Останнім часом теорія ігор все частіше застосовується до моделювання економічних задач. З іншого боку, зростає кількість публікацій, присвячених вивченню перехідних процесів та закономірностей розвитку економічних систем. Постає питання щодо співвідношення цих двох підходів у економіко-математичному моделюванні. Проаналізуємо взаємозв’язок підходів теорії ігор та закономірностей розвитку економічних систем до розв’язання задач економіко-математичного моделювання. Пізнання закономірностей розвитку економічних систем за своїм призначенням повинно відповідати на такі запитання:
- як може розвиватись економічна система?
- які є фактори впливу на її розвиток: що може його прискорити або загальмувати?
- який вигляд матимуть характеристики системи у перехідному процесі?
Причому бажано мати не лише якісні відповіді на поставленні запитання, але й кількісні вирази для конкретної оцінки. Проаналізуємо з цього приводу загальну систему рівнянь, що моделює певні динамічні закономірності розвитку економічних систем та на якій базуються подальші моделі для конкретних випадків. За певних початкових умов ця система має розв’язок, тобто придатна для вирішення конкретних задач та отримання конкретних результатів. Серед величин, що входять до її складу, є Dі - вхідні сумарні потоки для кожного ланцюга перетворень товарно-грошового потоку. Для першої ланки (переробки) ці вхідні потоки виключно зовнішні (відносно виробничої системи), для інших - як внутрішні, так і зовнішні. При зовнішніх впливах теорія ігор може бути застосована для прийняття рішень у ситуації з зовнішніми постачальниками, а також для ведення "ігор" з навколишнім економічним середовищем. Ситуація ускладнюється, коли на ринку з’являються виробники-конкуренти, які поставляють споживачеві один й той самий товар. Грошові потоки від споживача в цьому випадку розподіляються певним чином між декількома виробниками. Виробники при цьому можуть застосовувати теорію "стратегічних ігор", граючи один проти одного. Але коли їх стає багато, вплив кожного на ринкову ситуацію зменшується, гра стає грою проти "природи", де природою виступають ринкові умови. Яким розв’язкам повинна надаватись перевага в цих умовах відповідно до закономірностей розвитку економічних систем?
Вирішення конкретних проявів загальної системи, дає змогу зробити висновок про узагальнений вигляд тренда розвитку економічної системи, який зумовлений внутрішніми закономірностями розвитку системи. Звідси випливає практичний висновок щодо необхідності врахування тенденцій розвитку системи при прийнятті тактичних та стратегічних рішень. Рішення, які не збігаються з трендом розвитку системи, не можуть дати стратегічних переваг, а можуть принести лише тимчасовий виграш.
Оскільки одним із загальних показників розвитку виробничої системи є зростання обсягу реалізованої продукції, то при появі конкурентів слід розширяти ринкову нішу, наприклад, переходячи до продажу споріднених товарів, не допускаючи падіння загального обсягу продаж. Можливий також перехід до випуску більш дорогих товарів, навіть обмежена кількість яких дасть можливість уникнення спаду обсягів продажу.
Розглянуто співвідношення підходів теорії ігор та закономірностей розвитку економічних систем, у результаті чого з’ясовано, що всі ходи в "іграх" з конкурентами або навколишнім середовищем повинні робитись з урахуванням стратегічного тренду розвитку економічної системи, інакше вона може мати лише тимчасові переваги, які надалі можуть зашкодити розвиткові системи.
