Основні етапи у розвитку Луганської обласної організації Національної спілки художників України.

 

Запишіть

 

У вересні 1957 року офіційно формується, Луганське відділення СХ України зі своїм штатним правлінням, яке очолив Віктор Мухін. Разом з Василем Федченком вони стояли біля витоків місцевої скульптурної школи, що подарувала Луганщині відомих майстрів монументальної і станкової пластики.

Прочитайте та законспектуйте

 

Характерною рисою VII обласної художньої виставки 1960 року була підкреслена увага до сучасності. Радували око пейзажі В. Вайнреба ("На Старобільщині"), В. Закамалдіна ("Луганська ДРЕС"). Велика любов до рідного краю була втілена в картині В. Кошового "Степ Донецький". В залах експону­валися скульптурні портрети сучасників, які створили Л. Трегубова, П. Кізієв,О. Редькін, М. Бунін.

З великою повнотою була репрезентована на виставці творчість графіків, насамперед серії В. Коробова, В. Тараненка, В. Козлова. Цікаво виступив колектив театральних художників: Д. Бочаров, Годлевський, М. Солодов, М.Неклюенко, Ю. Мартин, Г. Домненко). Розділ театрально-декораційного мистецтва на цій виставці був найбільш представницьким і значним за всю історію організації за кількістю і художнім рівнем експонованих робіт.

У 1961 році головою правління Луганського відділення СХ України було обрано Федора Ковальова, мистецтвознавця, який залишив після себе працю дослідження "Золотое сечение в живописи".

У 1963-1965 роках правління очолював Ігор Панич. Найбільш визначна подія в житті організації в ці роки — підготовка до виставки, присвяченої 150-річчю від дня народження. Г. Шевченка. На ній експонувалися роботи, які стали етапними в творчості авторів і увійшли до золотого фонду Луганського обласного художнього музею. Це полотна П. Бондаренка "Гамалія", 1. Панича "Кобзарі", М. Толоконнікової „Дитинство Тараса”, Г.Латунова „Зустріч Т.Шевченка з художником 1. Сошенком", дві роботи Т. Капканець з триптиха "Жіноча доля".

Скульптор 1. Чумак виступив з одним із найкращих своїх творів "К. Брюллов", І. Овчаренко представив скульптурну композицію "Мати", Г. Слєпцов — "У наймах", О. Редькін— "Міленький Тарасик", Є Петрищев — "Устим Кармелюк", В. Федченко — "Катерина", М. Щербаков — "Лілея", різьбяр по дереву О. Язловський — "Мавка".

Зал графіки прикрасили ліногравюри "Брянка", "Лани широкополі", "Весняний гомін” В. Алістратова, "Любіть Україну", "Моя Україна" Г. Домненка, акварелі В. Тараненка "Випуск чергового тепловоза" та "У малярному цеху".

Майже всі перелічені твори експонувалися на республіканській ювілейній виставці у Києві. Цс дозволяє констатувати, що у середині 1960-х років станкові форми живопису і скульптури, мистецтво графіки досягли на Лу-ганщині помітного розквіту.

У 1965-1968 роках Луганською організацією Спілки художників України керував В. Федченко. В цей період було здійснено ряд монументально-декоративних проектів, активізується виставкова діяльність.

Скульптори П. Кізієв, О. Редькін, А. Самусь, архітектор Г. Головченко закінчили роботу над стелою "Скорботна мати", встановленою на могилі молодогвардійців у м. Краснодоні. Було відкрито пам'ятник Володимиру Сосюрі (І. Овчаренко, арх. В. Житомирський) на батьківщині поета у м. Лисичанську.

Серед найзначніших мистецьких подій цих років слід назвати XI ювілейну виставку, на якій експонувалися 500 робіт понад 200 художників майже з усіх міст області. Цікавими були живописний і скульптурний розділи виставки. Історичні теми знайшли яскраве втілення у полотнах М. Вольштейна і О. Фільберта "Сказання про Кіндрата Булавіна", В. Кікіньова"Хліб. 1920 рік", у триптиху В. Шаховцова "Солдати революції".

Увагу відвідувачів привернули скульптурні композиції "Хлібороби" В. Мухіна, "Ф. Подтьолков " М. Можаєва, "Рідні мелодії" М. Щербакова. Оригінальні за композиційним вирішенням, пластично досконалі, вогги й нині належать до числа кращих творів в історії станкової скульптури Луганщини.

Надбанням виставки стали експонати розділу графіки. Талановитий С. Романенко, який рано пішов з життя, показав пейзажі, найстаріші луганські художники Ю. Нікольський і В. Жданов, В. Тараненко і В. Буркулай — чудові акварелі.

