Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘орми еколог≥чного прогнозуванн€ в≥др≥зн€ютьс€ за масштабами територ≥њ ≥ компонентами природного середовища, дл€ €ких виконуютьс€ досл≥дженн€




¬≥др≥зн€ють так≥ види еколог≥чного прогнозуванн€:

Ц глобальне прогнозуванн€ (дл€ земноњ кул≥ загалом) Ц комплексне або за окремими компонентами, наприклад, потепл≥нн€ кл≥мату внасл≥док забрудненн€ атмосфери, руйнуванн€ озонового екрану та ≥н. Ќай€скрав≥шим прикладом глобальних комплексних прогноз≥в, що охоплюють усю сукупн≥сть соц≥ально-економ≥чних й еколог≥чних проблем розвитку людства, Ї глобальн≥ (футуристичн≥) прогнози –имського клубу. ѕершим прогнозом групи науковц≥в п≥д кер≥вництвом ƒ. ‘оррестера ≥ ƒ. ћедоуза була робота Ућеж≥ зростанн€Ф (1972), €ка у багатьох крањнах св≥ту використовуЇтьс€ дос≥ €к п≥дручник у школах ≥ вузах. ѕ≥зн≥ше були вироблен≥ прогнози ћ. ћесаровича ≥ ≈. ѕестел€ (1974), ¬. ЋеонтьЇва, ј. ѕечче≥ та багатьох ≥нших автор≥в. ќстанньою роботою у рамках –имського клубу стало досл≥дженн€ групи ≈. ¬айцзеккера У‘актор чотириФ;

Ц нац≥ональне (державне) прогнозуванн€ виконуЇтьс€ на р≥вн≥ крањни (воно може розгл€дати увесь комплекс еколог≥чних питань або т≥льки окрем≥ еколог≥чн≥ проблеми), €к правило, таке прогнозуванн€ п≥д силу т≥льки багатим високорозвиненим крањнам;

Ц рег≥ональне ≥ локальне прогнозуванн€ охоплюЇ досл≥дженн€ еколог≥чних питань у межах окремих територ≥альних одиниць, в основному адм≥н≥стративно-територ≥альних;

Ц проблемне ≥ спец≥альне прогнозуванн€ виконуЇтьс€ дл€ досл≥дженн€ достатньо вузьких еколог≥чних проблем або дл€ окремих географ≥чних обСЇкт≥в (воно не залежить в≥д адм≥н≥стративно-територ≥ального под≥лу ≥ привС€зане до району свого поширенн€), наприклад, прогноз еколог≥чного стану басейну будь-€коњ р≥ки або будь-€кого мор€ та ≥н.

ƒва останн≥х види прогнозуванн€ €к в≥дносно найпрост≥ш≥ ≥ найдешевш≥ поширен≥ в усьому св≥т≥.

¬ ”крањн≥ еколог≥чне прогнозуванн€ на нац≥ональному ≥ рег≥ональному р≥вн€х розвинене недостатньо. «ам≥сть нього поширене програмуванн€ з елементами прогнозу. ѕроблемне прогнозуванн€ виконуЇтьс€ на р≥вн≥ окремих науково-досл≥дних та ≥нших орган≥зац≥й. ” рад€нськ≥ часи еколог≥чн≥ питанн€ частково розгл€далис€ €к окрем≥ розд≥ли у галузевих ≥ рег≥ональних схемах (так ран≥ше називалис€ прогнозн≥ досл≥дженн€) розвитку ≥ розм≥щенн€ продуктивних сил. јле дл€ них не були характерними глибок≥ комплексн≥ досл≥дженн€ у сфер≥ розвС€занн€ еколог≥чних проблем, тобто вони мали здеб≥льшого декларативний, а не науковообірунтований характер. ¬ основному питанн€ рац≥онального природокористуванн€ ≥ еколог≥чноњ безпеки розвС€зувалис€ шл€хом створенн€ спец≥альних еколог≥чних програм.

