ясування причин відставання і внесення коригувань для оптимального досягнення поставлених цілей; г) встановлення критеріїв виміру результатів роботи.

8. Циклічна послідовність дій суб’єкта управління, які спрямовані на вирішення проблем організації і складаються з аналізу ситуації, генерації альтернатив, виборі з них найкращої та її реалізації – це:

а) процес прийняття рішень; б) процес управління;

в) виконання ухвалення рішень; г) контролінг з точки зору процесу управління.

9. Яка ситуація сигналізує про існування проблеми?:

а) всі відповіді правильні; б) відхилення фактичних результатів від плану;

в) інформація про діяльність конкурентів; г) відхилення фактичних результатів від минулого досвіду.

10. Автором постулатів принципу обмеженої раціональності є:

а) Г. Саймон;

б) М. Портер;

в) І. Ансофф;

г) Р. Уотермен.

11. Теорія політичної взаємодії:

а) вивчає процес прийняття управлінських рішень з погляду балансу сил та інтересів різних груп усередині колективу підприємства і в зовнішньому середовищі;

б) підкреслює, що складність і динамічний характер внутрішнього і

зовнішнього середовищ будь-якого підприємства в поєднанні з недостатністю інформації і досвіду перетворюють процес прийняття управлінських рішень у процес безупинного навчання для керівника і всього колективу підприємства;

в) вказує на те, що в прийнятті управлінських рішень виявляється поводження колективу співробітників як єдиного цілого;

г) включає в себе усе вище перелічене.

11. Який рівень корпоративної культури уособлює корпоративна символіка?:

а) поверхневий;

б) середній;

в) глибинний;

г) правильна відповідь відсутня.

12. Який фактор не впливає на прийняття управлінських рішень?:

а) стан економіки країни найбільшого торговельного партнера; б) особисті оцінки керівника;

в) середовище прийняття рішень; г) інформаційні обмеження.

13. Яка вимога, що забезпечує успішне виконання рішення, характеризується необхідністю врахування всієї сукупності факторів та умов, що пов’язані з його розробкою?:

а) обґрунтованість;

б) оптимальність;

в) раціональність;

г) конкретність.

14. У чому проявляється економічність, що формує якість управлінського рішення?:

а) у співвідношенні очікуваного і досягнутого ефекту управлінського рішення з витратами на його розробку та реалізацію;

б) у забезпеченні адекватного реагування суб’єкта і об’єктів управління на обстановку, що динамічно змінюється;

в) у виборі із декількох варіантів управлінського рішення саме того, яке найкоротшим шляхом і з найменшими затратами приведе до максимально бажаного результату;

г) у необхідності його узгодження з рішеннями, що були прийняті раніше, а також з цілями і завданнями інших підрозділів фірми.

15. Вибір критеріїв прийняття управлінських рішень залежить від:

а) моделі прийняття управлінських рішень у конкретній ситуації; б) довгострокової виробничої програми;

в) вибором між власним виробництвом і закупівлею на стороні; г) принципів керування матеріальними потоками.

16. Що ж наведеного нижче можна віднести до «вузького місця» виробництва і збуту?:

а) всі відповіді правильні; б) недостатній попит на визначені види продукції;

в) устаткування, потужність якого нижче, ніж в інших видів устаткування; г) дефіцитні матеріали.

17. Якщо на підприємстві є кілька «вузьких місць», то критерієм прийняття рішень про обсяг і структуру випуску продукції буде:

а) упущена вигода; б) питомий маржинальний прибуток;

в) питомий маржинальний прибуток на одиницю «вузького місця»; г) все вище перелічене.

18. Критерії прийняття рішень типу «виробляти чи купувати» можна використовувати тільки в тому випадку, якщо:

а) виготовлення власними силами не вимагає розширення виробничих потужностей; б) для виготовлення додаткової одиниці продукції певного виду не вистачає власних виробничих потужностей;

в) варіант «купувати» є останнім шляхом вирішення проблеми завантаження виробничих потужностей; г) правильна відповідь відсутня.

19. У ринкових умовах ціна на продукцію встановлюється в залежності від:

а) попиту та пропозиції; б) цін на продукцію інших учасників ринку;

в) директив держави; г) шляхом поєднання всіх зазначених чинників.

20. Чим визначається мінімально можлива ціна?:

а) собівартістю продукції та втраченою вигодою; б) собівартістю продукції;

в) наявністю якихось унікальних переваг у товарі фірми; г) цінами конкурентів.

21. Для забезпечення якнайшвидшого збільшення обсягів реалізації необхідно провести ряд заходів, і в першу чергу:

а) всі відповіді правильні; б) налагодити облік реалізації по кожному споживачу і по кожному виду продукції зокрема;

в) відслідковувати зміни цін на сировину і матеріали, щоб вчасно вносити коригування в оптові ціни й у систему знижок на продукцію; г) створити базу даних потенційних споживачів і конкурентів,налагодити і здійснювати моніторинг ринкової ситуації.

22. Графічно динаміку рівня запасів можна подати у вигляді:

а) «пилки»;

б) «сокири»;

в) «молотка»;

г) «зубила».

23. Який критерій прийняття рішення не будується на основі рівняння моделі управління запасами?:

а) про частоту замовлення; б) про оптимальний розмір замовлення;

в) про рівень повторного замовлення; г) про оптимальний розмір партії.

24. Яке з наведених нижче тверджень є неправдивим?:

а) при збільшенні витрат на розміщення замовлення оптимальний розмір замовлення зменшується, при зменшенні – збільшується;

б) при збільшенні витрат на зберігання оптимальний розмір замовлення зменшується, при зменшенні – збільшується;

в) якщо змінюються як витрати на зберігання, так і витрати на розміщення замовлення, то необхідно здійснити додатковий аналіз, щоб визначити, який фактор впливає сильніше;

г) для своєчасного коригування оптимального розміру замовлення необхідно проводити моніторинг усіх перелічених факторів у системі контролінгу.

25. В умовах невизначеності рівень повторного замовлення перевищує рівень повторного замовлення в умовах визначеності на величину, рівну:

а) резервному запасу; б) транспортному запасу;

в) підготовчому запасу; г) сукупному виробничому запас.

26. Уявне уявлення процесу пізнання елементів технології й організації та формулювання вимог до якості рішень є аспектами:

а) організації розробки управлінського рішення; б) впровадження управлінського рішення;

в) вибору управлінського рішення; г) правильна відповідь відсутня.

27. Етапи процесу прийняття рішень складаються з:

а) операцій;

б) проектів;

в) завдань;

г) стадій.

28. Основні відмінності японського і сучасного українського менеджменту спостерігаються у:

а) всі відповіді правильні; б) процесі планування і прийняття рішень;

в) організації процесу управління; г) контролі й оцінці результату діяльності працівників.

29. Тип управління, в якому організація орієнтована на трудову діяльність і колективну відповідальність, притаманний:

а) японським підприємствам; б) американським підприємствам;

в) німецьким підприємствам; г) вітчизняним підприємствам.

30. На послідовних скільки стадій можна поділити процес прийняття рішень щодо впровадження нової продукції в американських компаніях?:

а) чотири;

б) п’ять;

в) шість;

г) сім.

31. Сьогодні в Україні можна спостерігати:

а) невідповідність оплати праці і результатів роботи; б) впровадження німецького досвіду у всіх сферах функціонування підприємств;

в) швидке просування кар’єрною драбиною за умови гарних відносин з керівником; г) процес підготовки кадрів виключно без відриву від виробництва.