Офорти М. Папуцина, ліногравюри В. Лихоносова, В. Козлова, П. Мельникова, гуаші кіровчанина Ю. Полторака, ілюстрації северодончанина 1. Пічугіна. Навіть цей далеко не повний перелік експонентів — визначна віха в житті творчого колективу митців області.

У 1968 році головою правління Луганського відділення Спілки художників України знову стає І.Панич.

У 1967 році відділення перейменоване в Луганську організацію СХ України. Відтоді починається зростання її кількісного складу.

Помітний слід в історії образотворчого мистецтва Луганщини залишила виставка 1970 року, особливістю-якої стала активна участь молодих художників, підкреслена увага до історичної теми. Галерея живописних творів поповнилася полотнами І.Панича "'З останнього підпілля". А. Курінного "Хвилина мовчання" і Г. Яковлєва "Комсомольці 20-х років”, які одразу ж набули популярності.

У період підготовки виставок під девізом "Наш сучасник" і XIV ювілейної наші майстри знову звернулися до тем тогочасного життя.

У 1974 році відбулася перша обласна виставка малюнка. ЇЇ учасники досягли в своїх роботах високого рівня майстерності. Глибоке образне бачення дійсності цих митців традиційно для нашої графічної школи поєднувалося з використанням ними різноманітних технік.

Значною подією стало вдкриття скульптурно-архітектурного комплексу "Україна — визволителям". Авторьский колектив у складі скульпторів В. Мухіна, В. Федченка, І. Овчаренка, І. Чумака, архітекторів Г. Головченка, А. Єгоровата, І. Минька був удостоєний Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.

У ці ж роки М. Вольштейн і О. Фільберт продемонстрували новий приклад своєї багатогранної плідної співпраці полотном "Никанорівці".

Значна кількість творів художників-луганчан експонувалася на республіканських та всесоюзних художніх виставках. У творчому звіті художників України в Москві брали активну участь М. ІЦербаков, М. Можаєв, Г. Слєпцов, П. Кізієв, А. Самусь, В. Лихоносов та ін.

З 1976 року Луганською організацією СХ України керував Григорій Слєпцов, який працював на цій посаді до 1990 року. В цей час почався новий період в історії організації. Розгортається будівництво творчих майстерень і виставкового залу, все активніше заявляє про себе творча молодь.

Поряд з найстарішими майстрами в галузі живописного портрета плідно працюють А. Андросков, Л. Безпружна, С. Бугорков, кіровчанин А. Гайдидей, Г. Домненко, О. Зеленський, С. Іванникова, Д. Фуліді, сєвєродончанин А. Малахов.

Експозиції виставок прикрашали живописні натюрморти Т. Капканець, М. Толоконникової, акварелі І. Сержантової, Л. Одинцової.

Скульптори В.Бородуліна. Ф. Вовк, В.Закалюкін, В.Концевий, О.Лакатош, Ю.Чепелєв, Є. Чумак створили правдиві портрети сучасників.

Багато художників працювало на провідних підприємствах міста і області у складі республіканських творчих груп плакатистів, графіків, монументалістів — у Будинку творчості "Седнів", у республіканських групах "Азовсталь", "Донбас індустріальний". У першій половині 1980-х років було відкрито монумент "Комбат" біля м. Слов'яносербська Луганської області (І. Чумак, арх. Т. Довженко, В. Тищенко, І. Шеховцев) і пам'ятник Володимиру Далю в Луганську (І. Овчаренко,В. Орлов, арх. Г. Головченко).

Творчими колективами скульпторів у складі М.Можаєва, Г. Слепцова, М. Щербакова (арх. М. Булкін, В. Десятничук) створено меморіал "Нескорені" у м. Краснодоні; П. Кізієвим, О. Редькіним, А. Самусем, І. Чумаком (архітектор Г. Головченко) — пам'ятник О. Стаханову у м. Стаханові Луганської області.

З-поміж живописних робіт, що залишили слід у пам'яті відвідувачів, назвемо полотна "У братній сім’ї" В. Ахвледіані, "Солдатський хліб" П. Бондаренка, "У Гримучому лісі" М. Вольштейна і О. Фільберта, " Краснодонці" І. Губського, "Бабине літо" Т. Капканець, "В ім'я життя" В. Козлова, "Гостра Могила"' і "Уляна Громова" В. Кошового, "Остання пісня" Г. Лагунова. Скульптор Є. Чумак експонував композицію "За Батьківщину", а Ігор Чумак — "На Берлін". У графічному відділі вирізнялися серії "Авіаконструктори" Г. Пятигорця і "Молода гвардія" С. Хаджинова.