≈колог≥чн≥ програми

÷е наступний, посл≥довний етап прогнозуванн€ способом конкретизац≥њ орган≥зац≥њ природозахисних заход≥в, необх≥дних дл€ розвС€занн€ проблем, визначених в еколог≥чному прогноз≥. ѕрогнози в посл≥довност≥ УпрогнозЦпрограмаЦпланФ мають ч≥тко виражену проблемну постановку. ѕрограма Ї комплексом д≥й, спр€мованих на реал≥зац≥ю мети, визначаЇтьс€ за складом виконавц≥в, р≥внем витрат ресурс≥в. Ќайчаст≥ше програмн≥ заходи щодо тривалост≥ не укладаютьс€ у рамки плануванн€. як й прогноз, вони мають ч≥тко виражену проблемну постановку, обумовлену категор≥Їю мети. ÷е оч≥куваний стан систем, що обовС€зково припускаЇ дос€гненн€ заздалег≥дь визначеного результату.

ѕри визначенн≥ програмних ц≥лей враховуютьс€ реальн≥ можливост≥ њх виконанн€, на€вн≥ ресурси.

«агальними рисами програм Ї:

Ц спр€мован≥сть на мету, к≥нцевий результат;

Ц п≥дпор€дкуванн€ вс≥х заход≥в ≥ д≥й у рамках програми к≥нцев≥й мет≥, результатов≥;

Ц на€вн≥сть у програм≥ системи показник≥в не т≥льки к≥льк≥сного, але й €к≥сного характеру;

Ц обСЇднанн€ п≥д загальним кер≥вництвом ≥ керуванн€м ус≥х орган≥зац≥й, виконавц≥в незалежно в≥д в≥домчоњ ≥ територ≥альноњ приналежност≥, в≥д початку ≥ до зак≥нченн€ роб≥т;

Ц ч≥ткий розпод≥л прав, обовС€зк≥в ≥ в≥дпов≥дальност≥ м≥ж ус≥ма орган≥зац≥€ми-виконавц€ми за результат к≥нцевий ≥ результати пром≥жн≥;

Ц ч≥тка координац≥€ ≥ погодженн€ функц≥й орган≥зац≥й;

Ц гнучка система керуванн€, що в≥дпов≥даЇ особливост€м програм, максимальне наближенн€ до виконавц≥в (√л≥венко, —околов, “ел≥женко, 2001, —. 131Ц132).

≈колог≥чн≥ програми, €к ≥ прогнози, можуть бути комплексними (охоплюють сукупн≥сть ус≥х еколог≥чних аспект≥в) або компонентними (розвС€зують природозахисн≥ питанн€ окремих середовищ або њх елемент≥в); нац≥ональними (на р≥вн≥ крањни), рег≥ональними ≥ локальними, проблемними (дл€ окремих географ≥чних обСЇкт≥в) ≥ спец≥альними (еколог≥чн≥ аспекти технолог≥й, продукц≥њ, товар≥в та ≥н.), а також галузевими (розгл€дають розвС€занн€ еколог≥чних питань у межах окремого в≥домства, галуз≥ господарства). јле переважно еколог≥чн≥ програми мають м≥жгалузевий, м≥жв≥домчий, а часто ≥ позарег≥ональний (незалежно в≥д адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць) характер, оск≥льки кордони природних комплекс≥в, €к правило, не зб≥гаютьс€ з державно встановленими межами.

як уже п≥дкреслювалос€ дос≥, у наш≥й крањн≥ переважаЇ програмний (а не прогнозний) п≥дх≥д до розвС€занн€ питань еколог≥чного характеру. ѕрогнозн≥ елементи на€вн≥ лише в де€ких програмах (наприклад, питанн€ енерго- ≥ ресурсозбереженн€, впровадженн€ нетрадиц≥йних джерел енерг≥њ у рамках Ќац≥ональноњ енергетичноњ програми ”крањни). «агалом ус≥ еколог≥чн≥ програми часто не в≥дпов≥дають нав≥ть вимогам створенн€ самих еколог≥чних програм (а не т≥льки њх прогнозн≥й частин≥). ¬они у найкращому вар≥ант≥ мають концептуальний характер, тобто визначають лише загальн≥ науково-обірунтован≥ тенденц≥њ, стратег≥ю розвС€занн€ еколог≥чних проблем у крањн≥ та рег≥онах. ” найг≥ршому вар≥ант≥ вони мають декларативний, Уза€вочнийФ характер, тобто визначають лише головн≥ проблеми ≥ необх≥дн≥сть њх розвС€занн€. ” под≥бних програмах, €к правило, нема конкретних показник≥в ≥ параметр≥в усуненн€ негативного впливу на середовище (наприклад, завданн€ зменшити конкретний обс€г конкретно визначених забруднювальних речовин у межах ч≥тко окресленого ареалу та ≥н.); не визначен≥ строки виконанн€, не под≥лен≥ функц≥њ ≥ в≥дпов≥дальн≥сть м≥ж орган≥зац≥€ми за виконанн€ заход≥в, нав≥ть сам≥ конкретн≥ заходи часто не визначен≥; не вказан≥ джерела ≥ обс€ги ф≥нансуванн€ природоохоронних заход≥в.

Ќа нац≥ональному р≥вн≥ у рол≥ ƒержавноњ програми охорони довк≥лл€ в ”крањн≥ виступаЇ в≥дпов≥дна постанова ¬ерховноњ –ади (1998), основн≥ положенн€ €коњ подан≥ на початку розд≥лу. ќкрем≥ еколог≥чн≥ аспекти розгл€даютьс€ у галузевих програмах розвитку ≥ розм≥щенн€. Ќа р≥вн≥ рег≥он≥в, м≥ст також виробл€ютьс€ програми природоохоронного характеру, €к≥ треба удосконалювати. ” де€ких рег≥онах вироблен≥ також спец≥альн≥ програми на розвС€занн€ найактуальн≥ших дл€ них еколог≥чних питань. ƒе€к≥ досл≥дженн€ виконуютьс€ у рамкам м≥жнародних еколог≥чних програм.

ƒл€ ”крањни характерний, так би мовити, п≥дготовчий етап наступного розвитку справд≥ науково обірунтованого прогнозуванн€ ≥ програмуванн€ у сфер≥ охорони навколишнього природного середовища, рац≥онального природовикористанн€ ≥ еколог≥чноњ безпеки. Ќа думку √. Ѕ≥л€вського, в ”крањн≥ останн≥ми роками стих≥йно формуЇтьс€ система теоретичних ≥ практичних засад гармон≥йного розвитку, €ку найближчим часом доведетьс€ систематизувати, допрацювати, узгодити, затвердити ≥ вт≥лити на загальнодержавному р≥вн≥. ¬≥н в≥дзначаЇ значний внесок у поповненн€ ≥ поглибленн€ знань, повС€заних з розвС€занн€м еколог≥чних проблем, таких наукових напр€мк≥в ≥ вчених:

Ц теоретико-методолог≥чн≥ напрацюванн€ —. ѕодолинського, ћ. –уденка, Ћ. –уденка, Ћ. ћельника, ƒ. √родзинського, –. «айц€, ≤. Ўвебса, ¬. ћежжер≥на, ћ. ƒробнохода та ≥н.;

Ц ресурсно-економ≥чн≥ Ц ¬. Ўевчука, Ћ. ћельника, Ѕ. ƒанилишина;

Ц географ≥чн≥ Ц Ћ. –уденка, ќ. “опч≥Їва та ≥н.;

Ц рег≥онально-економ≥чн≥ Ц –. «айц€, ј. Ўапари, ¬. Ѕокова, ё. √ол≥ка та ≥н.;

Ц ф≥лософсько-теоретичн≥ Ц ћ.  исельова, √. Ўвебса, ¬. ћежжер≥на, ћ. √олубц€, ¬.  рисаченка та ≥н.;

Ц навчально-теоретична еколог≥чна база Ц √. Ѕ≥л€вського, Ћ. ћельника, ¬. Ѕровд≥€, ¬. Ѕокова, ќ. јдаменка, √. –удька, ≤. √орбаньова, ‘.—тольберга та ≥н.