Друга половина 1980-х років була щедрою на ювілейні персональні виставки скульпторів 1. Чумака, М. Щербакова, М. Можаєва, живописців І. Губського, Г. Лагунова, плакатиста В. Барабаша. Кожна з них стала підсумком праці митців за багато років.

До лав Спілки художників України було прийнято О. Коденка, який увійшов у колектив зрілим, сформованим майстром, аквареліста М. Шуліку, Н. Монастирську. Групу плакатистів поповнили О. Дудник, трохи пізніше В. Литвинов. Великі надії покладалися на щедро обдарованого графіка С. Хаджинова, який трагічно загинув під час творчого відрядження.

Кінець 1980-х років запам'ятався серією меморіальних виставок В. Ахвледіані, Т. Капканець, Ф. Ковальова, С. Хаджинова.

Розвиток образотворчого мистецтва на Луганщині у 1940-1980-і роки безпосередньо пов'язаний із становленням усього вітчизняного мистецтва у повоєнний період. Водночас він мас й свої особливості, Протягом цих років провідною у творчості місцевих майстрів залишалася історична тема. В обласних художніх виставках брав участь великий загін професіоналів, не членів Спілки художників України, студентів Луганського художнього училища.

У 1950-ті роки поряд з історичним жанром широко розвиваються в живопису та графіці пейзаж, натюрморт, у скульптурі —портрет, набирає сили монументально-декоративне і декоративно-прикладне мистецтво.

1960— 1970-ті роки позначені появою в живопису, графіці та скульптурі великої кількості психологічно вивірених, гострохарактерних портретів сучасників, тематичних полотен, розквітом станкової пластики, утвердженням традиції композиційного вирішення теми в графічних серіях.

У 1970 —1980-ті роки було створено найзначніші пам'ятники в Луганську та області.

Багатогранна виставкова діяльність, створення багатьох монументів, монументально-декоративних робіт стали яскравою демонстрацією творчих досягнень художників Луганщини в усіх видах образотворчого мистецтва, а також у галузі художньо-естетичного формування навколишнього середовища.

Чимало митців продовжувало працювати в дусі традицій реалістичної школи, водночас широко використовуючи арсенал виражальних засобів сучасного мистецтва. Звертаючись до тієї чи іншої теми, вони не просто ілюстрували, а глибоко розкривали її, висловлювали свою громадянську позицію, утверджували морально-духовні риси сучасності.

У 1990 році головою правління було обрано Віктора Скубака, який своєю діяльністю стимулював зростання організації. Серед тих, хто поповнив на початку 1990-х років її лави — Г. Бабич, О. Білобровський, С.Неколов, О. Смирнов, Г. Мустакімов та ін. Дедалі більше місце на виставках почали займати твори, позначені оригінальністю творчих пошуків, притаманною молоді.

Сформувався гурт цікавих і активних майстрів декоративно-прикладного мистецтва. Це - керамісти С. Жидель. В. Симоненко;О Язловська, яка зробила серйозні заявки в мистецтві гобелена; Г. Хорошевський- різьбяр по дереву, Т. Ктітарева - майстер декоративного розпису.

Початок 1990-х років ознаменувався істотними змінами в нашому суспільстві. Художнє життя в цьому плані не становить винятку. Вийшло з підпілля альтернативне мистецтво. Насамперед були зняті ідеологічні шори, які перешкоджали вільному творчому процесові; художники почали самостійно обирати коло тем і образів, форми і засоби спілкування з глядачем.

Водночас нашим майстрам довелося пристосовуватися до життя в складних умовах формування ринку, зокрема художнього. А це далеко не завжди давало можливість для яскравого виявлення таланту і вимагало додаткових зусиль для збереження творчої індивідуальності.

Про складну перебудову світогляду в нових умовах життя держави свідчать гострі, виразні художні образи з експозицій виставок останніх років, значна кількість персональних художніх виставок, які є характерною рисою художнього життя Луганщини на сучасному етапі.

 

Питання до самоконтролю:

1.Назвіть основні етапи розвитку образотворчого мистецтва Луганщини.

2.Охарактеризуйте стан розвитку образотворчого мистецтва у Х1Х столітті.

3.Складіть розповідь про Луганську обласну організацію національної спілки художників України.

4.Назвіть імена провідних діячів образотворчого мистецтва у галузі скульптури.

5. Назвіть імена провідних діячів образотворчого мистецтва у галузі живопису та графіки.

 

Виcновки

 

У даному розділі Ви отримали знання з історії становлення та розвитку образотворчого мистецтва на Луганщині.