ƒержавна еколог≥чна програма у сфер≥ прогнозуванн€, програмуванн€ ≥ плануванн€ передбачаЇ:

Ц створенн€ системи м≥сцевих, рег≥ональних та загальнодержавних еколог≥чних програм;

Ц виробленн€ ≥ впровадженн€ програм еколог≥чноњ осв≥ти, вихованн€ ≥ еко≥нформац≥њ;

Ц виробленн€ ≥ реал≥зац≥€ комплексних програм еколог≥чного характеру в промисловост≥, еколог≥чноњ безпеки в енергетиц≥ та €дерн≥й галуз≥, с≥льському господарств≥, транспорт≥, житлово-комунальному господарств≥, використанн€ ≥ утил≥зац≥њ промислових в≥дход≥в; створенн€ державноњ системи мон≥торингу, формуванн€ Їдиноњ системи запоб≥ганн€ авар≥€м, катастрофам та надзвичайним ситуац≥€м; використанн€ земельних ресурс≥в, рац≥онального використанн€ та в≥дновленн€ водних ресурс≥в та екосистем, використанн€ корисних копалин, охорони атмосферного пов≥тр€, збереженн€ ресурс≥в рослинного св≥ту, запов≥дноњ справи ≥ збереженн€ б≥ор≥зноман≥тт€, використанн€ рекреац≥йних ресурс≥в;

Ц на рег≥ональному р≥вн≥ Ц виробленн€ програм впровадженн€ природоохоронних заход≥в, визначенн€ та реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики;

Ц на м≥сцевому р≥вн≥ Ц виробленн€ м≥сцевих еколог≥чних програм та проект≥в;

Ц дл€ еколог≥чно кризових рег≥он≥в (ƒонецько-ѕридн≥провський, јзово-„орноморський, ѕол≥сс€) у склад≥ державних програм економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку рег≥он≥в розробленн€ в≥дпов≥дних еколог≥чних розд≥л≥в;

Ц участь у м≥жнародних програмах л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ авар≥њ, рег≥ональних природоохоронних заходах на „орному ≥ јзовському мор€х, ƒн≥пр≥, ƒунањ,  арпатах, ƒонбас≥.

Ќайважлив≥шим елементом визначеноњ системи плануванн€ природозахисних заход≥в Ї програми рег≥онального р≥вн€ Ц територ≥альн≥ комплексн≥ програми охорони навколишнього природного середовища (“ ѕќЌѕ—) ≥ програми м≥сцевого р≥вн€ Ц проекти охорони навколишнього природного середовища (ѕќЌѕ—). ≤ програми, ≥ проекти за функц≥ональним призначенн€м под≥л€ютьс€ на чотири групи:

Ц проекти, спр€мован≥ на охорону природи безпосередньо;

Ц проекти не природоохоронних функц≥й, але спр€мован≥ на перетворенн€ природного середовища;

Ц досл≥дженн€, спр€мован≥ на пол≥пшенн€ стану навколишнього середовища;

Ц проекти особливого призначенн€.

“еритор≥альн≥ комплексн≥ програми ≥ проекти (схеми) найчаст≥ше виробл€ютьс€ дл€ в≥дносно великих територ≥й р≥зного р≥вн€ освоЇнн€ ≥ призначенн€, де кардинально зм≥нюЇтьс€ господарська д≥€льн≥сть, наприклад, у районах розвитку масштабноњ г≥рничодобувноњ промисловост≥, буд≥вництва ј≈—, потужних г≥дроспоруд, канал≥в, формуванн€ великих, складних локальних “¬  або дл€ район≥в з кризовою еколог≥чною ситуац≥Їю (у –ос≥њ, наприклад, так≥ програми вироблен≥ дл€ району  урськоњ магн≥тноњ аномал≥њ, охорони озера Ѕайкал та ≥н.; в ”крањн≥ под≥бних програм ще немаЇ). “акож природозахисн≥ проекти виробл€ютьс€ дл€ безпосередньо природоохоронних заход≥в Ц буд≥вництва очисних споруд, см≥ттЇспалювальних завод≥в, орган≥зац≥њ майданчик≥в захованн€ в≥дход≥в, рекультивац≥њ земель та ≥н. “еритор≥альн≥ природоохоронн≥ програми ≥ проекти Ц це передпланов≥, передпроектн≥ досл≥дженн€, що повинн≥ враховувати ≥ можлив≥сть авар≥йних ситуац≥й.

≈колог≥чне прогнозуванн€ ≥ програмуванн€ маЇ стати основою дл€ виробленн€ план≥в д≥€льност≥ у еколог≥чноњ сфер≥. ≈колог≥чне плануванн€ Ц процес завчасного прийн€тт€ й оц≥нки взаЇмоповС€заноњ сукупност≥ р≥шень в охорон≥ навколишнього природного середовища, ресурсовикористанн≥ й забезпеченн≥ еколог≥чноњ безпеки. ѕлани мають в≥дображати вс≥ стад≥њ природозахисних заход≥в, ч≥тк≥ строки њх виконанн€, точний розпод≥л функц≥й ≥ обовС€зк≥в виконавц≥в, строки, обс€ги ≥ джерела ф≥нансуванн€ ≥ та ≥н. ѕлануванн€ буваЇ директивним (адм≥н≥стративно-командним) та ≥ндикативним (рекомендац≥йним). ” наш≥й крањн≥ на€вн≥ елементи €к першого, так ≥ другого вид≥в плануванн€. ” звС€зку з недостатн≥м р≥внем розвитку прогнозуванн€ ≥ програмуванн€ переважаЇ оперативне, а не стратег≥чне плануванн€, що забезпечуЇ переважно щоденн≥ управл≥нськ≥ функц≥њ. ≈колог≥чне плануванн€ Ц складова орган≥зац≥њ управл≥нн€ у сфер≥ прийн€тт€ еколог≥чних р≥шень. ќрган≥зац≥€ системи управл≥нн€ в ”крањн≥ вже розгл€далас€ у розд≥л≥ 7. «агалом сучасна державна система управл≥нн€ природоохоронною д≥€льн≥стю занадто централ≥зована ≥ насичена елементами в≥домчост≥. ÷е призводить до зниженн€ ефективност≥ управл≥нн€ на рег≥ональному р≥вн≥, зокрема плануванн€ та використанн€ ≥нвестиц≥й природоохоронного призначенн€, а також не дозвол€Ї повн≥стю врахувати територ≥альн≥ ≥нтереси при створенн≥ еколог≥чно безпечного довк≥лл€.

 

ѕитанн€ ≥ завданн€ дл€ самоконтролю

1. ѕроанал≥зуйте суть, види ≥ значенн€ плануванн€ природоохоронноњ д≥€льност≥, необх≥дн≥сть та етапи його наукового обірунтуванн€.

2. ¬изначите основн≥ напр€ми еколог≥чноњ пол≥тики в ”крањн≥, њњ пр≥оритети.

3. ќхарактеризуйте основн≥ завданн€ еколог≥чноњ пол≥тики в ”крањн≥ зг≥дно з ƒержавною програмою рац≥онального природокористуванн€, охорони природи й еколог≥чноњ безпеки.

4. ” чому пол€гаЇ суть еколог≥чних прогноз≥в, з €ких елемент≥в вони складаютьс€? ќсновн≥ види прогноз≥в ≥ методи прогнозуванн€.

5. ¬изначте суть, значенн€ ≥ види моделюванн€ в еколог≥чному прогнозуванн≥.

6. Ќащо потр≥бн≥ глобальн≥ еколог≥чн≥ прогнози? як≥ з них ¬и найл≥пше знаЇте?

7. ” чому пол€гаЇ суть нац≥ональних (державних) ≥ рег≥ональних прогноз≥в? ѓх роль у плануванн≥ природоохоронноњ д≥€льност≥.

8. —уть, функц≥њ ≥ значенн€ дл€ плануванн€ еколог≥чних програм. як≥ види еколог≥чних програм Ї найпоширен≥шими?

9. –озвиток наукових досл≥джень в ”крањн≥ дл€ формуванн€ системи еколог≥чного прогнозуванн€, програмуванн€ ≥ плануванн€.

10. «авданн€ ƒержавноњ еколог≥чноњ програми ”крањни у сфер≥ прогнозуванн€ ≥ програмуванн€ природозахисноњ д≥€льност≥.

11. —уть ≥ значенн€ територ≥альних комплексних програм охорони навколишнього природного середовища та проект≥в охорони природи.

11. ≈коном≥чний (госпрозрахунковий) механ≥зм природовикористанн€ ≥ охорони навколишнього середовища

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 384 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

743 - | 679 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.